asyan.org
добавить свой файл
1
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИфото3004

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ВІДДІЛ ОСВІТИ ШИРОКІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ


Підготувала:

Шахно Надія Сергіївна

учениця 8 класу

Калинівської СЗШ

Будинку дитячої творчості

Широківського району

Керівник еколого-краєзнав

чого гуртка, вчитель

географії Розумна

Ірина Миколаївна
2012

Зміст
Вступ………………………………………………………2

Зелений паспорт закладу……………………………….. 5

Існуючі види тополь……………………………………..6

Загальна характеристика рослини………………………6

Опис дослідження……………………………………………………14

Висновок……………………………………………………………..17

Література……………………………………………………………18

Додатки………………………………………………………………19

Вступ
Парки — це природні куточки, що залишилися в населених пунктах, як нагадування про незаймані ліси. Вони, звичайно, не повністю, але все ж таки достатньою мірою зберігають нам радість спілкування з природою, дають змогу нам, не відриваючись від повсякденних справ, час від часу бувати з природою. Важко переоцінити значення зелених насаджень для людини. Кожне дерево повсякчас здійснює величезну роботу: поглинає шкідливі гази, що їх виділяють підприємства і транспорт,осаджує на своєму листі пил та сажу, постачає атмосфері кисень, насичений легкими іонами. А саме ці іони, що несуть негативні заряди, біологічно активні, беруть участь у реакціях, які відбуваються в тканинах організму людини. В повітрі поблизу дерев цих іонів у 2—3 рази більше,ніж у середньому по населеному пункту. Дерева насичують повітря фітонцидами, які згубно діють на хвороботворні мікроорганізми. Тому в діброві повітря майже таке ж чисте, як у сучасній операційній. Дерева — наші найкращі помічники в боротьбі за оздоровлення навколишнього середовища. А скільки радощів та душевного спокою дарують нам їхня, краса, аромат, лагідне шелестіння листя! І це — знайомі нам з дитинства клен і вільха, сосна і дуб, каштан і липа, тополя і ясен. Знайомі незнайомці, живі лабораторії, фабрики радощів та здоров'я.

Об’єктом нашого дослідження були обрані деревовидні рослини, що розташовані на території Калинівської сзш. А предметом дослідження став вплив деревовидних рослин на склад повітря. В своєї роботі ми висунули гіпотезу, що найбільш ефективною серед деревовидних рослин в створенні сприятливих умов для життєдіяльності людини в техногенно забрудненому населеному пункті є тополі (Populus).

Вважаємо, що результати дослідження можуть бути використані під час планування озеленення шкільної території. Дослідження проводились на території школи. В своєї роботі ми використовували методику визначення інтенсивності фотосинтезу за кількістю накопиченої сухої речовини, або як її ще називають, методику листкових половинок. За допомогою цієї методики нами були проведені досліди щодо інтенсивності фотосинтезу рослинами тополі пірамідальної. Тополя має середній показник інтенсивність фотосинтезу – 0,0470 г/м² год. Вирахували, що 1м2 листової поверхні тополі поглинає 0,0689 СО2 та виділяє 0,0501 О2.

Зелений паспорт закладу

Область Дніпропетровська

Район Широківський

Населений пункт с. Рози Люксембург

Школа      Калинівська середня загальноосвітня

Адреса вул. Шкільна 28

Директор Усик Галина Олексіївна

Відповідальний за озеленення Усенко Поліна Євгеніївна

Кількість учнів 76

Загальна площа зелених насадження 4006.2 м²

Площа навчально-дослідної земельної ділянки НДЗД

Відділи НДЗД 

Площа теплиці,  її призначення

Видовий склад рослин теплиці

Площа дендропарку

Різноманітність культур дендропарку: тополі (38), акації, клени, берести, ялини

Площа плодового саду

Різноманітність культур плодового саду: груші, вишні, горіхи

Площа квітників 411, 84

Видовий склад: тюльпани, анемони, хризантеми, півонії, іриси, крокуси, нарциси, чорнобривців, дзвоники, майори, петунія, декоративна цибуля,горицвіт,ромашки, рози, сальвії, декоративні волошки, декоративна щириця, синє море, сокирки польові, дзвоники.


