asyan.org
добавить свой файл
1
Лекція 6.

Тема: Особисте страхування




План

  1. Економічний зміст та класифікація особистого страхування.

  2. Страхування життя.

  3. Страхування від нещасних випадків.

  4. Медичне страхування і його розвиток в Україні.


Література:

  1. Вовчак О.Д. Страхування: Навчальний посібник. - Львів: “Новий Світ”, 2005.- 480с.

  2. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Закон України від 12.07.2001.// Україна-бізнес.- 2001.- №35

  3. Про внесення змін до Закону України “Про страхування”. Закон України від 4 жовтня 2001 р. №44// Урядовий кур’єр. – 2001. – 7 листопада.

  4. Положення про організацію діяльності аварійних комісарів // Україна-бізнес. – 1997. – 18 лютого.

  5. Слюсаренко О.О. Концептуальні засади державної політики розвитку особистого страхування // Страхова стправа. – 2002. №2. – с.2-7.




  1. Економічний зміст та класифікація особистого страхування.

Особисте страхування є однією із галузей страхування. Воно пов’язане із особливою сферою процесу відтворення - а саме – з відтворенням робочої сили і зумовлене ризиковим характером діяльності людей різних професій, підвищеним ступенем ризику , пов’язаним із погіршенням довкілля, зростанням питомої ваги людей похилого віку у загальній кількості населення тощо

Особисте страхування проводиться з метою організації страхового захисту окремих громадян на випадок виникнення різних подій , що відображаються на житті, здоров’ї та працездатності цих громадян.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про страхування” особисте страхування можна визначити як страхування майнових інтересів, що не суперечить законодавству України і пов’язані з життям, здоров’ям , працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи. Об’єкти особистого страхування не мають вартісної оцінки, тому вважається, що не відбувається компенсація матеріальної шкоди, а мають місце виплати страховика на користь страхувальника або його родини, які носять характер фінансової допомоги.

Договір особистого страхування регулюється ЗУ “Про страхування” без виділення окремих його видів. Водночас на практиці існують окремі види договорів особистого страхування зі своїм особливим режимом.

В особистому страхуванні виділяють такі групи ризиків, на випадок яких проводиться страхування: смерть страхувальника, тимчасова втрата працездатності, постійна втрата працездатності, закінчення активності трудової діяльності, у зв’язку з виходом на пенсію за віком, дожиття страхувальника до закінчення строку дії договору страхування. Останній ризик дозволяє поєднувати ризикові види страхування з інтересами збереження, що робить надзвичайно привабливим страхування життя.

Як галузь страхування особисте страхування поділяється на такі підгалузі:

  1. страхування життя;

  2. пенсійне страхування;

  3. страхування від нещасних випадків;

  4. медичне страхування.

Основний принцип виділення підгалузей пов’язаний з накопиченням страхової суми. Так, страхування життя об’єднує довгострокові види особистого страхування, які пов’язані з накопиченням страхової суми протягом всього строку страхування. Тому їх ще називають накопичувальними видами. Страхові виплати мають становити повну страхову суму, яка виплачується при настанні таких подій: дожиття до закінчення строку дії договору, смерть застрахованого в період дії договору, досягнення застрахованим певного віку (пенсійного або визначеного договором)

Страхування від нещасних випадків об’єднує короткострокові види особистого страхування, за якими обсяг відповідальності передбачає виплату страхової суми або її частини в разі настання таких подій: смерті застрахованого, тимчасової втрати працездатності, встановлення інвалідності. Умовою настання відповідальності є те, щоб ці події були наслідком нещасного випадку.

Медичне страхування об’єднує види особистого страхування, основним призначенням яких є соціальний захист інтересів громадян у разі втрати здоров’я. Воно пов’язане з компенсацією витрат на оплату медичної допомоги (відвідування лікарів, придбання медикаментів, лікування у стаціонарі тощо).

Страхування від нещасних випадків та медичне страхування ще називають ризиковими. Особливістю є те, що страхові платежі не повертаються після закінчення дії договору.

За формами проведення особисте страхування буває обов’язкове і добровільне. Перелік обов’язкових і добровільних видів страхування наведено в ЗУ “Про страхування”.

Класифікація добровільного особистого страхування здійснюється ще за такими критеріями:

  1. за обсягом ризику: страхування на випадок дожиття до певного віку або смерті, страхування на випадок інвалідності або недієздатності, страхування медичних витрат.

