asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 7 8


Міністерство освіти і науки України

Полтавський нафтовий геологорозвідувальний технікум



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ

Для студентів спеціальностей

5.090241 “Обслуговування і ремонт обладнання нафтових і газових промислів”;

5.090315 “Буріння нафтових і газових свердловин”;

5.090314 “Експлуатація газонафтопроводів і газонафтосховищ”;

5.090312 “Експлуатація нафтових і газових свердловин”;

5.070708 “Розвідування нафтових та газових родовищ”;

денного та заочного відділення

Полтава 2008
Методичні вказівки до виконання дипломних проектів (для студентів спеціальностей: 5.090241 "Обслуговування і ремонт обладнення нафтових та газових промислів"; 5.090315 “Буріння нафтових і газових свердловин”; 5.090314 “Експлуатація газонафтопроводів і газонафтосховищ”; 5.090312 “Експлуатація нафтових і газових свердловин”; 5.070708 “Розвідування нафтових та газових родовищ”)/Укл.: М.Л. Бадула, Н.В. Лінніченко, Л.О. Новікова

Укладачі:

М.Л. Бадула, Н.В. Лінніченко, Л.О. Новікова - викладачі

Рецензент: Бадула І.І.
Розглянуто і схвалено на засіданні МЦК загальнотехнічних дисциплін.
Протокол № від ,2008р.

Зміст

1. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ НОРМОКОНТРОЛЮ......................................................................5

2. ОБОВ'ЯЗКИ ТА ПРАВА ФАХІВЦЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ НОРМОКОНТРОЛЬ........................5

3. СТРУКТУРА ПРОЕКТУ.................................................................................................................6

4. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА.....................................................................................................6

4.1 Зміст і обсяг ПЗ...................................................................................................................6

4.1.1 Титульна сторінка пояснювальної записки...................................................................6

4.1.2 Завдання до проектування..............................................................................................6

4.1.3 Анотація............................................................................................................................6

4.1.4 Зміст..................................................................................................................................6

4.1.5 Висновки..........................................................................................................................7

4.1.6 Бібліографічна довідка...................................................................................................7

5. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА..................................................................................................................7

5.1 Загальні вимоги..................................................................................................................7

5.2 Вимоги до складальних креслень.....................................................................................9

5.3 Специфікація......................................................................................................................10

5.4 Експлікація.........................................................................................................................11

5.5 Технічні вимоги.................................................................................................................11

5.6 Технічна характеристика...................................................................................................12

5.7 Креслення деталей.............................................................................................................12

6. ТЕХНОЛОГІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ..........................................................................................12

7. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТУ.....................................................................................12

7.1 Загальні вимоги.................................................................................................................12

7.2 Вимоги до викладу тексту................................................................................................13

7.3 Поділ тексту.......................................................................................................................13

7.4 Заголовки...........................................................................................................................14

7.5 Переліки.............................................................................................................................14

7.6 Нумерація аркушів............................................................................................................14

7.7 Таблиці................................................................................................................................14

7.8 Ілюстрації............................................................................................................................16

7.9 Розрахунки..........................................................................................................................17

7.10 Формули та рівняння.......................................................................................................17

7.11 Посилання.........................................................................................................................18

7.12Скорочення........................................................................................................................19

7.13Одиниці фізичних величин..............................................................................................19

7.14 Додатки............................................................................................................................19

7.15 Перелік посилань............................................................................................................20
8. ПОЗНАЧЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ..................................................20

Додатки...............................................................................................................................23

.

При складанні методичних вказівок ураховувалися вимоги, встановлені Міністерством освіти і науки України, вимоги державних стандартів, стандартів систем ЄСКД та ЄСТД , а також досвід організації дипломного проектування на кафедрі нафтогазового обладнання Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та кафедрі обладнання нафтових і газових промислів Полтавського національного технічного університету ім. Ю.Кондратюка.

1 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ НОРМОКОНТРОЛЮ

1.1 Нормоконтроль є завершальним етапом розробки дипломного проекту.

1.2 Дипломний проект надається на нормоконтроль в оригіналі комплектно при наявності в ньму установлених підписів.

1.3. Фахівець, що здійснює нормоконтроль, наносить у документацію, що перевіряє ( у місцях, де повинні бути внесені виправлення) позначки олівцем у вигляді умовних позначок. Зроблені позначки після усунення зауважень знімає фахівець, що здійснив нормоконтроль, під час підписання ним оригіналів.

