asyan.org
добавить свой файл
1 2 3 4


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної

політики та продовольства України

від 13 грудня 2012 року № 768


Методичні рекомендації

щодо попередження виробничого травматизму та професійних захворювань під час роботи на зарубіжній та вітчизняній сільськогосподарській техніці з урахуванням професійних ризиків

І. Загальні положення
1.1. Методичні рекомендації щодо попередження виробничого травматизму та професійних захворювань під час роботи на зарубіжній та вітчизняній сільськогосподарській техніці з урахуванням професійних ризиків (далі – Методичні рекомендації) розроблені з метою попередження виробничого травматизму та професійних захворювань під час роботи на зарубіжній та вітчизняній сільськогосподарській техніці.

1.2. Методичні рекомендації регламентують порядок безпечного проведення робіт при використанні сільськогосподарської техніки під час вирощування та збирання сільськогосподарських культур, виробництва продукції тваринництва, а також під час ремонту такої техніки та її технічного обслуговування.

1.3. Методичні рекомендації не заміняють чинні правила та інструкції з охорони праці, які діють у сільському господарстві при використанні технічних засобів виробництва, у тому числі сільськогосподарської техніки.

1.4. Методичні рекомендації пропонуються для використання у виробничій діяльності підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, а також фізичним особам-підприємцям (далі – суб’єкти господарювання), які відповідно до чинного законодавства використовують найману працю та займаються виробництвом сільськогосподарської продукції,

застосовуючи різноманітну сільськогосподарську техніку як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва.

1.5. Для запобігання травматизму, професійних захворювань і аварій на виробництві суб’єкт господарювання повинен відповідно до Закону України «Про охорону праці» створити в кожному структурному підрозділі, на кожному робочому місці безпечні і здорові умови праці.

1.6. З метою організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань, аварій у процесі роботи, суб’єкт господарювання забезпечує функціонування служби охорони праці відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» та Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125.

1.7. Суб’єктом господарювання розробляються інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666.

1.8. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці операторів сількогосподарської техніки проводиться відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511.

1.9. Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди операторів сількогосподарської техніки проводяться відповідно до Закону України «Про охорону праці» та Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

ІІ. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники при експлуатації сільськогосподарської техніки. Захист від їхнього впливу
2.1. Під час використання сільськогосподарської техніки на виробничих процесах необхідно брати до уваги небезпечні та шкідливі виробничі чинники, які можуть впливати на працівників, відповідно до вимог ГОСТ 12.0.003-74 «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 18 листопада 1974 року № 2551.

2.1.1. Фізичні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

рухомі агрегати й механізми;

підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

підвищена чи знижена температура поверхні обладнання й матеріалів;

підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень вібрації;

підвищений рівень інфразвуку;

підвищений рівень ультразвуку;

підвищена чи знижена вологість повітря;

підвищена чи знижена рухомість повітря;

підвищений рівень іонізуючого випромінювання у робочій зоні;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

відсутність або недостатній рівень природного освітлення;

недостатня освітленість робочої зони;

підвищена яскравість світла;

знижена контрастність світла;

підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання;

підвищений рівень інфрачервоного випромінювання;

радіаційне забруднення радіонуклідами робочої зони.

2.1.2. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

токсичні;

подразливі;

сенсибілізуючі;

канцерогенні;

мутагенні;

такі, що впливають на репродуктивну функцію.

До цієї групи належать пестициди, агрохімікати, гази розкладання органічних речовин, відпрацьовані гази двигуна внутрішнього згоряння, підвищена концентрація пилу із вмістом SiO2 тощо.

2.1.3. Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) та продукти їхньої життєдіяльності;

макроорганізми (рослини та тварини).

2.1.4. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

фізичні перевантаження (статичні та динамічні);

нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

2.2. Джерелами шкідливих і небезпечних виробничих чинників під час експлуатації сільськогосподарської техніки можуть бути:

зовнішні метеорологічні умови (вітер, опади, низька або висока температура повітря, ожеледиця тощо);

машинно-тракторні агрегати під час їх роботи;

машини і механізми технологічних систем для обробітку ґрунту, догляду за рослинами та тваринами тощо;

устаткування, що працює під тиском;

застосовувані пестициди й агрохімікати;

електрифіковане устаткування, інструмент і електромережі;

ручні роботи, що зумовлюють фізичне і нервово-психічне перевантаження;

відкриті обертові і рухомі частини машин і обладнання;

несправність або відсутність блокувального пристрою запускання пускового двигуна при ввімкненій передачі;

несправність гальмівної системи трактора чи іншої самохідної сільськогосподарської машини;

несправність муфти зчеплення;

несправність рульового керування;

несправність або відсутність освітлювальних і контрольних приладів;

несправність або відсутність реверса робочих органів, які забиваються технологічним продуктом;

відсутність на тракторах автоматичних тягово-зчіпних пристроїв для агрегатування причіпних машин;

підтікання палива, оливи, охолоджувальної та інших технологічних рідин;

відсутність або несправність засобів доступу на робоче місце і до місць обслуговування (підніжки, драбини тощо);

відсутність пристроїв для запобігання потрапляння технологічної сировини і рослинних решток на поверхні теплообмінних елементів радіаторів, системи охолодження і елементів випускної системи відпрацьованих газів двигуна;

відсутність заземлення корпусів електрифікованих машин і обладнання;

пошкодження ізоляції електропроводів, струмопідвідних проводів ручного електрифікованого інструменту;

несправність інструменту, пристроїв, тари тощо;

слизькі опорні поверхні елементів конструкції агрегату.

