asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3 4 ... 16 17

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ



Ця методика визначає порядок визначення обсягу неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів (далі ПЕР) на всіх підприємствах і установах по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню ПЕР, а також на окремих спорудах та інженерних об’єктах усіх форм власності.

Метою застосування методики є:

  • виконання розрахунків перевитрат паливно-енергетичних ресурсів;

  • орієнтація управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств, установ та організації на раціональне використання та економію ПЕР;

  • контроль додержання норм законодавства про енергозбереження на підприємстві;

  • контроль виконання вимог нормативних документів щодо підтримання та підвищення технічного рівня енергоефективності обладнання та систем енергопостачання;

  • контроль виконання вимог енергетичної експертизи та приписів Державної інспекції з енергозбереження;

  • забезпечення економічного механізму енергозбереження.



5 СТРУКТУРА ОБ’ЄКТІВ ПАЛИВОВИКОРИСТАННЯ ТА МОЖЛИВИХ ВТРАТ (ПЕРЕВИТРАТ) ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ




При визначенні нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів слід мати на увазі, що основними джерелами енергетичних втрат (перевитрат) і зниження ефективності роботи, як правило, є:

  • дроселювання робочого тіла;

  • підвищений тепловий напір, в т.ч. внаслідок забруднення поверхонь теплообміну і наявності в паровому просторі теплообмінного обладнання газів, що неконденсуються;

  • нераціональне використання охолоджуючої (циркуляційної) води в тому числі внаслідок наявності контурів рециркуляції, забруднення поверхонь теплообміну, великих присосів повітря в паровий простір теплообмінного обладнання;

  • неефективність роботи обладнання при частковому навантаженні;

  • великі втрати тепла з відхідними газами;

  • неоптимальні теплофізичні параметри робочого тіла;

  • втрати (перевитрати) енергії за рахунок рециркуляції робочого тіла в нагнітальному обладнанні (насосах) при малих навантаженнях та трубопроводах;

  • недогрів води до температури насичення в конденсаторах турбін;

  • погіршення вакууму в конденсаторах турбін ;

  • втрати на промисловому холодильному обладнанні;

  • значні втрати енергії в електричних трансформаторах та електричних мережах;

  • неоптимальна тонкість помолу твердого палива;

  • втрати (перевитрати) тепла та конденсату в системі збору та повернення дренажів та продувок;

  • втрати (перевитрати) при використанні та зберіганні нафтопродуктів;

  • втрати (перевитрати) енергії в режимах пусків та зупинок обладнання і інш.

  • пошкодження або відсутність теплової ізоляції трубопроводів та зовнішніх поверхонь котлів і теплообмінних апаратів;

  • неефективність роботи газовикористовуючого обладнання внаслідок несвоєчасного проведення режимно-налагоджувальних робіт;

  • недостатня компенсація реактивної потужності електрообладнання.



5.1 Оцінка втрат паливно-енергетичних ресурсів


Корисну витрату енергії Qкор визначають за формулою:

Qкор = Qпідв·η,

де Qпідв – витрата енергії зовнішнього джерела, підведеної до установки, що споживає енергію.

η – коефіцієнт корисної дії.

Фактичні втрати Qф – це загальні втрати ПЕР об’єктом енергоспоживання, які отримані в результаті приладних замірів, або визначені аналітично.

Втрати ПЕР розподіляються на втрати неусувні Qн і втрати усувні, або перевитрати Qпер, які підлягають ліквідації.

Неусувні втрати Qн є оправданими для даного рівня розвитку техніки і технології і їх усунення технічно неможливо, або техніко-економічно недоцільно.

Величину перевитрати ПЕР визначають за формулою:

Qпер = Qф – Qн .

Втрати ПЕР можуть бути класифіковані на проектні, нормативні та нормовані.
Нормативні втратице неусувні для даного стану техніки і технології втрати, які визначаються з урахуванням нормативів, встановлених стандартами та іншими нормативно-правовими актами.

Нормовані втрати це неусувні для даного рівня розвитку техніки і технології втрати, які передбачаються державними нормами на основі випробувань при експлуатації відповідного обладнання, систем та приладів.

Оцінка втрат може проводитися як в цілому всього об’єкту, що обстежується, так і окремих груп обладнання.

Результати оцінки втрат ПЕР використовуються з метою визначення пріоритетних напрямків енергозберігаючих заходів, що пропонуються до впровадження на підприємстві, яке обстежується та забезпечення економічного механізму енергозбереження.

Втрати ПЕР розраховуються відносно до нормативних значень технологічних параметрів та норм питомих витрат ПЕР.

5.1.1 Понаднормативні втрати (перевитрати) ПЕР на об’єкті, що обстежується, розраховуються за формулою:

(5.1)

де вф, вн – питомі витрати ПЕР (фактичні та нормативні) на виробництво основної продукції (натур.од./од. продукції);

Wф – фактичне виробництво продукції за час, що контролюється.
5.1.2 Понаднормативні втрати (перевитрати) ПЕР на теплогенеруючому об’єкті розраховуються за формулою:

(5.2)

де , – питомі витрати умовного палива (фактичні та нормативні) на виробництво одиниці продукції (од. умов. палива/ од. продукції);

Qф – фактичне виробництво продукції за час, що контролюється.

Дані про фактичні питомі витрати ПЕР беруться з державного статистичного спостереження №11-МТП «Звіт про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії» або іншої статистичної галузевої звітності.

Дані про нормативні питомі витрати ПЕР беруться із загальновиробничих норм питомих витрат палива, теплової та електричної енергії для юридичної особи, погоджених та затверджених в установленому порядку, а для структурних підрозділів, що не є юридичними особами, згідно офіційно доведених юридичною особою норм.





<< предыдущая страница   следующая страница >>