asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 3 4 5 6
14.3.2. У разі перевезення швидкопсувних вантажів, що є об’єктами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, для підтвердження їх ветеринарно-санітарного стану та благополуччя місцевості їх походження, відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» вони супроводжуються такими ветеринарними документами:

міжнародними ветеринарними сертифікатами (для країн СНД - ветеринарними свідоцтвами) - у разі переміщення за межі України;

ветеринарними свідоцтвами - у разі переміщення за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст;

ветеринарними довідками - у разі переміщення в межах району.

Ветеринарні документи видають державні інспектори ветеринарної медицини або уповноважені лікарі ветеринарної медицини відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» та Порядку видачі ветеринарних документів, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини від 13.04.2009 № 85, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2009 за № 519/16535.

Вантажовідправник передає водію (експедитору) ветеринарний документ як додаток до товарно-транспортних документів з подальшою передачею його вантажоодержувачу в пункті призначення.
14.3.3. Санітарний сертифікат (міжнародний санітарний сертифікат) слід мати в разі здійснення експорту харчових продуктів, що вироблені на затверджених експортних потужностях (об’єктах), зареєстрованих у встановленому порядку.

Сертифікати видають установи та заклади Державної санітарно-епідеміологічної служби України відповідно до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів».
14.3.4. Сертифікат про походження товару слід мати, якщо це передбачено Митним кодексом України.
14.4. Свідоцтво УПШ - як зазначено у пункті 5.6 цих Правил.
14.5. Лист контрольних перевірок температури в кузові транспортного засобу (льодовника, рефрижератора, опалюваного) (додаток 7) вантажовідправник видає водієві (експедитору) у разі перевезення охолоджених, заморожених і швидкозаморожених (глибокозаморожених) швидкопсувних вантажів у внутрішньому сполученні транспортними засобами - льодовниками, транспортними засобами - рефрижераторами та опалюваними транспортними засобами.

У разі перевезення швидкопсувних вантажів в одному транспортному засобі декільком вантажоодержувачам вантажовідправник зобов’язаний виписувати листи контрольних перевірок температури в кузові транспортного засобу (льодовника, рефрижератора, опалювального) на кожного вантажоодержувача, які повертають їх після перевезення перевізнику разом з дорожнім листом.

Вимірювання температури швидкопсувних харчових продуктів перед навантаженням здійснюють вантажовідправники (уповноважені ними особи), а після вивантаження - вантажоодержувачі (уповноважені ними особи) з дотриманням вимог пунктів 6.10-6.13 цих Правил.
14.6. Санітарний паспорт транспортного засобу оформляє перевізник на кожний транспортний засіб, яким перевозять швидкопсувні харчові продукти, та передає водієві транспортного засобу.
14.7. Кожний водій транспортного засобу під час здійснення перевезень швидкопсувних харчових продуктів у межах України, крім документів, на підставі яких виконують перевезення, повинен мати особисту медичну книжку встановленого зразка (про стан здоров’я) та відповідний спецодяг, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Особисту медичну книжку та відповідний спецодяг повинні мати також експедитори та вантажники, які здійснюють навантаження та вивантаження швидкопсувних харчових продуктів.
15. Права, обов’язки та відповідальність

перевізників, вантажовідправників і вантажоодержувачів
15.1. Права, обов’язки та відповідальність перевізників, вантажовідправників і вантажоодержувачів установлюються договором перевезення вантажу, а також міжнародними договорами України (зокрема, Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.56), Цивільним кодексом України, Законом України «Про автомобільний транспорт», Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами України.
15.2. Перевізник
15.2.1. Перевізник має право:

відмовитися від прийняття вантажу для перевезення, якщо вантажовідправник не підготував вантаж чи необхідні документи або вніс без попереднього погодження з ним зміни до цих документів;

відмовитися від перевезення вантажу, якщо наданий для перевезення вантаж не обумовлено договором перевезення вантажу, або пакування вантажу не відповідає встановленим законодавством вимогам, або в упаковці та/чи тарі, які не відповідають встановленим законодавством вимогам, або марковання вантажу відсутнє чи є неналежним, або пошкоджено упаковку та/чи тару, або нечітким є відтиск пломби, або пломбу пошкоджено тощо;

відмовитися від перевезення вантажу, якщо строк його придатності, зазначений у декларації виробника, менший, ніж строк доставки вантажу;

