asyan.org
добавить свой файл
1
Дисграфічні помилки.

Допомога учню – дисграфіку.
Порушення писемної мови (письма та читання)турбує вчителів та батьків, бо це впливає на учбові успіхи. Такі порушення називаються дисграфія (порушення письма) та дислексія (порушення читання).

Причини їх виникнення – порушення окремих компонентів мови або всіх її компонентів – загальне недорозвинення мови (ЗНМ). При цьому інтелект у учнів може бути не порушений.

Для запису слів буквами треба проаналізувати, які звуки ми промовляємо і в якій послідовності. Це не так легко, як здається на перший погляд. Дорослому, який вільно пише і читає, ці процеси здаються природними, як дихання. А для дитини з порушеннями фонематичного слуху (сприйняття звуків мови) зовсім нелегко опанувати процес читання та письма. Дитина може прекрасно чути оточуючи його побутові звуки, і не розрізняти звуки мови, схожі акустично, наприклад: п – б, с – з, в – ф, к – г, т – д, р – л…Також зустрічаються оптичні помилки зв’язані з порушенням зорового сприйняття. Наприклад, дитина не бачить різницю в написанні букв: ц – щ, ш – щ, ш – и, п – т, плутає верхнє – нижні елементи букв: б-д. Це відбувається не тому що учень неуважний, лінивий; це такі особливості розвитку зорового аналізатора і зорового сприйняття у дитини. У учнів зі скритою або наявною ліворукістю зустрічається дзеркальне письмо. Також виконання вимог до каліграфічного написання букв може викликати труднощі руховим розладом у дитини.



Логопедичне заняття

з групою учнів 2-3 класів.

Письмова робота в зошитах.

У учнів – дисграфікив викликає труднощі значне напруження в процесі письма, особливо під диктовку. Дитині треба сконцентруватися на роботі то слухового, то зорового аналізатора і при цьому постійно контролювати рухову роботу своєї руки. Дисграфія часто супроводжується зниженою увагою, швидко втомлюється. Тому самий старанний учень з дисграфією показує дуже нестабільні результати. Підвищена концентрація уваги змінюється розосереджуванням, це захисна реакція організму дитини, і тому перша частина диктанту може бути написана грамотно, а друга – з великою кількістю помилок. Сильна напруженість провокує викривлення почерку.

Різноманітні помилки в письмових роботах роблять і учні, які не мають дисграфію. Але у дисграфіків помилки насять стійкий характер, постійно повторюються в письмових роботах кожен день. Дисграфічні помилки частіш наявні, коли неправильно написана буква стоїть в сильнішій позиції, тобто її гарно і чітко чути. Наприклад, у слові «БЕРІЗКИ», «ЛОЖКА» неправильно написати першу букву «ПЕРІЗКИ», «РОЖКА» може тільки дисграфік, а помилитися в середині слова «БЕРІСКИ» «ЛОШКА» може кожна дитина, яка погано засвоїла правило граматики. Більш за все дисграфічні помилки проявляються під час написання диктантів. Хоча не виняткові воні і при списуванні: коли учень прочте слово, а потім сам собі диктує, не дивлячись на зразок. Корегуванням та попередженням таких специфічних помилок і займається спеціаліст: логопед. Але допомогти своїм дітям можливо і в домашніх умовах. Тому далі додаю рекомендації по роботі з дітьми – дисграфіками для вчителів початкових класів та батьків.

Характерні для учнів – дисграфіків помилки

і як допомогти даній категорії дітей.
Помилки на рівні букви і слова.
Помилки звукового аналізу –

учні не володіють навичками звукобуквеного аналізу та синтезу.
Прояви: пропуски, перестановки букв, додавання зайвих букв та складів.

Частіш пропускають букви, які означають голосні звуки.

  • Пропуск може бути на місці зустрічі однакових букв на межі двох слів (поклав вінок – «покла вінок»);

  • Перестановки частіш зустрічаються в словах зі збігом приголосних

(сніг – «сінг», двір – «дівр»);

  • Додавання зайвої букви, частіш всього тієї, яка вже є в слові (спритно – «сипиритно», дружно – «дружно») Іноді голосною розбавляється накопичення приголосних (білочка – «білочика»)

Що робити?

Розвивати навики звукобуквеного аналізу та синтезу слів. Корисно, наприклад, придумати слово, яке починається на будь який звук; збудувати ланцюжок слів, коли останній звук одного слова становиться першим для наступного.
Помилки фонематичного слуху – в основі лежать труднощі розрізнення на слух акустично схожих звуків (фонем)



Група учнів 2 класу – письмова робота за індивідуальними картками.

