asyan.org
добавить свой файл
1
ВОДА. ВЛАСТИВОСТІ ВОДИ

Вода у природі

• Вода займає 71% від поверхні земної півкулі. Лише близько 1/4 приходиться на сушу. Вода є в океанах і морях, ріках і озерах, під землею і в ґрунті.

• Зовсім чистої води в природі немає. Її вдається одержати тільки в лабораторії. Така вода несмачна, в ній немає солей, потрібних живому організму. Людина і багато тварин майже на 2/3 складаються з води. А деякі рослини складаються з води приблизно на 4/5.

• Вода рік і озер, яку ми використовуємо, становить лише 0,01% всіх запасів Світового океану.

• У всьому світі через кожні 20 років подвоюється використання водних ресурсів. Україна споживає за рік лише 1,4 км3 води (США у цей час 165-170 км3).

• Усі озера разом зайняли б площу близько 2,7 млн. км (1,8%) всієї суші. Води в них так багато, що коли б вона розлилась на земній поверхні, то вкрила б половину Євразії і всю Північну Америку рівним шаром 10 м завтовш­ки. Озера поширені нерівномірно. Вони пом'якшують клі­мат суші навколо себе, роблять його менш континенталь­ним.

Властивості води

• Вода, опромінена магнітним полем, може розчиняти різноманітні речовини, які не розчиняє звичайна вода. В одній із санкт-петербурзьких клінік за допомогою намагніченої води виводили каміння з нирок та жовчного міхура. Вона розчиняє накип, де його іншими способами усунути майже не вдається — у парових котлах і трубах.

• Рослини, политі намагніченою водою, швидше ростуть і краще плодоносять.

• Цілющі властивості має тала вода. В одному науково-дослідному інституті провели експеримент. Три з половиною місяці одну групу курей напували звичайною водою, іншу, такої ж чисельності, — талою. Перша знесла за цей період 272 яйця, друга — 538.

• Тала вода справляє омолоджуючий вплив на організм людей. Протягом трьох місяців пацієнтам клініки Томського медінституту давали пити талу коду. У них не лише поліпшився обмін речовин, а й зменшився вміст холестерину в крові.

• Щоб служити еліксиром молодості, лід або сніг мають танути у закритій посудині. Пити талу воду треба, коли вона досягне кімнатної температури.
Сніг, лід у природі

• Сніжинки здебільшого мають форму платівок-шестикутників, 3-, 6-, 12-променевих зірок, стовпчиків, пірамідок, голок, нагадують гілочки папороті тощо. Вчені зібрали величезну колекцію мікрофотографій, яка вміщує понад 5000 знімків сніжинок, не схожих одна на одну.

• Сніг має багато назв у спеціалістів: старий, новий, фірмовий, пливун, дикий, барханний, голковий, взважений, діамантовий пил.

• Сантиметровий покрив снігу на гектарі дає ЗО т води.

• Пухом розсипається під ногами сніг. При температурі вище 5°С рипіння не чути, а при 20°С воно дуже сильне. Рипіння викликане тертям і руйнуванням маленьких кристаликів, з яких складаються сніжинки.

• Чому, падаючи, сніжинки кружляють навіть у порівняно тиху погоду? Поверхня їх, порівняно з масою, досить велика, тому вже незначні повітряні течії, що, як відомо, завжди є в атмосфері, змінюють напрямок падіння.

• За мінусової температури грунт стає твердим, як камінь, а вода у глибоких річках та озерах ніколи не промерзає до дна. Чому? Крига легша за воду. Якби було навпаки, вона спускалася б на дно і вода замерзала б суцільною брилою.

• Відомо, що лід тане при 0°С. Проте сніг взимку на вулицях лежить і при вищій температурі. Це пояснюється тим, що він дуже погано проводить тепло і має велику питому теплоту плавлення.

• Американський вчений-гляціолог Коль у своєму що­деннику писав, вивчаючи льодовики Аляски: "Коли я ступив на лід, то побачив феномен, який можна спостерігати лише на узбережжях. Крижана поверхня на відстані багатьох кілометрів мала бурувато-червоний колір. Такий ефект зумовлювала величезна кількість крихітних рослин, відомих під назвою "анцикломена", або льодовикових квітів — характерних рослин, що оселяються на вічній кризі". Пізніше вчені не раз стикалися на льодовиках Гренландії з цим рідкісним природним явищем і з'ясували, що тут часто забарвлює сніг мікроскопічна водорость-первопузирник, яка не боїться холоду і дуже швидко розмножується.

• А зелений сніг трапляється в Альпах та інших місцях. У зеленому "цвітінні" снігу бере участь багато видів водоростей-мікробів.

• Широкі дослідження гляціологів-спеціалістів по вивченню льодовиків дозволяють підрахувати, скільки ж усього на земній кулі криги. Загальний обсяг виявився рівним 25-27 млн. м\ Основна маса криги — в Антарктиці. Це справжній крижаний материк, притрушений снігом. Якщо всю його кригу рівномірно розподілити по земній кулі, то одержимо суцільний покрив 85-метрової товщини. А коли цей лід розтопити? Будемо мати стільки води, скільки могли б дати всі ріки світу протягом 700-800 років.

• Площа, яку займають льодові масиви, складає 11% суші.

• Ісландія — країна вічних льодів. В епоху Великого зледеніння Землі вона була цілком покрита багато­кілометровою шапкою Діда Мороза. Потім, коли настало потепління, крига відступила, але й тепер майже восьма частина цього острова — під льодом.

• Найбільший льодовик Ісландії — Ванта-Йокуль — простягається на 150 км.

• Давно помітили, що льодовики дуже "худнуть", коли їх посипати вулканічним попелом.

• Висота айсбергів часто сягає 40-60 м.

• Щороку сніг вкриває від 14% до 25% поверхні земної кулі. Якщо це все зібрати, одержимо майже 1000 м8 снігової маси.

• А де буває найбільше снігу?

На перевалі Томнсона на Алясці і в Національному парку США "Райська долина". Глибина снігу, який там щороку випадає, сягає 15 м. А це висота 5-поверхового будинку!

• Від берегів Канадського архіпелагу деколи відколюють­ся айсберги, які називають льодяними островами. Вони зручні для посадки літаків. Тому деякі дрейфуючі науко­во-дослідні станції розміщуються на таких льодових остро­вах. Айсберги дуже красиві, але, як говорять моряки, милуватися ними краще здалеку. Після того, як в 1912 році в Північній Атлантиді зіткнувся з айсбергом і загинув трансокеанський лайнер "Титанік", був заснований Міжна­родний льодовий патруль, який стежить за рухом айсбергів і повідомляє про них по радіо кораблям, що знаходяться у плаванні.

• Айсберги бувають настільки великі, що сягають у довжину і ширину багатьох кілометрів. Найбільший айсберг бачили в Південному океані в 1927 році — його довжина досягала 167 км. Частіше зустрічаються в морі невеликі айсберги розміром 1-2 км, але і вони є; серйозною загрозою мореплавству. Відомо, що "Титанік" затонув від зіткнення з айсбергом, коли курсував між Європою і Північною Америкою.