asyan.org
добавить свой файл
1


Додаток 1 до договору № М/35-2010

від „01” листопада 2010 р.

„ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший заступник Голови

Державного комітету України з питань науки,

інновацій та інформатизації

______________Б.В. Гриньов

“______” ______________ 2010 р.

М.П.

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

на виконання науково-технічної роботи
НДР Моніторинг та прогнозування повеней у басейні Прип'яті: розробка математичних моделей


Від Виконавця:





Від Замовника

Директор УЦЕВП

__________________ Л.Ф.Удовенко

(підпис)

м.п.





Заступник управління міжнародного співробітництва

________________ Д.Б. Козоріз


Науковий керівник

___________________ О.Є.Ярошевич

(підпис)




Спеціаліст, який відповідає за напрямок

________________ М.І. Бурцева




:
2010
1.Підстава для проведення робіт

Проект програми NATO Science for Peace and Security (SPS) ( НАТО «Наука для миру і безпеки) № 983516 Моніторинг та прогнозування повеней у басейні Прип'яті: “Flood Monitoring and Forecast in Pripyat River Basin” впровадження якого в Україні підтримується Державним комітетом України з питань науки, інновацій та інформатизації
.2. Мета і вихідні дані для проведення робіт

Основною метою проекту є впровадження сучасних моделей прогнозування паводків і прогнозування переносу радіонуклідів у басейні Прип'яті для різних сценаріїв потенційних аварійних ситуацій на Рівненський АЕС, яка розташована на березі р. Стир.

Прип'ять є транскордонною річкою між Україною і Республікою Білорусь. 57% її водозбірної території належить Україна, 43% - Білорусі. Річка бере свій початок на північному сході України, протікає протягом 230 км по українській території і потім перетинає кордон з Білоруссю, потім повертається в Україні, де впадає у Дніпро (Київське водосховище) вище Києва.


Основними загрозами екологічній безпеці басейну є:


  • повені;

  • забруднення, зокрема радіонуклідами (постійне з-за Чорнобильської катастрофи та потенційне через функціонуючих АЕС у басейні Прип'яті - Рівненська АЕС на Стирі, правобічної притоці Прип'яті та Хмельницька АЕС на Горині, правобічної притоці Прип'яті).

Прип'ять та її притоки характеризуються високою частотою повеней. У середньому, високі повені трапляються на Верхній Прип'яті кожні 2-3 роки. Повені викликає танення снігів і тривалі дощі. Тривалість затоплення заплави в середньому становить 80-110 днів (іноді до півроку) і ширина затопленої території вздовж річки складає 5-30 км з середньою глибиною 0,3 - 0,8 м. Протягом останніх 50 років 12 катастрофічних повеней зафіксовано у річковому басейні , що призвело до значних економічних збитків в обох країнах.

Нижня Прип'ять перетинає Чорнобильську зону відчуження, де рівень забруднення радіонуклідами все ще дуже високий з часу Чорнобильської катастрофи у 1986 р. Для великої частини басейну Прип'яті важливою є проблема вторинного радіоактивного забруднення в результаті змиву радіонуклідів з водозаборів, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи. В українській частині Прип'яті розміщено дві функціонуючі АЕС: Рівненська АЕС - на Стирі, Хмельницька АЕС - на Горині. Населення басейну Прип'яті - дуже вразливе до ризику радіоактивного забруднення після Чорнобильської катастрофи, і необхідно створювати інструменти для оцінки таких ризиків для тих річкових систем, де розташовані АЕС. Шляхи посилення екологічної безпеки території включають в себе підвищення готовності та ефективне реагування на додаткове забруднення басейну в результаті потенційних аварійних скидів з цих АЕС.

Проект НАТО забезпечує моніторингову компоненту прогнозування повеней за рахунок надання відповідного автоматизованого обладнання. Моделююча компонента проекту НАТО підтримуються цією НДР за реалізацією предмета договору вирішуються таки проблеми:

  • Впровадження сучасну розподілену модель прогнозування повеней на основі рівнянь Сен-Венану для частини басейну Прип'яті (р. Стир);

  • Впровадження моделі переносу радіонуклідів для розрахунку наслідків потенційної аварії на Рівненській АЕС щодо забруднення р.. Стир;




Робота з впровадження таких сучасних моделей для р.Стирі проводиться вперше.Прослухати

3. Етапи виконання робіт

Робота проводиться в один етап.



п.п

Найменування етапів виконання роботи

Строки виконання робіт

(початок-кінець

Науково-технічна продукція, та інші матеріали, що підлягають здачі замовнику

1

2

3

4

1

Моніторинг та прогнозування повеней у басейні Прип'яті: розробка математичних моделей

1.11.2010-

31.12.2010

Заключний звіт


4. Основні вимоги до виконання НДР

Для прогнозування паводків на Поліссі важливо застосувати математичну модель водного режиму на Стирі. Ця модель буде прогнозувати рівні води, витрати і поздовжні швидкості течії води. Вона грунтується на розрахунковому вирішенні математично-фізичного рівняння гіперболічного типу. Для цього необхідно ввести дані, а саме поперечники по Стиру розрахункові гідравлічні параметри для типових рівнів води.

У рамках проекту повинна бути розроблено модель транспортування радіонуклідів у Стирі в результаті потенційних скидів радіоактивних елементів Рівненської АЕС як результат настроювання ї для цієї ділянки модуля HDM системи JRODOS, розробленої УЦЕВП. Підмодель «опади - стік» буде симулювати змив елементів в результаті аварії у річкову мережу. Транспортування радіонуклідів у Стирі буде симулювати з використанням моделі 1-D RIVTOX-HDM і гідродинамічного модуля.

Модель буде симулювати транспортування радіонуклідів в річці з урахуванням обміну між твердими, розчиненими донними відкладеннями і руслом річки в результаті процесів абсорбції - десорбції та седиментації - змулення.
5. Спосіб реалізації результатів НДР

Застосування результатів моделювання повинно дати результати з покращання якості прогнозування повеней і прогнозування забруднення річки радіонуклідами в залежності від аварійних скидів з атомних станцій, розташованих у басейні Прип'яті. Таким чином, національні агентства і місцеві органи влади отримають інструмент для оцінки радіоактивного забруднення Стирі і Прип'яті нижче за течією як основу для раннього оповіщення водокористувачів та населення в рамках підсилення аварійної готовності.

6. Перелік науково-технічної документації, що подається після закінчення робіт етапів

Після закінчення роботи подаються Заключний звіт та Акт прйимання- передачі результатів НДР.
7. Порядок розгляду і приймання НДР

Заключний звіт повинен розглядатися на Науково-тезнічній Раді УЦЕВП з послідуючою передачею в . Державним комітетом України з питань науки, інновацій та інформатизації.

8. Техніко-економічне обґрунтування

Моделі прогнозування паводків, розроблені в УЦЕВП належать до передових технологій розрахункової річковий гідравліки. Їх впровадження для операційного прогнозування повідків і оцінки ризиків повеней в басейні Прип'яті є новим підходом до цього важливого заходу і підвищить можливості запобігання та управління повенями.

Моделі переносу радіонуклідів у річкових системах, розроблені в УЦЕВП добре відомі у світі (Monte at al 2006, Onishi at al 2007) як найсучасніші інструменти прогнозування радіоактивного забруднення річок. Впровадження цих моделей для річкових басейнів , на які може потенційно вплинути аварія на Рівненській АЕС разом з моделями прогнозування паводків буде новим технологічним рішенням, впровадження якого дозволить підвищити безпеку проживання населення на території басейну р. Прип’ять.