asyan.org
добавить свой файл
1
Запитання - відповідь

відділення Національної служби

посередництва і примирення в Запорізькій області
Проведене у березні 2008 року анкетування читачів Бюлетеня Національної служби посередництва і примирення, щодо моніторингу суспільної думки стосовно якості друкованого видання показало, що більшість читачів, яка запропонувала введення нових рубрик до журналу, забажала побачити на сторінках Бюлетеня НСПП рубрику „Запитання-відповідь”.

Слід зазначити, що керівництво відділення постійно здійснює прийом громадян з метою надання консультаційної допомоги з питань трудового законодавства в межах своєї компетенції, а також розглядає письмові звернення та надає відповіді на них з дотриманням відповідних строків.

Під час проведення безпосередніх вивчень стану соціально-трудових відносин на підприємствах, установах та організаціях області фахівці відділення надають консультації та роз’яснення з питань діючого трудового законодавства.

Крім того, з метою підвищення рівня правової культури сторін соціально - трудових відносин в області функціонує 20 інформаційно-консультаційних центрів НСПП, працює 30 позаштатних радників НСПП.

До відділення звертаються громадяни з різними індивідуальними питаннями по трудовому законодавству. Проаналізувавши характер цих питань та відібравши ті, які є найбільш суттєвими та зустрічаються частіше, пропонуємо зазначені питання та відповіді на них для публікації на сторінках Бюлетеня НСПП.
- Як регламентується робочий день оператора персонального комп’ютеру?

Згідно ст.13 Закону України „Про охорону праці” роботодавець зобов’язаний забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у сфері охорони праці та створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів.

Відповідно до вимог розділу 5 Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин під час організації праці, для збереження здоров’я працівників, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності, слід передбачати внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку.

Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку мають передбачати додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об’єктивних і суб’єктивних ознак утомленості і зниження працездатності.

Зокрема, встановлюються такі внутришньозмінні режими праці та відпочинку під час роботи з ЕОМ за 8-годинної денної робочої зміни залежно від характеру праці:

- для операторів із застосуванням ЕОМ (електронно-обчислювальних машин) слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хв. через кожні дві години;

- для операторів комп’ютерного набору – перерви для відпочинку тривалістю 10хв. після кожної години роботи за ВДТ (візуальними дисплейними терміналами).

За 12-годинної робочої зміни регламентовані перерви мають установлюватися в перші вісім годин роботи аналогічно до перерв за 8-годинної робочої зміни, а впродовж останніх чотирьох годин роботи (незалежно від характеру діяльності) – тривалістю 15 хв. через кожну годину.

У разі постійних скарг працівників на зорове стомлення, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосування засобів локального захисту очей, допускається індивідуальний підхід до обмеження часу робіт з ВДТ, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов’язаними з ВДТ.

Зазначені Державні санітарні правила і норми – обов’язковий для виконання нормативний документ, що визначає критерії безпечного використання комп’ютерної техніки, порушення котрих призводить до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

- Чи є право на доплату за шкідливі умови праці при роботи за комп’ютером?

Відповідно до ст. 100 КЗпП України підвищена оплата праці встановлюється на роботах, перелік котрих визначається Кабінетом Міністрів України.

Віднесення робіт до категорії із шкідливими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці.

За умови дотримання Державних санітарних правил і норм робота, пов’язана з використанням персонального комп’ютера, не належить до категорії із шкідливими умовами праці.

Водночас, відповідно до ст. 7 Закону України „Про охорону праці”, роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором працівникам пільги і компенсації, не передбачені законодавством.
- Чи потрібно проводити доплату за вечірній час роботи, тобто з 18.00 до 22.00, якщо працюю черговим (сторожем) з 18.00 до 9.00 і проводиться оплата нічних годин з 22.00 до 6.00?

Доплату за роботу у вечірній час – з 18.00 до 22.00 години передбачено Генеральною угодою між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організації роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2004-2005роки, чинною нині, в розмірі 20% годинної тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в цей час за багатозмінного режиму роботи.

Для працівників, які працюють із змінним режимом, адміністрація організації за погодженням з профспілковим комітетом установлює графіки чергувань (змінності). Графіки змінності, які застосовуються на практиці, передбачають прямий порядок роботи працівників за змінами. Тобто після першої зміни працівник переходить до другої, а потім до третьої.

Згідно зі ст.59 КЗпП тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою за подвійну тривалість часу роботи в попередній зміні, включаючи і час перерви на обід.

Режим роботи чергових (сторожів) не можна віднести до багатозмінного режиму, а отже, відсутня умова для виплати такої доплати.

- Які договори належать до цивільно-правових? Що означає оформлення на роботу за цивільно-трудовою угодою і в чому відмінність від роботи за трудовим договором ?

Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації, або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власних підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст.21 КЗпП України).