1.4. У переліку зауважень і пропозицій фахівець, що здійснює нормоконтроль, коротко і ясно викладає зміст зауважень і пропозицій з посиланням на відповідний документ.

Зразок переліку зауважень і пропозицій фахівця, що здійснив нормоконтроль, і приклад заповнення переліку наведені в додатку А.

1.5. Фахівець, що здійснює нормоконтроль, підписує дипломний проект перед передачею його на підпис завідувачу відділення. Внесення змін в оригінали проектної документації, підписані фахівцем, що здійснив нормоконтроль, не допускається без його відома.

2 ОБОВ'ЯЗКИ ТА ПРАВА ФАХІВЦЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ НОРМОКОНТРОЛЬ

2.1 Фахівець, який здійснює нормоконтроль дипломного проекту, призначається наказом по технікуму.

2.2. При проведенні нормоконтролю дипломного пректу фахівець, що здійснює нормоконтроль, зобов'язаний керуватися тільки діючими в момент проведення нормоконтролю нормативними документами.

Питання про дотримання вимог нормативних документів, строк введення в дію яких до моменту проведення нормоконтролю ще не наступив, у кожному окремому випадку вирішується керівництвом організації залежно від установлених строків розробки проектної документації, здійснення будівництва об'єкта і освоєння у виробництві проектованих виробів.

2.3. Фахівець, що здійснює нормоконтроль, має право:

а) повертати проектну документацію розробнику без розгляду у випадках:

порушення встановленої комплектності;

відсутності обов'язкових підписів;

нечіткого виконання текстового і графічного матеріалу.

б) вимагати від розроблювачів проектної документації роз'яснення та необхідних матеріалів з питань, що виникають при проведенні нормоконтролю.

2.4. Випадки повернення проектної документації виконавцеві на доробку підлягають обліку і аналізу з метою запобігання їхнього виникнення.

2.5. Виправлення в проектній документації помилок, викликаних порушенням вимог нормативних документів і зазначених фахівцем, що здійснив нормоконтроль, є обов'язковим.

Пропозиції, що стосуються заміни індивідуальних конструкцій, виробів і вузлів типовими, стандартизованими або раніше розробленими, реалізуються в проектній документації при згоді розроблювачів цієї документації.

.
3 СТРУКТУРА ПРОЕКТУ

Дипломний проект у загальному випадку включає:

- пояснювальну записку;

- графічні матеріали (креслення, специфікації, схеми, графіки, карти, фотознімки, плакати тощо);

- технологічну документацію (при необхідності: маршрутні, операційні, контрольні карти й ін.).

При виконанні графічної частини із застосуванням програм “Компас”, “Autocad” та їм подібних до дипломного проекту обов‘язково додається електронний носій, який повинен містити графічну частину дипломного проекту.

4 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Пояснювальна записка (надалі ПЗ) до дипломного проекту - це документ, в якому наводиться обгрунтування прийнятих у проекті конструкторських, технологічних, техніко-економічних та інших рішень.

4.1 Зміст і обсяг ПЗ

Зміст ПЗ наводиться і конкретизується в завданні до проектування. Обсяг ПЗ має бути більшим, ніж 70, але не перевищувати 100 аркушів друкованого тексту або рукопису.

Найбільш повному відображенню в ПЗ має підлягати робота, яка виконується студентом при розробленні спеціальних питань, визначених у завданні до проектування.

У загальному випадку ПЗ повинна включати:

- титульний аркуш пояснювальної записки ;

- завдання на проектування;

- анотацію;

- зміст;

- вступ;

- основну частину;

- висновки;

- перелік використаної літератури;

- додатки;

- бібліографічну довідку.
4.1.1 Титульна сторінка пояснювальної записки

Титульна сторінка повинна оформлятися на аркуші формату А4 ГОСТ 2.301.

Виконується друкарським способом згідно додатку Б.

4.1.2 Завдання до проектування

Завдання до проектування оформляють на бланку, виконаному друкарським способом. Оформлення і видачу завдання здійснює керівник дипломного проекту.

4.1.3 Анотація

Анотацію складають для дипломного проекту обов'язково. Вона являє собою коротку характеристику змісту проекту, призначення, новизну отриманих результатів та інших його особливостей.

Анотацію розміщують у ПЗ після завдання до проектування і оформляють на аркушах формату А4 (ГОСТ 2.301) без рамки, основного напису й додаткових граф до неї.

