asyan.org
добавить свой файл
1




УКРАЇНА

Міністерство аграрної політики України

Головна державна інспекція захисту рослин

“Головдержзахист”
01601, Київ, вул. П. Орлика, 24/1 тел. 253-99-56, 253-03-23

факс. 253-49-36

е-mail:golovzah@i.com.ua

адреса в Інтернеті: http://www.i.com.ua/~golovzah

ПРОГНОЗ

фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту


сільськогосподарських рослин у господарствах України

в травні 2007 року
За даними весняних контрольних обстежень сільськогосподарських угідь шкідливі комахи перезимували задовільно. Загинуло 3-14, макс. 33% шкідників, зокрема від хвороб та несприятливих погодних умов. Перезимувавші комахи за оптимальних погодних умов вегетації здатні відновити та примножити популяції і зашкодити сільськогосподарським культурам за відсутності своєчасного реагування через захисні заходи.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави



Клоп шкідлива черепашка та австрійський, гостроголовий, маврський, інші види клопів перелітатимуть із лісосмуг, лісів і інших місць зимівлі в посіви зернових колосових, передусім озимих та ярих пшениць і ячменів. Це відбуватиметься за середньодобової температури повітря 10-12°С, а до 11-13 год. - 20°С, і продовжуватиметься два – три тижні. Переліт клопів вважається закінченим, якщо співвідношення статей знаходитиметься в межах 1:1. Після посиленого харчування клітинним соком відбуватиметься відкладання яєць, яких буває від 14-28 до 300 в однієї самиці.

Найчисленнішим клоп шкідлива черепашка буде в Степу та Лісостепу, зокрема в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Вінницькій, Київській, Полтавській, Харківській, Черкаській областях, де зимуючий запас фітофага за маси 115-125 мг складав в середньому 1-4,9 екз. на кв.м.

Для першого етапа шкідливості черепашки характерне зниження врожаю за рахунок часткового пошкодження чи повної загибелі продуктивних стебел. Найуразливіші до пошкоджень клопом рослини озимих зернових у фазах відростання та трубкування, ярих – кущіння, коли відбувається загибель центрального листа і відмирання стебла. Уколи в стебло перед колосінням призводять до часткової чи повної білоколосості.

Проти перезимувавших клопів за 2-4 і більше екз. на кв.м під час виходу озимих зернових у трубку проводять вибіркове чи всуціль поля обприскування актарою, 0,1-0,14 кг/га, данадимом стабільним, 1-1,5 л/га, сумі-альфа, 0,2-0,25 л/га, фастаком, 0,1 л/га, Бі-58 новим, 1,5 л/га, тощо. Ці інсектициди ефективні і проти інших шкідників зернових культур.

Хлібний турун (жужелиця), личинки якого в Степу та Лісостепу за чисельності 0,4-2,6, макс. 5 екз. на кв.м деякий час продовжуватимуть живлення в озимині, згодом заляльковуватимуться, що почалося в Херсонській та інших південних областях. Через два тижні жуки жужелиці вийдуть із ґрунту й пошкоджуватимуть колосся пшениці, жита, ячменю.

Злакові мухи, з яких найпоширеніші шведські, гессенська, чорна та опоміза пшеничні, повсюди заселятимуть озимину та ярину на 10-45% площ. В ярині розвиватиметься весняне покоління шведських та гессенської мух, дуже небезпечних зокрема для ячменів та сортів м`якої пшениці, а шведські і для сходів кукурудзи. Пошкодження злаковими мухами мають місце переважно в Лісостепу та Степу в посівах озимини ранніх строків сівби.

Хлібні блішки, здебільшого смугаста, через прохолодну погоду весни повільно заселятимуть посіви озимини та ярини, зокрема пізніх строків сівби, де їх кількість та шкідливість зростатиме за встановлення сухої теплої погоди. Для ярих пшениці й ячменю в умовах цьогорічної весни небезпечні стеблові хлібні блішки, які розвиватимуться в деяких областях західного Полісся та Центрального Лісостепу. Знешкодження блішок досягається через обробку інсектицидами здебільшого крайових смуг посівів.