2.3. Для захисту операторів сільськогосподарських машин мають використовуватися відповідні засоби індивідуального захисту, які повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

2.3.1. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище оператори сільськогосподарських машин мають забезпечуватися протишумовими навушниками або засобами індивідуального захисту зразка «беруші» згідно з ГОСТ 12.4.051-87 «CCБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29 жовтня 1987 року № 4856, ДСТУ EN 352-1-2002 «Засоби індивідуального захисту органів слуху. Вимоги безпеки і випробування», затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 12 липня 2002 року № 433.

2.3.2. Під час виконання робіт, пов’язаних з можливістю ураження очей, оператори сільськогосподарських машин забезпечуються захисними окулярами згідно з ГОСТ 12.4.013-85 «ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 13 травня 1985 року № 1787.

2.3.3. Під час роботи з механізованим (пневматичним) ручним інструментом операторам сільськогосподарських машин слід видавати засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97 «Система стандартов безопасности труда. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний», затвердженого протоколом Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації від 25 квітня 1997 року № 11.

2.3.4. Для захисту шкіри рук від шкідливих хімічних речовин операторам сільськогосподарських машин видаються захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-79 «ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 21 вересня 1979 року № 3639.

2.3.5. Вибір і застосування засобів індивідуального захисту органів дихання здійснюється відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 12.4.041-2006 «Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтрувальні. Загальні технічні вимоги», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 10 листопада 2006 року № 322, та Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976.

ІІІ. Ризики виробничого травмування та професійних захворювань механізаторів, допоміжного персоналу та сторонніх осіб при експлуатації сільськогосподарської техніки
3.1. Професійний ризик під час агрегатування сільськогосподарської техніки:

наїзд трактора на зчіплювача (допоміжного працівника);

падіння причіпного пристрою на ноги зчіплювача (допоміжного працівника);

втрата стійкості з’єднуваного (агрегатованого) знаряддя;

падіння знаряддя на працівника;

від’єднання причепу під час руху.
3.2. Професійний ризик під час роботи на ґрунтооброблювальних машинах і знаряддях:

перекидання агрегату;
раптове опускання навісного знаряддя;

контакт рук працівника з гострими крайками робочих органів машин;

наїзд агрегату на дорожні перешкоди.
3.3. Професійний ризик під час роботи на посівних та садильних машинах:

перекидання агрегату;

травмування працівника рухомими механізмами сівалки;

падіння працівника з сівалки;

отруєння працівника парами протруйника насіннєвого матеріалу;

обривання зчіпних пристроїв.
3.4. Професійний ризик під час внесення пестицидів та агрохімікатів:

потрапляння парів пестицидів у повітря робочої зони (у кабіну трактора);

вдихання парів пестицидів працівником;

потрапляння пестицидів до організму працівника разом з їжею чи питною водою;

потрапляння пестицидів на шкіру працівника.
3.5. Професійний ризик під час механізованого збирання зернових культур:

наїзд комбайна чи транспортного засобу на допоміжних працівників чи сторонніх осіб, які перебувають у полі;

загоряння комбайна (збирального агрегату);

перекидання збирального агрегату на схилі, вузькій дорозі, дамбі тощо;

доторкання до рухомих деталей машин чи вузлів жатки під час роботи.
3.6. Професійний ризик під час механізованого збирання буряків:

наїзд агрегату (транспортних засобів) на людей, що перебувають у полі;
потрапляння частин тіла та одягу в незакриті обертові механізми агрегату;

торкання руками гострих частин робочих органів агрегату;

перекидання транспортних засобів на схилах чи на небезпечних ділянках доріг;

раптове опускання навісного знаряддя.
3.7. Професійний ризик під час механізованого збирання картоплі:

перекидання сільськогосподарських агрегатів;

зіткнення сільськогосподарських агрегатів та транспортних засобів;

раптове опускання сільськогосподарських знарядь;

наїзд сільськогосподарських агрегатів на людей, які перебувають у полі;

потрапляння частин тіла чи одягу працівника в небезпечну зону (обертових вузлів, транспортерів тощо);

дія несприятливих виробничих чинників на працівників (несприятливі мікрокліматичні умови, шум, вібрація, пил, загазованість тощо).
3.8. Професійний ризик під час силосування кормів:

перевертання трамбувального трактора;

наїзд на працівника трамбувальним трактором у траншеї;

наїзд на працівника транспортним засобом під час стягування зеленої маси;

раптове обривання тросових пристроїв.
3.9. Професійний ризик під час механізованого збирання льону:

потрапляння одягу та кінцівок людини в зону відкритих рухомих механізмів агрегату;

падіння механізатора з машини;

наїзд агрегату на людей та перешкоди;

перекидання агрегату;

загоряння агрегату.
3.10. Професійний ризик під час скиртування:

наїзд на осіб, що перебувають на полі;

втрата стійкості працівником біля краю скирти через необережні рухи інших працівників;

пожежа на скиртувальному майданчику;

втрата стійкості скиртоклада;

обривання тросу волокуші;

скиртоправи перебувають у зоні руху грабельної решітки під час подавання соломи скиртокладом.
3.11. Професійний ризик під час роздавання кормів мобільним кормороздавачем:

захоплення одягу працівника неогородженим карданним валом кормороздавача;

падіння працівника на вивантажувальному транспортері в результаті самовільного пуску кормороздавача;

захоплення одягу працівника бітерами;

падіння працівника з висоти.
3.12. Професійний ризик під час видалення гною з тваринницького приміщення:

перекидання тракторного агрегату під час вантаження гною;

потрапляння кінцівок чи одягу працівників у зону незахищених кожухами рухомих елементів стаціонарних механізмів для видалення гною;

пошкодження електроізоляції;

вдихання шкідливих парів і газів.



следующая страница >>