asyan.org
добавить свой файл
1
Матіїв М.Д., Деркач В.В.
ВIДАПЕЛЯТИВНI НАЙМЕНУВАННЯ В ГІДРОНІМІЇ БАСЕЙНУ СТРИЮ

Серед зафіксованих понад 1300 назв у 120 населених пунктах Львівщини1 є окрема група гідронімів, в основу яких покладена загальновживана апелятивна лексика. У цих найменуваннях відображені всі особливості, які притаманні конкретним водотокам, а саме:

1. Глибина: Глибоке (1. л. С.; с. Комарники Турківськ. р-ну; 2. п. Східничанки л. С.; с. Новий Кропивник Дрогобицьк. р-ну); Глибокий (1. л. Ясіночки л. Ясениці п. С.; с. Ясениця Турківськ. р-ну; 2. л. Стинавки л. С.; с. Верхня Стинава Стрийськ. р-ну; 3. л. Ясіночки л. Ясениці п. С.; с. Ясенка-Стецьова Турківськ. р-ну); Глибокий Потік (1. л. Опору п. С.; с. Лавочне Сколівськ. р-ну; 2. п. С.; с. Комарники Турківськ. р-ну); Заглибоке (п. Сташківця л. Лугів л. Либохірки л. С.; с. Либохора Турківськ. р-ну).

2. Довжина: Довговець (л. Рожанки – д. Рожаночка – п. Опору п. С.; с. Нижня Рожанка Сколівськ. р-ну); Довга Рубань (як п. Тростянця л. С.; с. Комарники Турківськ. р-ну). У с. Довжках Сколівськ. р-ну витік річки має назву Довжка, інша частина течії іменується Довжик (п. Ріки л. Завадки п. С.). Можна вважати, що назва села Довжки похідна від річки Довжка. Така особливість найменування зустрічається в басейні Стрию. Назва с. Опорець мотивована від р. Опір. Початок ріки називається Опір, на території названого села – Опорець, далі – знову Опір.

3. Ширина: Широкий (1. л. Сигли л. Бориньки л. С.; смт. Бориня Турківськ. р-ну; 2. п. Довгого Потоку л. Либохірки л. С.; с. Либохора Турківськ. р-ну).

4. Конфігурація: Кривець (1. п. Потоку л. С.; с. Старий Кропивник Дрогобицьк. р-ну; 2. л. Шерені л. Труханового п. С.; с. Труханів Сколівськ. р-ну; 3. л. С.; с. Підгородці Сколівськ. р-ну); Кривий (п. Довжика п. Ріки л. Завадки п. С.; с. Довжки Сколівськ. р-ну); Кривий Потік (1. п. Рожанки – д. Рожаночка – п. Опору п. С.; с. Нижня Рожанка Сколівськ. р-ну; 2. л. Стинавки л. С.; с. Верхня Стинава Стрийськ. р-ну; 3. п. Завадки п. С.; с. Завадка Сколівськ. р-ну); Кривів (л. Потічка п. Східничанки л. С.; смт. Східниця Дрогобицьк. р-ну); Криві Звори (д. Звір п. Сигли п. Опору п. С.; с. Либохора Сколівськ. р-ну); Кривчик (л. Брешиці як л. Кам’янки п. Опору п. С.; с. Кам’янка Сколівськ. р-ну).

5. Загальна зовнішність: Великий Потік (п. Труханового п. С.; с. Труханів Сколівськ. р-ну); Мала (л. Пограничного л. Бутивлі л. Оряви л. Опору п. С.; с. Коростів Сколівськ. р-ну); Крихайнянський (л. С.; с. Матків Турківськ. р-ну); Криховець (п. Лану п. Верхнього л. Ботевки л. С.; с. Нижнє Турківськ. р-ну). Останні два потоки – від криха “кроха”, “трохи, невелика кількість”2 .

6. Ступінь обводнення: Суха (1. п. Кам’янки п. Опору п. С.; с. Кам’янка Сколівськ. р-ну; 2. п. Мити – д. Завадка – п. С.; с. Матків Турківськ. р-ну); Сухий Потік (1. л. Опору п. С.; с. Гребенів Сколівськ. р-ну; 2. л. Рибника п. С.; с. Рибник Дрогобицьк. р-ну); Суходіл (л. Погарської – д. Орява – л. Опору п. С.; с. Погар Сколівськ. р-ну). Рівень води в потоках улітку часто знижується.

