asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 20 21
Міністерство освіти і науки України

Академія педагогічних наук України

Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України

Полтавський державний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка

АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Матеріали

Міжнародної науково-практичної конференції

Полтава, 21-22 квітня 2005 року

Полтава – 2007

УДК 373.67.036:74/78(063)

ББК 74.200.544+74.580.054

А 43
Актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. м. Полтава, 21-22 квітня 2005 року. – Полтава: ПДПУ, 2007. – 269 с.


Редакційна колегія: доктор пед. наук, проф. Л.О. Хомич, доктор пед. наук, проф. А.М.Бойко, доктор пед. наук, проф. М.В. Гриньова, доктор пед. наук, доц. Н.Д.Карапузова. доктор пед. наук, проф. Б.В. Год доктор пед. наук, доц, канд.. пед. наук, доц. Н.І. Шиян, кан. пед. наук, доц. Л.В.Бичкова


Відповідальний за випуск доц. Л.В. Бичкова

Відповідальний редактор доц. О.О. Григор'єва
Друкується за рішенням вченої ради Полтавського державного

педагогічного університету імені В.Г. Короленка

(протокол №___ від ____ січня 2007 року)

Матеріали доповідей друкуються в авторській редакції

© Полтавський державний педагогічний

університет імені В.Г.Короленка,2007

ЗМІСТ
ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ
Пащенко В.О. ВСТУПНЕ СЛОВО……………………………….……………..………….8

Орлов В Ф. БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС І ПЕРСПЕКТИВИ

ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ.....……………………………………...10

Рибалка В.В. СИСТЕМА ПСИХОЛОГІЧНИХ ЦІННОСТЕЙ

КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ, ЇЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ…………………………………..16

Соломаха С.О. РОЛЬ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

У РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ……………………………………………………………..25
СЕКЦІЯ № 1
РІЗНОМАНІТНІ АСПЕКТИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗМІСТУ І

МЕТОДИКИ ПРОФЕСІЙНО- ХУДОЖНЬОЇ ОСВІТИ
Ігнатович О. МОТИВАЦІЙНО-СМИСЛОВА КУЛЬТУРА ПРАКТИЧНИХ

ПСИХОЛОГІВ ЯК ІНТЕГРОВАНА СУКУПНІСТЬ

ОСОБИСТІСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ………………………………………………………33

Флегонтова Н. СОЦІАЛЬНА І ПЕДАГОГІЧНА СУТНІСТЬ

ВІЛЬНОГО ЧАСУ ТА КУЛЬТУРНОГО ДОЗВІЛЛЯ…………………………………………39

Синявський В. ПСИХОДІАГНОСТИКА ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЯКОСТІ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ…………………….46

Отич О. ХУДОЖНЬО - ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК МАЙБУТНЬОГО

ФАХІВЦЯ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ…………………………………………..52

Прасолов Є. ХУДОЖНЄ КОНСТРУЮВАННЯ

В ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ…………………………………….55

Гриценко Л. , Григор¢єва О. ПИСАНКАРСТВО

В СИСТЕМІ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ……………………………………….64

Крицька А. МИСТЕЦТВО ДИЗАЙНУ У ПРОФЕСІЙНІЙ

ПІДГОТОВЦІ УЧНІВ ШВЕЙНИХ ПТНЗ…………………………………………………..73

Плуток О. ПРОФЕСІЙНО ЗНАЧУЩІ ЯКОСТІ ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ

ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ В СТРУКТУРІ ЙОГО

ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ..............………………………………………….……76

Калібовець А. МИСТЕЦТВО У РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ

МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ…….………………83

Бабенко О. РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ ТРАДИЦІЙНОГО ПОЛТАВСЬКОГО

КИЛИМАРСТВА У НОВІТНІХ УМОВАХ МИСТЕЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ…..……86

Фурман В. ХОРЕОГРАФІЧНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЯВИЩЕ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОЇ ОСОБИСТОСТІ…………………………………92

Рева Я. ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО СОЦІАЛЬНОЇ

РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ З ВАДАМИ У ФІЗИЧНОМУ РОЗВИТКУ

НА ЗАНЯТТЯХ У ХОРЕОГРАФІЧНИХ ГУРТКАХ……………………………………..…..99

Отич. О.ІНТЕГРАЦІЯ МИСТЕЦТВ У СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ……………...101

Вуттке Е. ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ХУДОЖНЯ ДЕДУКЦІЯ»