Злакова листовійка в ареалі АР Крим, Запорізької, Миколаївської, Одеської і Херсонської областей заселятиме крайові до 150 м смуги посівів зернових культур. Необхідність в захисті посівів виникатиме в осередках підвищеної (50-150 гусениць на кв.м) кількості шкідника під час виходу пшениці в трубку. Для цього рекомендуються сумітіон, к.е., 1 л/га, парашут, мк.с., 0,25-0,5 л/га.

Хлібні п`явиці, червоногруда переважно в Степу, на решті території синя заселятимуть озимину і ярину осередково, здебільшого в крайових смугах полів. Через прохолодну погоду в квітні заселення посівів було затяжним. В травні відбуватиметься відкладання яєць, здебільшого на вівсі, ярих ячмені та твердих пшеницях та відродження личинок, шкідливість яких збільшуватиметься за низької зволоженості ґрунту.

За наявності 150-200 і більше личинок п`явиці на кв.м посіву вищезазначені ярі зернові культури у фазах кущіння – виходу в трубку вибірково обприскують карате, к.е., 0,2 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,2 л/га, золоном, к.е., 1,5-2 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1-1,2 л/га, тощо.

Злакові попелиці і пшеничний трипс повсюди масово заселятимуть та розмножуватимуться в зернових культурах за теплої вологої погоди травня. Накопичення сисних комах відбуватиметься у фазу формування та молочної стиглості зерна, коли вони будуть найчисленнішими та найшкідливішими. Харчування попелиць та трипсів на зернових культурах призводить до зменшення ваги зерна. Обробки посівів проти личинок клопа шкідливої черепашки в ареалі фітофага ефективні і проти попелиць та трипса.

Наприкінці травня в Степу та Лісостепу на колоски зернових культур вийдуть хлібні жуки, насамперед кузька, а також красун та хрестоносець. Ці фітофаги масово проявлятимуться в крайових смугах полів Донецької, Луганської, Запорізької, Київської, Полтавської, Одеської, Харківської, інших областей, де восени на кв.м ґрунту обстежених площ нараховувалось понад 1 і більше, а макс. 4-8 екземплярів цих шкідників.

Під час молочної стиглості зерна за наявності 3-8 хлібних жуків на кв.м посіви обприскують децисом, к.е., 0,25 л/га, диметрином, к.е., 1-1,5 л/га, карате зеоном, к.с., 0,2 л/га, парашутом, мк. с., 0,5-0,75 л/га, ф`юрі, в.е., 0,1 л/га, рубіжем, к.е., 0,5-1,5 л/га.

Повсюди в озимині, що періодично вегетувала майже весь осінньо-зимовий період, накопичились й продовжуватимуть розвиватись численні хвороби, найпоширеніші з яких борошниста роса та септоріоз, які охопили 5-46% рослин на 15-50, макс. 100% площ озимої пшениці. Окрім цього, мають місце кореневі гнилі, бура листкова іржа, а також гельмінтоспоріоз, переважно в ячмені. Подекуди в Лісостепу візуально визначаються симптоми вірусних хвороб типу ВЖКЯ.

За потепління та випадання дощів у травні хвороби, які зосередились переважно в старому минулорічному листі, поширюватимуться в молодих листках, надалі колосі, шкодочинність їх зростатиме. В ячмені розвиватимуться гельмінтоспоріоз та інші плямистості. Під час цвітіння пшениці і ячменю, інших зернових проявлятимуться летуча та інші види сажок. Від хвороб потерпатимуть насамперед сприйнятливі сорти зернових культур добре розвинутих, загущених, підживлених азотом посівів, де ймовірне виникнення епіфітотій.

Під час виходу рослин у трубку високопродуктивні посіви озимої пшениці від борошнистої роси, септоріозу, інших плямистостей за інтенсивності ураження 1-5% та достатнього зволоження оздоровлюють альто супер, к.с., 0,4 л/га, арбалетом, к.с., 2 л/га, байлетоном, з.п., 0,5 кг/га, дерозалом, к.с., 0,5 л/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, фундазолом, з.п., 0,3-0,6 л/га, іншими.

