asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 39 40 41 42 43
посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу без громадянства під час перетинання державного кордону України та перебування за кордоном. П. 2 Положення передбачає також можливість отримання іншого документа – посвідчення особи на право повернення в Україну у випадку, якщо посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон пошкоджено, втрачено або закінчився термін його дії.

421 Офіційний вісник України. – 2002. – № 51. – Ст. 2336.

422 Див. Закон України «Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України» вiд 22.02.2000 р. № 1479-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 17. – Ст. 122.

423 П. 2 Правил оформлення візових документів для в’їзду в Україну, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.1999 р. № 227. Додатково див. також Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про порядок оформлення віз для тимчасового перебування іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні з метою туризму» від 29.12.1995 р. № 803-р. і Постанову Кабінету Міністрів України «Про порядок оформлення дозволів для в'їзду в Україну» від 20.02.1999 р. № 228.

424 Див. наприклад, Угоду про безвізовий в'їзд громадян України в Республіку Бєларусь і громадян Республіки Бєларусь в Україну вiд 17.12.1992 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 15. – Ст. 806.

425 Див., наприклад, Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про встановлення безвізового режиму поїздок в Україну для пред'явників перепусток (Laissez-Passer) ООН, які відвідують Україну в службових справах» вiд 09.12.1999 р. № 1367-р // Офіційний вісник України. – № 50. – Ст. 162; Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про безвізовий режим поїздок в Україну власників дипломатичних паспортів – громадян країн-членів Європейського Союзу» вiд 05.09.1997 р. № 490-р та інше.

426 Візова етикетка – кольорова наклейка встановленого Кабінетом Міністрів України зразка, що приклеюється на візову сторінку паспортного документа іноземця або особи без громадянства, що дає право на в'їзд в Україну і транзитний проїзд через її територію (п. 2 Правил оформлення візових документів для в’їзду в Україну, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.1999 р. № 227).

427 Див. Інструкцію про порядок оформлення візових документів іноземцям та особам без громадянства для в'їзду в Україну, затверджену наказом Міністерства закордонних справ України № 63 від 07.04.99 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.04.1999 р. за № 223/3516 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 15. – Ст. 205.

428 Офіційний вісник України. – 1999. – № 32. – Ст. 101.

429 Офіційний вісник України. – 1999. – № 52. – Ст. 202.

430 Оформлення віз типів С, Б, Н, К, П громадянам країн – членів Європейського Союзу, Швейцарської Конфедерації, Словацької Республіки, Турецької Республіки, Канади, США та Японії здійснюється без подання відповідних запрошень.

431 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 11. – Ст. 152

432 Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 49. – Ст. 258.

433 Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 29. – Ст. 228.

434 Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.

435 Див. коментар до ст. 32

436 Див. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо реалізації права людини на свободу пересування і вільний вибір місця проживання» від 15.06.2001 р. № 435/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 25. – Ст. 1107 і в п. 6 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» вiд 03.04.2003 р. № 661-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 27. – Ст. 208.

437 Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 41. – Ст.197.

438 Офіційний вісник України. – 1999. – № 8. – Ст. 34.

439 Збірник постанов Уряду України. – 1996. – № 4. – Ст. 148.

440 Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – Т. 2.– Ст.2884.

441 Див. Положення про посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1995 р. № 610.

442 Див. коментар до ст. 25.

443 Так, згідно зі ст. 64 Конституції України право на свободу пересування людини і громадянина обмежується за умови воєнного або надзвичайного стану. При цьому у законі має бути зазначений строк дії цих обмежень.

444 Офіційний вісник України. – 2002. – № 42. – Ст. 1939.

445 Збірник постанов Уряду України. – 1996. – № 4. – Ст. 148.

446 Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 17. – Ст.122.

447 Докладно зміст цих нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України розкривається у коментарі до ст.ст. 25-27.

448 Офіційний вісник України. – 1997. – № 24. – Ст. 11.

449 Конституція України: Науково-практичний коментар / В. Б. Авер’янов, О. В. Батанов, Ю. В. Баулін та ін.; Ред. кол. В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевой та ін. – Харків: Видавництво «Право»; К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – С. 338.

450 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) від 30 травня 2001 р. № 7-рп/2001 (Справа № 1-22/2001) // Офіційний вісник України. – 2001. – № 24. – Ст. 1076.

451 Див. коментар до ст. 28.

452 Див. також Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 р. № 1-рп/99 (Справа № 1-7/99) // Офіційний вісник України. – 1999. – № 7. – Ст. 160.

453 Див. коментар до ст. 34.

454 Див. коментар до ст. 5 і ст. 30.

455 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) від 27.10.1999 р. № 9-рп/99 (Справа № 1-15/99) // Офіційний вісник України. – 1999. – № 44. – Ст. 71.

456 Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40-41, 42. – Ст. 492.

457 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.

458 Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.

459 Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35-36, № 37. – Ст. 446.

460 Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36-37. – Ст. 243.

461 Див. Закон України «Про виконавче провадження» вiд 21.04.1999 р.
№ 606-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.

462 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) від 30 травня 2001 р. № 7-рп/2001 (Справа № 1-22/2001) // Офіційний вісник України. – 2001. – № 24. – Ст. 1076.

