asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 3 4 5 6 7 ... 10 11

!!! Зверніть увагу

Стоянкова гальмова система служить для утримання трактора нерухомим під час стоянки на уклоні та рівній поверхні. Для тривалого підтримування постійної швидкості руху на уклоні використовується допоміжна гальмова система. У випадку виходу з ладу робочої гальмової системи для зупинки трактора з необхідною ефективністю призначена запасна гальмова система.

Зупинний шлях складається з гальмового і шляху, який проходить трактор за час реакції і спрацювання гальмового приводу.

Щоб цей шлях був мінімальним, до гальмових систем пред'являють такі вимоги: швидке спрацювання, правильний розподіл гальмових зусиль між колесами, забезпечення пропорційності між зусиллям на педалі та гальмовою силою на колесах, плавність гальмування і стійкість трактора при гальмуванні, висока стабільність регулювання гальмового механізму і надійне відведення теплоти.

Гальмовий механізм (гальмо) служить для безпосереднього створення і зміни штучного опору руху трактора. Найпоширеніші фрикційні механізми, які здійснюють гальмування за рахунок сил тертя між нерухомими деталями і деталями, які обертаються. Вони можуть бути барабанними (колодковими), шківними (стрічковими) і дисковими.

Прочитайте

Л-2, с. 187-210; Л-3, с. 238-273; Л-12, с. 294-315.

Питання для самоконтролю

  1. Перерахуйте види гальмових систем, для чого вони призначені?

  2. Що таке гальмовий механізм, які бувають фрикційні гальмові механізми?

3. За яким принципом класифікують гальмові приводи, їх
переваги і недоліки?

  1. Як перевірити герметичність гальмової системи?

  2. Перерахуйте основні несправності гальмових систем і способи їх усунення.

  3. З яких основних частин складається рульове керування?

  4. Які типи рульових механізмів застосовують на тракторах?

  5. З яких деталей складається рульовий привід?


3.1.7 Робоче та допоміжне обладнання тракторів

Гідравлічна навісна система трактора. Призначення і принцип роботи конструкції елементів гідравлічної навісної системи. Призначення, конструкція і принцип роботи механізмів відбору потужності трактора. Призначення, конструкція і робота механізму навіски трактора. Допоміжне обладнання тракторів.

Запам'ятайте

Робоче обладнання призначене для приєднання до трактора різних сільськогосподарських машин і знарядь, керування ними з робочого місця тракториста, а також для приводу активних робочих органів мобільних і стаціонарних машин. До робочого обладнання відносять: гідравлічну начіпну систему, причіпний пристрій, пристрої для відбору потужності.

Гідравлічна начіпна система служить для приєднання до трактора начіпних і напівначіпних машин і знарядь, керування і гідрофікованими причіпними машинами.

!!! Зверніть увагу

Приєднання причіпних машин і знарядь забезпечує причіпний пристрій. Для приводу активних робочих органів агрегатованих сільськогосподарських машин використовують потужність двигуна трактора.

Начіпний механізм універсально-просапних тракторів складається із двох поздовжніх тяг з подовжувачами (або без них), які шарнірне закріплені на корпусі заднього моста, центральної тяги або кронштейном, які закріплені також на корпусі заднього моста, поворотного вала з підйомними важелями, розкосів і обмежувальних, ланцюгів із стяжками

Начіпний механізм дозволяє приєднувати до трактора загального призначення машини за дво-, три- і чотириточковими схемами.

Двоточкову схему застосовують для роботи з плугами.

Триточкову схему використовують для роботи із широко­захватними машинами, які повинні рухатись за строго заданою траєкторією, без великих коливань (сівалки, культиватори тощо).

Чотириточкову схему застосовують під час роботи трактора із землерийними машинами (бульдозер, навантажувач тощо).

Механічний відбір потужності призначений для передачі потужності (обертання) до робочих органів машин, що агрегатуються.

їх розрізняють за розміщенням на тракторі, типом приводу, частотою обертання і способом керування.

Більшість тракторів обладнано заднім ВВП, деякі переднім. Універсально-просапні трактори мають задній і боковий ВВП.

За типом приводу ВВП ділять на залежні, незалежні, частково незалежні (напівзалежні) і синхронні.

Залежним називають привід, який здійснюється від первинного вала коробки передач. Суттєвий недолік приводів - при вимиканні головного зчеплення ВВП вимикається.