У травні під час сходів-галуження гороху відбуватиметься розвиток і шкідливість смугастого і щетинистого бульбочкових довгоносиків, переліт яких з багаторічних трав за температури повітря 14-17ºС уможливиться в першій половині місяця. Найшкідливіші жуки в суху жарку погоду, коли рослини затримуються в рості, а сильно пошкоджені можуть загинути. Розвиватимуться і шкодитимуть в горосі горохові попелиця, трипс, комарик, інші, масове розмноження яких може призвести до значного зниження врожаю. За температури повітря 24-28ºС та дощової погоди рослини хворітимуть на аскохітоз, пероноспороз, кореневі гнилі.

Сходи гороху за наявності на кв.м 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків обприскують карате, к.е., 0,1-0,125 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, фастаком, к.е., 0,15-0,25 л/га. Під час бутонізації-цвітіння проти горохових зернівки, попелиці (2-3 жука та 250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), комарика, інших шкідників посіви обробляють актарою, в.г., 0,1 кг/га, децисом профі, в.г., 0,07 кг/га, базудином, діазолом, в.е., 0,5-0,75 л/га, інш. Насіннєві ділянки гороху проти хвороб обприскують рексом Т, к.с., 0,5-1 л/га.

Проростаюче насіння та сходи сої у травні осередково пошкоджуватимуть личинки росткової мухи, чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусениці підгризаючих совок. Пошкодження рослин шкідниками сприяють проникненню та розвитку в них грибних і бактеріальних хвороб. Сім`ядолями та першою парою справжніх листків живитимуться бульбочкові довгоносики, клопи (щитники і сліпняки), попелиці, інші фітофаги, насамперед за теплої, помірно вологої погоди. Дія низьких температур при проростанні насіння та грунтові й повітряні посухи у післясходовий період уможливлюють ураження рослин кореневими, зокрема фузаріозною, гнилями, тепла дощова погода з частими росами сприятиме прояву альтернаріозу, аскохітозу, сира і прохолодна може спричинити ураження сім`ядольним бактеріозом, пероноспорозом, церкоспорозом.

За перевищення відповідних ЕПШ (8-15 екз. на кв.м бульбочкових довгоносиків, 2-5 екз. на рослину люцернового клопа, 250-300 екз. на 10 п.с. попелиць) сою у фазі 2-6 листків обприскують золоном, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га. На насіннєвих посівах обприскування проводити відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. Уражені пероноспорозом, церкоспорозом рослини з насіннєвих посівів видаляють.

У багаторічних травах розвиватимуться і шкодитимуть довгоносики (бульбочкові, листковий люцерновий, сірий буряковий, апіони, інші), попелиці, клопи, гусениці листогризучих совок, інші фітофаги, інтенсивніше за теплої й помірно вологої погоди. Поширення й розвиток різних плямистостей, кореневих гнилей, інших хвороб відбуватиметься за умов прохолодної дощової погоди в травні. За надпорогової чисельності фітофагів, передусім, в насіннєвих ділянках застосовують діазинон, актеллік, к.е., 1 л/га, золон, к.е., 1,4-2,8 л/га, інші препарати.


Технічні культури



Цукровим бурякам повсюди загрожуватимуть звичайний і сірий бурякові довгоносики. Масовий вихід і розселення шкідників відбуватиметься здебільшого одночасно з появою сходів і розвитком перших пар справжніх листків культури, що істотно підсилюватиме ступінь загрози, насамперед, в центральних та прилеглих північних і південно-східних областях, а саме Київській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Чернігівській, осередково у Вінницькій, Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській. За високої активності комах та послаблення токсикації сходів виникатиме потреба застосування комплексу захисних заходів.

За сухої сонячної погоди в плантаціях буряків численними і шкідливими будуть бурякові блішки. Шкодитимуть бурякові щитоноски, крихітка, переважно в західному і центральному Лісостепу. У південному Лісостепу, Степу можливе пошкодження сходів жуками піщаного мідляка, чорного і південного сірого довгоносиків. Заселення сходів листковою буряковою попелицею, мінуючими мухами, як і розмноження їх, може бути розтягнутим і пригніченим через повернення холодів. Повсюди очікується шкідливість дротяників, несправжніх дротяників, личинок хрущів, хлібних жуків.

В разі ущільнення, пересихання або перезволоження ґрунту, неякісної обробки насіння, порушення агротехнічних вимог технології рослини хворітимуть на коренеїд.