7. Якісна характеристика: Красич (1. л. Розтоки п. Бориньки л. С.; смт. Бориня Турківськ. р-ну; 2. л. Зубриці л. Майдану – д. Рибник п. С.; с. Зубриця Турківськ. р-ну); Красний (л. Пограничного л. Бутивлі л. Оряви п. С.; с. Коростів Сколівськ. р-ну). Тлумачимо від красний “гарний” з певним застереженням. Можливо, що назви потоків пов’язані із ґрунтами червоного кольору, пор. красни “червоний”, красноватий “червонуватий, червонястий”, красіти “червоніти”; р. красный, як і бр. (красный) “яскраво-червоний, пунцовий”, п. розм. krasny “червоний”, ч. ст. krasny “почервонілий, червоний”, є похідним від краса; значення “червоний” вважається вторинним щодо “гарний, прекрасний”3.

8. Смак: Квасна Вода (п. С.; с. Івашківці Турківськ. р-ну).

На водотоки з лікувальними властивостями, що знаходяться в басейні джерельних вод м. Трускавця, перенесена відома назва мінеральної води Нафтуся. Смак води досить неприємний: Нафтуся (1. п. Довгого Потоку п. Стинавки л. С.; с. Орів Cколівськ. р-ну; 2. л. Зарубанки л. Завадки п. С.; с. Росохач Сколівськ. р-ну; 3. л. Розсохи п. Уричанки л. С.; с. Урич Сколівськ. р-ну; 4. л. Шахти п. Уричанки л. С.; с. Урич Сколівськ. р-ну; 5. л. Уричанки л. С.; с. Урич Сколівськ. р-ну).

Гідронім Ропа (п. Опору п. С.) у с. Гребенові Сколівськ. р-ну мотивований поняттям “солона лікувальна вода”. Тут функціонував невеликий санаторій.

Сьогодні потік Солотвина (п. Сигли п. Опору п. С.) у с. Либохорі Сколівськ. р-ну не відповідає значенню “солоний”, пор. *слатина (серб. слатина) “соляне джерело”, “солотвина (діал.)”4. Можливо, що запаси солі закінчилися або вода мала якийсь особливий смак. Назв з коренем сол- у Карпатах фіксується багато, які справедливо пов’язуються з псл. *soliti “солити”5 .

9. Запах: Сопух (п. Секульської п. Рожанки – д. Рожаночка – п. Опору п. С.; с. Верхня Рожанка Сколівськ. р-ну). Назву можна було б виводити від дієслова сопіти у значенні “шум”, пор. ч. zopuch “челюсті комина”, що пов’язано з сопіти6. Але місцеві жителі пояснюють, що від води йде неприємний запах, пор. сопух “зловоніє, випаровування”7, “неприємний запах”, “повітря”8.

10. Колір: Чорнаня (л. Уричанки л. С.; с. Урич Сколівськ. р-ну); Чорний Потік (1. п. С.; с. Верхнячка Сколівськ. р-ну.; 2. л. Перепростинського Потоку л. С.; с. Перепростиня Дрогобицьк. р-ну; 3. п. С.; с. Івашківці Турківськ. р-ну; 4. п. С.; с. Крушельниця Сколівськ. р-ну; 5. л. Рожанки – д. Рожаночка – п. Опору п. С.; с. Верхня Рожанка Сколівськ. р-ну); Чорні Розтічки (п. Сможанського п. С.; с. Матків Турківськ. р-ну);

Золотий (1. л. Майдану – д. Рибник – п. С.; с. Майдан Дрогобицьк. р-ну; 2. п. С.; с. Верхнє Синьовидне Сколівськ. р-ну). Золотий – у значенні “жовтий”;

Білі Поточини (п. З Кливи л. С.; с. Новий Кропивник Дрогобицьк. р-ну); Белізний (п. С.; с. Крушельниця Сколівськ. р-ну), пор. білиця “земля з білою крейдою”9. Назви мотивовані від кольору ґрунтів, які вимивають потоки.

Чисті глибинні водойми з природнім синім відтінком не залишені поза увагою спостерігачів: Синява (л. Сможанки п. С.; с. Мохнате Турківськ. р-ну); Синяк (п. Потоку за Каменем л. Вадрусівки – д. Укерник д. Головчанка д. Головечанка – л. Опору п. С.; с. Плаве Сколівськ. р-ну); Синій Вир (п. Рибника п. С.; с. Рибник Дрогобицьк. р-ну).

11. Температура: Студена Вода (л. Бесідного л. Уричанки л. С.; с. Урич Сколівськ. р-ну); Студене (д. Стубаровець л. Верхнього л. Ботевки л. С.; с. Нижнє Турківськ. р-ну); Студівка (л. Погарської – д. Орява – л. Опору п. С.; с. Погар Сколівськ. р-ну); Студівки (л. Лазка л. С.; с. Комарники Сколівськ. р-ну);

Назву потоку Студілка, Студівка (п. С.; с. Явори Турківськ. р-ну) місцеві жителі пов’язують з хутором, де багато дівчат – сто дівок. Такі утворення “відображають давні позначення певної кількості, а не конкретне число (сто) об’єктів”10;

Теплиця (п. Першої Розтоки п. Побуку л. Труханового п. С.; с. Побук Сколівськ. р-ну); Тепличний (п. Стинавки л. С.; с. Верхня Стинава Стрийськ. р-ну).