  2. За видом особистого страхування: страхування життя яке передбачає обов’язок страховика здійснити страхові виплати у випадку смерті застрахованого, страхування здоров’я – передбачає обов’язок страховика здійснити страхові виплати в обумовлених розмірах у разі заподіяння шкоди здоров’ю застрахованої особи.

  3. За кількістю осіб , зазначених в договорі (за характером сплати страхових внесків): індивідуальне страхування, за яки страхувальник виступає одночасно і застрахованим; колективне – за яким страхувальниками і застрахованими виступає група фізичних осіб, зокрема , страхувальником виступає юридична особа , яка укладає договір страхування на користь застрахованих.

  4. За тривалістю страхового покриття: короткострокове (менше 1 року), середньострокове (1-5 років), довгострокове (6-15 років).

  5. За формою сплати страхових премій: страхування з виплатою одночасної премії, страхування з довічною виплатою премії, страхування зі щомісячною виплатою премії.

  6. За формою виплати страхового забезпечення: з одночасною виплатою страхової суми, із виплатою страхової суми у формі ренти.

Різні види страхування у 2002 році здійснювало 238 страхових компаній або 70,4% страховиків. Разом з тим, через недосконалість діючого податкового законодавства та спрямованість державної політики на підтримку насамперед державного соціального страхування, спостерігається зниження частки добровільного особистого страхування на ринку страхових послуг, яка з 1997 по 2001р. включно зменшилась майже вдвічі (з 12,12% у 1997р. до 5,78% у 2002р.). У 2003р. частка добровільного особистого страхування у надходженні страхових премій зменшилась до 4% що в сумі становить 368,2 млн.грн.

Про соціально-економічну значимість особистого страхування свідчать страхові виплати. Протягом 2002р. зафіксовано біля 1 млн. страхових випадків, за якими здійснено 146,0 млн. грн. страхових виплат, що в 5,4 рази більше стосовно 1997р. Частка страхових виплат громадянам у 2002р. склала 61,2%, що підтверджує факт соціального значення особистого сстрахування.

2. Страхування життя.

Найважливішою підгалуззю особистого страхування, одним із його видів, що визначено на законодавчому рівні, є страхування життя.

Страхування життя як вид особистого страхування з’явилось в Європі наприкінці 17 ст. Спочатку як додаток до морського страхування, коли поряд зі страхуванням кораблів та вантажів почали укладати договори страхуванняя життя капітанів кораблів. У 1663р. англійський підприємець Джеймс Додсон створив власне товариство зі страхування життя. У 1740р. в Англії була створена перша спеціалізована страхова компанія зі страхування життя.

В наш час в економічно розвинутих країнах страхові надходження від цього виду страхування становлять від 4% ВВП у США, до 10%, в Японії. На відміну від України, у США в кінці 20 ст. Поліс страхування життя мали 78% сімей.

Принциповою відмінністю страхування життя від усіх ризикових видів особистого страхування є те, що ймовірність настання страхових випадків завжди дорівнює 1, тобто виплата страхової суми має бути здійснена за будь-яких обставин. Зазвичай договори страхування укладаються на довгостроковий період. Особливістю страхування життя є те, що всі його види проводяться тільки в добровільній формі..

Страхування як вид особистого страхування передбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику при настанні подій, що визначені умовами договору страхування.

Такими подіями можуть бути:

  1. Досягнення застрахованою особою пенсійного віку або віку, який визначений в договорі страхування;

  2. Дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору;

  3. Смерть застрахованої особи;

  4. Настання подій у житті застрахованої особи, яка обумовлена в договорі страхування.

Страхові виплати за договором особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримувати одержувач за державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням, і суми, яку має бути йому сплачено як відшкодування збитків.

Враховуючи особливу соціальну важливість договорів страхування життя, їх можна віднести до публічних договорів, що означає підпорядкування їх правовому режиму, встановленому Цивільним кодексом України. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх страхувальників, крім тих, кому за законом надано відповідні пільги.

Порядок укладання договору страхування життя визначений статтею 18 ЗУ “Про страхування”, де зазначено, що такий договір може бути укладено як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає.

Грошові зобов’язання сторін за договором страхування життя можуть бути визначені як в національній валюті або в розрахункових величинах. Страховики, які здійснюють страхування життя зобов’язані вести персоніфікований облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

У 2002р. послуги зі страхування життя здійснювало 22 страховика, а у 2003 – вже 24 страховика.