Збереження сходів буряків в значній мірі залежить від постійного нагляду за поведінкою комах, виконання агротехнічних прийомів догляду за посівами, своєчасного хімічного захисту. В господарствах з високою щільністю звичайного бурякового довгоносика ефективне знищення шкідника в ловильних канавках під час „пішого ходу”. Розпушування міжрядь у фазах розвинутих сім`ядольних – першої пари справжніх листків за технологічною схемою, які знищують грунтових шкідників, слід проводити залежно від ущільнення ґрунту, кількості рослин на погонний метр рядка, наявності бур`янів, грунтової кірки.

За стабільного потепління (середньодобова температура 13-19º С, на поверхні ґрунту 41-43º С) за послаблення дії токсикації цукрові буряки в період сходів – третьої пари справжніх листків захищають за наявності 0,2-0,3 екз. звичайного, 0,3-0,5 сірого і чорного довгоносиків, мідляка, 3-7 блішок, 0,7-1,2 щитоносок, понад 150 крихітки на кв.м шляхом обробки актарою, в.г., 0,08 кг/га, вантексом, мк.с., 0,06-0,07 л/га, моспіланом, р.п., 0,075 кг/га, маршалом, к.е., 1-1,2 л/га, іншими інсектицидами (див. „Прогноз – 2007”).

Сходи ярого ріпаку потерпатимуть від хрестоцвітих блішок, надалі заселятимуться ріпаковим пильщиком, хрестоцвітими клопами, листкоїдами, прихованохоботниками, капустяною попелицею. На важких, кислих, засолених грунтах в разі утворення поверхневої кірки і порушення доступу повітря корені сходів уражуватимуться чорною ніжкою, за прохолодної вологої погоди рослини хворітимуть на пероноспороз, фомоз, альтернаріоз, інші. Поліпшують стан посівів розпушуванням ґрунту в міжряддях за появи першої пари справжніх листків, боронуванням через 12 – 14 днів.

За сухої теплої погоди і наявності понад 3-5 блішок на кв.м та інших шкідників ярий ріпак захищають через обробки децисом форте, к.е., 0,06-0,07 л/га, альфа ципі, к.е., 0,15 л/га, ф`юрі, в.е., 0,1 л/га, сумі альфа, к.е., 0,3 л/га, іншими препаратами з урахуванням призначення посівів. За появи хвороб їх розвиток призупиняють обробкою посівів ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, колосалем, к.е., 0,75-1 л/га, містіком, к.е., 1 л/га, сарфуном, форсажем, к.с., 0,6 л/га.

Озимому ріпаку найбільшої шкоди завдаватиме ріпаковий квіткоїд, а також совки, білани, комплекс зазначених вище комах.

Хімічний захист проводиться до початку цвітіння культури за наявності квіткоїда, прихованохоботника 5-6, пильщика, листкоїда 3, совок, біланів 2 екз. на кв.м препаратами вантекс, мк.с., 0,06 л/га, альфагард, блискавка, циклон, к.е., 0,15 л/га, бульдок, к.е., 0,3 л/га, парашут, мк.с., 0,75 л/га.

Кореневу систему соняшнику, здебільшого в Лісостепу, пошкоджуватимуть дротяники, Степу несправжні дротяники, повсюди личинки травневих хрущів, інших пластинчастовусих. Стебла і листки об`їдатимуться сірим, чорним, південним сірим довгоносиками, піщаним і кукурудзяним мідляками, осередково кравчиком. За виявлення в період сходів – першої пари справжніх листків культури 2 і більше довгоносиків, мідляків на кв.м доцільні крайові обробки або знищення шкідників у вогнищах інсектицидами. Боронування у фазі 2-3 пар справжніх листків істотно зменшує чисельність грунтових шкідників соняшнику. В насіннєвих посівах для збереження урожаю і одержання високоякісного насіння проти хвороб застосовують фунгіциди.