У селищі Славському Сколівськ. р-ну назва гідроніма змінюється відповідно до температури води: взимку потік не замерзає – у цю пору його називають Теплиця (п. Опору п. С.), улітку водотік холодніший від інших – у цей час його йменують Студений Потік. У Карпатах зустрічаються потоки, які взимку тепліші від температури повітря, а влітку холодніші. Саме в літню пору виникли назви Студена Вода, Студене, Студівки, а в зимову – Теплиця, Тепличний.

12. Шум: Шимонець (п. Зубриці л. Майдану – д. Рибник – п. С.; с. Зубриця Турківськ. р-ну); Шімінка (л. Верхнього л. Ботевки л. С.; Верхнє Турківськ. р-ну), пов’язуються з шамати “шуршати”, шелестіти”; шипот “шепот”, “струмінь води, що б’ється з гори вниз”, “поріг на ріці”11. Вода, що падає з порогів, створює шум, який добре чути в гірських ущелинах.

У цьому контексті розглядаємо потоки Бушелівка (п. Безумінного (Менчака) п. Мити – д. Завадка – п. С.; с. Росохач Сколівськ. р-ну); Бушмовець (1. л. Опору п. С.; смт. Славське Сколівськ. р-ну; 2. п. Рожанки – д. Рожаночка – п. Опору п. С.; с. Нижня Рожанка Сколівськ. р-ну). Назви мотивовані дієсловом бушувати. Пор. бушувати (бушувало) “буйний” – р. бушевать, бр. бушаваць, п. buszowac “пльондрувати, гасати” (з укр.), слн. busiti “бухати (про вогонь)”12.

Від шуму потоку утворена назва Шарківець (п. Труханова п. С.; с. Труханів Сколівськ. р-ну), пор. шаркнути “провести по косі бруском”13, шаркать “шуршать, скрести, тереть звучно”, “волочить, шуршать”14.

13. Плинність. У гірській місцевості басейну Стрию швидкість течії визначається певною мірою термінами поточина, потік, звір, які орієнтують на трьохступеневу плинність: поточина – перший ступінь (швидка течія), потік – другий ступінь (швидша течія), звір – третій ступінь (найшвидша течія).

У басейні Стрию не зафіксовано жодної назви типу Бистра, Бистре, Бистрець, Бистрий, Бистрик, Бистриця, Бистрина і под., які є в інших басейнах15. Непродуктивність лексеми бистрий у говірках досліджуваного басейну очевидна. Гірські потоки характеризуються однотипністю, вони всі швидкі, а тому немає вирізнення конкретного із маси речей. Два потоки Повзало (д. Сений л. Зубриці л. Майдану – д. Рибник – п. С.; с. Зубриця Турківськ. р-ну) і Повзанці (п. Стинавки л. С.; с. Орів Сколівськ. р-ну) збігаються з однойменними сінокісними полями, що на крутих схилах. Їх виникнення пов’язується з повзти, що розуміється як “недоступна місцевість для ходьби”.

Назву гідроніма Кудрявий (п. Труханового п. С.) записано в с. Труханові Сколівськ. р-ну. Село знаходиться на міжгірській рівнині. Особливість водотоку полягає в тому, що від повені вода з берегів не виходить, а тече валом, буквально котиться кудрями, пор. кудрявий “пінистий”16. Місцевість має ту площину, де після тривалих дощів не вистачає води, щоб вона вийшла з берегів, і забагато, щоб вода йшла звичною течією.

Назви Поточина з-під Кудрявця (п. Магури п. Сигли п. Опору п. С.; с. Либохора Сколівськ. р-ну); Кудричівський (п. Либохірки л. С.; с. Либохора Турківськ. р-ну) мотивовані від кудрявий. У Сколівських Бескидах переважають хвойні ліси і тільки місцями серед цих дерев росте бук, дуб, граб та ін. Весною, коли з’являється листя, люди починають городні роботи. Гірські жителі кажуть: “Закудрявилося у вирьхах, мож починати веснувати”. Листяні дерева, які розвинулися, є ознакою того, що зима назад не повернеться.

Назва г. Кудрявець у с. Гребенові Сколівськ. р-ну може походити від рослини кудрявець Sisymbrium sophia L. Слово фіксується у “Словнику бойківських говірок”17.