В ГУРНОШЛЬОНСЬКІЙ ВИЩІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ШКОЛІ

ІМ. КАРДИНАЛА АВГУСТА ХЛЬОНДА В МИСЛИВИЦЯХ………………………………105

Кайдановська О.ПЛЕНЕРНИЙ РИСУНОК У ПІДГОТОВЦІ

МАЙБУТНІХ АРХІТЕКТОРІВ……………………………………………………………108

Рудич О. ОСОБЛИВОСТІ ДОБОРУ СУЧАСНИХ АНГЛОМОВНИХ

КНИЖОК ДЛЯ РОБОТИ З ДИТЯЧОЮ АУДИТОРІЄЮ……………………………………112

Ірклієнко В., Григор¢єва О. ЗНАЧЕННЯ ЕТНОГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ ПЕДАГОГА ……………………………………….115
СЕКЦІЯ № 2
МИСТЕЦТВО ЯК ФАКТОР МОДЕРНІЗАЦІЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТА ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ ДІТЕЙ
Бережна А. НАПРАЦЮВАННЯ БЛОКІВ МІЖ ПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ

ВИВЧЕННЯ СПІЛЬНОЇ ТЕМИ ДЛЯ ПРЕДМЕТІВ ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ…….…………120

Кривенко Н. АКТИВІЗАЦІЯ КРЕАТИВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ УЧНІВ

ПРИ ВИКОНАННІ КОЛАЖУ У 5- 7 КЛАСАХ ……………………………………………122

Гнидіна О. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ НОВІТНІХ ПЕДАГОГІЧНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

ПО ТЕМІ «КСЕРОГРАФІЯ»……………………………………………………………..129

Руденко І. ІНТЕГРАТИВНІ ПІДХОДИ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО

МИСТЕЦТВА У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ………………………………………………….133

Павлюк Р. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРОИСТАННЯ КАЗКИ НА ЗАНЯТТЯХ

З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ……………………..138

Дмитрієнко І. ВИКОРИСТАННЯ МИСТЕЦЬКОЇ ТА ХУДОЖНЬОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ

ОСВІТИ ПРИ ПОДОЛАННІ ЗАГАЛЬНОГО НЕДОРОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ …………………………………………………………145

Халчанська О. ОРГАНІЗАЦІЯ НАРОДОЗНАВЧОЇ РОБОТИ НА УРОКАХ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ……………………………………………………………………149

Ільяшева Ю .ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ

РОБОТИ СТУДІЇ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА…………………………………..…152

Ничкало С. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО В ЕСТЕТИЧНОМУ

ВИХОВАННІ СТАРШОКЛАСНИКІВ……………………………………………………..158

Шахрай В. ЗАСВОЄННЯ ПІДЛІТКАМИ СОЦІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ ЗАСОБАМИ

САМОДІЯЛЬНОГО ДИТЯЧОГО ТЕАТРУ………………………….……………………...165

Комаровська О. ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО

ПРОСТОРУ ЯК ЧИННИК ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ

ОСВІТИ ШКОЛЯРІВ………………………………………………………………………173
СЕКЦІЯ № 3
ПЕРСПЕКТИВИ ТА РЕАЛІЇ НАУКОВИХ

ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ
Хіміч М. РОЛЬ ДУХОВНИХ ПІСНЕСПІВІВ У ФОРМУВАННІ

МОРАЛЬНО- ЕТИЧНИХ ЯКОСТЕЙ МОЛОДІ В УКРАЇНІ……………………………….180

Титаренко В. ҐЕНЕЗА ПОЛОТНЯНОГО ЛІТОПИСУ УКРАЇНИ……..…………………..186

Титаренко О. ТЕХНІКА "ПЕЧВОРК" : МИСТЕЦЬКИЙ

ДОСВІД З ХУДОЖНЬОЇ ОБРОБКИ МАТЕРІАЛІВ………………………...….…..………191

Рахно К. ЗЕЛЕНИЙ ПОЛИВ’ЯНИЙ ПОСУД В УКРАЇНСЬКІЙ І

БАЛКАНО-СЛОВ’ЯНСЬКІЙ МІФОРИТУАЛЬНІЙ ТРАДИЦІЇ……………………………..195

Помиткін Е. ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ

СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ…………………………..…………201
СЕКЦІЯ №4
ОБРАЗ ЖІНКИ У МИСТЕЦТВІ

Бичкова Л. КОЛОРИСТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ ОБРАЗУ ДІВИ МАРІЇ ЧУТТЄВО

ЯВЛЕНА КВІНТЕСЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ВИХОВНОГО ІДЕАЛУ………….….……….207

Тупікіна Л. ОБРАЗ ЖІНКИ В МИСТЕЦТВІ………………………………….….………..219

Палій І. ОРНАМЕНТАЛЬНО-СИМВОЛІЧНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ СВІТУ

У ФОРМУВАННІ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ……………………………….…….……..…222

Єфименко О. ОБРАЗ ЖІНКИ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ.

