asyan.org
добавить свой файл
1
Дивосвіт скарбів книжкових

Виставка – презентація

Обладнання: плакати з висловленнями про книжку.

Хід заходу

(На сцену виходять ведучі, на фоні музики говорять слова.)

Ведучий. Книжка – одне з найбільших див, створених людиною. З книжки ми дізнаємося про минуле та сьогодення, вона веде нас у захоплюючу подорож до Країни Знань. Як важко жити без повітря,води та хліба, так важко жити без книжки. Т. Г. Шевченко сказав: «Книги для мене необхідні, як хліб насущний».

Ведуча. Хто знає не любить книжок? Мабуть, не має такої людини. Сьогодні важко уявити собі людину – робітника, інтелігентна, бізнесмена без особистої бібліотеки, без книжок, журналів, газет. У народі кажуть: Хто багато читає, той багато знає».

Ведучий. Чи зможе людина прожити без книжки? Зможе. Погано, нудно, але зможе. Та людство – ні.

Ведуча. Книжки – це пам’ять. Саме з них ми дізнаємося, як живуть народи різних країн, як борються вони за свободу, дізнаємося про великі відкриття науки й техніки, про зірки й планети, про рослини і тварин. З давніх-давен учень, письменники, філософи відображали в книгах знання, досвід свого покоління, свої думки й зберегли все це для своїх нащадків.

У книги люди наче бджоли в соти,

Знесли духовний, чародійний мед.

фото043.jpg

Ведучий. Упродовж усього життя ми звертаємось до книжок. Батьки читали вам казки, вірші, оповідання, коли ви ще говорити не вміли. З дитячих років книжка допомагала вам пізнавати себе й зрозуміти світ, що довкола вас. Недарма часто-густо трапляється так, що вчасно прочитаний твір підказує людині вибір життєвого шляху, професії.

Ведуча. Саме книжка збагачує нас знаннями, народжує мрії та вчить, як їх здійснити. Тож любіть книжку всією душею. Вона не тільки ваш кращий друг, а й вірний супутник.

Ведучий. Ми пропонуємо вам, шановні однокласники, здійснити не велику уявну мандрівку в історію створення книжки.

Учень 1. У стародавні часи на землі не було книжки, бо люди ще не вміли їх робити. Але потреба записувати, передавати іншим якісь відомості, досвід, знання уже виникла. Тож «сторінками» найдавніших книжок стали каміння, стіни печер, сокири, вояцькі щити. Писали на всьому, бо не було тоді ані паперу, ані пер чи олівців, не знали люди й літер – їх замінювали малюнки.

Учень 2. Згодом люди винайшли перші абетки, додумалися писати на глиняних табличках, які потім сушили і випалювали на вогнищі. «Сторінки» таких книжок, звичайно, годі з’єднати, але їх можна було зібрати в одній коробці.

Ассирійський цар Ашшурбанніпал у VII столітті до н. е. створив величезну бібліотеку, що нараховувала 22 тисячі глиняних табличок. Але, як ви розумієте, такі «книжки» важкі й незручні.

Учень 3. Із часом люди навчилися робити зручні й легкі книжки з тонкої телячої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії, в стародавньому місті Пергамі у II ст. до н. е. Через те папір із шкіри й назвали пергаментом. Але ці книжки були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібні були шкіри з цілої череди телят. Отже, люди шукали, з чото робити книжки ,щоб вони були дешеві та простіші. І знайшли.

Учень 1. У далекій Африці на берегах повноводних річок простяглися нескінчені зарості болотяної рослини папірусу. Той папірус люди використовували на будівництві, він добре вбирав фарбу, отже, на папірусі можна писати. Відтоді з’явилися книжки, а ще краще сказати – сувої з паперу. Писати на сухих стеблах було зручно, та через кілька років такі «книжки» ламалися та розсипалися.

