asyan.org
добавить свой файл
1
КРУ ВИЯВИЛО НЕЗАКОННУ ВИПЛАТУ ЗАРПЛАТИ: ЯК ПОКАЗАТИ В ОБЛІКУ ВІДШКОДУВАННЯ

Майже в кожній бюджетній установі органи ДКРС під час ревізії виявляють порушен­ня, пов'язані із зайвими виплатами заробітної плати. І щоразу виникають одні й ті самі запитання: хто має відшкодувати зайво нараховану та виплачену суму: працівник, що її отримав, чи бухгалтер, який допустив помилку при обчисленні; чи треба коригувати на­рахування й утримання до соцфондів; як показати в обліку відшкодування незаконно на­рахованої суми. Відповіді на них знайдете в нашій консультації.

Незаконно виплачені за рахунок бюджету кошти треба повернути державі. Утім, досить часто утримати гроші з працівника, що їх от­римав, уже немає можливості. На заваді стоїть ст. 127 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Зайво виплачену суму можна утримати лише у виняткових, чітко визначених випадках. Наприклад, якщо переплата сталася внаслідок лічильної помилки. Але й тоді робо­тодавець має лише місяць із дня виплати, та й то за умови, що наймана особа не оспорює під­став і розміру відрахувань.

Тому тут можливі два варіанти розвитку подій (відповідно, в обліку їх показують по-різно­му).

І. Працівник, який одержав зайві гроші, добровільно вносить суму до каси або пого­джується на те, що їх утримають із його поточних зарплатних виплат (подає відповідну заяву). Стаття 127 КЗпП тут уже не спрацьовує. Наймана особа повертає власні кошти — має на це право. Однак наслідком такого повернен­ня буде необхідність відкоригувати нараховані / утримані внески та податок з доходів. Розглянемо такий варіант на прикладі.

ПРИКЛАД 1

Працівнику держоргану у вересні 2009 р. зайво нараховано за час відрядження 337,36 грн. та внески до Пенсійного й соцфондів — 121,80 грн. При пе­ревірці КРУ в березні 2010 р. ревізори виявили це порушення. Як провести перерахунок і показати повернення (відшкодування) незаконно виплаченої суми?

Спочатку визначимо суми внесків та подат­ку з доходів, які потрібно повернути (див. таблицю 1).


Зарплата та внески: нараховано та утримано

За вересень 2009 року, грн

Перерахунок (за вересень) в березні 2010 р., грн

Належить повернути, грн

Заробітна плата, у т. ч. й середній заробіток за час відрядження

1509,50

1172,14(1509,50-337,36)

337,36

Утримано, у т. ч.:

272,62

211,68

60,94

— пенсійні внески (2%)

30,19

23,44

6,75

— внески на страхування

від непрацездатності (1,0%)

15,10

11,72

3)38

— внески на страхування від безробіття (0,6%)

9,06

7,03

2,03

— податок з доходів фізичних осіб:

218,27 ((1509,50-30,19-15,10 - 9,06) х 15%)

169,49 ((1172,14-23,44-11,72-7,03) х 15%)

48,78

До видачі:

1236,88

(1509,50 - 272,62)

960,46

(1172,14 - 211,68)

276,42

Нараховано, в т. ч.:

549,45

426,65

122,80

— пенсійні внески (33,2%)

501,15

389,15

112,00

— внески на страхування від непрацездатності (1,4%)

21,13

16,41

4,72

— внески на страхування від безробіття (1,6%)

24,15

18,75

5,40

— внески зі страхування від нещасних випадків (0,2%)

3,02

2,34

0,68


А тепер покажемо в таблиці 2, як відобразити в обліку таку операцію.

з/п

Зміст операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

Дт

Кт

1

Працівник, який отримав зайві гроші, повернув їх добровільно

1

Відображено зобов'язання перед бюджетом на суму незаконно виплаченої в минулому році зарплати

661

642

276,42

2

Скориговано утримання із зарплати (сторно) на суми, які належить повернути до бюджету:










— податок з доходів

642

641

48,78

— пенсійні внески

642

651

6,75

— внески до соцфондів (3,38 грн + 2,03 грн)

642

652—653

5,41

3

Добровільно внесено працівником кошти до каси установи

301

661

276,42

4

Зараховано кошти на реєстраційний рахунок

321

301

276,42

5

Відображено зобов'язання перед бюджетом на суму зайво перерахованих до соцфондів коштів

651—654

642

122,80

6

Перераховано до доходів бюджету (276,42 грн + (48,78 грн + 6,75 грн + 5,41 грн) + 122,80 грн)

642

321

460,16

Зазначимо, що повернену суму незаконно виплаченої зарплати бюджетні установи зара­ховують на реєстраційні рахунки, а далі пере­раховують до відповідного бюджету за кодом доходів 24060300 "Інші надходження" (див. лист Мінфіну від 06.03.03 р. № 021/60).

