asyan.org
добавить свой файл
1 2 3
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ПОЛТОРАЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ

УДК : 327.5 НАТО


РОЛЬ НАТО У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ

МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ
Спеціальність : 23.00.04. – політичні проблеми міжнародних систем і

глобального розвитку
Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Київ – 2003
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті міжнародних відносин

Київського національного

університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник : доктор історичних наук, професор

ГУМЕНЮК Борис Іванович,

завідувач кафедри міжнародних організацій та

дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин

Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

ректор Дипломатичної академії України при МЗС України

Офіційні опоненти :
Камінський Євген Євменович - доктор історичних наук, професор,

Завідувач відділом Інституту світової економіки та

міжнародних відносин Національної академії

наук України
Корнієвський Олександр Анатолійович - кандидат історичних наук,

доцент, державний

експерт Національного інституту проблем

міжнародної безпеки при Раді національної

безпеки і оборони України

Провідна установа : Національний інститут стратегічних досліджень

при Адміністрації

Президента України
Захист дисертації відбудеться 12 червня 2003 року о 14.00 год. на засіданні

Спеціалізованої вченої ради Д.26.001.29 в Інституті міжнародних

відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

за адресою : 04119,м.Київ, вул. Мельникова, 36/1.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного

університету імені Тараса Шевченка за адресою :

м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.10.


Автореферат розісланий 7 травня 2003 року.


Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Каменецький М.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



Актуальність теми. Розвиток сучасного світу характеризується існуванням глобальних проблем, де поряд з такими традиційними як термоядерна, екологічна, енергетична, демографічна, продовольча все чіткіше на перший план виходить проблема уніфікованості та єдності світу як цілісної геополітичної категорії. Процеси світової глобалізації мали наслідком значне зниження здатності незалежних суверенних держав визначати темпи та напрями політичних змін як всередині країн, так і у світі в цілому. Дедалі більше національних держав визнають необхідність створення сильних міжнародних інститутів на регіональному та глобальному рівнях. Ширше виявляється тенденція злиття національно-державних та загальносвітових проблем. Все це актуалізує питання формування субрегіональних, регіональних та глобальних систем безпеки. У цьому відношенні ключовим та невід’ємним атрибутом існування і функціонування всього міжнародного співтовариства вбачається система міжнародної безпеки. Проте сьогодні не існує єдиної системи міжнародної безпеки, тобто такої, яка б функціонувала на основі принципів, норм та правил, вироблених в рамках однієї міжнародної організації чи наднаціональної структури.

Характерною рисою сучасного міжнародного простору є його організаційно-структурований характер. Міждержавні стосунки, зіткнення національних інтересів, розв’язання існуючих суперечностей обумовлюють необхідність залучення міжнародних організацій та міжнародно-правових режимів глобального, регіонального чи субрегіонального рівнів до розв’язання таких проблем. Міжнародні організації, що діяли у той чи інший історичний період, впливали на розвиток подій на міжнародній арені, певною мірою знижували ступінь політичної невизначеності шляхом стабілізації очікувань сторін і, таким чином, підвищували рівень національної та міжнародної безпеки.

Історична тенденція до розширення можливостей міжнародних організацій впливати на безпеку тісно пов’язана із загальносвітовими процесами інтеграції та глобалізації. Тому спроби провести геополітичний аналіз розвитку міжнародних подій без урахування можливого впливу зазначених процесів на міжнародні організації, так само, як і без оцінки дієвості цих інституцій та режимів з точки зору визначення їх ролі та місця у формуванні середовища міжнародної безпеки, не відповідають вимогам сьогодення.

Нинішні глобальні процеси і тенденції справляють безпосередній вплив на Організацію Північноатлантичного Договору ( НАТО ), яка, починаючи з другої половини двадцятого століття була і залишається найважливішою військово-політичною структурою у євроатлантичному середовищі безпеки. Вона об’єднала найбільш впливові західні держави на основі спільних інтересів і цінностей, ставши при цьому фактором їхньої цивілізаційної єдності. З моменту свого утворення Альянс взяв на себе як суто військові, так і політичні функції. НАТО, створена, передусім, як система колективної оборони, вирішуючи проблеми євроатлантичної безпеки, постійно посилювала свою політичну складову. В цьому контексті Альянс відігравав роль ”великого інтегратора” повоєнної Європи. Після розпаду біполярної системи міжнародних відносин НАТО змогла не тільки пристосуватись до нових геополітичних умов, але й розширити межі своєї діяльності, залучити нових членів, здійснювати вплив на прийняття рішень в ООН. Проте слід констатувати, що на шляху розвитку НАТО як найпотужнішої в євроатлантичному регіоні військово-політичної організації виникає значна кількість проблем, пов’язаних саме з процесами радикальних змін в середовищі як регіональної, так і міжнародної безпеки.