Незалежний привід не має цього недоліку, бо отримує обертання від колінчастого вала двигуна через допоміжні складові частини трансмісії.

Частково незалежний (напівзалежний) привід дозволяє обертатись ВВП при переключенні передач, але не дає можливості вмикати і вимикати його під час руху.

Синхронним називають привід, коли частота обертання ВВП змінюється при переключенні передач пропорційно швидкості руху трактора, при цьому на кожний метр шляху ВВП робить певну кількість обертів незалежно від частоти обертання колінчастого вала двигуна. Здійснюється від одного з ведених валів трансмісії. Застосовують на універсально-просапних тракторах для приводу активних робочих органів машин, швидкість роботи яких повинна бути узгоджена з швидкістю руху трактора.

Прочитайте

Л-2,с. 210-242; Л-3, с. 273-324; Л-12, с. 316-331, 342-347.

Питання для самоконтролю

І.Яке обладнання трактора називають робочим і для чого воно призначене?

  1. З яких одиниць складається гідравлічна начіпна система і чому її називають роздільно-агрегатною?

  2. Для чого служить з'єднувальна і розривна муфти, яка між ними різниця?

  3. У чому полягає відмінність між начіпними механізмами універсально-просапних тракторів і тракторів загального призначення?

  4. У чому полягає принцип роботи довантажувачів ведучих коліс, як правильно ними користуватись?

  5. Які є способи регулювання глибини обробітку ґрунту , коли і з якими машинами їх рекомендують застосовувати?

  6. У чому переваги незалежного приводу ВВП? Коли застосо­вують синхронний привід?


3.2 Сільськогосподарські машини

3.2.1 Ґрунтообробні машини та знаряддя

Роль і значення механізованого обробітку ґрунту. Способи і технологічні процеси обробітку ґрунту. Класифікація ґрунтообробних машин і знарядь. Агротехнічні вимоги. Плуги, їх загальна будова і принцип дії. Борони, лущильники, культиватори, котки, комбіновані агрегати, їх призначення, класифікація та будова. Зчіпка.

!!! Зверніть увагу

Сільськогосподарські машини складаються з робочих і допоміжних (службових) органів.

До робочих органів плуга відносять: корпус, передплужник, ніж, ґрунтопоглиблювач.

До службових органів плуга відносять: раму, пристрій для з'єднання з трактором (причіп або начіп), механізми коліс.

Підготовка плуга до роботи. Підготовку плугів до роботи проводять на регулювальному майданчику з твердим покриттям або на вирівняному і ущільненому ґрунті. Спочатку перевіряють комплектність і технічний стан плуга, справність усіх складових одиниць, надійність болтових та інших з'єднань тощо. При цьому особливу увагу звертають на лемеші, полиці, польові дошки, дискові ножі.

Після цього перевіряють розміщення передплужників і дискового ножа на рамі плуга. Глибину оранки на плугах установлюють після з'єднання їх із трактором і переведення в робоче положення.

Лущильники призначені для лущення поверхні поля, передпосівного обробітку ґрунту після збирання зернових, зернобобових та інших культур, розпушення скиб після оранки тощо.

За конструкцією робочих органів лущильники поділяють на дискові та лемішно-полицеві. Дискові лущильники бувають причіпні гідрофіковані, а лемішно-полицеві – начіпні та напівначіпні.

Лущення стерні проводять на глибину 4-12 см. Відхилення глибини лущення від заданої не повинно становити більш ніж 2 см.

Верхній шар грунту після обробітку повинен бути дрібногрудочкуватим, а поверхня поля - рівна.

Плуг-лущильник обладнують корпусами для оранки з швидкістю 2, 2,5 і 3,3 м/с. Ці корпуси відрізняються між собою конфігурацією лемішно-полицевої поверхні. Робочий процес лущильника проходить так само, як і лемішно-полицевого плуга. Плуг-лущильник проводить лущення ґрунту після збирання зернових та інших культур на глибину до 12 см і оранку на глибину до 18 см.

Борони застосовують для розпушення ґрунту, подрібнення грудок, вирівнювання поверхні поля, знищення і вичісування бур'янів, руйнування ґрунтової кірки та ін.

Залежно від типу робочих(органів борони поділяють на дискові та зубові.

Під час руху зубових борін кожний зуб повинен робити свою борозну. Відстань між сусідніми борознами залежить від конструкції борони і знаходиться в межах від 22 до 49 мм.