Страховики, які здійснюють страхування життя, можуть надавати кредити страхувальникам, які уклали відповідні договори.

У міжнародній практиці страхування життя поділяють на страхування капіталів, яке передбачає можливість укласти договори страхування з умовою виплати певної суми в разі дожиття страхувальника до зазначеного в договорі строку або в разі смерті та страхування рент, при якому певна обумовлена договором частка виплачується страхувальнику у вигляді регулярних періодичних виплат. Різновидами рентних виплат є щорічна рента, помісячна, сімейна, довічна.

Класичними видами страхування життя вважаються:

  1. Змішане страхування життя, яке є найбільш привабливим. Договір змішаного страхування життя дає змогу поєднати відповідальність страхової компанії як у випадку дожиття до закінчення строку страхування, так і у випадку смерті під час дії договору страхування.. Сьогодні на страховому рину України страхування життя проводиться за правилами страхування категорій А,В, С, розробленим НАСК “Оранта”. Категорія А охоплює такі випадки як дожиття до певного попередньо встановленого віку та смерть застрахованого. Категорія В крім названих передбачає втрату страхувальником здоров’я від нещасного випадку. Категорія С доповнена ризиком втрати здоров’я, що призвело до інвалідності застрахованого. При укладенні договорів приймається вік страхувальника та його стать, стан здоров’я, місце проживання, рід занять та ін. Страхова сума за договорами страхування життя визначається за згодою сторін і може бути будь-якого розміру. Страхові тарифи встановлюються в процентах до страхової суми або в абсолютному розмірі, встановленому на одиницю страхової суми, за яку прийнято 100 грн. Принципи страхового відшкодування охоплюють: при страхуванні на дожиття, особі яка дожила до встановленого віку, страховик виплачує повну страхову суму, а в разі смерті застрахованого в період дії договору, страхова сума виплачується спадкоємцям; при страхуванні на випадок смерті страховик виплачує 100% страхової суми. Страхову суму одержує вигодонабувач, яки визначається страхувальником за життя; при втраті здоров’я під час дії договору страховик виплачує частину чи повну страхову суму пропорційно до ступеня втрати здоров’я. У разі дострокового припинення договору страховик виплачує страхувальнику викупну суму. .

  2. Страхування дітей. Застрахованою є дитина у віці до 15 років. Обсяг відповідальності страхової компанії охоплює такі страхові випадки: дожиття до закінчення строку дії договору, настання смерті, втрату здоров’я. В якості страхувальників виступають батьки або родичі. Страхова сума визначається за згодою сторін. Принципи виплати страхової суми аналогічні, що і при страхуванні життя дорослих..Разом з тим, оскільки страхувальник і застраховані рідні особи, то умови страхування передбачають виплату страхової суми як у випадку смерті страхувальника, так і застрахованого. При настанні смерті страхувальника до закінчення дії договору страхова сума складає 90% сплачених внесків.. У випадку смерті дитини страхова компанія може виплатити страхувальнику підмогу в розмірі 30-50% від страхової суми.

  3. Страхування до одруження (до вступу в шлюб) передбачає укладення договорів страхування відносно дітей віком до 18 років. Страхувальниками виступають батьки або родичі віком від 16 до 80 років. Страхова сума може бути встановлена за бажанням страхувальника і виплачена після закінчення дії договору у зв’язку з реєстрацією шлюбу..

  4. Страхування пенсій. Це вид особистого страхування і водночас різновид ренти, при якому страховик бере на себе зобов’язання виплачувати застрахованому з певною періодичністю пенсію протягом життя, а страховик – сплачувати страхові внески.. Страхова сума визначається за згодою сторін і залежить від поточних виплат, що їх має здійснювати страхова компанія. У договорі можуть бути передбачені і додаткові виплати, які є наслідком участі страхувальника в прибутку страхової компанії.


3. Страхування від нещасних випадків.

Страхування від нещасних випадків на відміну від страхування життя, яке проводиться лише в добровільній формі, може проводитись як в добровільній так і в обов’язковій формах. Воно відноситься до ризикових видів страхування, і метою цього виду страхування є страховий захист громадян на випадок втрати здоров’я або смерті внаслідок нещасного випадку.. Це страхування передбачає виплату страхової суми лише у випадку настання страхового випадку. Об’єктом страхового захисту є майнові інтереси застрахованої особи пов’язані із зниженням доходу або смертю застрахованого внаслідок нещасного випадку..