II. Коштів добровільно не повертають. Тут включається ч. 1 ст. 132 КЗпП. І тягар ма­теріальної відповідальності за шкоду, заподіяну зайвими грошовими виплатами, лягає на пра­цівника, із вини якого сталася переплата. Тобто на бухгалтера (якщо саме він, нараховуючи зар­плату, помилився). Головний аргумент — нена­лежне виконання трудових обов'язків (див. п. 7 постанови Пленуму ВСУ від 29.12.92 р. № 14). Відповідатиме бухгалтер у розмірі прямої дій­сної шкоди, але не більше свого середнього мі­сячного заробітку1.

Керівнику установи не залишається нічого іншого, як видати відповідний наказ, де вка­зати: хто та яку саме суму має відшкодувати. Останню визначає бухгалтерія. Підстав коригу­вати внески при такому варіанті не буде. Адже зарплата так і залишилася в кишені працівника.

А зазначений розмір шкоди складатиметься з помилково нарахованої "брудної" зарплати та нарахувань на неї.

Ревізори виявили в квітні 2010 р. зайві зарплатні виплати: працівникові нараховано зарплату за 21 робочий день у листопаді 2009 р. та водночас оплачено лікарняний з 02.11.09р. по 20.11.09р. Сума зайво нарахованої зарплати склала 960,50 грн., а зайво нарахованих внесків до соцфондів 349,62 грн. За розпорядженням керів­ника бухгалтер має відшкодувати шкоду в ме­жах свого середнього заробітку (із розрахунку останніх двох місяців він склав 1026,20 грн.). Тобто з його зарплати мають щомісяця ут­римувати частину суми нанесеної шкоди (за ч. 1 ст. 128 КЗпП — не більше 20% місячної зар­плати, яка належить до виплати).

Керівник установи має видати розпорядження не пізніше двох тижнів із дня виявлення заподіяної зайвими виплатами шкоди та1 надати на ви­конання не раніше семи днів із дня повідомлення про це працівника (ч. 2 ст. 136 КЗпП). Якщо працівник не заперечує щодо відрахування та його розміру, суми утримують за порядком, на­веденим у таблиці 3.


з/п


Зміст операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн


Дт

Кт

II

Зайво виплачену суму відшкодувала винна особа (бухгалтер)

1

Віднесено за рахунок винної особи зобов'язання перед бюджетом на суму незаконно виплаченої в минулому році зарплати

363

642

960,50

2

Віднесено за рахунок винної особи нарахування на суму незаконно виплаченої (у межах середнього заробітку*) зарплати

363

642

65,70

3

Утримано 20% із зарплати за квітень 2010 р., яка належить до виплати: 227,04 грн (20% х 1135,20 грн)

661

668**

227,04

4

Погашено частину шкоди, завданої зайвими виплатами за рахунок утримання із зарплати

668

363

227,04

5

Перераховано до доходів бюджету

642

321

227,04


* Оскільки сума шкоди перевищує середньомісячний заробіток працівника, то нарахування на зайво нараховану зарплату він відшкодує не повністю: 1026,20 грн - 960,50 грн = 65,70 грн.

** Надалі щомісяця продовжують утримувати не більше 20% зарплати (із суми до виплати) до повного погашення за­подіяної шкоди в межах середнього заробітку (1026,20 грн).
Якщо ж працівник не згоден із розпоряджен­ням про відрахування та його розміром, він управі звернутися до комісії по трудовим спорам або одразу безпосередньо до суду (п. 8 постанови Пленуму ВСУ від 01.11.96 р. № 9). Резюмуємо: Якщо зайво виплачену суму зарплати вніс сам працівник (утримали з його доходів за заявою), це потягне за собою й пере­рахування утриманих і нарахованих внесків. Адже до бюджету треба повернути суму зайво нарахованої зарплати (враховуючи й утримання з неї), а також суми нарахованих на неї внесків до соцфондів. І ці коригування потрап­лять до звітності того періоду (місяця), у якому його проводили. До речі, особливості відображення такого перерахунку в пенсійній звітності ми пояснювали в газеті "Все про бухгалтерський облік" № ЗО за 2010 р., стор. 41. Коли ж суму відшкодовує винна особа, в звітності до Пенсійного та соціальних фондів ці суми вза­галі не фігурують.
1 Особи, із якими укладено договір про повну матеріальну відповідальність (наприклад, касири), покривають повний розмір заподіяної з їх вини шкоди (ст. 134 КЗпП). Наприклад, коли з каси видадуть більше грошей, ніж передбачено видат­ковим документом. Нашої ситуації це не стосується.

2 День виявлення — це день, коли роботодавець дізнався про заподіяну шкоду. Днем виявлення шкоди, установленої за результатами ревізії, вважають день підписання відповід-

Все про бухгалтерський облік N55 від 16.16.2010