Глибина обробітку складає 3-10 см. Вона залежить від маси борони і довжини з'єднувальних повідців. Після проходу борони глибина борозен не повинна бути більшою 3-4 см, а розмір грудочок – не більше 5 см.

При обробітку боронами озимих культур кількість пошкоджених рослин не повинна перевищувати трьох відсотків.

Агрегатують борони за допомогою зчіпок С-11У, СП-16А, СГ-21, а також приєднують до культиваторів, сівалок та плугів.

Дискові борони за призначенням поділяються на польові, садові та болотні. Робочими органами дискових борін є сферичні диски діаметром 450-660 мм. Вони можуть бути суцільні і вирізні. Суцільні диски встановлюють на польових і легких садових боронах, а вирізні – на важких польових, садових і болотних. Вирізні диски краще розпушують ґрунт і подрібнюють рослинні рештки завдяки вирізам у дисках.

Глибину обробітку ґрунту регулюють зміною кута атаки дисків. Кут атаки дисків установлюють 12, 15, 18 і 21°. Чим більший кут атаки дисків батарей, тим більша глибина обробітку.

Культиватори за призначенням поділяють на такі групи: для суцільного (парові), міжрядного обробітку ґрунту (просапні) і спеціального призначення.

Культиватори для суцільного обробітку ґрунту застосовують для підрізання бур'янів, розпушення та передпосівного обробітку ґрунту тощо.

Спеціальні культиватори мають вузьке призначення. До них відносять садові культиватори, протиерозійні, фрезерні та ін.

Випускають культиватори начіпні та причіпні.

Робочими органами культиваторів є лапи, ножі, диски, пружинні пальці, вирівнювальні бруси, котки роторні та ін. На культиваторах для суцільного обробітку ґрунту найчастіше застосовують універсальні стрілчасті і розпушувальні лапи. Стрілчаста лапа прикріплена жорстко до стояка. Ширина захвату лап в основному 270 і 330 мм. Стрілчасті лапи добре розпушують ґрунту і підрізають бур'яни.

Розпушувальні лапи можуть бути одно- або двобічні. Встановлюють розпушувальні лапи на жорстких або пружинного типу стояках. Ширина захвату лап – 20-50 мм. Лапи на пружинних стояках у процесі роботи вібрують і самоочищаються від землі, рослинних решток тощо.

До культиваторів ставлять ряд агротехнічних вимог. При суцільному обробітку ґрунту поверхня поля має бути рівною, дрібногрудочкуватою, без гребенів і борозен. Вологі шари грунту не повинні виноситись робочими органами культиваторів на поверхню поля. Відхилення від заданої глибини обробітку грунту може бути не більше ± 1 см. Робочі органи культиватора повинні знищувати не менше 98-99 відсотків бур'янів.

Суцільну культивацію проводять поперек або під кутом до попереднього напряму обробітку ґрунту.

Котки застосовують для ущільнення та вирівнювання поверхні поля, руйнування ґрунтової кірки, грудок, розпушування ґрунту. Ущільнення може бути поверхневе та підповерхневе. Його застосовують при передпосівному обробітку, під час сівби та після її проведення.

Перед сівбою вирівнюють поверхню поля, подрібнюють грудки та ущільнюють ґрунт. Цей прийом сприяє підвищенню рівномірності глибини загортання насіння, підвищує рівномірність ходу і робочу швидкість посівних агрегатів, поліпшує умови роботи збиральних машин.

Поверхневе ущільнення ґрунту під час сівби та після неї поліпшує контакт насіння з ґрунтом, сприяє підтягуванню вологи з нижніх горизонтів до насіння. Крім того, після прикотковування зменшуються втрати вологи шляхом випаровування, оскільки інтенсивність випаровування більша, коли ґрунт розпушений.

Коток невеликого діаметра ущільнює в основному верхній шар ґрунту. Великий коток, навпаки, рівномірніше ущільнює ґрунт на глибині.

Залежно від конструкції робочих органів котки поділяють на кільчасто-шпорові, кільчасто-зубчасті, борончасті та котки з гладенькою поверхнею.

Комбіновані ґрунтообробні машини і агрегати призначені для виконання за один прохід кількох технологічних операцій. Агрегати повинні виконувати тільки такі технологічні операції, які суміщаються в часі без порушення агротехнічних показників і строків виконання.