Обсяг анотації не повинен перевищувати одного аркуша. Анотація пишеться Українською мовою та однією з іноземних мов (англ., нім., франц. або російською).

4.1.4 Зміст

Зміст проекту записують на окремих аркушах і розташовують після анотації.

Слово "Зміст" розміщують угорі по середині сторінки і пишуть з великої літери.

У змісті мають бути наведені порядкові номери і назви розділів (при потребі - підрозділів), додатків із поданням їх позначення та заголовки із зазначенням номерів аркушів, на яких вони наведені.

Зміст включають у загальну кількість аркушів ПЗ.

Перший і наступні аркуші змісту і ПЗ повинні мати основні написи згідно з ГОСТ 2.104.

Основний напис для першого і наступних аркушів дипломного проекту оформляють відповідно до додатка В (рис.В2, В3).

4.1.5 Висновки

Висновки повинні включати короткі підсумки результатів виконаної студентом роботи, пропозиції їх використання, включаючи впровадження, оцінку техніко-економічної ефективності впровадження.

4.1.6 Бібліографічна довідка

Бібліографічна довідка подається у ПЗ після додатків на окре­мому аркуші.

Бібліографічна довідка повинна включати:

- назву теми проекту;

- обсяг ПЗ в аркушах;

- перелік креслень графічної частини.

5 ГРАФІЧНА ЧАСТИНА

5.1 Загальні вимоги

5.1.1 Графічна частина повинна відображати основний зміст дипломного проекту, її обсяг конкретизується в завданні на проектування і має становити не менше 4 аркушів формату А1.

5.1.2 Креслення, діаграми, схеми повинні відповідати вимогам стандартів "Єдиної системи конструкторської документації" (ЄСКД).

5.1.3 Креслення, схеми і діаграми виконують на аркушах стандартних форматів відповідно до ГОСТ 2.301.

Формат креслення потрібно вибирати, виходячи з можливості розмі­щення всіх необхідних видів, перерізів, розрізів, таблиць, а також текстової частини (технічних вимог, технічної характеристики).

5.1.4 Графічну частину проекту виконують олівцем, а в особливих, передбачених завданням до проектування, випадках допускається виконання графічного матеріалу тушшю.

5.1.5 Зображення мають бути в необхідній кількості та займати не менше 75% площі робочого поля формату.

5.1.6 Основний напис для креслень і схем повинен відповідати формі 1 ГОСТ 2.104 (див. додаток В, рисунок В.1). Приклади заповнення основних написів додаток В1.

5.1.7 Назва виробу в основному надписі креслення має відповідати прийнятій термінології і бути по можливості короткою. Назву виробу записують у називному відмінку однини.

У назві, яка складається з декількох слів, на першому місці записують іменник, наприклад, "колесо зубчасте".

5.1.8 При виконанні креслень вибирають масштаб зображень згідно з ГОСТ 2.302. Рекомендується використовувати масштаб 1:1.

Масштаб зображення окремих розрізів, перерізів, якщо він відрізняється від вказаного в основному написі, вказується безпосередньо за позначенням, яке стосується конкретного зображення, наприклад:

А – А (2 : 1) Б (5 : 1)

5.1.9 При виконанні електричних, кінематичних, гідравлічних і пневматичних схем повинні використовуватись позначення елементів схем, передбачені відповідно стандартами ГОСТ 2.701, ГОСТ 2.702, ГОСТ 2.703, ГОСТ 2.704, ГОСТ 2.721.

5.1.10 Основні формати креслень (табл.8.1) встановлює ГОСТ 2.301

Основні формати отримаємо, якщо послідовно будемо ділити формат А0 щоразу на дві рівні частини; лінія поділу має бути паралельна меншій стороні відповідного формату.

У разі потреби застосовуються додаткові формати. Вони утворюються внаслідок збільшення розмірів основних форматів на величину, кратну розмірам формату А4.

Позначення додаткового формату складається з позначення основного та його кратності відповідно до табл.. 5.2 (наприклад, А0х3, А4х9).