Учень 2. Слов’янська писемність виникла у IX столітті. Було створено дві азбуки – глаголицю та кирилицю. Для письма використовували пергамент, бересту. Чорнило робили із сажі, відвару з вільхи та дуба. Заголовки, ініціали, великі букви писали червоною фарбою. Звідси вислів «червоний рядок». Використовували охру світло-жовтого кольору, лазур, зелену й чорну фарби. Усі рукописні книжки переплітали. Палітурки виготовляли з дерев’яних дощок, обтягнутих шкірою, парчею, оксамитом, атласом. Потому прикріплювали металеві бляхи, щоб книжки довше зберігались. Обкладинки прикрашали золотом, сріблом, дорогоцінним камінням, перлами. Книжки закінчували післямовою: писець просив у читача пробачення за помилки.

Учень 3. І ось пришла пора славним, вікопомним подіям:

  • Китайці винайшли папір, і в усіх країнах світу писали на папері.

  • Першу друковану книжку (шляхом ксилографування) виготовлено в Кореї з 704 до 751 року.

  • Книгодрукування в Китаї розпочалося в 1041-1048 рр. (Бі Шен)

  • Запрацював у Європі друкарський верстат майстра Йоганна Гутенберга (в середині 15ст., Німеччина)

  • Перша слов’янська друкарня заснована Ш. Фіолем в 1491 р. у Кракові.

  • Перша друкарня у Вільнюсі й Празі заснована білоруським просвітителем і перекладачем Франциском Скориною в 20-х роках 16ст.

  • Складено першу точно датовану друковану книгу «Апостол» в 1563 р. майстрами Іваном і Петром Мстиславцем.

Учень 1. Сьогодні завдяки науково-технічному прогресу книжки стали доступними широкому колу читачів. Дедалі важче знайти сім’ю, яка б не мала хоч маленької домашньої бібліотеки. Ми перегорнули перед вами лише пару сторінок історії появи книжки, без яких неможлива розмова про неї, і повинні пам’ятати М. Горького, що книжка – найскладніше й найвеличніше диво з усіх див, створених людством на шляху до щастя й могутності.

Ведучий. Книжки – це річки, які поповнюють собою увесь світ, це джерела мудрості. Книжки – це бездонна глибина, ми ними втішаємося в печалі, у них світло мудрості…

Ведуча. У кожної книжки своя доля, свій вік. Є книжки-одноденки і є книжки, які проходять від покоління до покоління. Практично у всіх країнах світу розвинена поліграфія, книжки видаються великими й малими тиражами. Це й книжки-гіганти – атласи, словники, довідники, енциклопедії, й книжки-малюнки.

Учень 1. Найбільше видання у світі – багатотомна збірка «акти і публікації Британського парламенту 1800-1900 років» Усі томи збірки разом важать 31 тонну. Для того, щоб прочитати їх, потрібно понад шість років.

Учень 2. Найважча у світі книжка зберігається у Державній бібліотеці Німеччини в Берліні – це гігантський атлас вагою 120 кг. Виданий він у 1661 р., має розміри 170 – 110 см.

Учень 1. Найбільша за розмірами книжка зберігається в Лондоні, надрукована вона 1832 року. Назва її «Пантеон англійських героїв». Розміри книжки 5,7 на 3,7 м, а розміри букв 15 см.

Учень 2. Найменшу книгу «Мурашки» надруковано в Японії в 1980 році, її розмір 1,4 на 1,43 см.

Учень 3. Перлиною слов’янської поліграфії вважають байки Крилова, надруковані в 130 років тому. Ця книга трохи більша за звичайну марку на конверті.

Ведучий. Пройшли роки. Минуло багато часу, поки розвинулось друкарство. Зараз багато різноманітних книжок. А як було б цікаво, коли б з’явилися дерева, на яких замість листя на гіллі росли книжки. Прийшов б хтось із вас у такий ліс та й нарвав собі цілий кошик книжок – найкращих. Але таких дерев немає.

Ведуча. Чому ж немає? А я бачила таке дерево!

Ведучий. Де?

Ведуча. На виставці-презентації «Дивосвіт скарбів книжкових».

Ведучий. Тож давай мерщій поглянемо на це дивовижне книжкове дерево.

