asyan.org
добавить свой файл
1
Всесвіт у алфавітному порядку…

Не бійтесь заглядати у словник;

Це пишний сад, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля…

М.Рильський
Мета: дати учням загальні відомості про словники, формувати вміння вправно користуватися словниками, виробити потребу звертатися до довідкової літератури; удосконалювати навички самостійної роботи зі словником; формувати повагу до української мови, рідної культури й толерантне ставлення до інших народів, їх культур, звичаїв.
Обладнання: виставка словників, вислови поетів про словники, таблиці.

Записи на дошці:

  1. «Неможливо уявити собі культурну людину, яка б не потребувала словника, ніколи не користувалася ним.» ( М.Рильський.)




  1. «Словники – музеї слів, у них місце і для старого, і для нового слова знайдеться.» ( С. Пушик.)




  1. « Це всесвіт в алфавітному порядку! Це книга книг. Він вбирає в себе всі інші книги, треба лише вміти їх вилучати з нього.»( Анатоль Франс.)




  1. Не бійтесь заглядати у словник;

Це пишний сад, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля… (М.Рильський)
І. Активізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.


  • Читаючи книгу, газету, журнал, слухаючи радіо чи дивлячись телевізор, спілкуючись, ви, напевне, зустрічали слова, вирази, значення яких вам не зрозумілі. Що ж ви робите в таких випадках? Хто вам допомагає? Можна запитати у батьків, вчителів, друзів, але набагато корисніше самому знайти потрібну інформацію. Адже існують помічники, які допомагають нам про щось довідатися, уточнити якесь поняття, перекласти слово з однієї мови на іншу. Відгадайте, хто це?

Я тобі відкрию світ –

Тільки вивчи алфавіт.

Помічник, не витівник,

Мудрий вчитель твій … (словник)

  • Так. Це словники.

Не день, не два, а вже віки

Нам чесно служать словники!
ІІ. Подорож до «Всесвіту в алфавітному порядку»


  1. Зупинка «Виставкова»

  • Завітаємо в гості до словників.(виходить хлопчик-словник)

Словником я звуся,

В море слів із вами йду,

Говорить, писать навчу я.

В світ широкий поведу.

Словник я відомий,

Всім добре знайомий.

У кожну домівку,

У кожну родину

Іду як порадник

І дочці, і сину.

Отут примощуся,

На шафі, в куточку.

Бува, задрімаю,

Спочинуть листочки.

Чекаю школярку —

Ось-ось надійде

І знову гортати

Мене розпочне.

Тоді я кручуся, верчуся

І знаю: таким вірним другом

Я учням буваю.
Вчитель: Французький письменник Анатоль Франс назвав словник «всесвітом в алфавітному порядку», а український поет Степан Пушик назвав словник «музеєм слова.»

В перекладі з латині слово «словник» означає «колекція слів». Словники – дуже необхідні та корисні книги. У них ви знайдете відповіді на будь-які запитання, що стосуються слів української мови. Якщо замислитися, словник – це книга усіх книг, з якої здобувають нові знання. Зверніть увагу на виставку словників.
- Про словники можна говорити багато, бо створено їх десятки різного типу: енциклопедичні й лінгвістичні.

- Що ж таке словник?
- Словник - це зібрання слів чи словосполучень, розташованих в алфавітному порядку, у якому наводиться різна інформація.

Якими словниками вам доводилось користуватися? (Діти підходять до виставки і розказують про той словник,яким користувалися.)
Учень1. Це орфографічний словник, з нього дізнаємося про те, як пишеться слово.

Учень2. Орфоепічний словник, дізнаємося, як вимовляється.

Учень3.Тлумачний словник, дізнаємося значення слова.

Учень 4. Перекладні словники,яким словом перекладається на ту чи іншу мову.

Учень 5. Словник іншомовних слів вміщує слова, запозичені з інших мов.

Учень 6. Словник епітетів – незамінний помічник при написанні творів.



  • А ще є етимологічний словник, словник синонімів, антонімів… Велику групу становлять енциклопедичні словники. У мовознавстві розрізняють науку, яка займається укладанням словників. Це лексикографія.

  • Правда ж, цікаво знати, коли з’явилися перші словники?




