asyan.org
добавить свой файл
1
Вид змагань «КРАЄЗНАВЧІ МАЙСТЕРНІ»
Загальний час роботи команди – 40 хв.


  1. ІСТОРИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО (3 особи)


Час роботи – 20 хв.

Кожна команда повинна мати: олівець, гумку, ручку, лінійку, планшет
Завдання. Описати пам’ятку історії та культури за планом

План опису

  1. Найменування і короткий опис. Записують назву предмета (з головного слова; наприклад, годинник наручний, значок ювілейний) та короткий опис зовнішнього вигляду предмету. Для фото, малюнків, гравюр – короткий опис сюжету. Для документів – кому належав, ким виданий, коли виданий, номер, якою печаткою та підписом завірений. Далі – зовнішній вигляд.



  1. Кількість. Вказують кількість екземплярів (у документах, рукописах і т.п. – кількість аркушів).




  1. Матеріал і спосіб виготовлення. Вказують матеріал, з якого виготовлений предмет (папір, метал, кераміка, невідомий матеріал тощо) та спосіб виготовлення (рукопис, друк, ліплення, лиття, ковка тощо).



  1. Розмір. Розміри предмета вказуються у сантиметрах. Для прямокутних предметів вказують висоту і ширину, для об’ємних – найбільший діаметр (периметр).



  1. Стан збереження. Фіксується ступінь збереження пам’ятки (повна збереженість, погано збереглась, надірвана, вицвіла, тріснута, щербата тощо) вказуються пошкодження.



  1. Призначення. Визначають для чого призначався предмет в момент створення (ручка – канцелярське приладдя, фото – пам'ять про людей чи події, для архіву тощо).



  1. Спосіб використання та зберігання. Вказують як використовувався предмет в момент його виявлення (прикрашав стіну, зберігався у сімейному архіві тощо).



  1. ЕТНОГРАФІЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО (3 особи)

Час роботи – 20 хв.

Кожна команда повинна мати: ручку, планшет
Завдання. Визначити. яку рослину (барвінок, калину, вербу, жито, пшеницю) використовують в запропонованому обряді.

Обрядове використання рослини подається за такою схемою:

  • назва рослини;

  • як саме використовується рослина в обряді;

  • що символізує рослина;

  • в яких ще обрядах використовується рослина;

  • легенди або повір’я, пов’язані з рослиною.


Завдання. Презентація (до 5 хвилин ілюструється стіннівкою (формат А2))

  • молодша вікова група

Характеристика календарно-обрядових пісень на вибір:

календарно-обрядові пісні весняного циклу - веснянки, русальні пісні; літні - купальські, петрівочці;

  • середня вікова група

Визначення та характеристика дитячого або прозового фольклору на вибір: скоромовки; заклики; промовки; прозивалки; лічилки; гумористичні твори та казки; легенди; перекази; демонологічні; оповідання; прислів’я та приказки; загадки;

  • старша вікова група

Визначення та характеристика не обрядових пісень на вибір:

думи; пісні-балади; жартівливі пісні; ліричні пісні, родинно-побутові .
Завдання. Описати предмет народного побуту за схемою

  • назва предмету;

  • призначення та практичне використання;

  • опис предмету ( матеріал з якого виготовлений предмет, спосіб виготовлення, декоративне оздоблення).



  1. АРХЕОЛОГІЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО (6 осіб)

Час роботи – 20 хв.

Кожна команда повинна мати: олівець, гумку, циркуль, лінійку, трикутник,

транспортир, рулетку (12м), компас, планшет

Завдання.(тестове) Перевірка теоретичних питань

ДАВНЯ КЕРАМІКА ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
Кераміка – перша штучна речовина, створена людиною. До появи глиняного посуду оброблялися камінь, дерево, кістка та інші природні матеріали, але тільки шляхом механічного видозмінення. Відкриття засобу, завдяки якому під дією води та полум’я шматок м’якої глини перетворюється в твердий виріб будь-якої форми, стало значною подією в розвитку людства. За міцністю давня кераміка подібна м’яким породам каменю, вона хімічно стійка, тобто не розкладається у ґрунті, а тому численні уламки посуду є найбільш масовими знахідками на археологічних пам’ятках, починаючи з епохи неоліту.

