asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3
Тема: Тема віри, вірності і відступництва у драматичних творах Лесі Українки.

Мета: Ознайомити дітей із змістом творів «Одержима», «На полі крові»; вчити аналізувати твори на основі порівняння їх; розкрити глибину внутрішнього світу Лесі Українки та її образів; показати, як письменниця трактує тему віри, вірності і відступництва у своїх драматичних творах.

План уроку:

(записано на дошці)

1. Самозречення в ім.’я любові в драматичній поемі «Одержима».

2. Засудження фальші, лицемірства і зради у драматичній поемі «На полі крові»

3. Актуальність творів Лесі Українки сьогодні

Хід уроку:

Слово вчителя: Діти, наш урок позакласного читання присвячений творчості Лесі Українки, яку по праву можна назвати перлиною не тільки української літератури, а й світової.

Почнемо наш урок віршем Рильського, присвяченим цій славетній жінці.

Учениця: М.Рильський

Леся Українка

Йти назустріч бурям і зливам,

Буть одній – як велика рать,

Жить в нещасті життям щасливим,

Муку творчістю перемагать,-

Хвора дівчина, бідна Леся!

Де ще хворі такі були,

Щоб літати в таке піднебесся,

Що його не сягнуть і орли!

Справді дівчина, справді хвора,-

А душа – немов океан,

Де сувора душа Командора

І привабливий Дон-Жуан.

Де в віки і впростори мандри,

Де Вкраїна – Еллада і Рим,

Де пророча журба Каландри,

Як високий гриміла грім,

Де слова обертались в крицю,

В кров живу – друкований знак,

Де підносив з мечем правицю

Вождь рабів – безстрашний Спартак.

Ти себе Українкою звала,-

І чи краще знайду ім’я

Тій, що радісно в муках сіяла.

Як отчизна твоя і моя!

Учитель: Я думаю, що вірш М.Рильського, який ми щойно прочитали, у повній мірі відтворює характер Лесі Українки, її незборимий дух і, звичайно, багатогранність її таланту.

Драматургія Лесі Українки відкрила нову сторінку в історії української літератури. Саме Леся вперше ввела в українську літературу поняття «драматична поема». Важко сказати, хто з поетів наштовхнув її на це визначення. Одні дослідники вважають, що це Альфред де Мюссе (творчістю якого вона захоплювалась), інші, що Байрон, бо в 1898 р. в листі до матері з Ялти Леся Українка писала,що збирається перекласти уривок з «Манфреда». А «Манфред» і є драматичною поемою. (Дати визначення, що таке драматична поема).

Новаторство Лесі полягає в тому, що своїм образам, які вона почерпнула з різних джерел, віків і народів, намагалася надати сучасного звучання, використовувала їх як символ для сучасної доби. Її твори адресовані всім і кожному.

Так з’явились Каландра, Антей, Дон-Жуан, Юда, які вперше заговорили українською мовою.

Сьогодні на уроці ми розглянемо 2 драматичні поеми і побачимо, як розгортається в них тема віри, вірності і відступництва.

Тож переходимо до першого твору – «Одержима». Я думаю, що всім цікаво буде знати історію написання твору.

Хто нам її нагадає?

Учениця: «Одержима» написана 18 січня 1901 р. в Мінську у домі пані На рейко, на розі двох вулиць Михайлівської і Широкої. У цей час Леся доглядала за своїм хворим другом Сергієм Мержинським. Поема становила 32 сторінки рукопису. І.Франко пізніше назве цей твір шедевром.

Це був дуже тяжкий період у житті Лесі Українки. Як людина – вона втрачала близького друга, як поет, художник, філософ – вона бачила перед собою агонію: «вищу міру людської слабкості і нещастя». Вона доглядала С.Мержинського самовідречено, до повної втрати фізичних сил і загострення сил духовних. Такий стан небезпечний для самої людини: вона може або загинути, або перейти в інший вимір духовного існування.

С.Мержинський – інтелігентний чоловік, син поручика К.В.Мержинського, дворянин за походженням, за переконанням – соціал-демократ. Для Лесі він був борцем за справедливість…

Але печаль його в тому, що завжди оточений друзями, в згасанні він залишився самотнім, друзі відвернулися від нього, не дбали, він почував себе забутим.

Тому Леся Українка писала у листі до В.Крижанівської (подруги С.Мержинського):

«Скільки каміння було кинуто! Скільки проповідей виголошено! І як небагато зроблено для моральної допомоги і підтримки».

Саме в цих листах з’являються слова: Месія, каміння, проповіді.

Проекція всіх цих факторів і переживань і вирізьблює силуети Месії. Д того ж С.Мержинський перед смертю став релігійним.

Учитель: Які будуть доповнення?