(Відкривають дошку, на ній – дерево з плодами – книжками)

Ведуча. Оце врожай!

Ведучий. Зустріч із хорошою книжкою – завжди радісне свято. «Дім, в якому немає книжки, подібний до тіла без душі» - це слова Цицерона.

Ведуча.

Книжки приємно прочитати,

А спробуй їх створити!

Тонке мистецтво – друкувати ,

Якого треба вчити.

Ведучий.

Книги – морська глибина.

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

Ведучий. Настав час познайомити вас із першою новинкою. Це 120 раритетів Херсонського краєзнавчого музею, Херсон 2010 р.

Учень 1. Презентує книгу.

фото038.jpg

Ведучий.

Все, що серце і розум

Вік творили не один,

Повизбирувало людство

В книги – перли із перлин.

Ведуча .

Мій друже й супутнику,

Книго моя,

Завжди на дозвіллі

Де ти – там і я.

Ми добре з тобою проводимо час

Чудова розмова триває у нас.

Учень 2. Презентує збірник пісень Херсонських авторів. Пісенні скарби Херсонщини.

«Повіку бути хлібу й пісні», Херсон 2009 р.

фото041.jpg

Ведуча. Книжка вселяє в нас любов до рідної України, повагу.

Іноді до інших народів, виховує, повчає, робить нас чесними й працьовитими.

Ведучий. Недарма в народі кажуть:

  • Книжка вчить, як на світі жить.

  • Книжка мовчки все розкаже.

  • Книжку читай – розуму набирай.

  • Добра книжка голову на вірну дорогу направить.

Учень 3. Презентує книгу Марія та Сергій Дяченків «Долина совісті», Київ 2008 р.

Ведучий. Максим Горький писав: «Усім, що в мене є хорошого, я зобов’язаний книжкам». І дійсно, все життя нас супроводжує, вчить і виховує книжка.

Ведуча. Тож зробимо ковток із мудрого джерела висловлювань про книжку. Скуштуймо його по краплинці, не поспішаючи, щоб збагнути й замислитися над глибиною висловів знаменитих людей.

Ведучий. Книжки мають ту перевагу над людьми, що передусім вони пробуджують думки, чого від людей рідко діждешся. (Г. Брандер)

Учень 4. Презентує енциклопедію для дітей «Людина пізнає світ», Всесвітня спадщина людства, Київ 2008 р.

фото039.jpg

Ведучий. «Якщо людині призначено стати Богом, - стверджував російський письменник Леонід Андреєв, - то престолом її буде книжка».

Учень 5. Презентує книгу Марка Грушевського «Дитина у звичаях і віруваннях українського народу».

Ведуча. Ми з упевненістю можемо сказати, що вчителі, які роблять таку добру справу, залишають наступним поколінням потужні крила – сторінки своїх книжок, знають відповіді на найголовніші запитання: «У чому сенс життя?» і «для чого людина приходить у цей світ?».

Ведучий. Красиво жить – не просто звук пустой.

Лишь от того, кто в мире красоту умножил

Трудом, борьбой – тот жизнь красиво прожил,

Воистино увенчан красотой.

Ведуча. А найкращим підсумком нашої зустрічі буде вірш, який написала Ліда Гончар. (Звучить мелодія, учні читають вірш.)

Учень 1. Із джерела прадавньої культури

Безцінний скарб черпнули й понесли,

І світ науки з нього осягнули,

Природи велич, праведність краси.

фото040.jpg

Учень 2. Усе вона в собі це поєднала –

Наш перший друг, порадник у житті.

І кожному могутній стимул дала

Для мужності, надії й боротьби.

Учень 3. Ім’я їй – книга – мудрість всенародна,

Багатство бідних, правильності шлях.

Без неї не живе людина жодна,

І не співай мрія у думках.

Учень 4. Любіть її, цінуйте як найбільше,

Гортайте сторінки, долаючи життя!

Любіть її – вона за все відплатить,

Для кожного знайде пораду й співчуття.