  1. Зупинка «Історична»


Учень1.Словникова справа має на Україні давні й славні традиції. Перший словник Лаврентія Зизанія «Лексис» вийшов у 1596 р., словниковий склад - 7 тисяч слів старослов’янської мови перекладалися на тогочасну книжну українську мову. У 1627р. у Києві Памва Беринда видає другий словник( 34 тис. слів). Здобув загальне визнання не тільки на Україні і в Росії,але також у Польщі та Молдові. Першим же словником сучасної української мови вважається словничок, доданий І. П. Котляревським до його поеми «Енеїда». Виходить, Котляревський є зачинателем не тільки нової української літератури, а й нової української лексикографії. Протягом ХІХ і початку ХХ ст.. було видано немало словників, але всі вони, звичайно, застаріли й цікаві для нас як історичні пам’ятки.

Учень 2. Виданий у Києві в 1627 р. словник Памви Беринди, у якому слова старослов’янської мови перекладалися на тогочасну книжну українську мову, здобув загальне визнання не тільки в Україні і Росії, але також у Польщі та Молдавії.

Протягом XIX і на початку XX ст. було видано немало словників, переважно українсько-російських та російсько-українських. Усі вони, звичайно, вже застаріли й тепер цікаві для нас переважно як історичні пам’ятки.

Серед словників дореволюційної доби треба відзначити «Словарь української мови», упорядкований Б. Грінченком. Словник Бориса Грінченка в чотирьох томах був виданий у Києві в 1907-1909 рр., а потім не раз перевидавався. Він містить понад 70 тис. слів української літературної й народної мови XIX ст.

Свого часу він був відзначений премією Російської Академії наук. І нині словник Б. Грінченка має велике наукове значення. Було створено десятки словників різного типу. Практичне значення й у наш час зберігають насамперед «Російсько-український словник» 1948 р. за редакцією М. Калиновича й кілька останніх видань «Орфографічного словника» І. Кириченка. Користування словниками різних типів не тільки підвищує грамотність і знання мови, а й збагачує кругозір людини, підносить загальний рівень її культури. Словники розширюють світогляд людей. У них представлено знання, якими володіє людство в певну епоху, з різних галузей науки, техніки, мистецтва, їх заслужено називають супутниками цивілізації

Учень 3. В наш час набули популярності електронні словники. Електронний словник — комп’ютерна база даних, що містить особливим чином закодовані словникові статті, які дозволяють здійснювати швидкий пошук потрібних слів, часто з урахуванням морфологічних форм і з можливістю пошуку поєднань слів (прикладів уживання), а також зі зміною напряму перекладу (наприклад, українсько-російський або російсько-український).

Не викликає сумніву той факт, що електронні словники надають користувачеві безліч додаткових можливостей порівняно з друкарськими аналогами:

— дозволяють зберігати великий обсяг інформації за рахунок використання гіперпосилань;

— електронний словник має ефективну систему пошуку (повнотекстовий або одночасний пошук у кількох словниках, швидкість пошуку);

— в електронних словниках можуть застосовуватися засоби мультимедіа: озвучування заголовних слів, уведення ілюстративного матеріалу з фотографіями, анімацією, відеофрагментами;

— можливість використання словників у локальній і глобальній мережах;

— значна економія часу й матеріальних ресурсів при створенні комп’ютерних словників.

Відповідно до указу Президента України від 7 серпня 1999 року «Про розвиток національної словникової бази» був виданий українським мовним інформаційним фондом Національної академії наук України лазерний диск «Словники України». Автори проекту — Володимир Широков, Ігор Шевченко, Олег Рабулець, Олексій Костишин, Марія Пещак. Лексикографічна система «Словники України» поєднує п’ять словників, зокрема орфографічний, орфоепічний, синонімічний, антонімічний, фразеологічний. Словник містить близько 152 тис. слів, близько 2,2 тис. антонімічних пар, 9,2 тис. синонімічних рядів, 56 фразеологізмів, а також 3 млн. похідних словоформ. Він був випущений тиражем у 30 тисяч екземплярів. У роздрукованому вигляді його обсяг був би більше 40 тисяч сторінок формату А-4.
- Про словники можна говорити багато, бо створено їх десятки різного типу. Словники поділяються на:

  • Енциклопедичні;

  • Філологічні;

  • Загальномовні;

  • Спеціальні.

Енциклопедичні словники пояснюють не слова самі по собі, а означені ними поняття.

Філологічні словники у свою чергу поділяються на: орфографічні, словник антонімів, словник синонімів, іншомовних слів тощо.