Учениця: Леся Українка писала Франкові про «Одержиму»: «Признаюся Вам, що я її в таку ніч писала, після якої, певне, буду довго жити, коли вже тоді жива осталась. І навіть писала її, не перетративши туги, а в самому епогею. Якби мене хтось спитав, як я з того всього жива вийшла, то я б теж могла відповісти: я з того створила драму»

Учитель: Звернемося ж до образу головної героїні поеми – Міріам і спробуємо зрозуміти всю складність її натури. Хто бажає поділитися своїми думками про Міріам?

Учениця: Вперше ми зустрічаємося з Міріам у пустелі, коли вона спостерігає за самотнім Месією. Месія хоче дати їй спокій, але вона не хоче цього, бо він не має спокою. «Бо ти його не маєш, сине Божий», - промовляє вона. Міріам знає вчення Христа, вона вірить в нього, але не може його прийняти для себе, вона не може любити ворогів Месії. Месія ж вимагає від неї любові до усіх: « А та любов, що я від тебе хочу, повинна буть як сонце – всім світити».

Міріам вважає, що люди не варті тієї жертви, яку їм мусить принести Христос. Це підтверджується тим, що вона бачить у Гефсіманському саду.

Її ненависть до ворогів, до друзів, до натовпу звучить у монолозі на Голгофі, коли Міріам стоїть сама під хрестом Месії.

Учениця: читає монолог Міріам під хрестом Месії на Голгофі.

Учитель: Як сприйняла Міріам звістку про воскресіння Месії?

драматичній поемі «Наполі крові», в якій по-новому представила біблійний сюжет зради Юдою Христа. Перш, ніж ми перейдемо до аналізу твору, давайте звернемося до першоджерела, Біблії, і побачимо, як трактується образ Юди в ній.

Учениця: (приблизна відповідь) Іуда відступився від Христа, одержав за це 30 срібників і повісився. «Юдине дерево» - осина з тих пір тремтить. Перед тим, як повіситись, Юда розкаявся, повернув 30 срібників архієреям, а то були гроші нечисті, «ціна крові», то вони їх не поклали до церковного схову, а знайшли їм такий вжиток: купили за них гончарне поле під цвинтар для захожих. Те поле і зветься відтоді Кривавим полем.

Учитель: Гаразд. А як же був представлений образ Юди в літературі та мистецтві.

Учениця: Саме ім’я Юди означає хвалу Господу. Чим страшніша його зрада, тим більше люди протягом віків дошукувались причин відступництва. Ще в II ст.. була секта каїніти, котрі пояснювали вчинок Юди, як неминучість, трагічну приреченість, бо хтось же мав це зробити.

Писали про Юду багато письменників: аргентинець Боргес, Леонід Андрєєв, Максиміліан Волошин. Деякі письменники оголошували Юду братом, якого не зрозуміли. І сама поема, якщо розглядати її у вузьких історичних рамках, то можна сказати, що Леся Українка виступила у цьому творі проти тих представників буржуазної естетики, які в роки столипінської реакції пропагували безвідповідальність вільного художника. В роки реакції чимало письменників намагалися реабілітувати у своїх творах зрадника Юду. А Леся Українка дає своє, нове трактування зради.

Учитель: Які будуть доповнення?

Учениця: Ще на фресках у Юди, як і в інших апостолів, навколо голови зображений німб, але цей німб обернений у пітьму, як чорне сонце.

А у візантійській іконографічній традиції Юда завжди повернутий у профіль, так зображують диявола, щоб не зустрілися з ним очима люди.

Учитель: Гаразд. Звернемося ж до тексту поеми і поділимося враженнями, які справляють на нас головні герої: Юда і прочанин.

Учениця: Твір названий драматичною поемою р.н. 1909.

Але насправді це діалог двох осіб: прочанина і Юди.

Ніщо в поемі спочатку не насторожує: розмова ведеться природно: про спеку, прохання напитися води, ціну на землю тощо. Але помітна з перших реплік різниця в тональності. Дідок-прочанин – втілення доброзичливості, щирої приязні до співрозмовника. Чоловік, який працює, - Юда – знервований, насторожений, роздратований. Говорить він поспішно, неохоче.

Дідок-прочанин визнає в чоловікові учня Христа, який його зрадив, і починається розвінчання зради.

Учитель: Як саме Юда ставиться до того, що він зрадив Учителя?

Учень: Юда не бачить у цьому нічого поганого. З цинізмом він говорить, що продав Учителя через те, що він став йому зайвий. (Цитата)

Учитель: Чому Юді важко було розлучатися зі своїм багатством?

Учень: Тому, що Юда не був таким бідним, як месія. Він мав від батька спадок: добру ниву, виноградник, садок і хату.