Сходи льону за стабільної температури повітря вище 15º С масово заселятимуться льоновими блішками, шкідливість яких зростатиме за сухої сонячної погоди. За таких умов, наявності 10-15 жуків на кв.м оптимальний ріст і розвиток рослин уможливлюється крайовими або суцільними обробками ф`юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га. У ділянках посівів з вологістю ґрунту вище 60% можлива шкідливість личинок різних видів довгоніжок, інших шкідників. За такої вологості й поганої аерації ґрунту, температури повітря вище 15º С проростки і сходи льону можуть уражуватись кореневими гнилями, фузаріозним в`яненням, антракнозом. За їх появи посіви в період сходів – „ялинки” обприскують хлорокисом міді, з.п., 2,2 кг/га, за технічного призначення олії фундазолом, з.п., 3 кг/га.

У хмільниках з появою сходів і відростанням стебел культури люцерновий довгоносик, хмельова блішка заселятимуть та пошкоджуватимуть бруньки, верхівки пагонів, кору, листя. Травневий хрущ до відкладання яєць живитиметься листям, а його личинки разом з личинками довгоносика виїдатимуть рани в підземних частинах стебел, корінні. За достатньої вологості і прогріванні ґрунту активізується шкідливість дротяників, гусениць підгризаючих совок. В разі сприятливих умов для розмноження хмельової попелиці можливий наприкінці місяця її переліт на рослини хмелю. Вкорочені колосоподібні пагони з`являтимуться в рослинах, уражених несправжньою борошнистою росою.

Обприскують хмільники за виявлення 1-2 жуків довгоносика, 5-7 блішок, 2 гусениць картопляної совки на кущ актарою, в.г., 0,1-0,14 кг/га, дурсбаном, к.е., 3 л/га, децисом, штефесином, к.е., 1 л/га, сисних шкідників знешкоджують Бі-58 новим, його аналогами, колосоподібні пагони видаляють і знищують.
Картопля й овочеві культури
Колорадський жук. Взимку загинуло 12-20% жуків. На картоплянищах скрізь збереглося в середньому 3, макс. у Вінницькій, Донецькій, Запорізькій, Харківській областях 10-17 жуків на кв.м. У травні жуки виходитимуть з ґрунту і заселятимуть сходи картоплі, посадки томатів і баклажанів. Жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця, в південних областях у другій половині місяця виплоджуватимуться та шкодитимуть личинки.

Захищають сходи картоплі в разі заселення жуком 10% рослин. Проти личинок обприскують посіви за масового з`явлення їх першого – другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Застосовують біопрепарати актофіт, к.е., 0,3-0,4 л/га, лепідоцид, р., 3-4 л/га та актару , в.г., 0,06-0,08 кг/га, моспілан, р.п., 0,02-0,025 л/га, конфідор (вектор, зеніт, імідж), в.р.к., 0,2-0,25 л/га, конфідор Максі, в.г., 0,045-0,05 кг/га, інші.

На капусті, редисці, інших хрестоцвітих культурах скрізь чисельними і шкідливими будуть хрестоцвіті блішки, зокрема за сухої жаркої погоди. Капустяна муха заселятиме і пошкоджуватиме посіви передусім ранньої капусти за недотримання сівозміни та просторової ізоляції. Осередково розвиватимуться та шкодитимуть клопи, прихованохоботники, бариди, гусениці першого покоління біланів, молі.

Захищають капусту в разі заселення 10% рослин по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину обприскуванням країв або всуціль поля децисом форте, к.е., 0,05-0,07 л/га, фуфаноном, к.е., 1,2 л/га, матчем, к.е., 0,4 л/га.

Посіви цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулеві муха, прихованохоботник. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі на перо) обприскують карате зеоном, мк.с, 0,2 л/га, ратибором, в.р.к., 0,25 л/га.

Плодові та виноградні насадження


У травні в листках, квіткових бруньках та зав`язі плодів розвиватимуться та шкодитимуть садові довгоносики (яблуневий квіткоїд, сірий бруньковий, букарка, казарка), які за чисельності 20-50 жуків на дерево у Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Харківській, інших областях уже пошкодили 10-25% бруньок. Довгоносики паруватимуться, відкладатимуть яйця, згодом відродяться їх личинки. Личинки яблуневого квіткоїда у другій половині місяця заляльковуватимуться. Через 7-12 днів виходитимуть молоді жуки, які скелетуватимуть листки та вигризатимуть ямки у зав`язі.

