asyan.org
добавить свой файл
1

 


КОНЦЕПЦІЯ

проекту Містобудівного кодексу України

 

Загальна частина

 

Містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, реконструкцію історичних населених пунктів, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

На сьогодні в Україні містобудівна діяльність регулюється законами „Про основи містобудування”, „Про планування і забудову територій”, „Про архітектурну діяльність”, „Про охорону культурної спадщини”, „Про Генеральну схему планування території України”, «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» та іншими нормативно-правовими актами (зокрема, Земельним кодексом України, Водним кодексом України, Законом України «Про курорти»), державними будівельними нормами, нормативними документами тощо.

Законодавчі документи України у сфері містобудування розроблялись протягом п’ятнадцяти років на різних етапах соціально-економічного розвитку країни.

Динаміка змін соціально-економічного становища України, а також прийняття законів, які мають вплив на містобудівну діяльність, вимагає періодичного внесення відповідних змін до містобудівного законодавства, приведення у відповідність до сучасних вимог практичної діяльності.

Суттєвим ускладнюючим фактором практичного застосування законодавства у сфері містобудування є те, що відбувся необґрунтований перерозподіл важливих механізмів регулювання містобудівних процесів до суміжних галузей діяльності, зокрема, до землевпорядної, санітарної та природоохоронної. На практиці це призводить до суттєвого ускладнення реалізації містобудівних рішень щодо розвитку територій та у сфері будівництва.

Аналіз існуючої законодавчої бази у сфері містобудування та, як наслідок, визначення проблемних питань, що існують у процесі реалізації законодавства, виявив недоліки функціонування правового механізму. Головні з них такі:

відсутність реальної пріоритетності містобудівної документації при вирішенні питань розвитку територій та населених пунктів, розміщенні об’єктів будівництва;

відсутність чітких процедур погодження та затвердження містобудівної документації, внесення змін до неї, а також дієвих механізмів реалізації на всіх рівнях;

відсутність чітких регламентів, якими встановлюються параметри об’єктів будівництва, умови та обмеження щодо забудови конкретних земельних ділянок;

складність процедур одержання дозвільних документів на розміщення будівництва об’єктів містобудування, які встановлені чисельними нормативно-правовими документами органів державної влади;

недосконалість положень нормативно-правових актів стосовно врегулювання забудови у охоронних зонах пам’яток архітектури, водоохоронних зонах, на рекреаційних  та курортних територіях, а також питань щодо проведення реконструкції територій населених пунктів та захисту існуючих об’єктів в зоні реконструкції;

відсутність встановленого порядку щодо здійснення містобудівного зонування територій за видами забудови та несформованість вимог щодо складу і порядку розроблення місцевих та регіональних правил забудови.

У складі Містобудівного кодексу передбачається удосконалення та розвиток положень, які складають зміст діючих законодавчих актів «Про основи містобудування», «Про планування і забудову територій», та «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», а також формування широкого кола нових положень .

Крім того, передбачено включення до законопроекту положень, які конкретизують деякі складові, що визначені Земельним кодексом, Водним кодексом, законами України «Про курорти», «Про природно-заповідний фонд України» стосовно розміщення об’єктів у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм, у охоронних зонах та інше.

 

Мета і завдання

 

Метою проекту Містобудівного кодексу України є удосконалення та розвиток правових засад у сфері містобудівної діяльності, які забезпечать поліпшення якості розроблення та реалізації містобудівної документації, визначення чітких дій органів влади щодо врахування інтересів громадськості при плануванні розвитку територій та населених пунктів, розміщенні забудови, а також спрощення дозвільної системи з розміщення та проектування об’єктів будівництва.

Завданнями проекту Закону є:

створення єдиного законодавчого документу у сфері містобудування щодо регулювання планування і забудови територій;

визначення основних принципів містобудівної політики та змісту планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях;

встановлення повноважень органів державної та місцевої влади у процесі планування і забудови територій;

встановлення пріоритетності містобудівного законодавства та положень містобудівної документації серед інших документів щодо питань розвитку території, розміщення об’єктів будівництва;

створення умов для участі громадян та громадських об’єднань у здійсненні містобудівної діяльності;

удосконалення дозвільних процедур при розміщенні та будівництві об’єктів містобудування;

врегулювання порядку встановлення, змісту та складу територіальних зон, змісту та складу місцевих та регіональних правил забудови;

визначення переліку документів інформаційного забезпечення містобудівної діяльності та порядку їх ведення, порядку зберігання проектної документації;

визначення єдиних показників містобудівного використання території різного функціонального призначення;

створення умов для ефективного державного контролю, технічного та авторського нагляду у сфері містобудівної діяльності;

посилення відповідальності за порушення законодавства та положень містобудівної документації посадовими, фізичними та юридичними особами.

 

Очікувані результати

 

У проекті Кодексу визначатиметься:

принципи, відповідно до яких реалізовуватиметься державна містобудівна політика;

повноваження органів виконавчої влади, фізичних та юридичних осіб при організації, розробленні та затвердженні містобудівної документації на національному, регіональному та місцевому рівні, розміщенні об’єктів будівництва, організації державного контролю за будівництвом;

уніфікація показників, що регулюють щільність усіх видів забудови, інтенсивність використання територій;

спрощення процедури одержання вихідних даних та технічних умов на проектування та будівництво об’єктів містобудування в органах державної та місцевої влади, експлуатуючих організаціях;

створення реальної пріоритетності рішень генеральних планів, детальних планів, правил забудови перед іншою проектною документацією при вирішенні питань розвитку територій, розміщенні об’єктів будівництва;

встановлення переліку та чітких процедур погодження із державними виконавчими органами та місцевими органами влади розробленої містобудівної документації, порядку її затвердження та внесення змін;

закріплення перманентного проектування (ведення) генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації як механізму моніторингу забудови територій та вдосконалення обґрунтування щодо розміщення об’єктів будівництва;

регулювання забудови у зонах впливу міст (приміських зон), у тому числі резервних територій для забезпечення взаємоузгодженого розвитку населених пунктів та прилеглих територій, встановлення режиму використання цих територій;

відкритість та прозорість рішень місцевих органів влади, які приймаються у процесі розроблення та затвердження містобудівної документації для розміщення, проектування і будівництва об’єктів, затвердження та оприлюднення місцевих правил забудови для населених пунктів, врахування законних інтересів мешканців щодо розвитку територій та розміщення об’єктів будівництва;

збільшення рівня відповідальності за якість розробленої містобудівної документації, проектів для будівництва окремих об’єктів, будівельних організацій;

регламентація переліку об’єктів, які можуть розміщуватися у водоохоронних зонах, зонах охорони пам’яток архітектури, охорони ландшафтів, приморських та рекреаційних територій;

порядок та процедури реконструкції та облаштування території, що пов’язані із вирішенням питань знесення існуючої забудови та захисту забудови, що зберігається;

містобудівне зонування території та населених пунктів із встановленням регламентів, умов та обмежень щодо забудови;

регламентація участі фахівців інших країн (архітекторів, інженерів) у різних сферах містобудівної діяльності України.

Крім того, закон сприятиме:

ефективному використанню території, і, відповідно, більш ефективній взаємодії видів економічної діяльності на території України;

активізації інвестиційної діяльності;

створення умов для ефективного міжнародного співробітництва на державному, регіональному та місцевому рівнях;

наближення вітчизняного законодавства до європейського.