14. Особливість дна. Увага жителів зосереджена на каміння, яке вимивають потоки, оскільки цей матеріал є добротним фундаментом для будівель. Записано такі назви гідронімів, які базуються на апелятиві камінь: Кам’янка (п. С.; с. Явори Турківськ. р-ну); Камениста (1. л. Сухої п. Кам’янки п. Опору п. С.; Кам’янка Сколівськ. р-ну; 2. л. Ясіночки л. Ясениці п. С.; Я-Ст.); Камінець (1. л. Верхнього л. Ботевки л. С.; с. Верхнє Турківськ. р-ну; 2. л. Бориньки л. С.; с. Бориня Турківськ. р-ну); З-під Каменя (як п. Закайлівця – д. Криві Звори д. Звір – п. Сигли п. Опору п. С.; с. Либохора Сколівськ. р-ну);

Назви Кремінь (п. Бутивлі л. Оряви л. Опору п. С.; с. Коростів Сколівськ. р-ну); Крем’янка (п. Секульської п. Рожанки – д. Рожаночка – п. Опору п. С.; с. Верхня Рожанка Сколівськ. р-ну) похідні від каміння, з якого викрешували іскру для вогню.

Водотік, у якому багато великого каміння, базується на апелятиві плита “брила”: Плитовачка (п. Труханового п. С.; с. Труханів Сколівськ. р-ну). Потік, у якому мало каміння, має назву Гладинський (п. С.; с. Матків Турківськ. р-ну).

Фіксуються гідроніми, в основі яких лежать апелятиви пісок, глина: Пісковатець (л. Лану л. С.; с. Явори Турківськ. р-ну); Пісок (л. Ясіноночки л. Ясениці п. С.; с. Ясениця Турківськ. р-ну);

Глинний (п. Майдану – д. Рибник – п. С.; с. Майдан Дрогобицьк. р-ну); Глинища (л. Зубриці л. Майдану – д. Рибник – п. С.; с. Зубриця Турківськ. р-ну); Надглинище (л. Зубриці л. Майдану – д. Рибник – п. С.; с. Головеське Турківськ. р-ну).

У басейні Стрию найбільше відапелятивних найменувань, які використані для характеристики дна (12), глибини (10), конфігурації (10), довжини (6), ступеня обводнення (5), кольору (13), температури (7).
Список скорочень

д. – далі "назви водотоку в його різних частинах течії"

л. – ліва притока

п. – права притока

С. – ріка Стрий

як – потік, що зливається одночасно з іншим і утворює русло
Література

1Матіїв М.Д. Словник гідронімів басейну ріки Стрий. – К.; Сімферополь, 1999. – 96 с.

2 Грінченко Б.Д. Словарь украинского языка: Репринт. вид. 1907 - 1909. – К.: Лексикон, 1996. – Т. ІІ. - С. 307.

3 Етимологічний словник української мови: В 7 т. / За ред. О.С. Мельничука. – К.: Наук. думка, 1982 - 1989. – Т. ІІІ. – С. 77.

4 Словник староукраїнської мови ХІV - ХV ст. / Ред. Л.Л. Гумецька, І.М. Керницький. – К.: Наук. думка, 1977 - 1978. – Т. ІІ. – С. 351.

5 Вербич С.О. Гідронімія як джерело вивчення історії мови // Східнослов’янські мови в їх історичному розвитку: Збірник наук. праць, присвяч. пам’яті С.П. Самійленка. – Запоріжжя, 1996. – Ч. І. – С. 58 - 59.

6 Bruckcner A. Slownik etymologiczny jezyka polskiego. – Warszawa: Wiedza Powszechna, 1957. – S. 507.

7 Грінченко Б.Д. Словарь украинского языка. Зазнач. праця. – ІV. – С. 168.

8 Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок. – К.: Наук. думка, 1984. – Ч. ІІ. – С. 237.

9 Желехівський Є., Недільський С. Малорусько-німецький словар. – Львів, 1886. – Т. І. – С. 29.

10 Шульгач В.П. Праслов’янський гідронімний фонд (фрагмент реконструкції). – К., 1998. – С. 274.

11 Грінченко Б.Д. Словарь украинского языка. Зазнач. праця. – ІV. – С. 483, 485.

12 Етимологічний словник української мови. Зазнач. праця. – І. – С. 314.

13 Грінченко Б.Д. Словарь украинского языка. Зазнач. праця. – ІV. – С. 486.

14 Преображенский А.Г. Этимологический словарь русского языка. – М.: ГИИНС, 1959. – Т. ІІ. – С. 83.

15 Словник гідронімів України. – К.: Наук. думка, 1979. – С. 48 - 51.

16 Грінченко Б.Д. Словарь украинского языка. Зазнач. праця. – ІІ. – С. 319.

17 Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок. Зазнач. праця. – І. – С. 393.