Таблиця 5.1 - Розміри стандартних форматів креслень по ГОСТ 2.301-68

Позначення формату

Розміри сторін формату, мм

А 0

841x1189

А 1

594 х 841

А 2

420 х 594

А 3

297 х 420

А 4

210 х 297


Таблиця 5.2 – Розміри додаткових форматів

Кратність

Формат

А0

А1

А2

А3

А4

2

1189х1682













3

1189х2523

841х1783

594х1261

420х891

297х630

4




841х2378

594х1681

420х1189

297х841

5







594х2102

420х1486

297х1051

6










420х1783

297х1261

7










420х2080

297х1471

8













297х1682

9













297х1892


Розміри додаткових форматів креслень по ГОСТ 2.301-68



Поле креслення на аркуші будь-якого формату обмежене рамкою, яку проводять суцільними товстими (основними) лініями на відстані 5 мм від меж формату; зліва лінію рамки проводять на відстані 20 мм. (на випадок брошурування креслень) Креслення повинне містити основний напис, який розташовують в нижньому правому кутку. На аркуші формату А4(297 х 210) основний напис розташовують тільки вздовж короткої його сторони (рис.5.1).

Під час виконання креслень використовують масштаби зображень, які
вибирають із наступного ряду:

масштаби зменшення: 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20;1:25; 1:40; 1:50; 1: 75; 1: 100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000;

масштаби збільшення:2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1.

Під час проектування генеральних планів крупних об'єктів, у тому числі будівельних, використовують масштаби 1:2000; 1:5000; 1:10 000; 1:20 000; 1:25 000; 1:50 000.








Рисунок 5.1 - Розташування основного напису на аркушах формату А0 - А4

Для студентів спеціальності 5.070708 “Розвідування нафтових і газових родовищ” доцільно виконувати структурну карту та геологічний розріз на аркуші формату А1 шляхом поділу його на два формати А2 з основними написами, розміром 185*55 (рис. 5.1 і додаток В1).

При виконанні хронологічної шкали доцільно використовувати додаткові формати (див. табл. 5.2).
5.2 Вимоги до складальних креслень

5.2.1 Складальне креслення відповідно до стандарту повинно містити:

а) зображення складальної одиниці, яке дає уявлення про розміщення й взаємний зв'язок складових частин, з'єднуваних за даним кресленням, і забезпечує можливість складання та контролю складальної одиниці;

б) габаритні розміри і розміри для довідки;

в) величину й точність установочних та приєднувальних розмірів;

г) розміри, граничні відхилення та шорсткість поверхонь, які повинні бути виконані або проконтрольовані за даним складальним кресленням;

д) технічні вимоги;

е) технічну характеристику (при необхідності).

Допускається на складальних кресленнях розміщати додаткові схематичні зображення і розташування складових частин виробу.

5.2.2 Складальні креслення потрібно виконувати, як правило, використовуючи спрощення, які відповідають вимогам стандартів ЄСКД: ГОСТ 2.305, ГОСТ 2:313, ГОСТ 2.315, ГОСТ 2.318, ГОСТ 2.420 та ін.

5.2.3 На складальних кресленнях, які містять у собі декілька однакових складових частин (коліс, підшипників і т.ін.), допускається виконувати повне зображення однієї складової частини, а зображення решти частин - спрощено, зовнішнім обрисом.

5.2.4 Зварений, паяний та клеєний виріб з однорідного матеріалу в зборі з іншими виробами в перерізах і розрізах потрібно штрихувати в одну сторону, зображаючи межі між деталями суцільними основними лініями.

5.2.5 На складальному кресленні всі складові частини складальної одиниці номерують відповідно до номерів позицій, вказаних у специфікації до цієї складальної одиниці.

Номери позицій наносять на полицях ліній-виносок, які проводять від зображень складових частин (деталей).

Номери позицій вказують, де складова частина (деталь) проекту­ється як видима.

Номери позицій розміщують паралельно до основного надпису креслення поза контуром зображення і групують в колонку або ряд по можливості на одній лінії.

Номер позиції наносять на кресленні, як правило, один раз. Допускається повторно вказувати номер позиції однакових складових частин, але тоді він підкреслюється двічі.

5.2.6 Розмір шрифту номерів позицій повинен бути на один-два номери більший, ніж розмір шрифту, прийнятий для розмірних чисел на цьому ж кресленні.

5.2.7 Виконання окремих видів складальних креслень має відпо­відати ГОСТ 2.109.

5.2.8 Текстова частина необхідна для кращого розуміння конструктивної будови виробу, взаємозв‘язку його складових частин і принципу роботи. Текстову частину розміщують на вільному полі креслення. Допускається розміщати текст у дві і більше колонок. Ширина колонки не більше 180…185 мм.