463 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

464 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.

465 За примушування давати показання передбачена кримінальна відповідальність (ст. 373 Кримінального кодексу України).

466 Згідно зі ст. 21 Кримінально-процесуального кодексу України підозрюваному, обвинуваченому і підсудному забезпечується право на захист. Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд зобов'язані до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого і підсудного роз'ясняти їм право мати захисника і скласти про це протокол, а також надати підозрюваному, обвинуваченому і підсудному можливість захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення та забезпечити охорону їх особистих і майнових прав. Ст. 374 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за порушення права на захист.

467 Межі території України визначає Закон України «Про державний кордон України» вiд 04.11.1991 р. № 1777-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 2. – Ст. 5.

468 07.10.2002 р. в рамках СНД укладено Конвенцію про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах. Однак для України ця Конвенції чинності не набула, а відтак діють лише Конвенція 1993 р. та Протокол до неї 1997 р. Див. Лист Міністерства юстиції України від 21.01.2006 р. № 26-53/7.

469 Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 3-4. – Ст. 2.

470 Див. коментар до ст. 31.

471 Див. коментар до ст. 32.

472 У деяких галузях народного господарства України для окремих категорій працівників (зокрема, для працівників правоохоронних органів) діють статути і положення про дисципліну.

473 Див. коментар до ст.ст. 3 і 5.

474 Див. коментар до ст. 20.

475 Див. коментар до ст. 8.

476 Див. коментар до ст. 26.

477 Див. коментар до ст. 27.

478 На 1 листопада 2005 року розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян складає 17 грн. Отже, відповідно ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф може встановлюватися від 340 до 680 грн.

479 Див. також коментар до ст. 19.

480 Згідно зі ст. 9 Закону України «Про біженців» особа має звернутися із заявою без зволікань, – у такому разі заявник звільняється від відповідальності за незаконний перетин кордону. Відповідно до роз’яснення Міністерства юстиції України, викладеного в листі від 19.09.2005 р. № 18-36-217, термін «без зволікань» слід розуміти як такий, що здійснений сумлінно, за першої можливості, тобто без необґрунтованих затримок. При чому порушення зазначеного обов’язку не може бути підставою для відмови в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, а може лише прийматися до уваги при розгляді заяви.

481 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) від 30 травня 2001 р. № 7-рп/2001 (Справа № 1-22/2001) // Офіційний вісник України. – 2001. – № 24. – Ст. 1076.

482 Див. коментар до ст. 29.

483 Кодекс України про адміністративні правопорушення в ч. 2 ст. 24 передбачає, що законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у частині 1 цієї статті, види адміністративних стягнень.

484 Див. коментар до ст. 25.

485 Офіційний вісник України. – 1999. – № 44. – Ст. 63.

486 Збірник постанов Уряду України. – 1996. – № 4. – Ст. 148.

487 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 27. – Ст. 208.

488 В. Колпаков. Адміністративна відповідальність іноземців: проблеми законодавчого регулювання. // Юридична Україна. – 2003. – № 12. – С. 15.

489 Чехович С.Б. Юридична відповідальність іноземців та осіб без громадянства за порушення законодавства України // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 8. – С. 46.

490 Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі (ч. 5 ст. 12 Кримінального кодексу України).

491 Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років (ч. 4 ст. 12 Кримінального кодексу України).

492 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 27. – Ст. 208.

493 Збірник постанов Уряду України. – 1996. – № 4. – Ст. 148.

494 Зазначена норма повторюється в п. 14 ст. 19 Законом України «Про Державну прикордонну службу України» вiд 03.04.2003 р. № 661-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 27. – Ст. 208.

495 Оскільки зміст дій, що створюють загрозу здоров’ю громадян України та іноземних громадян або осіб без громадянства в законі не розкривається, вважаємо, що у даному випадку посадові особи мають діяти у строгій відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України.

496 Офіційний вісник України. – 1999. – № 44. – Ст. 63.

497 Збірник постанов Уряду України. – 1996. – № 4. – Ст. 148.

498 Див. також пункт 1.11 Інструкції про визначення порядку дій посадових осіб Державної прикордонної служби України під час видворення за межі України іноземців та осіб без громадянства, затриманих у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання кордону в Україну, затверджена Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 04.11.2004 р. за № 798, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.11.2004 р. за № 1499/10098 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 48. – Ст. 3167.

499 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.

500 Див. коментар до ст. 19.

501 Офіційний вісник України. – 2003. – № 30. – Ст. 1549.

502 Збірник постанов Уряду України. – 1996. – № 4. – Ст. 148.

503 Збірник постанов Уряду України. – 1996. – № 4. – Ст. 148.

504 Збірник постанов Уряду України. – 1996. – № 4. – Ст. 148.

505 Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.

506 Там само.

507 Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540. Цим Законом було визнано такими, що втратили чинність: Закон України «Про дію міжнародних договорів на території України» (Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 137); Закон України «Про міжнародні договори України» (Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 45); Постанову Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про міжнародні договори України"» (Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 46).

508 Відповідно до ст. 11 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. «


<< предыдущая страница   следующая страница >>