Протягом травня харчуватимуться листками гусениці золотогуза, білана жилкуватого, розанової листокрутки, яблуневої молі, лялькування яких відбуватиметься за теплої погоди в кінці місяця. Переважно в незахищених садах та лісопаркових насадженнях розвиватимуться гусениці кільчастого й непарного шовкопрядів. Повсюди ймовірне зростання чисельності сисних шкідників (попелиць, кліщів, медяниць, щитівок, несправжніх щитівок), які висмоктуватимуть соки молодих листків та пагонів.

Скрізь масово заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, яких навесні нараховували по 1,5-3,7, макс. у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Запорізькій, Кіровоградській, Херсонській, інших областях до 5,4 екз. на дерево. За суми ефективних температур 100-130ºС (вище 10º С) відбуватиметься літ метеликів, які активніше відкладатимуть яйця за відсутності опадів і вітру та температури понад 16º С у вечірні години. За суми ефективних температур 230º С (понад 10º С) в кінці травня відроджуватимуться гусениці плодожерки. В зав`язі плодів розвиватимуться несправжні гусениці яблуневого пильщика. Під час утворення зав`язі у вишні літатиме і відкладатиме яйця вишнева муха.

За прохолодної дощової погоди в яблуневих і грушевих насадженнях поширюватиметься парша, в кісточкових – моніліальний опік, кокомікоз, клястероспоріоз, кучерявість листків персика. Найсприятливіші для ураження борошнистою росою яблуні та персика температура 18-25º С та високе насичення повітря пароподібною вологою.

Відразу після цвітіння зерняткові насадження проти яблуневої молі, п`ядунів, кліщів, попелиць, парші, моніліального опіку, борошнистої роси захищають 0,2% емульсією золону, к.е., 3 л/га, моспіланом, р.п., 0,4-0,5 кг/га, або альфагардом, к.е., 0,25 л/га з додаванням проти парші на яблуні топсину М, з.п., 1-2 кг/га або рубігану, к.е., 0,5-0,6 л/га (пізні сорти), проти рослиноїдних кліщів – демітан, к.с., 0,6 л/га або аполло, к.с., 0,4-0,6 л/га, тощо.

Через 10-12 днів проводять обробки проти яблуневого пильщика, парші, плодової гнилі, борошнистої роси Бі-58 новим, рогором С, к.е., 0,8-2 л/га, акцентом, к.е., 0,8 л/га, дитаном М – 45, з.п., 2-3 кг/га, мерпаном 80, в.г., 2,5 кг/га, хлорокисом міді, з.п., 4-6 кг/га з додаванням колоїдної сірки, 16 кг/га, корнету, к.с., 0,1-0,15 л/га, інших препаратів.

В разі відлову феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої плодожерки за 7 днів спостережень проводять захисні обприскування від плодожерок, листогризучих і сисних шкідників та хвороб інсегаром, з.п., 0,6 кг/га, матчем, к.е., 1 л/га, сонетом, к.е., 0,6-0,8 л/га з додаванням ніссорану, з.п., 0,3-0,6 кг/га проти кліщів та колоїдну сірку, 10 кг/га, тіовіт Джет, в.г., 5-8 кг/га проти борошнистої роси та дитан М-45 (манкоцеб), з.п., 2-3 кг/га проти парші.

Кісточкові сади після цвітіння обробляють проти кокомікозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, плодової гнилі, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, товстоніжки сливової, довгоносика вишневого, інших топсином М, з.п., 1 кг/га, хлорокисом міді, 4-6 кг/га, хорусом, в.г., 0,2-0,3 кг/га, фіталом, 2 кг/га з додаванням сумітіону, 1-2 л/га, на сливі – конфідору, варанту, в.р.к., 0,25 л/га або данадиму, к.е., 2 л/га. Черешню, вишню, сливу через 5-10 днів після попереднього обприскування захищають від комплексу шкідників і хвороб 0,3% суспензією з.п. хлорокису міді, 4-6 кг/га з додаванням сумітіону, к.е., 1-2 л/га, на сливі Бі-58 нового, к.е., 1,2-2 л/га.

Через 10 днів після попередньої обробки обприскують 0,2% золоном (фозалоном) сливу, вишню 0,8-2,8 л/га, абрикос 2,5-3 л/га, персик 1,6-2,4 л/га, сливу – конфідором (ратибором), в.р.к., 0,25 л/га з додаванням 0,3% суспензії хлорокису міді, 4-6 кг/га тощо.