2 Існуючі види тополь

Тополя чорна або осокір (Populus nigra L.)

Тополя пірамідальна (Populus pyramidalis Moenoh)

Тополя тремтяча або осика (Populus tremula L.)

Тополя біла (Populus alba L.)

Тополя дельтолиста або канадська (Populus deltoides Marsch.)

Тополя бальзамічна (Populus balsamifera L.)
3 Загальна характеристика рослини
Тополя — рід рослин родини вербових.[9] ЇЇ можна зустріти в будь-якому куточку земної кулі. Близько 110 видів цих дерев відомо вченим. У нашій країні зростає 11 видів тополі. Далеко на північ поширюється тополя лавролиста і тополя бальзамічна; в степах і пустелях Середньої Азії добре почувають себе тополя Болле і тополя пустельна-туранга; на Сході — в Сибіру, Китаї, Монголії — зростають тополя Сімона та тополя запашна; майже по всій Європі розселилася тополя дельтовидна, а тополя біла просто всюдисуща: заселює вона долини річок Західної Європи, Малу та Середню Азію, Сибір, Північну Африку. У культурі тополя також відома і в Європі, і в Азії. Вирощують її скрізь, створюють гібриди, пристосовані до умов тієї чи іншої місцевості. Наприклад, в Італії селекціонери вивели вітростійку тополю, призначену для долини річки По. Тут безперервно віють вітри. Не дуже гнучкі за природою тополі нерідко ламалися. І доводилося постійно висаджувати нові дерева. Ось так виникла потреба створити новий вид.

Багато уваги приділяють тополі і в нашій країні. Кілька видів мають суто вітчизняне походження. Це і тополя пірамідальна — гібрид тополі туркестанської та тополі білої, це і тополя біла українська — від тополі Болле та тополі білої, і велична тополя Яблокова (її ще називають осикою пірамідальною) — результат схрещування осики з тополею Болле.

Поблизу північних берегів озера Балхаш простяглися гаї пустельної тополі — туранги. Уже кілька років вони під захистом держави. Туранга — дуже витривале дерево. Росте вона серед пісків і на сухому кам'янистому грунті, насиченому солями. Вона легко переносить сорокаградусну спеку. Тому й вибрали її родоначальницею нових деревних порід. Учені Алма-Ати вивели близько десяти тополиних гібридів, яким не страшні ні спека, ні посуха, ні сольові надмірності. Та й ростуть вони вдвічі швидше від своїх «батьків» — туранги і тополі звичайної. Взагалі швидкість, з якою підіймається вгору тополя,— її добра слава. За один рік на Україні гектар тополиного лісу нарощує близько 30 кубічних метрів деревини. Хіба що верби спроможні перевершити такі досягнення. Тільки-но посадили тоненький стовбурець, а наступного року маєте дерево майже триметрової висоти. Якщо більшість дерев росте лише навесні й на початку літа та ще й не в усі дні, то тополя часу не марнує. Майже півроку, аж до осені, не вщухає діяльність рослини — так само, як і навесні, відбувається інтенсивний фотосинтез, нагромаджується деревина.

На Україні поширені тополя чорна (осокір), тополя біла, тополя пірамідальна.

Тополя чорна, чи осокір, росте по всій країні, крім Карпат, по долинах і берегах річок, озер у заплавах. Нерідко утворює вона осокорові лісостави. Висаджують її вздовж доріг, у парках, на вулицях. За сприятливих умов осокір може досягти висоти 45 метрів і товщини — 4 метри. На півдні України та у Лісостепу часто зустрічається тополя Болле. Її батьківщина — Середня Азія. Стрункий стовбур і блідо-зелена кора, пірамідальна крона і сріблясті зісподу листки роблять цю породу елегантною та витонченою. Використовується для озеленення міст і сіл, доріг і каналів, створення лісосмуг, для захисту садів.