Серед загальномовних найбільш розповсюджені двомовні перекладні словники: російсько-англійський, українсько-французький, українсько-російський та інші.

Спеціальні або тематичні – кожен такий словник, як правило. Присвячений одній темі або одній галузі знань (про мистецтво, про тварин та інші). Спеціальні словники (тематичні) називають ще універсальними.

Демонстрація словників


  1. Зупинка «Творча»

Спробуйте сказане узагальнити у сенкані про словник.

СХЕМА СЕНКАНУ

1.ТЕМА.

2.ОПИС.

3.ДІЯ.

4.СТАВЛЕННЯ.

5.ПЕРЕФРАЗУВАННЯ.
ПРАВИЛА СТВОРЕННЯ СЕНКАНУ

  1. Перший рядок - слово, що характеризується.

  2. Другий - опис, представлений двома прикметниками.

  3. Третій - визначає характерні дії й складається з трьох дієслів.

  4. Четвертий - фраза з чотирьох слів, яка висловлює ставлення до теми.

  5. П’ятий - одне слово-синонім до теми, у якому сформульовано сутність поняття або висновок.

Зразок: С Л О В Н И К

Мудрий, необхідний.

Вчить, допомагає, зберігає.

Весь світ у алфавітному порядку.

С К А Р Б


  1. Зупинка «Пам’яткова»

Буває, що слово відоме давно,

А знає не кожен, що значить воно –

І тут у пригоді стає визначник

Скарбів наших мовних – товариш словник.
Але не варто забувати про те, що словники дають відповіді тільки тим, хто уміє користуватися ними. А цьому треба вчитися!
Пам’ятка учня-читача

Для того, щоб отримати допомогу від словника, потрібно вміти ним правильно користуватися.

1. У словниках усі слова зібрані за алфавітом, а у довідниках – за окремими темами. Словникова стаття починається із заголовка. У філологічних словниках заголовок завжди має наголос.

2. У словниках-довідниках завжди зібрані знання, нагромаджені багатьма поколіннями. Звертайтеся до них, читайте їх як художню книгу, вони завжди і в усьому допоможуть вам.

3. Словники допомагають нам не тільки правильно писати слова, визначати їх значення, пояснювати походження слів, дають різну інформацію з різних галузей науки, техніки, мистецтва, розвивають культуру мовлення. Тому їх і називають «мовними скарбницями».



  1. Зупинка «Перлинна»


Словники – це морська глибина.

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить…


  • Дістанемо ж і ми з вами перли зі словників.

( Робота учнів з різними типами словників за вказівкою вчителя)




Хто ж допоміг нам у роботі?

Діти, бачите який

Добрий дядечко Словник, -

Він твій вірний помічник.

Якщо ти засумнівався,

Швидше загляни туди.

Він для того й друкувався,

Допоможе він завжди.

Наголос, сумнівну букву

Вкаже Дядечко словник.

Знає він усю науку,

Цей всезнайко – чарівник!
Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно в ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша від сльози

Вона хан буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає —

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово — це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад (М.Рильський)
ІІІ. Підведення підсумків.

  • Якось до мудреця привели людину, щоб той визначив рівень її культури, розвитку. Але незнайомець на запитання мудреця відповів мовчанням. І мудрець вигукнув: «Скажи хоча б одне слово – і я скажу, хто ти!» Пам’ятайте, що мовлення – дзеркало нашого розуму, душі. Частіше заглядайте у словник! «Заговори, щоб я тебе побачив». Чи можливо це насправді?


ДОДАТОК

Цікаве про мови

Кількість живих мов: близько 7000

Кількість мов на межі зникнення: близько 500

Мова, яку знають найбільше людей як другу (нерідну): Англійська (від 250 000 000 до 350 000 000 людей, для яких англійська не є рідною, знають її)

Країна, в якій існує найбільша кількість мов: на території держави Папуа Нова Гвінея існують 820 мов.

Перша мова, яка мала писемність: Шумерська або Давньоєгипетська (близько 3200 до н.е.)

Найдавніша мова, яку досі використовують в мовленні: Китайська або Грецька (близько 1500 до н.е.)

Мова, що має найширший словниковий запас: Англійська (близько 250 000 відмінних слів; Оксфордський Словник Англійської мови нараховує близько 600 000 слів, а Словник Уебстера - 475 000, але серед них велика доля архаїчних слів та величезний об'єм технічних термінів).