В період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації), але не пізніше як за 40 днів до збору врожаю насадження вишні й черешні проти вишневої мухи, кокомікозу, плодової гнилі обприскують сумітіоном, к.е., 1-2 л/га, актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га, золоном, к.е., 2,8 л/га з додаванням 0,3% суспензії з.п. хлорокису міді, 4-6 кг/га або топсину М, з.п., 1 кг/га тощо.

В зоні виноградарства молоді листки винограду потерпатимуть від кліщів, зокрема виноградного зудня, садового павутинного, інших. В АР Крим листки пошкоджуватимуть жуки кримського скосаря. За настання стійких середньодобових температур вище +10° С відбуватиметься літ метеликів гронової листокрутки та відкладання ними яєць. Через 8-10 днів з них відродяться гусениці, які пошкоджуватимуть суцвіття та створюватимуть „гнізда”. За теплої вологої погоди можливий масовий розвиток чорної плямистості, мілдью, жарка погода з відносною вологістю повітря 70-95% сприятиме поширенню оїдіуму.

За наявності 3-5 листків у виноградниках обробляють вогнища ураження чорною плямистістю, інфекційним засиханням кущів, мілдью та іншими хворобами блу бордо, в.г., 5 кг/га, 1% бордоською рідиною, фольпаном, в.г., 2 кг/га, ринкоцебом, з.п., 2-2,5 кг/га, антраколом, в.г., 1,5 кг/га (тех. сорти). У період розрихлення суцвіть (перед цвітінням) обприскують насадження нестійких до мілдью, чорної плямистості, інфекційного засихання кущів, інших хвороб сортів мерпаном 50, з.п., 2,5 кг/га, квадрисом, к.с., 0,8 л/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, іншими. Обприскування вогнищ оїдіуму проводять байзафоном, з.п., 0,15-0,3 кг/га, тіофеном, з.п., 1-1,5 кг/га, стробі, в.г., 0,3 кг/га, фальконом, к.е., 0,3 л/га, тощо.

Проти гусені І-го покоління гронової листокрутки проводять обробки через 10-12 днів після початку льоту метеликів арриво, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,2-3 л/га, зенітом, в.р.к., 0,25 л/га, золоном, к.е., 1-2,8 л/га, ф`юрі, в.е., 0,15 л/га, тощо, що забезпечить надійний захист врожаю, на 60% скоротить обсяги подальшого застосування інсектицидів та збільшить період „очікування” в 3-4 рази. За наявності понад 5-7 кліщів на листок обробки проводять бізоном Супер, к.е., 2-3 л/га, тіовітом Джет, в.г., 5 кг/га, талстаром, к.е., 0,2 л/га, омайтом, к.е., іншими акарицидами.
Багатоїдні шкідники

Саранові (італійський прус, нестадні кобилки). У Степу за перезимівлю загинуло 9-17% яєць. В лісосмугах, незораних землях, інших місцях зимівлі нараховується в середньому 0,6, в осередках АР Крим, Запорізької, Луганської областей 2-2,5 ворочків на кв.м. Виплодження личинок італійського пруса відбувається за умов середньої температури повітря 15-18° С протягом двох тижнів. За сухої теплої погоди виплодження личинок очікується в середині – другій половині травня. Осередки підвищеної чисельності і шкідливості личинок саранових виявлятимуться в місцях резервацій та прилеглих до них посівах сільськогосподарських культур АР Крим, Донецької, Запорізької, Луганської, Одеської, Херсонської, інших областей ареалу комах.


За появи личинок першого віку італійського пруса 2-5, нестадних кобилок 5-10 екз. на кв.м захищають посіви, інші угіддя фастаком, к.е., 0,2 л/га, парашутом, мк.с., 0,5-0,75 л/га, моспіланом, р.п., 0,05-0,075 кг/га, цифозом, к.е., 2,5 л/га, блискавкою, к.е., 0,2-0,25 л/га, іншими.