Використання комбінованих агрегатів значно зменшує ущільнення і розпилювання ґрунту ходовими системами агрегатів, скорочує терміни виконання робіт, підвищує продуктивність праці та знижує витрати.

Розрізняють три основні типи комбінованих машин: агрегат із кількох послідовно з'єднаних простих машин, кожна з яких виконує окрему операцію; машина з послідовно встановленими простими робочими органами для виконання кількох операцій; машина зі спеціальним комбінованим робочим органом для послідовного виконання технологічного процесу.

Вивчаючи цю тему, особливу увагу слід звернути на комбіновані ґрунтообробні агрегати типу "Борекс", "Європак", ґрунтообробні знаряддя таких фірм: "Lemken", "Klevlend".

Прочитайте

Л-8, с. 124-147; Л-10, с. 5-30, 33-34, 36, 38-45, 58-69; Л-15, с. 89-91; Л-17, с. 64-77.

Практичне заняття

Вивчення будови плугів. Підготовка до роботи.

Практичне заняття

Вивчення будови культиваторів для суцільного обробітку ґрунту. Підготовка до роботи.

Питання для самоконтролю

  1. Назвіть робочі органи плуга.

  2. З яких частин складається корпус плуга загального призначення?

  3. Які ви знаєте типи полиць та лемешів?

  4. Як повинні бути встановлені робочі органи плуга на рамі?

  5. Як усунути поперечний перекіс причіпного плуга?

  6. Вкажіть причину, чому на начіпному плузі задні корпуси орють мілкіше передніх (заданої глибини)?


3.2.2 Посівні та садильні машини

Способи і технологічні процеси сівби та садіння. Класифікація посівних та садильних машин. Агротехнічні вимоги. Призначення, загальна будова і технологічний процес роботи зернових сівалок. Кукурудзяні сівалки. Бурякові сівалки. Овочеві сівалки. Загальна будова, принцип дії та контроль за технологічним процесом. Картопле- та розсадосадильні машини, будова та принцип дії.

!!! Зверніть увагу

Посівні та садильні машини класифікують за призначенням, способом сівби, розміщенням (компонуванням) робочих органів і способом агрегатування з трактором.

Посівні машини або сівалки бувають універсальні та спеціальні. Сівалки, які одночасно з висіванням насіння вносять мінеральні добрива, називаються комбінованими.

Універсальні сівалки призначені для сівби насіння різних сільськогосподарських культур. Спеціальними сівалками висівають одну або дві - три культури.

За компоновкою (розміщенням) робочих органів розрізняють моноблочні, роздільно-агрегатні та секційні сівалки. Моноблочні сівалки мають спільну раму, на якій розміщені всі робочі та допоміжні органи. Це в основному зернові, зерно-тукові та зерно-трав'яні сівалки.

Секційні сівалки складаються із окремих посівних секцій, шарнірно приєднаних до основної рами. Кожна посівна секція має невеликий бункер, робочі органи та передавальні механізми і працює автономно. Посівні секції цих сівалок можна переміщувати по рамі, змінюючи ширину міжрядь. Секційні сівалки використовують для сівби просапних, овочевих та інших культур.

Висівні апарати призначені для відбирання певної частини насіння із бункера та подачі його в сошники. Вони повинні створювати рівномірний і безперервний потік насіння, забезпечити стійкість його висіву незалежно від рельєфу поля, зміни швидкості руху агрегату тощо.

На сівалках застосовують такі висівні апарати: котушкові, котушково-штифтові, комірково-дискові, комірково-барабанні, відцен­трового типу та пневматичні або пневмомеханічні.

Насінне- і тукопроводи призначені для транспортування насіння і мінеральних добрив від висівних апаратів до сошників. Насінне- і тукопроводи підвішують до висівних апаратів, а нижню частину кріплять до сошників, їх встановлюють вертикально або під невеликим кутом до вертикалі.

На посівних та садильних машинах застосовують такі насінне- і тукопроводи: трубчасті гумові, гофровані гумові, спірально-стрічкові, лійкоподібні, телескопічні та спірально-дротяні.

Сошники утворюють у ґрунті борозенки, укладають у них насіння й добрива і загортають їх ґрунтом. На рядкових сівалках установлюють дискові або наральникові сошники. Дискові сошники залежно від конструкції бувають дводискові (для звичайної рядкової сівби і для вузькорядної) та однодискові.



<< предыдущая страница   следующая страница >>