Мова із найменшим словниковим запасом: Такі Такі (креольська мова на базі англійської, яку використовують в Суринамі, має близько 340 слів)

Мова із найдовшою абеткою: Кхмерська (офіційна мова Камбоджі, 74 літери).

Мова із найкоротшою абеткою: Ротокас (одна зі східнопапуаських мов, якою розмовляють біля 4 000 людей, має 12 літер).

Мова, що має найменшу кількість звуків (фонем): Ротокас (11 фонем).

Мова, що має найбільшу кількість звуків (фонем): Кхонґ (мова, якою розмовляють близько 4200 людей, що живуть переважно в Ботсвані, має 112 фонем).

Мова, що має найменшу кількість приголосних звуків: Ротокас (6 приголосних)

Мова, що має найбільшу кількість приголосних звуків: Убихська (81 приголосних; мова належить о абхазо-адигейської родини; нею розмовляли убихи - народ, який ще в першій половині 19 сторіччя жив в районі Сочі, але в 1860-х роках був депортований російською владою до Турції, втратив природній ареал та зник в 90-ті роки 20 сторіччя: серед живих мов найбільшу кількість приголосних звуків має мова Кхонґ - 77).

Мова, що має найменшу кількість голосних звуків: Убихська та діалекти Абхазької (2 голосних).

Мова, що має найбільшу кількість голосних звуків:Кхонґ (31 голосних)

Мова, якою друкують найбільше: English

Мова, яка має найменше неправильних дієслів: Есперанто не має жодного неправильного дієслова

Документ, який перекладено на найбільшу кількість мов: Декларацію Прав Людини, яка прийнята ООН 1948 року, перекладено на 321 мову (діалект).

Найбільш поширені приголосні в світі: /p/, /t/, /k/, /m/, /n/

Найдовше слово в англійській мові: pneumonoultramicroscopicsilicovolcanoconiosis (45 літер, Силіко́з - захворювання людини, викликане тривалим вдиханням пилу, що містить вільний діоксид кремнію).
Словники

Перший український словник, «Лексис з тлумаченням слов'янських слів на просту мову», складений після 1581 р. невідомим автором, лишився в рукописі. Він містив 896 слів. Автор підшив його до «Острозької Біблії», яка вийшла 1581 p., і в такому вигляді словник дійшов до нашого часу.

Перший друкований словник української мови з'явився у Вільні 1596 р. Лаврентій Зизантій видав буквар «Наука до читання й розуміння слов'янського письма» і додав до книжки «Лексис», тобто словник, який містив 1061 слово. Церковнослов'янські слова тут пояснюються простою українською мовою, яка майже тотожна теперішній.

Перший друкований український тлумачний словник «Лексиконь славеноросскій и ймень тьлкованіе» випустив 1627 р. у Києві Памво Беринда. Поряд з церковнослов'янською лексикою він містив й українську народнорозмовну лексику, переклад і тлумачення близько 7000 слів.

Перший ґрунтовний словник української мови «Словарь української мови» в чотирьох томах вийшов у Києві в 1907—1909 pp. Співукладачем, упорядником та редактором цього видання, що вважається вершиною українського дожовтневого словникарства, є Б. Д. Грінченко. В українській лексикографії це видання залишалося найповнішим і найавторитетнішим зібранням української лексики протягом півстоліття.
Літери

Найчастіше вживана літера. На це звання претендують кілька голосних. Натомість буква, з якої починається найбільша кількість слів,— це «п». «Найпасивнішою», тобто найрідше вживаною буквою українського алфавіту, є «ф». В українській мові звук, що позначається цією літерою, зустрічається тільки у небагатьох запозичених словах.

«Найукраїннішою» літерою, тобто не вживаною в абетках інших народів, є «г». Цей проривний звук різними способами позначали в українському письмі принаймні з XIV ст., а від 1619 р. веде родовід в українській абетці літера г, котру як різновид грецької «гамми» уперше запровадив у своїй «Граматиці» М. Смотрицький. Цим розрізнялися два звуки — фрикативний (як у слові «голова») і проривний (як у слові «ґанок»). Але реформа українського правопису, здійснена 1933 р. без громадського обговорення, в атмосфері галасливих кампаній проти «шкідництва на мовному фронті» призвела до того, що ця літера була безпідставно вилучена з української абетки.

І лише у 1990 p., після більш як півстолітньої відсутності в новому «Українському правописі» було поновлено в деяких словах написання літери «ґ».