По всій Україні культивують тополю пірамідальну. У неї вузька, компактна, пірамідальна крона, а листки дрібніші, ніж в осокора, загострені, знаходяться на червонуватих черешках.

Тополя — дерево дводомне. Здебільшого поширені чоловічі особини тополі пірамідальної, а з маточковими квітками трапляються дуже рідко. Якийсь час навіть вважали, що на Україні зовсім немає жіночих особин. А вони були потрібні, щоб дістати насіння для селекційної роботи. Пошуки закінчилися успішно: дерева жіночої статі знайшли і в Одесі, і в Києві. Нині саджанці тополі пірамідальної вирощують у багатьох містах. Починає цвісти тополя напровесні. Десь у кінці березня — на початку квітня з'являються в неї сережки — суцвіття з маленьких квіточок: чоловічі (тичинкові) з пурпуровими пиляками і жіночі (маточкові) з жовтуватими приймочками. Близько середини травня зав'язуються плодики, а вже наприкінці місяця чи на початку червня тріскаються коробочки плодів і насіння розлітається урізнобіч. Майже 30 мільйонів насінин дає одна тополя — це рекорд серед дерев. У кожної насінини — персональний парашут, що складається з величезної кількості найтонших сріблястих волосків. Летить пух тополі, вітерець підхоплює легкі повітряні кулі й розносить їх далеко-далеко. Снують у повітрі пушинки, лоскочуть обличчя, збиваються пухнастими купками по узбіччях доріг, притрушують тротуари, мандрують по річках та ставках. І це зрозуміло: тополя змушена породжувати силу – силенну насіння, адже ж кожне зернятко — крихітне і шансів вижити в нього мало. Цілими тижнями кружляє пухнаста метелиця, і турбот з нею чимало: то захарастить вентиляційні канали, то каналізацію позабиває, то, як непроханий гість, увірветься в кватирку — господарці клопоту завдасть, а то й до «пухової» нежиті призведе — алергічного захворювання. Тому люди, які не знають чудових властивостей тополі, недолюблюють її. Але ж проблему пуху можна розв'язати. Виробляють пух дерева жіночої статі, тільки вони дають насіння. І якщо відібрати для насадження в основному дерева чоловічої статі, то від пуху можна врятуватися.

Тепер, коли тополя стала одним з найбільш шанованих дерев, її розмножують здебільшого живцями. При цьому використовується властивість пускати корінці від нижніх пагонів та гілок, що прилягають до ґрунту. Активно розмножується тополя й кореневими паростками. До речі, ці паростки такі дужі, що пробивають навіть асфальт. Живці заготовляють у листопаді й зберігають у зволоженому піску в погребах чи під снігом. Отже, уникнути «пухового лиха» під час закладання нових насаджень можна досить просто. При цьому треба враховувати, що чоловічі дерева більші за жіночі того ж віку, і гілки мають міцніші.

А що робити з дорослими деревами? Не вирубувати ж їх! І ботаніки підказали вихід. Уперше молоді тополі зацвітають, коли їм минає 10—12 років. До цього вони звичайно пуху не «виробляють». А якщо старі дерева омолодити? Виявляється, що це можливо. Напровесні в дерев обрізують старе гілля, і час появи пуху значно віддаляється. Такий курс на «омолоджування» шкоди не завдає, навпаки, дерево ще краще росте. Можна ще зробити так: на молоді стовбурці жіночих рослин прищепити живці з чоловічих особин.

Звичайно, головна цінність тополі — це деревина. Вона має світло-буре ядро і білувато-жовту заболонь. Легка, м'яка дуже добре обробляється, при висиханні мало тріскається та жолобиться. Рівні стовбури тополі розпилюють на дошки. Деревина тополі — добрий будівельний матеріал, з неї виробляють також фанеру, картон та ящикову тару, човни, вулики, меблі, сірники. Але найбільше використовується деревина для виробництва паперу, штучного шовку, целюлози.