Він також з сусідами за пашу позивався. (Цитата)

Учитель: Як Юда звинувачує учителя, що той його ошукав?

Учень: Юда вважав, що своїми розповідями про Царство Боже Учитель запаморочив усім голови і змусив відректися від свого багатства. Коли ж Юда це зробив, він пожалів, але повороту назад вже не було. Він не міг покинути учителя і повернутися назад ну з чим, просити милість у голоти, кій він віддав своє багатство. (Цитата)

Учитель: Зачитайте приклади особистої неприязні Учителя до Юди і Юди до Учителя.

Учні: зачитують

Учитель: Остаточне розвінчання зради бачимо в кінці діалогу Юди з Прочанином.

Від слів:

Прочанин: Як же ти зробив се?

До слів:

Прочанин: «Він докорив!» - Тебе убити мало!

Учитель: Діти, як ви вважаєте, чому письменниця називає Месію Учитель?

Діти: Цим вона хотіла підкреслити ганебність вчинку Юди – він зрадив Учителя.

Учитель: Хто в діалозі говорить більше і чому?

Діти: Більше говорить Юда. Йому весь час доводиться виправдовуватися і перед собою, і перед іншою людиною.

Учитель: Давайте зробимо підсумок. Як же поетеса розвінчує концепцію зради?

Діти: У цьому творі, на мою думку, Леся Українка зобразила боротьбу двох світоглядів: добра і зла. Дідок-прочанин – уособлення всього людства. Юда – відторгнута від нього страшним злочином людина. Поетеса засуджує зраду і вважає, що треба позбутися всього людського, не бути людиною, щоб вчинити так, як Юда.

Учитель: Які будуть доповнення?

Діти: Леся Українка по-новому зобразила Юду. У творі він похмурий, не хоче говорити, весь час нервово працює, але письменниця примушує його відірватися від роботи (за якою він ховав зраду) і подивитися в очі прочанина. Вона змушує дивитися його не людей. Не людям, йому повинно бути страшно.

Учитель: Чи можна сказати, що цей твір актуальний сьогодні і буде актуальним завжди?

Учні: відповідають

Учитель: Яка деталь у творі натякає на те, що зрада, на жаль, це зло живуче, яке важко викорінити з суспільства?

Відповідь: Камінь, кинутий прочанином у Юду, не долітає до нього.

Підсумок уроку: Отже, сьогодні на уроці ми розглянули два прекрасні твори Лесі Українки. На жаль, сьогодні драматичний доробок письменниці не прочитаний повністю і не поставлений на сцені. Я сподіваюсь, що серед вас, діти, є майбутні режисери, які по-новому розглянуть творчу спадщину Лесі Українки і відкриють перед нашими нащадками і перед усім світом нових героїв, втілять на сцені нові характери.


Зразок тестових завдань

Тест №3

1.Знайдіть фразеологізм, який походить з античної культури:

а) грати першу скрипку; в) берегти, як зіницю ока;

б) герой нашого часу; г) золотий вік.

2.Знайдіть фразеологізм, який походить із біблійних висловів:

а) борітеся-поборете!; в) книга за сімома печатями;

б) самозакоханий Нарцис; г) народжений плазувати літати не

здатний.

3.Знайдіть фразеологізм, який походить із крилатих виразів

українських письменників:

а) підвищувати тон; в) не називаю її раєм;

б) кари єгипетські; г) альфа й омега.

4.Знайдіть фразеологізм, який походить із крилатих виразів

російських письменників:

а) сіль землі; в) співати Лазаря;

б) убий не здамся; г) як би чого не сталося.

5.Знайдіть фразеологізм, який походить із крилатих висловів

зарубіжних письменників:

а) бути чи не бути; в) промінь світла в темному царстві;

б) час збирати каміння; г) взяти під обстріл.

6.Знайдіть фразеологізм, який походить від виробничо-професійних

висловів:

а) сади Семіраміди; в) а судді хто;

б) шите білими нитками; г) машина часу.

7.Знайдіть відповідник до російського фразеологізму «ищи-свищи»:

а) від горщика два вершка; в) перепало на горіхи;

б) шукай вітру в полі; г) знов за рибу гроші.

8.Знайдіть російський відповідник до українського фразеологізму «як

муха в окропі»:

а) взять в оборот; в) два сапога пара;

б) бить баклуши; г) как белка в колесе.

9. Знайдіть фразеологізм, який означає «мовчати»:

а) піймати облизня; в) тримати язик за зубами;

б) кирпу гнути; г) копилити губу.

10.Знайдіть відповідник до фразеологізму «припасти до серця»:

а) сподобатись; в) забути;

б) захворіти; г) здивуватись.


<< предыдущая страница