В наш час зусилля світової дипломатії зосереджені навколо створення такої системи безпеки, яка б гарантувала стабільність у світі та була б здатна реагувати на нові ризики і виклики, найсуворішим з яких є виклик міжнародного тероризму. За таких умов формування сучасної системи міжнародної безпеки логічним і актуальним уявляється дослідження питання щодо подальшого призначення НАТО та майбутньої її еволюції як найбільш ефективної та дієздатної складової цієї системи.

Ефективне функціонування сучасної системи міжнародної безпеки і, зокрема, її євроатлантичної складової, відповідає національним інтересам України та її зовнішньополітичним пріоритетам. Враховуючи прийняття Україною національної стратегії, кінцевою метою якої є повномасштабна інтеграція до європейських та євроатлантичних структур безпеки, оцінка діяльності Північноатлантичного Альянсу як провідної євроатлантичної структури безпеки в сучасних умовах становить безперечний інтерес для державних органів і структур України, відповідальних за реалізацію її зовнішньополітичного курсу в рамках вищезгаданої стратегії. Весь цей комплекс причин та обставин і обумовив вибір теми даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Наукове дослідження виконано в рамках комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” ( номер держреєстрації 0196U015201 ), програми Інституту міжнародних відносин “Міжнародно-правові, політичні та економічні засади розвитку України” ( номер держреєстрації 0197U003322 ). Дослідження виконане згідно з науковою програмою кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Моделювання місця і ролі України в процесі глобальної трансформації системи міжнародних відносин” ( номер держреєстрації 0197U003325 ).

Мета і завдання дослідження. Виходячи з актуальності теми, а також враховуючи наявність ряду аспектів, що потребують поглибленого дослідження, метою дисертації є узагальнюючий аналіз характеру сучасних змін та основних проблем в середовищі системи міжнародної безпеки, що формується, місця НАТО, її інтересів і пріоритетів в цій системі шляхом оцінки практичного внеску Організації в зміцнення міжнародного миру і безпеки.

Визначена мета передбачає вирішення таких конкретних завдань дослідження :

узагальнити існуючі концепції та погляди на феномен міжнародної безпеки та на цій основі визначити сучасні проблеми, тенденції та фактори формування системи міжнародної безпеки як основної передумови забезпечення переходу світового співтовариства на принципи сталого розвитку;

проаналізувати основні передумови зміни геополітичних орієнтирів НАТО в контексті визначення її ролі в розробці стратегії побудови системи міжнародної безпеки на сучасному етапі та встановити механізми здійснення реалізації нових завдань НАТО в цій сфері;

оцінити вплив розширення НАТО на середовище безпеки в євроатлантичному регіоні з урахуванням відповідних військово-політичних змін та інтересів провідних держав цього регіону;

розглянути на основі принципів діючого міжнародного права механізм миротворчої діяльності НАТО на Балканах; проаналізувати наслідки та уроки такої діяльності з оцінкою її впливу на систему регіональної та міжнародної безпеки;

проаналізувати вплив участі НАТО в боротьбі проти міжнародного тероризму на характер розвитку відносин між державами євроатлантичного регіону та подальший розвиток трансформації Організації;

дослідити проблеми зміцнення відносин України з НАТО в контексті реалізації національної стратегії України на повномасштабну інтеграцію в європейські та євроатлантичні структури безпеки.

Об’єкт дослідження – система міжнародної безпеки крізь призму аналізу підходів, напрямів, форм та методів діяльності НАТО щодо побудови нової архітектури міжнародної безпеки.

Предмет дослідження - Організація Північноатлантичного договору в умовах закінчення епохи глобальної конфронтації та визначення ролі НАТО у формуванні системи міжнародної безпеки на сучасному етапі.

Методологічна основа. Методологічною основою дослідження є системний підхід, що дозволяє представити комплексне бачення системи міжнародної безпеки як сукупності елементів формальної макроструктури, їх взаємозв’язків та загальних принципів організації. При аналізі джерел для виявлення загальних і особливих рис у процесах та явищах, пов’язаних з практичною діяльністю НАТО, автор використовував емпірико-аналітичний, логічний, історичний та інституційно-порівняльний методи дослідження.

Наукова новизна дослідження. Основними положеннями, що визначають наукову новизну дисертації є насупні.