МОЖЛИВОСТІ ГРАФІКИ І ЖИВОПИСУ…………………………….…..……………….227

Філіпчук Н. МИСТЕЦЬКО – ПЕДАГОГІЧНІ ПОГЛЯДИ В

ТВОРЧОСТІ СОЛОМІЇ КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ…………………….………..………………229

Тимошенко А. ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ДИТЯЧИМИ ХУДОЖНІМИ ЕКСПОЗИЦІЯМИ

НА ПРИКЛАДІ ВИДАТНИХ ЖІНОК ПЕДАГОГІВ ХХ СТОЛІТТЯ…………………………231

Бабенко О.,Бабенко В. ЖІНКА–МИСТКИНЯ У ТРАДИЦІЙНОМУ

УКРАЇНСЬКОМУ КИЛИМАРСТВІ…………………………………….……….…………232

Коновець С. ОБРАЗ МАТЕРІ В УКРАЇНСЬКОМУ ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ……………………………….…………………………………………..…234

Овчаренко Л. ЗАРУЧЕНА З МИСТЕЦТВОМ……………………………….……………236

Коровіна Р. ЖІНКА ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН ………………..…………….238

Кайдановська О. ОБРАЗ ЖІНКИ–МАТЕРІ У МИСТЕЦТВІ

ПЕРВИННОГО СВІТУ……………………...…………………………………………….240

Бережна А. ОБРАЗ ЖІНКИ В ІКОНОПИСІ

(НА ПРИКЛАДАХ УКРАЇНСЬКОГО ІКОННОГО ЗОБРАЖЕННЯ)…………………………246

Рахно К. ЖІНКА У ТРАДИЦІЙНОМУ ГОНЧАРСТВІ…………………………………….251

Пренко О. МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ ЛЯЛЬКИ………………………………………….254

Цуркан І. ОБРАЗ КАТЕРИНИ У ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА…………….……….256

Колібовець А. РОЛЬ УКРАЇНОЗНАВСТВАУ ФОРМУВАННІ РОЗВИТКУ

ДУХОВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ…………………………………………………………..258
НАШІ АВТОРИ………………………………………………………………………….265

ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ



МОДЕРНІЗАЦІЯ ЯК актуальна Проблема сучасної української ХУДОЖНЬО – ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Вступне слово

ректора Полтавського державного

педагогічного університету

імені В.Г. Короленка,

дійсного члена АПН України

В.О. Пащенка
У будь-якому суспільстві художня освіта громадян посідає особливе місце і ніколи не втрачає свого значення, оскільки оволодіння людиною скарбами художньої культури рідного народу і всього людства є одним із найважливіших способів її соціалізації завдяки здатності впливати на формування і розвиток цілісної особистості, її духовності, творчої індивідуальності, інтелектуальне й емоційне збагачення. Художня спадщина, накопичуючи емоційно-естетичний досвід поколінь, утілює і передає ціннісне ставлення до світу крізь призму етно-національної специфіки, тому вона є ефективним засобом виховання патріотичних почуттів і громадянської позиції.

На характер сучасної художньої освіти впливають нові соціокультурні тенденції, зокрема ті що пов’язані з глобальним поширенням засобів масової інформації, які визначають новий спосіб формування естетичного ставлення особистості до світу здебільшого під впливом мас-медіа. Традиційні форми художньої культури змушені зараз виборювати своє місце в новому інформаційному просторі, а художня освіта потребує визначення нових завдань, форм і методів упливу на особистість.

У 2003 році була схвалена АПН України Концепція загальної мистецької освіти, розроблена відповідно до Закону України « Про загальну середню освіту» і спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти в Україні. У цій концепції загальна мистецька освіта з її унікальними можливостями впливу на людину розглядається не лише як процес набуття художніх знань і вмінь, а насамперед як універсальний засіб особистісного розвитку школярів на основі виявлення індивідуальних здібностей, естетичних потреб та інтересів.