Написи на кресленнях повинні бути короткими і точними, без скорочення слів, окрім загальноприйнятих. Текст розміщають паралельно до основного напису креслення.

5.3 Специфікація

5.3.1 До складального креслення оформляється специфікація відповідно до стандартів ГОСТ 2.108, яка в загальному випадку складається з розділів, розміщених у такій послідовності: документація, складальні одиниці, деталі, стандартні вироби, решта виробів, матеріали.

5.3.2 У розділ "Документація" в дипломному проекті вноситься позначення та назва складального креслення, до якого оформляється специфікація (див. розділ 11).

5.3.3 У розділах "Складальні одиниці" й "Деталі" вносяться складальні одиниці і деталі, які безпосередньо входять у виріб.

5.3.4 У розділі "Стандартні вироби" специфікують вироби, які пе­редбачені

- державними стандартами (ДСТУ);

- міждержавними стандартами (ГОСТ);

- галузевими стандартами (ГСТУ).

У межах кожної категорії стандартів запис рекомендується проводити за групами виробів (наприклад, болти, гвинти, гайки, підшипники, шайби, електротехнічні вироби і т.ін.), у межах кожної групи – за алфавітом назв виробів, у межах кожної назви - в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту - в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.

5.3.5 У розділ "Інші вироби" вносять вироби, які застосовуються не за основними конструкторськими документами, а за технічними умовами, наприклад, технічними умовами України (ТУУ). Запис виробів рекомендується проводити аналогічно п.5.3.4.

5.3.6 У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, які безпосередньо входять у виріб.

Матеріали специфікують за видами в такій послідовності: метали чорні, метали магніто-електричні і феромагнітні, метали кольорові, кабелі, проводи та шнури, пластмаси і пресматеріали, паперові й текстильні вироби, лісоматеріали, гумові та шкіряні матеріали, мінеральні, керамічні і скляні матеріали, решта матеріалів.

Запис матеріалів рекомендується проводити аналогічно з п.5.3.4.

5.3.7 Основний напис для заголовного (першого) аркуша специфікації виконують відповідно до додатка В, рисунок В.2, а наступних аркушів – відповідно до додатка В, рисунок В.3.

5.4 Експлікація

Інформацію про елементи схеми записують у експлікацію – таблицю, яка виконується згідно з ГОСТ 2.701. Розміри таблиці приведені на рис. 5.2.

Як правило, експлікацію розміщують на першому аркуші схеми над основним написом, причому відстань між ними не повинна бути меншою за 12 мм. У разі необхідності продовження таблиці його можна розміщати ліворуч від неї.

В експлікації вказують такі дані:

  1. у графі ”Поз. позн.” – позиційне позначення елемента;

  2. у графі ”Найменування” – назву елемента, його номінальні параметри і номер стандарту або ТУ;

  3. у графі ”Кільк.” – кількість елементів;

у графі ”Примітка” – у разі необхідності вказують додаткові дані елемента.

Елементи записують у експлікацію групами в алфавітному порядку літерно-цифрових позначень. У межах кожної групи однаковим літерним кодом елементи вказують за зростанням їх порядкових номерів.

Згідно зі стандартом перелік елементів можна оформляти окремим документом. Тоді він оформляється на окремих аркушах формату А4 (ГОСТ 2.104) з основним написом додаток В рис. В2,В3. Додаток Е рис.Е2


Рисунок 5.2 – Таблиця експлікації для схем

5.5 Технічні вимоги

5.5.1 Технічні вимоги ( для складальних креслень ) викладають відповідно до стандартів ГОСТ 2.316, групуючи по можливості разом однорідні та близькі за характером вимоги в такій послідовності:

- вимоги, які ставляться до матеріалу, заготовки, до термічної обробки і до властивостей матеріалу готової деталі (електричних, магнітних, діелектричних; щодо твердості, вологості і т.ін.), вказівки на матеріали - замінники;

- розміри, граничні відхилення розмірів, форми і взаємного розташування поверхонь, маса і т.ін.;

- зазори, розташування окремих елементів конструкцій;

- вимоги до якості поверхонь, вказівки про їх покриття;

- вимоги, що ставляться до настроювання і регулювання виробу;

- інші вимоги до якості виробу, наприклад, безшумність, вібростійкість, саморегулювання тощо.

5.5.2 Пункти технічних вимог номеруються арабськими цифрами. Після цифри крапка не ставиться. Кожний пункт записують з нового рядка.

