asyan.org
добавить свой файл
1
НАВЧАЄМОСЯ МИСЛИТИ КРИТИЧНО.
Молодій генерації сьогодні потрібні вміння розв’язувати складні проблеми, критично аналізувати події, порівнювати альтернативні точки зору, відстоювати власну позицію, приймати зважені рішення.

Розвиток критичного мислення стає найактуальнішим за часів інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних обставин, без ефективного вирішення проблем. Тому, очевидно, є життєва необхідність формування критичного мислення для вітчизняної освітньої системи. Освіта – є першочерговим розвитком того типу мислення, що дає змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем. Мета сучасної школи – навчити молодих людей самостійно здобувати знання, знаходити найоптимальніші розв’язання певної проблемної ситуації, аргументовано відстоювати власну позицію, чітко висловлювати свою думку, мати розвинені комунікативні здібності. Школа - модель суспільства і тільки в ній необхідно поставити дитячу особистість у центр усієї діяльності, зробивши її посередником у взаємодії суб’єктів навчання.

Критичне мислення – це процес, який починається з постанови проблем, продовжується пошуком і осмисленням інформації, закінчується прийняттям рішення щодо розв’язання, поставленої проблеми.

Критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити й проаналізувати інформацію ; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино правильне розв’язання проблеми ; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції. Критичне мислення є досить складним процесом творчого опрацювання інформації, пов’язаного з її усвідомленням, переосмисленням та творчою генерацію ідей у результаті такої діяльності.
Характеристики критичного мислення.


  1. Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер.

  2. Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, бо її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок розв’язання проблеми – це збирання інформації , бо розмірковувати на

«порожньому місці» фактично неможливо.

  1. Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему.

  2. Чітка аргументованість. Людина, яка мислить критично, повина усвідомлювати, що часто одна й та сама проблема може мати декілька розв’язань, тому вона повинна підкріпити нею рішення власними вагомими, переконливими аргументами, які б доводили , що саме воно є найкращим, оптимальним.

  3. Соціальність. Людина живе в соціумі, тому доводити свою позицію вона повинна в спілкуванні. У результаті спілкування , диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.


Ознаки людини, яка мислить критично.


  1. Здатність сприймати думки інших критично. Людина виявляє здатність прислухатись до думок інших, оцінювати й аналізувати їх щодо розв’язання поставленої проблеми.

  2. Компетентність. Людина виявляє прагнення до аргументації прийнятого нею рішення на основі життєвого досвіду, фактів із життя та знання справи.

  3. Небайдужість у сприйнятті подій. Людина виявляє інтелектуальну активність у різних життєвих ситуаціях, здатність зайняти активну позицію в конфронтаційних ситуаціях.

  4. Незалежність думок. Людина прислуховується до критики на свою адресу, може протиставити свою думку думкам інших або не погодитися з групою.

  5. Допитливість. Людина виявляє вміння проникнути в сутність проблеми, глибину інформації.

  6. Здатність до діалогу й дискусії. Людина вміє вести діалог і дискутувати, тобто вислухати думку інших, з повагою ставитись до цих думок, переконливо доводити свою позицію, толерантно поводити себе під час проведення дискусій.


Для того, щоб учні могли застосувати вміння критичного мислення на практиці, вони повинні знати певні правила, за якими потрібно діяти. У повному циклі критичного мислення – 4 фази, які є взаємопов’язаними та взаємообумовленими:

- аналіз

- розуміння

- оцінка

- критика
Думати критично особливо важливо для студентів, які живуть в країні з політичними та соціо – економічними проблемами . Це допоможе їм мати різні точки зору і стати незалежними мислителями і відповідальними громадянами.