Мистецька педагогіка України має багато проблем. Серед них проблема взаємозв’язку науки та мистецтва у всій системі освіти, поява нових концепцій викладання мистецтва на різних етапах формування особистості, проблема розвивальної художньої освіти і створення на цій основі програм та підручників нового покоління з різних видів мистецтв. Сьогодні потребують упорядкування і такі принципи загальної дидактики художньо-педагогічної освіти, як небуденність, спільність пріоритетів творчого розвитку, проблемність – основна одиниця програмного змісту, поліфонізм діяльних засобів утілення творчих пошуків і рішень, який спрямовує творчі заняття дітей на дослідницький пошук яскравих життєвих подій, створюючи в такий спосіб емоційний мотив для інтенсивної рефлексії дитиною власних творчих можливостей, тощо.

З огляду на ці тенденції до школи повинен прийти вчитель, що володіє широким спектром знань і вмінь з дисциплін художньо-естетичного циклу та сучасними методиками викладання, спрямованими на розвиток активності, ініціативності, креативності, самостійності, критичності учнів, здатний нейтралізувати зовнішні антихудожні впливи середовища та забезпечити умови для їхньої самореалізації, безперервного самовдосконалення, самовиховання.

Тому провідною проблемою сучасної художньої освіти педагога є її модернізація в напрямку подальшої розробки методологічних засад, створення нової моделі цілісного художньо-освітнього простору, пошуку інноваційних технологій формування художньої культури особистості Великого значення у розв’язанні цієї проблеми набуває помітна останнім часом активізація науково-дослідної діяльності.

З повагою

Орлов В.

Болонський процес і перспективи розвитку

художньо-педагогічної

освіти України
Болонський процес відкриває ще один напрям інтеграції України в Європу. Нам надається реальна можливість отримати рівноправний статус у європейському освітньому просторі, який визначає розвиток Європи на ціле покоління вперед. У свою чергу, участь у Болонському процесі може бути каталізатором прєднання України до інших європейських угод і організацій, що відіграють ключову роль у розробці економічної політики.

Участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована на її розвиток і набуття нових якісних ознак. У той же час, слід зважити на те що ці зміни не повинні привести до втрати кращих традицій, заперечення національних ознак якості освіти. Орієнтація на Болонський процес не повинна призводити до невиправданої перебудови тих традицій вітчизняної системи вищої освіти, які є національним надбанням української вищої школи, зокрема, фундаменталізація знань студентів не лише в галузі педагогічних і мистецьких наук, але й широкого спектру суспільних і гуманітарних наук, що формують світогляд майбутнього фахівця.

У своєму виступі на підсумковій колегії Міністерства освіти і науки України 24 березня 2005 року С.М.Ніколаєнко доповів, що вже у травні цього року Україна приєднається до Болонського процесу і стане повноправним членом європейського освітнього простору. Елементи кредитно-модульної системи навчання пропонується вводити поступово, починаючи з 2005/2006 навчального року, запроваджувати в усіх ВНЗ України.

Що це може означати для художньо-педагогічної освіти? Конкретних прогнозів щодо саме художньо-педагогічної освіти мені ще не доводилося зустрічати, але я сподіваюся, що на цій конференції ми почуємо виступи тих хто вже працює за модульною системою і має уявлення про те, як порахувати художньо-педагогічну освіту в кредитах. Важливо почути і те, як нам зберегти то краще, що було напрацьовано у системі художньо-естетичного виховання.

Основний зміст Болонської декларації полягає в тому, що країни-учасниці зобов'язалися протягом 10 років зробити максимально порівнюваними свої освітні системи. Вихідні позиції учасників конвенції в тексті Болонської декларації формуються так: “Європа знання” – це сьогодні широко визнаний і нічим не замінний фактор соціального і гуманітарного розвитку, а також розвитку загальних цінностей, приналежності до загального соціального і культурного простору.

Центральні положення Болонської декларації, на думку наших тернопільських колег, можуть бути зведені до трьох пунктів.

  1. Створення системи академічних ступенів, що були б максимально порівнюваними, зокрема, за рахунок введення уніфікованого додатка до диплома або еквівалентного йому документа,

  2. Перехід на дворівневу систему вищої освіти: бакалаврат (не менше трьох років) і магістратура. Завершення бакалаврату як закінченої вищої освіти надає право займати вакансії на європейському ринку праці.