5.5.3 Заголовок "Технічні вимоги" не пишуть, якщо на кресленні відсутня технічна характеристика виробу.

Якщо на кресленні необхідно подати технічну характеристику, її розташовують окремо від технічних вимог на вільному полі під заголовком "Технічна характеристика". При цьому над технічними вимогами розміщують заголовок "Технічні вимоги". Обидва заголовки не підкреслюють.

5.6 Технічна характеристика

5.6.1 Технічну характеристику (для загальних виглядів, а при необхідності для складальних креслень) подають у такому порядку:

- умови роботи (види і величини навантажень, швидкості перемі­щення окремих складових частин виробу, частоти обертання валів, робочі температури, робоче середовище, умови змащування і т.ін.);

- основні функціональні параметри (потужність, моменти кру­чення, передавальні числа механічних передач, точність основних параметрів тощо).

5.7 Креслення деталей

5.7.1 При необхідності у графічну частину дипломного проекту може включатися розроблення робочих креслень.

Загальні вимоги до робочих креслень деталей установлені стандартом ГОСТ 2.310.

6 ТЕХНОЛОГІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

6.1 Технологічна документація оформляється відповідно до вимог "Єдиної ситеми технологічної документації" (ЄСТД).

6.2 Технологічна документація (маршрутні операційні карти, карти технічного контролю і т.ін.) включається в ПЗ як додатки.

7 Вимоги до оформлення тексту

7.1 Загальні вимоги

7.1.1 Пояснювальну записку дипломного проекту оформляють відповідно до вимог ГОСТ 2.105.

7.1.2 Кожний лист ПЗ, окрім додатків, повинен мати основний надпис (див. додаток В, рис. В.2 , В.3).

7.1.3 ПЗ повинна бути написана на білому папері формату А4 (210 мм х 297 мм) чітко та розбірливо чорним кольором або надрукована друкарським способом чорного кольору.

7.1.4 Висота літер повинна бути 5 мм, відстань між рядками - від 8 до 10 мм. Рядки не повинні заходити за рамку основного напису. При друкарському наборі розмір шрифта – 14, Times New Roman, міжрядковий інтервал – 1.5.

7.1.5 Відстань від рамки до меж тексту повинна бути: початок рядка - не менше ніж 5 мм, кінець рядка - не менше ніж 3 мм.

Абзаци в тексті треба починати з відступом, рівним від 15 до 17 мм.

Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту відповідно до верхньої або нижньої рамки повинна бути не менше ніж 10 мм.

7.1.6 Друкарські помилки, помилки в написанні тексту і графічні неточності, виявлені при оформленні ПЗ, допускається виправляти шляхом підчищення або зафарбовування білою фарбою та нанесенням на цьому ж місці виправленого тексту (або графіки). На одному аркуші допускається не більше трьох виправлень.

7.1.7 Пошкодження аркушів ПЗ, помарки й сліди неповністю виведеного попереднього тексту (графіки) не допускаються.

7.1.8 ПЗ до дипломного проекту повинна мати тверду палітурку, яку потрібно про­шити.

7.2 Вимоги до викладу тексту

7.2.1 Текст записки повинен бути стислим, точним, не допускати різних тлумачень, логічно послідовним, достатнім для повного викладу змісту.

7.2.2 При викладі обов'язкових вимог у тексті повинні використовуватися слова "слід", "потрібно", "необхідно" й похідні від них.

Коли наводять найбільше або найменше значення величин, треба застосовувати словосполучення "повинно бути не більше (не менше) ніж".

Приклад 1:

Ширина ділянки має бути не менше ніж 12 м.

Приклад 2:

Числові значення у відсотках слід писати:

"... від 45% до 57%" або "(32±3)%" (а не 32±3%).

7.2.3 Римські цифри можна писати тільки для позначення сорту (категорії, класу і т.ін.) виробу, валентності хімічних елементів, кварталу року, півріччя. В інших випадках потрібно писати арабські цифри.

7.2.4 Позначення одиниць фізичних величин у таблицях, формулах і в тексті застосовують тільки при числових значеннях та пишуть без крапки.

Приклад:

7 шт, 23 Вт

7.2.5 Інтервали чисел пишуть із словами "від" і "до" (маючи на увазі "від ... і до ... включно"), якщо після чисел зазначена одиниця фізичної величини або числа є безрозмірними коефіцієнтами, і через дефіс, якщо числа є порядковими номерами.



следующая страница >>