Страхувальниками можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Договори за цим видом страхування можуть укладатися в колективній ( юридична особа укладає договір страхування на користь своїх працівників) або в індивідуальній формах (фізична особа яка укладає договір відносно себе самої або іншої фізичної особи). Страховою подією є нещасний випадок, яким вважається раптова, короткочасна, непередбачена та незалежна від волі застрахованої особи подія, що може призвести до розладу здоров’я застрахованої особи.

Обсяг відповідальності страховика охоплює такі страхові випадки: тимчасову втрату працездатності, постійну втрату працездатності, смерть застрахованої особи.

Розмір страхової суми визначається за домовленістю сторін, в її межах проводиться виплата при настанні страхового випадку. Страховиком може бути встановлено обмеження щодо мінімального чи максимального її розміру. Страхова сума може виплачуватись частково або повністю відповідно до ступеня втрати працездатності чи здоров’я.

Виплата страхових сум здійснюється у такому порядку:

  1. У разі загибелі або смерті страхувальника від нещасного випадку спадкоємцю 100% страхової суми;

  2. У разі отримання травм і встановлення інвалідності 1 групи – 100% страхової суми, 2 групи – 75%, 3 групи – 50%.

  3. У разі тимчасової втрати працездатності – за кожну добу перебування на лікарняному 0,5% (у випадку стаціонарного лікування) або 0,25% (амбулаторне лікування) але не більше 50% страхової суми.

Індивідуальне страхування проводиться переважно в добровільній формі, а серед колективних договорів багато видів укладається в обов’язковій формі., що визначено ЗУ “Про страхування” ( ст. 6,7,18)

Добровільне страхування охоплює такі види:

  1. Індивідуальне: громадян, дітей, учнів;

  2. Колективне: спортсменів, каскадерів, туристів..

Для добровільного страхування притаманні такі особливості: обмеження терміну дії договору (як правило не більше 1 року), обмеження віку страхувальників (до 70 років), стан здоров’я ( не укладаються договори з хворими на серцнво-судинну систему, онкологічні захворювання, СНІД ,інвалідами 1,2 і 3 груп.) , обммеження обсягу страхової відповідальності, визначений перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та ін.

Загальний порядок укладання договору страхування від нещасних випадків визначений ст. 18 ЗУ “Про страхування”, однак має свої особливості: факт страхування посвідчується страховим свідоцтвом, договором або полісом., якщо страхувальник фізична особа, то договір укладається у 2 екземплярах, а якщо страхувальник фізична особа то видається страховий поліс, термін дії договору встановлюється за згодою сторін від 1 до 12 місяців, при укладанні договору про страхування третіх осіб (крім дітей до 16 років) необхідна письмова згода застрахованої особи..

Обов’язкове особисте страхування встановлює держава з метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників але й усього суспільства.

Обов’язковими видами страхування є: особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони, спортсменів вищих категорій, спеціалістів ветеринарної медицини, від нещасних випадків на транспорті, а також види передбачені пунктами 13,19 та 21 ЗУ.

Для здійснення обов’язкових видів страхування КМУ та законодавчими актами визначається перелік об’єктів страхування, порядок сплати страхових платежів, права і обов’язки сторін, страхові організації, які здійснюють обов’язкове страхування.

Одним із поширених видів обов’язкового особистого страхування є обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, яке здійснюється відповідно до Положення “Про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті” від 14 серпня 1996р. Страхуванню підлягають: пасажири залізничного, морського, автомобільного, водного транспорту, працівники транспортних підприємств.

Пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки в той чи інший транспорт до моменту завершення поїздки. Страховими випадками за цим видом страхування вважаються загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті, одержання застрахованим травм внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності, тимчасова втрата застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті.

При страхуванні пасажирів усіх видів транспорту вони самі виступають страхувальниками і сплачують страховий платіж при оплаті проїзного квитка, у вартість якого він включений. Такий платіж утримується в розмірі 2% ввід вартості проїзду на міжміських маршрутах у межах однієї області та АР Крим, та до 5% вартості проїзду на маршрутах приміського сполучення.

При страхуванні водіїв страхувальниками виступають транспортні організації, які є власниками транспортних засобів і уклали договори страхування з страховиками. Страховий платіж з обов’язкового особистого страхування водіїв визначається у розмірі 1% страхової суми за кожного застрахованого.