Вирішальне значення у використанні тополі має її швидко рослість, адже через 5—7 років після висаджування це вже доросле дерево.

Останнім часом про тополю заговорили і в зв'язку з енергетичною кризою. Тепер вчені багато зусиль докладають щоб знайти нові джерела палива. Запаси нафти не безмежні, і рано чи пізно людина шукатиме її замінники. Ось тут у пригоді може стати тополя. Виявляється, деревина її після хімічної переробки дає рідке паливо — спирт, який цілком підходить для двигунів внутрішнього згоряння.

А листки тополі? Це теж скарб корисних речовин. Насамперед, у них багато дубильних речовин, тому вже давно цікавиться тополею шкіряна та взуттєва промисловість. Щороку можна постачати їй дубильні речовини з листків, не займаючи самих дерев. А це надзвичайно важливо, бо зберігаються лісові насадження. Листки тополі — добрий корм для свійських тварин. У них міститься значна кількість протеїну, каротину, мінеральних солей, аскорбінової кислоти. Поживність їх така сама, як у найкращих кормових трав. Тваринам згодовують їх і в свіжому вигляді, і виготовляють з них кормове борошно. Гілки з листям заготовляють не пізніше середини літа, бо потім різко зростає в них вміст ефірної олії. Дивними нам здаються думки про те, що з дерев можна щороку збирати листя і використовувати його в тваринництві та промисловості. А тим часом ліс продуктивніший за кількістю поживних речовин від сіножаті чи городу.

Важко знайти інше дерево, яке б природа так захистила від зрадливості долі, як тополю. Вона — чи не найстійкіша і проти диму, і проти пилу, і проти газів. Відомі випадки, коли тополя, яка росла поблизу великого заводу й постійно страждала від кіптяви з його численних димарів, п'ять разів за одне літо змушена була скидати листя, причому вперше — на самому початку літа. І не загинула, листя відростало знову й знову. Тополя дуже стійка проти сполук сірки, хлору, фтору. І не тільки стійка. ЇЇ листя активно вбирає випари сірки, фенолу, оксиду вуглецю, а потім переробляє їх.

Тополя ще й чудова постачальниця кисню. Вчені підрахували, що вона виділяє в повітря кисню майже вдвічі більше, ніж дуб, і втричі більше, ніж липа. І це ще не все. Тополя — прекрасний фільтр: доросле дерево за літо затримує близько 30 кілограмів пилу й сажі.

До «послужного списку» тополі можна внести ще одну незвичайну властивість. Виявляється, що вона менше за своїх зелених побратимів страждає від блискавок. Якщо могутні дуби, в які влучила блискавка, втрачають усе листя, то крона тополі майже не псується. Тополі, посаджені навколо житлових будинків, успішно виконують роль громовідводів.

Дуже корисні клейкі, з золотавим відблиском бруньки тополі. Ще майже сто років тому з них було виділено флавоноїд хризин. І дарма що через кілька десятиріч його вже почали штучно синтезувати. Бруньки тополі й досі не втратили свого значення як джерело стійкого жовтого барвника — хризину. В перекладі з грецької мови це слово означає «золотистий, золотий». Саме ним фарбують вовну в різні кольори: від світло-жовтого до шоколадного. Добувають з бруньок і ефірну олію для парфюмерії. У них містяться й інші сполуки: яблучна й галова кислоти, дубильні й мінеральні речовини, смоли. Завдяки такому щедрому набору активних біологічних сполук настойки, мазі та відвари з бруньок мають цілющі властивості. Вони допомагають під час лікування ран, порізів, ударів, опіків, полегшують перебіг подагри та ревматизму. Заготовляють бруньки в квітні, коли дерево ще цвіте. Обірвані бруньки пров'ялюють під навісами з доброю вентиляцією, потім досушують на сонці. Щоб не завдавати шкоди тополі, бажано заготівлю бруньок провадити під час рубок догляду. Із зрубаних дерев заготовляють і кору. Вона містить саліцин, що має жарознижуючі властивості. З кори добувають також жовту фарбу для фарбування шкіри.