Підгризаючі совки. Взимку загинуло 10, подекуди 20% (Харківська) та 32% (Кіровоградська обл.) гусениць озимої і окличної совок. У травні продовжуватиметься їх заляльковування, з середини травня очікується літ метеликів. Значний літ комах ймовірний у Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Харківській областях, де в осередках є 2-4, макс. 7 гусениць на кв.м.

У посівах зернових колосових, соняшника, кукурудзи, інших культур південного Степу можлива осередкова шкідливість гусениць південної (дикої), пшеничної земляної совок, які зимували в стадії гусениці в яйцевій оболонці, у Лісостепу – іпсилон, інших підгризаючих совок. З середини травня повсюдно літатимуть метелики листогризучих совок – капустяної, гамма, С-чорне, конюшинової, горохової, у Степу – помідорної, люцернової, інших.

Випуск на поля совочної форми трихограми на початку та під час масового відкладання метеликами яєць значно обмежує чисельність та шкідливість совок. За появи осередків гусениць пшеничної земляної, південної (дикої), інших підгризаючих совок застосовують базудин, в.е., діазинон, к.е., 1-1,5 л/га, децис, штефесин, к.е., 0,2-0,5 л/га, інші.

В областях Степу кокони з гусеницями лучного метелика середньою чисельністю 0,3, макс. в Запорізькій, Луганській, Херсонській областях 2 екз. на кв.м добре перезимували. Надалі заляльковуватимуться, за суми ефективних температур (понад 10°С) біля 80° відбуватиметься літ метеликів. За випадання дощів, температури повітря 22-25° С і наявності квітучих рослин під час льоту та відкладання яєць можливе формування осередків підвищеної чисельності гусениць першого покоління у посівах багаторічних трав, цукрових буряків, овочів, інших просапних культур. Вогнівочну форму трихограми випускають за інтенсивності льоту 10-50 метеликів на 10 кроків. За надпорогової чисельності гусениць у посівах застосовують актеллік, базудин, діазол, золон, парашут, дурсбан, інші в рекомендованих нормах (див. „Прогноз – 2007”).

Чисельність стеблового (кукурудзяного) метелика за зиму зменшилась на 15, подекуди 20-27%. Навесні гусениці виявлені у 28, макс. 70% рослинних решток кукурудзи, товстостеблових бур`янів по 1,3-3 гусениці в кожній. У травні гусениці заляльковуватимуться, в південних областях наприкінці місяця розпочнеться літ метеликів. За умов теплого, вологого літа очікується масовий розвиток і шкідливість цієї комахи, передусім в зерновій кукурудзі Лісостепу й Степу.

У посівах озимих і ярих зернових культур, багаторічних трав продовжуватимуть осередково шкодити личинки чорнишів і коваликів (дротяники і несправжні дротяники), хрущів. На більшості площ під посів просапних культур виявлені осередки високої чисельності грунтових шкідників, в яких на кв.м. нараховується 4-9 екз. дротяників та 3-10 екз. личинок хрущів, у Вінницькій області відповідно 12 і 60 екз. Захист сходів забезпечується токсикацією насіння, внесенням на глибину 12-14 см 500 л/га аміачної води. Поля із значною чисельністю шкідників слід відводити під посіви бобових, льону, гречки, проса чи під чорний пар. Для захисту розсади овочевих культур корені рослин перед садінням замочують на 1,5-2 години в суспензії актари , в.г., 1,5 г в літрі води на 250 рослин.

За масового льоту травневих хрущів лісові насадження захищають золоном, к.е., 1,5-3 л/га, фастаком, к.е., 0,05-0,1 л/га, плодові сади – за рекомендованими системами захисту.

У Степу і Лісостепу сходам буряків, соняшника, кукурудзи, інших культур в осередках значної шкоди завдаватимуть піщаний мідляк, у Вінницькій, Івано-Франківській, Одеській, Миколаївській областях південний сірий довгоносик. Захист посівів інсектицидами проводять за наявності 2 жуків на кв.м.

В травні відбуватимуться розвиток і шкідливість мишоподібних гризунів у посівах озимих і ярих зернових культур, багаторічних трав. За наявності понад 3-5 колоній на га посіви захищають бактороденцидом, роденфосом, бродисаном, ратроном, тощо.




Начальник Головдержзахисту С.В. Довгань



Начальник відділу прогнозування О.Б.Сядриста

і фітосандіагностики