Відповідно до чинного законодавства максимальна страхова сума за даним видом страхування встановлена в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Страхова сума виплачується залежно від страхового випадку у таких розмірах:

  1. У випадку загибелі або смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті – сім’ї загиблого сплачується 100% страхової суми;

  2. У разі одержання застрахованим травм внаслідок нещасного випадку на транспорті та встановлення йому інвалідності 1 гр. –90% страхової суми, 2 гр. – 75%, 3 гр. – 50%.

  3. У разі тимчасової втрати застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті за кожну добу сплачується 0,25% страхової суми, але не більше 50% страхової суми



4. Медичне страхування і його розвиток в Україні.

Важливою підгалуззю особистого страхування є медичне страхування. Об’єктом медичного страхування є життя і здоров’я громадян. Воно здійснюється на випадок втрати здоров’я. Метою такого страхування є забезпечення громадянам у разі настання страхового випадку одержання медичної допомоги за рахунок накопичених коштів.

Сутність медичного страхування полягає у сплаті одноразового страхового внеску значно меншого, ніж вартість усіх медичних послуг. Завдяки цьому громадяни мають можливість протягом року безкоштовно користуватись комплексом медичних послуг..

Медичне страхування може проводитись як в обов’язковій так і в добровільній формах.

Страхові послуги можна розділити на 4 групи:

  1. Програма “Поліклініка”

  2. Програма “Стаціонар”

  3. “Невідкладна і швидка допомога”

  4. “Стоматологія”

Деякі компанії пропонують дещо інші види послуг: медичне обслуговування на дім, , безоплатна видача полісів зі страхування медичних витрат при поїздках за кордон, пільгове страхування для членів сім’ї, спеціальні програми для вагітних жінок та дітей. Крім цього майже компанія пропонує знижки (інколи в розмірі 25%) при страхуванні колективів.

Об’єктом добровільного медичного страхування є майнові інтереси страхувальника або застрахованого, які пов’язані з витратами на одержання медичної допомоги.

Суб’єктами добровільного медичного страхування є:

  1. страхувальники ;

  2. страховики;

  3. медичні установи

Страхові фонди добровільного медичного страхування утворюються за рахунок добровільних страхових внесків підприємств, різних груп населення, окремих громадян. Договір страхування укладається на підставі заяви страхувальника, а факт страхування засвідчується страховим полісом. Договір включає такі умови: найменування страхувальника, кількість застрахованих осіб, об’єкт страхування, обсяг страхової відповідальності, страхову суму, строк дії договору, тарифні ставки., розмір страхових внесків та порядок їх сплати.

За строками укладання договору медичне страхування може бути короткостроковим або довгостроковим.

Тарифи на медичні послуги мають встановлюватися за згодою страховика та медичної установи, яка надає послуги. Тарифна ставка розраховується страховиком на основі статистичних даних по звернення про медичну допомогу та тривалість лікування. Іноді тарифна ставка диференціюється залежно від статі, віку і стану здоров’я застрахованої особи.

Розміри страхових внесків встановлюються на договірній основі страховика і страхувальника з урахуванням оцінки вірогідності захворювання страхувальника у зв’язку з віком, професією станом здоров’я тощо.

Спеціалізовані страхові поліси дають змогу скористатися медичними послугами лікарів із вузьких спеціалізацій - вагітність, пологи,)

Медичне страхування проводять такі страхові компанії: “Укриедінстрах”, “Надра”, “Аска”, “Алькона”, “Енергополіс” та ін.

Правила страхування громадян, які виїздять за кордон не передбачають відшкодування витрат у разі лікування хронічних захворювань, стоматологічного протезування. Медичне страхування виїжджаючих – організацію надання допомоги. за кордон здійснюється через систему “Assistans”.

Обов’язкове медичне страхування поки що знаходиться на рівні проектів. У 2002р. Указом президента “Про проведення експерименту щодо впровадження обов’язкового соціального медичного страхування в м. Києві і Київській області” передбачено здійснення такого експерименту, кий може стати основою загального обов’язкового медичного страхування в державі.

Практичне заняття

Тема: Особисте страхування

Теми рефератів:

  1. Стан і перспективи особистого страхування в Україні.

  2. Стан і перспективи розвитку страхування від нещасних випадків в Україні.

  3. Проблеми і перспективи медичного страхування в Україні.

  4. Закордонний досівд страхування життя та перспективи його впровадження в Україні.

  5. Причини та чинники, що стримують розвиток страхування життя в Україні.