Історія гончарства невід’ємно пов’язана з історією людей, що виготовляли та використовували керамічний посуд. Тому характеристика виробів повинна проводитися за групами ознак, кожна з яких відповідає певному етапу їх виготовлення та використовування, а саме:

І група – технологічні ознаки, містить інформацію про послідовні операції по відбору та виготовленню сирої маси («червоні», «білі» глини, штучні домішки – жорства, товчена черепашка, пісок і т. ін.)






способи ліплення

(ручне та за допомогою обертального пристрою),


надання водонепроникності

(лощіння, покриття ангобом, лаком, поливою),

режим та температуру випалу (окислювальний та відновлювальний режими, високо-, середньо-, низькотемпературний випал).

ІІ група – форма виробів, свідчить про їхнє призначення: для зберігання продуктів (тарний посуд), приготування їжі (кухонний посуд), вживання їжі (столовий посуд), відправлення обрядів (ритуальний посуд та інші керамічні вироби).

Керамічний посуд вніс в життя первісної людини новий спосіб виготовлення їжі – варіння та розширив можливості зберігання продуктів.

ІІІ група – естетичні ознаки, свідчать про розвиток інтелекту і естетичного сприйняття, про звичаї, побут, а іноді і про міфічні уявлення народів далекого минулого. Справжнім злетом давнього мистецтва є кераміка доби Трипілля та античності. Зображення міфічних істот, побудови Всесвіту і т.ін. є надзвичайно важливим для вивчення історії народів первісної доби за відсутністю письмових джерел.

Вивченню форми і орнаментів керамічного посуду сприяють їх графічні реконструкції( геометричний, рослинний орнамент).

ОСНОВИ РЕСТАВРАЦІЇ (введення в реставрацію металів)

  1. З історії металів

Вже в первісну добу людство познайомилося з основною «сімкою» металів: мідь, золото, срібло, олово, ртуть, свинець, залізо. Історія ремесел до ХVII ст. н.е. пов’язана саме з цими металами, котрі не втратили свого значення і в наш час. Пізніше були додані цинк, нікель, алюміній, тощо. Кожен метал має свою біографію, яка супроводжується міфами і легендами. Металеві ніж, сокира, тесло і особливо зброя відіграли вирішальну роль у розвитку прогресу людства, а періоди часу, на протязі яких людство засвоювало метали, отримали назви: «доба міді», «доба бронзи», «залізний вік».

Кожен метал має характерні ознаки – колір, міцність, ковкість, блиск. Давні майстри використовували ці властивості в залежності від призначення виробу. Поряд із гончарем в добу перших металів постає давній коваль як чаклун, маг, чарівник. Дійсно, спілкування з огнем, плавленням, ковальство і лиття металу є магією. Хороший майстер завжди був «на вагу золота», оскільки його руки - витвори мистецтва, які можна порівнювати із піснею, що застигла у металі.

  1. Властивості металів і їх сплавів

Властивості металів у твердому стані визначені їхньою кристалічною будовою, при якій їх атоми розташовані в просторі з геометричною правильністю. Під час кування, прокату, відтискування кристали дробляться і плющаться, набуваючи витягнутих форм. Від довготривалого кування метал стає жорстким і крихким, але при його подальшому нагріванні він знову набуває пластичності.

Чистий метал, тобто хімічний елемент, ні в давнину ні в наш час практично не використовують. Всі самородні метали в природі – золото, срібло, мідь, метеоритне залізо є сплавами, тобто мають певну кількість домішок інших елементів. Наші пращури отримували сплави, змішуючи самородну мідь з олов’яною рудою, або змішували різні руди в певних пропорціях. Відомі археологічні знахідки з різноманітних бронз, латуней, електрума, які є сплавом міді з оловом, цинком, свинцем, миш’яком, кремнієм, марганцем, і сплави міді із золотом, сріблом, тощо.