Тополя займає одне з найпочесніших місць у нашому зеленому будівництві. Тополя бальзамічна заступила шлях пиловим бурям у Тувинській автономній області, захистила грунт від вивітрювання суховіями. Під захистом тополі вирощують сосну й сибірську модрину, а вони, в свою чергу, захищають землю від висушування. Тополя зміцнює береги річок та водойм, її стрункі рівні ряди височать уздовж доріг та алей. Всюди, де потрібен заслін проти вітру, проти бурхливих паводкових вод, де треба захистити грунт від розсіювання, надійним стражем виступає тополя. А на териконах? Там, де з давніх-давен добувають кам'яне вугілля, здіймаються ці мертві рукотворні гори з пустої породи, їх тільки на Донбасі більш як тисяча! Якщо навіть найменша займає площу три гектари, то скільки гине корисної землі... Терикони іноді займаються. Вони отруюють повітря. Навколо них доводиться виділяти санітарні смуги, тіснити лани й сади, дороги й житлові будинки. Вчені України запропонували спочатку терикони загасити, а потім, щоб вони не вивітрювалися та не розмивалися, озеленити. Спостереження показали, що на згаслих териконах однією з перших оселюється тополя. І ось сірі, безживні відвали почали одягатися в зелені насадження. А серед рослин-піонерів торували шлях тополя біла і тополя чорна. Вже багато років озеленяють терикони в Донецьку на Криворіжжі. Мешканці цих міст дуже вдячні чудовому, невибагливому дереву.

За годину один квадратний метр листків тополі виробляє майже три грами летких речовин. Ці речовини називаються фітонцидами.

Здавна було відомо, що в присутності деяких рослин гинуть мікроорганізми. Але вперше наукове пояснення цьому явищу дав радянський учений Б. П. Токін. Саме він і запропонував назву «фітонциди» (грецьке «фіто» означає «рослина», а латинське «цидо» — «вбиваю»). Коли тварина потрапить у скрутне становище, вона має змогу сховатись, утекти чи, зрештою, показати зуби. А як же рослині захистити себе? Здається, нема в неї ніяких засобів для цього. Проте не можна сказати, що страждає вона від різних зовнішніх впливів більше, ніж тварина. Рослині допомагає вироблена в процесі еволюції здатність оточувати себе щільним полем захисних летких речовин. Вони й обороняють її від шкідливих мікроорганізмів. Різні рослини мають різні фітонциди, склад і дія яких неоднакові. Вони знищують мікроорганізми або просто стримують їхню життєдіяльність, беруть участь у процесах обміну речовин, впливають на сусідні рослини. Наприклад, не може ужитися тополя з вільхою. Як показали дослідження вчених на Сахаліні, фітонциди тополі сахалінської здатні пригнічувати бактерії черевного тифу. За своєю антимікробною активністю тополя займає одне з перших місць серед рослин.

Цікаво простежити походження самого слова «тополя». Латинською мовою вона зветься «популюс». «Тополя» — «популюс»... Прислухайтесь до звучання цих назв. Схожі? І не дивно. Вони зв'язані прадавніми родинними узами. Колись, потрапивши до наших країв, загубив «популюс» чуже для слов'янських мов закінчення, та ще й довелось йому деякі звуки припасувати до місцевих говорів. Так народилися і українська «тополя», і російський «тополь», і чеський «топол». Латинське слово «популюс» трансформувалося в англійське «поплар», французьке «пеплие», німецьке «паппель». Отже, «тополі» в усіх мовах ведуть свій рід від «популюса»! А це слово знаменне ще й тим, що коли вимовити один голосний звук коротко, то знавець латині почує вже не «тополя», а «народ»! Лише довгістю голосного відрізняються в латинській мові слова «тополя» і «народ».