вимагати від вантажовідправника (уповноваженої ним особи) належного закріплення вантажу на транспортному засобі відповідно до встановлених вимог;

обмежити або припинити перевезення в разі стихійного лиха, епідемії, епізоотії або іншої надзвичайної ситуації;

скасувати перевезення у разі виникнення загрози збереження вантажу;

притримати переданий йому для перевезення вантаж для забезпечення внесення провізної плати та інших платежів, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами або не випливає із суті зобов’язання;

вимагати від вантажоодержувача (уповноваженої ним особи) належного очищення транспортного засобу від залишків вантажу після його доставки;

вимагати від вантажовідправника або вантажоодержувача забезпечення здійснення санітарної обробки транспортного засобу, якщо інше не передбачено договором перевезення вантажу;

одержати відшкодування від вантажовідправника, якщо транспортний засіб було пошкоджено з його вини (уповноваженої ним особи) під час вантажних робіт або під час перевезення вантажу.
15.2.2. Перевізник зобов’язаний:

забезпечити виконання умов договору перевезення вантажу в межах, визначених законодавством і зазначеним договором;

надати для навантаження транспортні засоби, придатні для перевезення вантажу, зазначеного у договорі перевезення вантажу, у строк, погоджений сторонами договору;

перевірити правильність записів у наданих вантажовідправником (уповноваженою ним особою) товарно-транспортних документах про кількість вантажу, про його марковання, зазначення особливих умов перевезення або вжиття особливих застережних заходів під час перевезення (у разі потреби), а також зовнішній стан вантажу, тари та упаковки;

перевірити правильність розміщення, надійність пломбування, закріплення, накриття та ув’язування вантажу для його безпечного перевезення;

сповістити вантажовідправника (уповноважену ним особу) про виявлені недоліки у пломбуванні, розміщенні, закріпленні, накритті та ув’язуванні вантажу, які загрожують його збереженню та безпеці перевезення;

перевірити відповідність габаритних і вагових параметрів транспортного засобу з вантажем встановленим на території України допустимим параметрам;

забезпечити збереження вантажу, прийнятого для перевезення, до передачі вантажоодержувачу (уповноваженій ним особі) у пункті призначення;

дотримуватися маршруту руху, зазначеного в товарно-транспортних документах (зокрема, у разі перевезення швидкопсувних вантажів підконтрольних ветеринарній службі);

доставляти швидкопсувні вантажі в якомога найкоротший строк. Граничні строки доставки швидкопсувних вантажів визначають спільно перевізник і вантажовідправник. Граничні строки обчислюються з моменту закінчення навантаження та вручення водієві (експедитору) товарно-транспортної накладної разом з іншими документами на вантаж до моменту прибуття транспортного засобу до вантажоодержувача. Ці строки залежать від дорожніх умов перевезення.

У разі здійснення перевезення у міжнародному сполученні відповідно до Митного кодексу України строк доставки товарів до митного органу призначення визначає митний орган відправлення відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення. До цього строку не включають час зберігання товарів на складах у разі перевантаження з одного виду транспорту на інший, а також час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, дозволених митними органами. Граничний термін прохідного митного транзиту товарів через митну територію України для автомобільного транспорту згідно з Граничними термінами прохідного митного транзиту товарів через митну територію України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2002 № 1908, становить до 10 діб;

відшкодувати вантажоодержувачу збитки, завдані внаслідок пошкодження, псування, часткової або повної втрати вантажу, а також несвоєчасної його доставки;

дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку водія.
15.3. Перевізники, які транспортують швидкопсувні харчові продукти, несуть відповідальність за відповідність умов транспортування вимогам нормативно-технічної документації на конкретний вид вантажу, цих Правил та санітарно-гігієнічних вимог згідно з чинним законодавством України.

Перевізник несе відповідальність за:

повну або часткову втрату вантажу, що перевищує норми природних втрат, які діють в Україні, або за його пошкодження (псування) з моменту прийняття вантажу для перевезення до моменту його здавання, а також недотримання установленого строку доставки вантажу, якщо не доведе, що це сталося внаслідок обставин, яким він не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало;

несповіщення вантажовідправника (уповноваженої ним особи) про виявлені недоліки у пломбуванні, розміщенні, закріпленні, накритті та ув’язуванні вантажу, які загрожують його збереженню та безпеці перевезення;

недотримання маршруту руху, зазначеного в товарно-транспортних документах (зокрема, у разі перевезення швидкопсувних вантажів, підконтрольних ветеринарній службі);

недотримання визначеного режиму праці та відпочинку водія;

порушення цілості пломби під час перевезення, а також втрату якості або порушення сортності вантажу, якщо це сталося внаслідок порушення температурних умов у процесі перевезення, несправності холодильного (опалювального) обладнання транспортного засобу.