  3. Уведення системи кредитів і механізмів, що відповідають кредитам, оцінки. Система кредитів – прикладом може служити відома ECTS (European Credit Transfer System) – повинна сприяти мобільності студентів, для яких бажаним вважається принаймні один семестр навчатися поза стінами “свого” вузу, у тому числі за кордоном, при можливості перезарахування результатів атестації з прослуханих дисциплін. Принцип мобільності повинен поширюватися не тільки на студентів, а й на викладачів.

Серед викладачів побутує думка про те, що мета Болонского процесу –уніфікація освітніх систем. Такої мети взагалі не може бути! Головна мета – це встановлення взаємовідповідності і порівнюваності. Це досягається через розроблення близької за структурою і змістом моделі додатка до диплома, розробленого Європейською комісією, Радою Європи і ЮНЕСКО/SEPES, яка передбачає, серед іншого, зведення про загальну структуру освітньої системи і місце в ній даної кваліфікації. Без цього диплом фактично недійсний.

Отже, особливо актуальними стають дослідження з порівняльної педагогіки. Задача номер один для нас з вами – це ретельний аналіз систем художньо-педагогічної освіти, що існує на сьогоднішній день в Україні і в європейських країнах. Аналіз слід проводити як на рівні ВНЗ та виконавчих структур так і на рівні законодавства. Адже в нас дотепер немає повної ясності в співвідношенні різних освітніх циклів, ступенів та різних кваліфікацій. Норми закону і постанови Уряду погано погоджені між собою.

Основними напрямками цієї роботи є:

– адаптація до українських умов системи художньо-педагогічної освіти, що буде здійснюватися у двох основних циклах навчання;

– впровадження в практику системи залікових одиниць (система кредитів) і відповідних механізмів оцінювання;

– участь у створенні і роботі наднаціональних систем оцінки якості художньо-педагогічної освіти, наприклад, шляхом включення в проекти Асоціації Європейських університетів.

Перед нами постає ряд завдань:

  • Формування системи дворівневої освіти, що включає двоступеневий цикл (3-4 роки) з одержанням ступеня бакалавра і післяступеневий (1-2 роки після першого циклу) з одержанням ступеня магістра і (або) доктора (при загальній тривалості навчання 7-8 років).

  • Упровадження системи кредитів (залікових одиниць трудомісткості) на зразок ECTS (European Credit Transfer System) — європейської системи перезарахування залікових балів, що передбачає перезалік обсягу вивченого матеріалу і термінів навчання за кордоном. Основна задача ECTS — забезпечення порівнюваності національних систем освіти за змістом навчальних дисциплін(курсів) і за термінами навчання. Для вирішення цієї задачі варто розробити шкалу зіставлення нашої системи художньо-педагогічної освіти з кредитною.

  • Введення уніфікованого додатка до диплома, рекомендованого ЮНЕСКО, Радою Європи і Європейською комісією. Для цього необхідно більш чітко законодавчо визначити статус європейського Додатка до диплома, а потім організувати заміну додатків до дипломів.

  • Сприяння мобільності викладацького персоналу і студентів. Її розвиток здійснюється за ініціативою як Уряду, так і самих вузів. Створення умов для академічної мобільності лягає зараз на плечі вузів. З ініціативи вузів і місцевої влади створюються і розвиваються міжвузівські і регіональні центри міжнародного співробітництва й академічної мобільності, що активно сприяють ефективному проведенню міжнародної і зовнішньоекономічної діяльності у сфері освіти. Мистецькі та художньо-педагогічні факультети вузів України повинні активніше шукати можливості для соціального партнерства в Україні й міжнародного обміну кращими студентами, художніми колективами, використовуючи досвід минулих років, коли саме мистецькі колективи ВНЗ найчастіше спілкувалися із своїми зарубіжними колегами, виїжджали за кордон і запрошували студентські художні колективи з-за кордону.

  • Співробітництво в забезпеченні якості освіти. Національна система акредитації освітніх установ в Україні активно працює. Ця обставина полегшує входження нашої країни в Болонський процес. Вищим навчальним закладам, що одержали державну акредитацію, видається відповідний сертифікат, що встановлює або підтверджує на черговий термін статус вищого навчального закладу, перелік спеціальностей, що пройшли державну акредитацію і за якими вуз має право видавати випускникам документи державного зразка про художньо-педагогічну освіту.