Розвивати мислення – означає насичувати свій розум знаннями. Знання неможливо набути без зусиль думки, без розумової праці, що створюється в разі грамотної методики проведення уроку.
Порівняння методичної системи щодо формування критичного мислення учнів із традиційним навчанням свідчить про численні її переваги, так:


Елементи порівняння

Традиційне навчання

Методична система «Критичне мислення»

Навчальний процес

Взаємозв’язок двох автономних діяльностей: навчальної діяльності вчителя та навчально – пізнавальної діяльності учня

Цілісна взаємодія двох рівноправних учасників – учня та вчителя

Мета

Засвоєння учнями певної суми знань, умінь, навичок

Процес отримання вмінь і навичок, що власне, і є формуванням креативних здібностей учнів. Розвиток особистості та різноманітних форм мислення кожного учня.

Цілі, завдання та план роботи

Задаються вчителем

Розробляються спільно з вчителем та учнями

Мотивація

Вимоги вчителя

Створення передумов для активізації пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчання

Навчання основ знань наведених у вигляді стандартизованих завдань

Виявлення генерального змісту почуттєво – комунікативних наукових ідей

Форми навчання

Фронтальна

Групова та індивідуальна

Методи навчання

Описувальні: учень стежить за інструкцією, поясненням, діє за заданим алгоритмом

Пошукові: використовуються довідники, аудіо-, відеозаписи. Учень виробляє алгоритм власних дій, міркувань, тощо.

Причина вибору форм навчання

Добре пояснення вчителем матеріалу є гарантією того, що учні його засвоять.

Довіра до дитини, опора на її здатність відповідати за себе, стимуляція почуття гідності, самоповаги, виховання толерантності та взаємоповаги.

Засіб засвоєння інформації

Індуктивний: від форми до змісту

Дедуктивний: від природного сенсу речей через їхні якості до конкретних термінів

Поведінка вчителя

Лідерство, регламентовані дії

Рефлексія. Інтерактивність, проведення свого роду інтерв’ю

Стиль спілкування

Авторитарний

Демократичний

Роль вчителя

Навчити, поставити завдання, проконтролювати

Створювати передумови, змінювати умови завдання, заповнювати прогалини

Ініціатива учнів

Гальмується

Підтримується

Пізнавальна діяльність

Будується на сприйманні навчальної інформації, виконанні репродуктивних завдань, дій і вправ за зразком

Будується на творчих і реконструктивних завданнях, які визначають самостійний вибір репродуктивних завдань

Акценти

Розвиток пам’яті та окремих розумових умінь учнів, відкидання власного досвіду учнів у навчанні

Максимальне залучення до навчання власно досвіду учнів їхнього мислення, творчої уяви, фантазії тощо

Пам’ять

Не завжди активно, «забруднена» схемами, формулами, алгоритмами

Активна в поданні, бо набуті самостійно алгоритми функціонують у будь – яких умовах

Мовлення

Відтворення інформації , укладеної у формули, правила – сурогат мовлення

Обмін думками , почуттями, підбір власних засобів вираження власної позиції

Мислення

Емпіричне (засіб спроб і помилок)

Аналітичне ,що ґрунтується на загальних метрологічних принципах

Навчальне середовище

Учень стежить за вчителем. Якщо працює в колективі, то лише в плані змагання

Учень отримує ідеї в діалозі з однодумцями, які позитивно оцінюють досягнення, та дискусії з опонентами, які усувають недоліки










Завдання педагога – допомогти особистості зрости в успіху, дати відчути радість від подолання труднощів.

Справжній учитель – той, який сам переживає радість пізнання, завжди прагне розділити її з учнями, створити «ситуацію успіху», справжню ситуацію успіху, яка базується на здобутих знаннях. Знання, - от що приносить радість!

Методист навчально – методичної

лабораторії іноземних мов ДОІПП

Васильченко А.І.

Методист відділу освіти і науки

Нікопольської міськради Шпак О.О.

Література:

  1. «Упровадження стратегій критичного мислення для розвитку навичок аудіювання та створення ситуацій успіху на уроках англійської мови.»

О.І. Косенко Англійська мова та

Література № 5 2009р.

2. « Формування критичного мислення школярів»

О.Г. Марченко Харків В Г « Основа»;

«Триада +» 2007 р.

3. « Технології розвитку критичного мислення» Алан Кроуфорд, Венді Саул

Київ « Плеяди» 2006р.

4. Ж – л « English Teaching Forum “ 2010р.