15.4. Вантажовідправник
15.4.1. Вантажовідправник має право:

відмовитися від перевезення вантажу транспортним засобом, який не відповідає вимогам перевезень швидкопсувних вантажів та вимогам договору перевезення вантажу;

отримати компенсацію згідно із чинним законодавством України за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату або несвоєчасність доставки, які сталися з вини перевізника.
15.4.2. Вантажовідправник зобов’язаний:

утримувати власні під’їзні шляхи до вантажних пунктів, вантажні майданчики, рампи тощо у стані, що відповідає вимогам законодавства з питань охорони праці, техніки безпеки та безпеки руху;

забезпечити своєчасне та повне оформлення товарно-транспортних документів на перевезення вантажу та надати їх перевізнику;

надати у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці, вантаж має бути з маркованням, що відповідає встановленим вимогам;

забезпечити здійснення санітарної обробки транспортного засобу, якщо інше не передбачено договором перевезення вантажу;

сплатити за перевезення вантажу встановлену провізну плату (якщо це передбачено договором перевезення вантажу);

здійснювати вантажні операції, правильне розміщення, надійне закріплення, накриття, ув’язування та опломбування (у разі потреби) вантажу в кузові транспортного засобу;

забезпечувати вимоги законодавства з питань охорони праці та техніки безпеки під час вантажних операцій.
15.4.3. Вантажовідправник несе відповідальність за:

неправильні упакування, розміщення, закріплення, накриття, ув’язування та опломбування вантажів у кузові транспортного засобу;

невідповідне оформлення товарно-транспортних документів, на підставі яких виконують перевезення;

пошкодження транспортного засобу з причини неправильного його навантаження;

недотримання вимог законодавства з питань охорони праці та техніки безпеки під час вантажних операцій;

неповну або несвоєчасну сплату встановленої провізної плати за перевезення вантажу (якщо це передбачено договором перевезення вантажу).
15.5. Вантажоодержувач
15.5.1. Вантажоодержувач має право отримати відшкодування збитків, завданих внаслідок пошкодження, псування, повної або часткової втрати вантажу, а також несвоєчасної його доставки, згідно із законодавством і договором перевезення вантажу.
15.5.2. Вантажоодержувач зобов’язаний:

утримувати власні під’їзні шляхи до вантажних пунктів, вантажні майданчики, рампи тощо у стані, що відповідає вимогам законодавства з питань охорони праці, техніки безпеки та безпеки руху;

сплатити за перевезення вантажу встановлену провізну плату (якщо це передбачено договором перевезення вантажу);

прийняти вантаж;

перевірити видимий стан вантажу, його тари та/або упаковки;

перевірити правильність оформлення товарно-транспортної накладної та інших документів на вантаж;

здійснювати зняття кріплень і покриттів та очищення транспортного засобу від залишків вантажу;

забезпечити здійснення санітарної обробки транспортного засобу, якщо це передбачено договором перевезення вантажу;

забезпечувати вимоги законодавства з питань охорони праці та техніки безпеки під час вантажних операцій.
15.5.3. Вантажоодержувач несе відповідальність за:

зниження якості (сортності) вантажу, спричинене простоєм транспортного засобу в пункті призначення в разі незабезпечення вивантаження вантажу в установлений строк;

пошкодження транспортного засобу з причини неправильного його вивантаження;

недотримання вимог законодавства з питань охорони праці та техніки безпеки під час вантажних операцій;

неповну або несвоєчасну сплату встановленої провізної плати за перевезення вантажу (якщо це передбачено договором перевезення вантажу).
16. Державний контроль під час перевезення швидкопсувних вантажів
Державний контроль під час перевезення швидкопсувних вантажів транспортними засобами в межах України здійснюють відповідні державні органи, заклади та установи, а також уповноважені посадові особи згідно з міжнародними договорами та чинним законодавством України.

Голова Державної

адміністрації автомобільного

транспорту С. Доброход





<< предыдущая страница