  • Сприяння забезпеченню привабливості європейської вищої освіти, європейського підходу до художньо-педагогічної освіти.

Насамперед визначимо, в чому полягає європейський підхід до мистецької освіти і як він співвідноситься з традиціями вітчизняної вищої школи. Європейські традиції університетської освіти створили таку систему, за якої класична модель університету, що виникла в Європі, синтезувала в собі визначальні цінності європейської культури, науку і наукове пізнання, тобто право вільного дослідження істини. Вітчизняний університет відразу після створення став розглядатися не як “учене співтовариство”, а як навчальна установа, підзвітна державі. Розрив між університетською освітою і художньо-естетичною, педагогічною творчістю, науковими дослідженнями у цій галузі по суті, має місце у сучасному законодавстві. У законі „Про вищу освіту” не закріплена законодавча вимога і відповідальність за мистецьку і наукову творчість та винагорода за неї співробітникові освітньої установи. Разом з тим є норма, за якою вищі освітні установи займаються науково-дослідною діяльністю. Даний розрив призвів до того, що вчителі мистецьких дисциплін найчастіше виявляються неконкурентноспроможними на світових ринках висококваліфікованої праці, а вітчизняна художньо-педагогічна освіта втрачає основу механізму кадрового поновлення.

Необхідно змінити статус педагогічних університетів та їх мистецьких інститутів, але зробити це не тільки реалізуючи комплекс правових заходів, а в першу чергу здійснюючи виховні, просвітницькі й інші заходи, що формують у суспільній свідомості нове ставлення до художньо-педагогічної освіти.

  • Проблему ступеню участі в Болонському процесі треба розглядати не тільки в контексті професійних інтересів розвитку художньо-педагогічної освіти, але й у контексті національних інтересів України, розвитку її мистецтва і культури. Входження в Болонський процес – це не лише освітня проблема, але і проблема нашої участі в розвитку європейської культури, зокрема художньої культури.

Отже, інтеграція в європейський освітній простір потребує певних системних змін в організації та регулюванні художньо-педагогічної освіти, створенні умов для роботи вчителів мистецьких дисциплін, які б відповідали європейським стандартам, але не порушували культурні традиції українського народу.

Українськими вченими досягнуто значних успіхів у розробках дидактичної організації педагогічного процесу, що базується на персоналізації, диференціації та інтеграції змісту навчального матеріалу. Ми вважаємо, що модульна технологія навчання може забезпечувати стимулюючу, розвиваючу і особистісно-творчу функції одержання знань, їх самостійність і мобільність, можливість вибору у процесі професійно-особистісного навчання, контролю і самоконтролю, саморозкриття і самостановлення вчителів мистецьких дисциплін. Усе це за умови, що навчання буде залишатися складовою виховного процесу. Тоді модульно-кредитна система стане дійсно основою професійного розвитку компетентного фахівця.

Отже, особливу увагу слід звернути на проблему професійного виховання особистості фахівця, критерії оцінки рівня сформованості професійних якостей і ми можемо пропонувати зарубіжним колегам вивчати і враховувати наш вітчизняний досвід, як, наприклад, це роблять японці.

Особливе значення у визначенні якості художньо-педагогічної освіти відіграє система оцінювання знань і рівня професійної підготовки вчителів мистецьких дисциплін. Їх конкурентоспроможність можна визначити статистичними методами. Але досягти об’єктивного оцінювання знань, яке крім контролюючої повинно виконувати мотивуючу та стимулюючу функції – це проблема, яка не вирішена у нас і залишається невирішеною у країнах учасницях Болонської угоди. Тому, на нашу думку, слід активізувати роботу з впровадження європейських критеріїв оцінювання знань студентів, але разом з тим вивчати і аналізувати критерії і технологій оцінювання, з точки зору що оцінюється і як оцінюється. Не слід поспішати і відкидати своє, впроваджуючи одну з багатьох не зовсім досконалих європейських систем оцінок. Вважаю, що слід спільно з європейськими колегами виробити систему конвертації критеріїв оцінки якості знань і сформованості професійних якостей учитель мистецтва, систему відносної вартості прийнятих залікових одиниць відповідно до системи ECTS та її застосування в навчальних закладах України.

Рибалка В.



следующая страница >>