Де ж джерело такої близькості? Чому і «тополі», і «народу» хтось колись віддав одну і ту ж саму словесну полицю? Звідкіля таке масове і стійке запозичення багатьма мовами? Може, причина в тому, що тополя завжди була потрібною, корисною, завжди вірою і правдою служила людині, народові. І тепер тополя — найсучасніше дерево. Це дерево вирощують у багатьох країнах, а при Організації Об'єднаних Націй уже сорок років функціонує спеціальна комісія, яка підтримує зв'язок з лісівниками всіх держав, де вирощують тополі.

4 Опис дослідження

Для аналізу у рослини, що досліджується, вибирають два непошкоджених супротивних листка. Ранком одну половинку листка зрізають, а другу – з центральною жилкою – залишають на рослині на певний час. Відрізану половинку кладуть у кристалізатор з водою на 30 хв. до повного насичення листка. Потім поміщають її в металевий бюкс, який ставлять на 2 години в термостат для висушування при температурі 70°С. Через 2 години бюкс охолоджують в ексикаторі. Висушену половинку зважують. Розділивши отриману масу на площу половинки, дістають кількість сухої речовини на одиницю площі листка. Через 6-7 годин відрізають другу половинку листка і проводять ті самі операції, що і із першою. Збільшення маси в тих половинках листків, які залишались на світлі, свідчить про інтенсивність фотосинтезу. Таким чином, можна визначити продуктивність фотосинтезу без урахування витрати сухої речовини, яка йде на дихання і відтік. Для того, щоб отримати чисту продуктивність фотосинтезу, треба відрізати половинку листкової пластинки із супротивного листка тієї ж самої рослини, а на другу половинку надіти ковпачок із чорного паперу, вкритого зверху білим. З обома цими половинками проводять ті самі досліди, що й з попередніми, тільки при цьому визначають уже не приріст сухої речовини, а витрату її на одиницю площі за одиницю часу.[11]

Після закінчення досліду проводять обчислення результатів.

Розрахунок визначення кількості сухої речовини на одиницю площі листка за одиницю часу проводиться за формулою 1:



де Кс.р. – кількість сухої речовини на одиницю площі за одиницю часу,

г/м² * год;

m – маса фотосинтезуючої частини листової пластинки, г;

S – площа досліджуваних частин листової пластинки, м²;

t – тривалість досліду, год.
Визначення витрати сухої речовини за рахунок дихання і відтоку на одиницю площі за одиницю часу проводиться за формулою 2:



де Вс.р. – втрата сухої речовини за рахунок дихання і відтоку, г/м² * год;

m0 - маса відрізаної частини листової поверхні, г;

m1 – маса частини листової поверхні, що вкрита ковпачком, г;

S – площа досліджуваних частин листової пластинки, м²;

t – тривалість досліду, год.
Для визначення чистої продуктивності фотосинтезу розрахунок проводиться за формулою 3:



де Іф – інтенсивність фотосинтезу, г/м²·* год.;

Кс.р. 1 – кількість накопиченої сухої речовини в частині листової пластини під час досліду на одиницю площі за одиницю часу, г/м²*год;

Кс.р. 0 – кількість ісходної сухої речовини у відрізаної частини листової пластинки до досліду на одиницю площі за одиницю часу, г/м²*год;

Вс.р. втрата сухої речовини за рахунок дихання і відтоку, г/м² *·год.
Свої дослідження щодо визначення приросту сухої речовини в процесі фотосинтезу і визначення втрати сухої речовини за рахунок процесів дихання і відтоку ми проводили разом, за однакової тривалості, тому при визначенні інтенсивності фотосинтезу ми користувалися узагальнюючою формулою 4:



де Іф – інтенсивність фотосинтезу досліджуваної рослини, г/м² *·год;

m2 - маса фотосинтезуючої частини листової поверхні після накопичення кількості сухої речовини під час досліду, г;

m1 – ісходна маса фотосинтезуючої частини листової поверхні до досліду, г;

m01 – маса відрізаної для дослідження відтоку і дихання фотосинтезуючої частини листової поверхні, г;

m02 – маса фотосинтезуючої частини листової поверхні, що вкрита ковпачком, г;

S – площа досліджуваних частин листової пластинки, м²;

t – тривалість досліду, год.

Висновки
Проведена робота дозволяє нам зробить такі висновки:

На протязі проведення досліджень інтенсивність фотосинтезу тополі змінювалась пропорційно умовам навколишнього середовища.

Тополя є ефективною рослиною щодо продуктивності фотосинтезу .

На підставі показників інтенсивності фотосинтезу розраховано, що 1м2 листової поверхні досліджених рослин під час процесу фотосинтезу поглинає відповідну кількість вуглекислого газу, та виділяє відповідну кількість кисню а саме - 1м2 листової поверхні тополі поглинає 0,0689 СО2 та виділяє 0,0501 О2;

На підставі отриманих в ході дослідження результатів ми рекомендуємо ширше використовувати для озеленення техногенно забруднених територій з високим вмістом оксидів вуглецю в повітрі - дерева тополі і, ефективніші в відношенні поглинання вуглекислого газу та виділенні кисню. Недарма навколо нашої школи росте більше 30 дерев тополі.

Література


  1. Адаменко О.М., Періжок Й.І., Пилипчук О.Я. та ін. Основи екології. – Івано-Франківськ, 2000. – 234 с.

  2. Бедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища. – Л.: Наука, 1999. – 315 с.

  3. Викторов Д.П. Малый практикум по физиологии растений. – М.: Высшая школа, 1983. - 135 с.

  4. Гавриленко В.Ф., Гусев М.В., Микитина К.А. Избранные главы физиологии растений. - М.: Наука,1986. - 440 с.

  5. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. – К., 2000. - 248 с.

  6. Зернин А.Г. Искусство быть здоровым.- М.: Просвещение, 1985.-110 с.




  1. Клейн Р.М., Клейн Д.Т. Методы иследования растений.-М.: Колос, 1974.-526 с

  2. Марковская М.М. Уголок природы.- М.: Просвещение, 1989.- 124с.

  3. Сімкін Б.Ю. Дерева лісів і парків.-К.:Рад.шк.,1989.-136с

  4. Поляков В.В. Физиология растений. - М.: Высшая школа,1989. - 464 с.

  5. Рева С.В. Методичні вказівки до проведення лабораторних робіт з курсу «Фізіологія рослин» для студентів спеціальності «Біологія.Хімія».- Кривий ріг: КДПУ,частина 1; 2001. - 54 с.

  6. Рева С.В. Методичні вказівки до проведення лабораторних робіт з курсу «Фізіологія рослин» для студентів спеціальності «Біологія.Хімія».- Кривий ріг: КДПУ,частина 2; 2001.

  7. Трайдак Д.И. Книга для чтения по ботанике.- М: Просвещение, 1985.- 109 с.

  8. Хижняк М.І., Нагорна А.М. Здоровья людини та екологія. – К., 1995.

  9. Шабатура М.Н., Матяш Н.Ю., Мотузний В.О.Біологія людини. - Київ: Генеза, 2000.- 246с.



Додатки
f:\dcim\110photo\sam_5298.jpg

Тополі в моєму краї

f:\dcim\110photo\sam_5296.jpg

f:\dcim\110photo\sam_5238.jpg

Тополя пірамідальна

f:\dcim\110photo\sam_4446.jpg
f:\dcim\110photo\sam_5236.jpg

c:\users\home\pictures\img006.jpg

Стаття в районній газеті «Вісник»