Удосконалено систематизацію підходів та концепцій безпеки, досліджено генезу поняття “безпека” як базової категорії аналізу сучасної міжнародної системи. Подальший розвиток у дослідженні отримало вивчення взаємозв’язку між поняттями “національна безпека”, “колективна безпека”, “кооперативна безпека” та “міжнародна безпека”.

Узагальнено погляди на феномени “система міжнародної безпеки”, “середовище системи міжнародної безпеки”, а також поєднано регіональний та глобальний рівні аналізу її функціонування в єдине ціле. Таким чином була отримана змога предметного розкриття особливостей середовища системи міжнародної безпеки в сучасних умовах.

Конкретизовані теоретичні положення про сучасні загрози міжнародній безпеці, визначено групи внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на розвиток середовища міжнародної безпеки.

У цілісній формі поданий аналіз концептуально-правових та практичних аспектів внеску НАТО як військово-політичної організації в загальні зусилля, спрямовані на створення надійних механізмів гарантування міжнародного миру і безпеки. При цьому враховані радикальні зміни у євроатлантичному геостратегічному середовищі після оновлення воєнно-політичної доктрини Альянсу та загострення нетрадиційних загроз і викликів сучасній міжнародній безпеці.

На основі комплексного підходу проаналізовані процеси трансформації НАТО та проблеми міжнародної безпеки у їх взаємозв’язку. Тому орієнтири дослідження спрямовані автором не лише на вивчення досвіду минулого, але й на аналіз сьогодення, а також на розробку конкретних пропозицій на перспективу. Запропонований автором підхід до вирішення проблеми забезпечення міжнародної безпеки має безпосереднє практичне значення і може бути використаний при розробці стратегії національної безпеки України на середньострокову перспективу.

Розглянуто еволюцію структур міжнародної безпеки різного рівня, визначені новітні проблеми розвитку середовища системи міжнародної безпеки, зокрема, проблеми боротьби з міжнародним тероризмом та врегулювання конфліктів невоєнного характеру шляхом здійснення миротворчої діяльності. При цьому зроблена комплексна оцінка як позитивних, так і негативних наслідків миротворчої діяльності НАТО на Балканах. Обґрунтована значущість НАТО як єдиної організації, спроможної дати ефективну відповідь на сучасний виклик міжнародного тероризму.

В ході аналізу проблем подальшого розвитку відносин Україна-НАТО доведена необхідність формування системи національної безпеки України з урахуванням як її національних інтересів, так і міжнародних факторів. Показано, що для України співробітництво з НАТО є базовою передумовою втілення її загального курсу на інтеграцію до європейських та євроатлантичних структур безпеки.

Дослідження побудоване на використанні новітньої джерельно-документальної бази. Значна кількість документів, зокрема, прес-релізи за результатами засідань органів і структур НАТО, виступи і промови Генерального секретаря Альянсу, позиційні матеріали, електронні видання Організації та ін. уперше вводяться в науковий обіг.

Практичне значення дисертації зумовлюється його науковою новизною та актуальністю. Матеріали, зібрані та залучені до аналізу під час підготовки даної роботи, можуть бути використані при подальшому вивченні закономірностей розвитку структур міжнародної безпеки у постбіполярний період міжнародних відносин, науковій розробці актуальних проблем міжнародної безпеки, у навчальному процесі в ході підготовки та читання у вищих навчальних закладах нормативних курсів з актуальних проблем міжнародної та регіональної безпеки, спеціальних курсів з питань місця і ролі НАТО в сучасній системі міжнародної безпеки, а також в інформаційно-аналітичній та практичній діяльності Міністерства закордонних справ України.

Основні положення дослідження були також використані для проведення лекційних та семінарських занять із студентами Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка під час розгляду наукових доповідей за темою дисертаційного дослідження.

Ряд положень роботи було використано у підготовці аналітичних та позиційних документів, зокрема, з питань співробітництва Україна-НАТО та поточних проблем діяльності Організації під час проходження практики у відділі НАТО і європейської безпеки Управління євроатлантичного співробітництва Міністерства закордонних справ України.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення дисертації були оприлюднені у виступах на науково-теоретичних конференціях з актуальних проблем міжнародних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка 15 квітня 1998 року та 13 квітня 2000 року та під час проведення науково-практичної конференції на тему : “Проблеми миротворчої діяльності міжнародних організацій”, організованої кафедрою міжнародних організацій та дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка ( 17 квітня 2001 року, м. Київ).

Основні положення дисертації також знайшли відображення в шести наукових статтях автора.

Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 211 сторінок, в тому числі основний текст – 186 сторінок, список використаних джерел і літератури ( 318 найменувань українською, російською, англійською та німецькою мовами) – 26 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


следующая страница >>