Прояви: заміни букв, які означають акустично близькі звуки.

Діти часто плутають:

  • парні дзвінкі і глухі приголосні звуки (зима – «сима», життя – «шиття»);

  • голосні: о – у, а – я;

  • заднє язичні приголосні: к – г – х (сухий – «сугий»);

  • сонорні звуки: л – р, й – л, м – н;

  • свистячі і шиплячі звуки між собою: с – ш, з – ж, сь – щ;

  • африкати: ч – щ, ч – ц, ч – ть, ц – с.

Що робити?

Розвивати фонематичну сторону мови. Вчити дітей чути правильно заданий звук серед інших звуків, складів, слів.
Оптичні помилки – в основі лежать порушення зорового сприйняття. Діти плутають букви, які мають схожі елементи при написанні.

Прояви: дитина не бачить різниці при написанні букв: ц-щ, ш-щ, ш-и, б-д, в-д, дзеркальне написання окремих букв та цілих текстів.

Що робити?

  • Розвивати у учнів вміння орієнтуватись в просторі і також розвивати зоровий аналізатор.

  • Привертати увагу до написання елементів букв, знаходити спільні риси і різницю при написанні букв, при їх вимові, співвідносити букву з якимось образом (буква «с» - наче місяць, «ж» - схожа на жука, «ш» - наче змія вигнулась і шипить, як зміючка….)

  • Якщо дитина часто плутає деякі букви, погано їх запом`ятовує, можна ці букви ліпити з пластеліну, викладати за допомогою конструктора, вишивати, малювати на піску, папері…тількі потім обов’язково порівняти ці зображення із зразками.

  • Можливо заохочувати тактильні відчуття і в ігровій формі з заплющеними очима на помацки впізнати об`ємну букву.

  • Впізнати букву, «написану» пальцем на спині або долоні.

  • Описувати букву словами – а дитина повинна здогадатись, яка саме буква.

  • Яку букву можна утворити із букви(наприклад «Г»), якщо додати інші елементи?

  • В ряді неправильно написаних букв знайди одну неправильну.

  • Знайди букви, сховані в малюнках, геометричних фігурах.

  • Розібрати декілька букв в накладеному зображенні: які букви «звалилися до купи» і сховались на малюнках?


Помилки на рівні слів.

Зливання двох слів в одне, особливо службових. Іноді дитина не розділяє в потоці мови два самостійних слова і пише їх ситно. Межі слів можуть не тільки зникати, але і зміщуватися. Іноді помилки на рівні слова проявляються в тому, що дитина придумує своє слово («деревовий» стіл, «квітовитий» аромат)

Що робити?

Допомогти дитині сформувати поняття «слово». Показати значення прийменників, наприклад, переміщуючи один предмет відносно іншого з коментарями: ручка на столі, олівець біля книги, ручка на зошиті, ручка в зошиті, олівець між книгами…

Для кращого розуміння, що ж таке слово, наприклад, написати слово на картці, а потім розрізати її. Тоді із слова «риба», вийде два неслова (дві часті, які не мають смислу)

Також подолати дисграфічні помилки на рівні слова допоможе таке завдання: серед споріднених слів знайти зайве (гуска, гусеня, гуськом, гусениця, гусенята, гуси)

Корисно пограти зі словом, переставляючи букви в ньому:

  • читати слова навпаки,

  • збирати «розсипані» букви в слово,

  • з кожної букви слова придумати нове слово,

  • скласти найбільшу кількість слів з букв одного слова.

Навички словотворення будуть удосконалюватись, якщо пропонувати дітям замінити словосполучення одним словом: добра душа – добродушний, з блакитними очима – блакитноокий…і навпаки: замінити слово словосполученням, здогадатись, з яких слів склалось складне слово: самовар – сам варить, самокат – сам котить.
Помилки на рівні речення.

Відсутність меж між реченнями (заголовна буква на початку і крапка в кінці речення)

Помилки в узгодженні слів («велика залізна відро») і в управлінні («на гілках деревах»)

Помилки при переліку однорідних членів речення («навчає сміливості, мужності і любить природу»)

Неправильне за смислом використання прийменників в реченнях.

Що робить?

  • Складати речення за схемами.

  • Виправляти зроблені дорослим «спеціально» помилки(виправляти помилки в мові іноземця, який навчається розмовляти на українській мові)

  • Гра « Живе слово». Скласти речення: поділити між членами родини, хто яким буде словом, стати за сигналом по порядку, складаючи речення – в кінці не забути поставити крапку (присісти людині).

  • Слова всі записані сполошним текстом. Поділити текст на слова.

Бажаю успіхів!!!