Трудовий договір може бути безстроковим (на невизначений строк), на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, і таким, що укладається на час виконання певної роботи. Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Цивільно-правовий договір – це угода між громадянином й організацією, підприємством, установою, на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якої є одержання певного результату праці. Проте, за таким договором не виникає трудових відносин, на які поширюється трудове законодавство. За договором підряду, укладеним між власником і громадянином, останній зобов’язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу.

За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати , котрі визначають після закінчення роботи й оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їхня оплата. Договором може бути передбачена попередня або поетапна оплата. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-трудовими договорами. Водночас, робота за цивільно-правовими договорами за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація.

За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є одержання певного матеріального результату. Підрядчик, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, і сам організовує свою роботу та виконує її на власний ризик.
- Чи є обов’язковою норма галузевої угоди щодо оплати праці?

- Галузевими угодами регулюються галузеві норми, зокрема щодо нормування й оплати праці, визначення для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації на підставі Єдиної тарифної сітки за мінімальною межею з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі).

Згідно зі ст. 15 Закону України „Про оплату праці” форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Якщо в галузевій угоді, під чинність якої підпадає підприємство, мінімальний розмір тарифної ставки робітника, який виконує просту роботу, що не вимагає кваліфікації, встановлюється на рівні прожиткового мінімуму, встановленого законом, то ця норма є обов’язковою для застосування під час укладення колективного договору як мінімальна гарантія.
- Чи є відмінність між скороченою тривалістю робочого часу та роботою на умовах неповного робочого часу? Як при цьому проводиться оплата праці?

- Відмінність між скороченою тривалістю робочого часу та роботою на умовах неповного робочого часу є.

Скорочена тривалість робочого часу означає, що час, упродовж якого працівник має виконувати трудові обов’язки, скорочується, але працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу. Скорочена тривалість робочого часу передбачена ст. 51 КЗпП України. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

  1. для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень;

  2. для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці – не більше як 36 годин на тиждень.

Крім того, законодавством встановлена скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.

Робота на умовах неповного робочого часу регламентується ст. 56 КЗпП України. Вона передбачає, що за угодою між працівником і власником може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень під час прийняття на роботу або згодом.

Нормальна і скорочена тривалість робочого часу встановлюються нормативними актами, а робота на умовах неповного робочого часу встановлюється за погодженням сторін трудового договору, тобто між працівником і власником.

Ст. 56 КЗпП України не обмежує тривалості неповного робочого часу, тобто неповний робочий час може встановлюватися зменшенням тривалості щоденної роботи, або зменшенням кількості днів роботи впродовж тижня, або одночасним зменшенням щоденної роботи при неповному робочому тижні. При цьому робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників, а оплата праці провадиться пропорційно до відпрацьованого часу для працівників, що працюють за погодинною системою оплати праці, або залежно від виробітку для працівників, що працюють за відрядною системою оплати праці.
- Чи виплачується надбавка за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, що працюють за сумісництвом?

Згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів від 31.01.2001 р. № 78 „Про порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти”, працівникам підприємств, установ та організацій, які, крім основної роботи, провадять викладацьку діяльність за сумісництвом або виконують її на умовах погодинної оплати в навчальних закладах обсягом не менш як 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи зараховуються місяці, впродовж яких провадилася ця педагогічна робота незалежно від її щомісячного обсягу.

За пунктом 1 зазначеної постанови педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти виплачуються надбавки за вислугу років щомісяця у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи в таких розмірах: понад три роки – 10%, понад 10 років – 20%, понад 20 років – 30%.
- Чи зараховується період роботи лаборантом у школі до педагогічного стажу ?

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. № 963 затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, перебування на яких зараховується до педагогічного стажу. Посаду лаборанта в загальноосвітніх школах до цього переліку не віднесено.

Як повинна оплачуватися робота операторів з послуг цілодобового контролю за роботою обладнання, якщо для операторів запроваджено підсумований облік робочого часу, а обліковим періодом є рік. Погодинна тарифна ставка робітників змінювалася продовж року відповідно до законодавства про розмір мінімальної заробітної плати.

Час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним й оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП України, відповідно до ч.1 якої за погодинної оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. Якщо на відповідні роботи встановлено поденну тарифну ставку або місячний оклад, розмір погодинної оплати визначається виходячи з норми робочого часу за день або місяць.

Оплата в такому розмірі за всі фактично відпрацьовані в понаднормовий час години провадиться в кінці облікового періоду за тарифними ставками, чинними на той час.

Під час визначення погодинної тарифної ставки для оплати фактично відпрацьованих годин у разі підсумованого обліку робочого часу, потрібно місячний оклад працівника поділити на місячну норму тривалості робочого часу за відповідний місяць, яка повинна бути затверджена правилами внутрішнього трудового розпорядку для відповідного підрозділу (працівника).