    1. Фізичні властивості

Колір. Всі метали умовно діляться на чорні (залізо та його сплави – чавун, сталь) та кольорові (всі інші), мають одноманітний сірувато-білий колір із безліччю відтинків за виключенням міді (помаранчево-червоний) та золота (жовтий).

Щільність. Залежить від характеру обробки і внутрішньої будови металів. Бувають легкі та важкі метали.

Температура плавлення (плавкість). Плавкість - здібність металу набувати рідкого стану при нагріванні та твердіти при охолодженні. Різниця температур плавлення складових речовин у сплавах має велике значення при литті та виготовленні припоїв.

Теплопровідність. Здатність металів з різною швидкістю проводити тепло при нагріванні та охолодженні.

Теплове розширення. Здатність металів розширюватися при нагріванні та стискатися при охолодженні. Відбувається у різних металів неоднаково, залежить від складу сплаву.

Теплоємкість. Здатність вбирати тепло. Метали мають невелику теплоємкість, тому для їх нагрівання необхідна невелика кількість тепла.

Електропровідність. Здатність проводити електричний струм. Знижується у металах при підвищенні температури. Найкращі провідники електроструму є мідь та алюміній.

Магнітні властивості мають окремі метали. Залізо і його сплави намагнічуються і самі діють як магніти. Магнітні властивості проявляються тільки при низьких температурах.

    1. Механічні властивості

Міцність, пружність, пластичність, твердість, ударна в’язкість у поєднанні надають металам унікальних якостей, необхідних для знарядь праці та зброї.

    1. Технологічні властивості

Рідинотекучість. Здатність розплавленого металу заповнювати форму при литті.

Литтєве зсідання. При відливанні у форму охолоджений метал завжди збігається у об’ємі. Залежить від складу сплавів.

Ковкість. Здатність змінювати свою форму під дією ударів або тиску, без руйнування. Залежить від температури нагріву, пластичності, наявності певних домішок, величини прикладеного зусилля. Метали куються як у холодному, так і у розпеченому стані.

Зварювання. Здатність міцно з’єднуватися при нагріванні або розплавленні кромок окремих частин металу.

Здібність до оброблювання різанням. Залежить від твердості металів або сплавів (тверді ріжуться краще, м’які гірше)

    1. Хімічні властивості

Основною хімічною властивістю металів є здіатність їхніх атомів легко віддавати свої валентні електрони і переходити в позитивні іони. Метал тим активніший, чим легше він віддає свої електрони. Всі метали можуть створювати хімічні сполуки з неметалами-металоїдами – киснем, сіркою, галогенами (фтор, хлор, бром, йод), тобто окислюватися. З металами також можуть взаємодіяти кислоти та солі.

  1. Руйнівні фактори. Корозія металу

Корозія – це хімічне руйнування металів під впливом навколишнього середовища. Найбільш активно корозія йде на стиках металів, місцях паяння, біля клепок, на ділянках із тріщинами та деформуванням. Менше руйнується литий метал і чисті метали. В залежності від умов, в яких знаходиться метал, корозія може йти із різною швидкістю. Процеси руйнації метала різні в сухій та вологій атмосфері, в ґрунті та морській воді, тощо.

  1. Дослідження предметів з металів необхідне для складання програм і методик реставрації.

Метод візуального дослідження - найпростіший та найдоступніший навіть у похідних умовах. Візуально на археологічних предметах можна визначити: склад забруднень, залишки ґрунту, місця активної корозії, колір металу, метал, технологію виготовлення, сліди ремонту, потертості, тріщини, розриви, втрати, наявність клейм, написів, покриттів, емалей, паст, залишків органіки, тощо.

У лабораторних умовах застосовують також методи: світлової мікроскопії, хімічні, емісійний спектральний, рентгенівський спектральний, рентгеноскопію, ультразвукову дефектоскопію, визначення магнітних полів, металографічний.

Завдання. Розбивка та викреслювання плану археологічного розкопу
Вибрану ділянку підготовлюють для розмічування та подальших землерийних робіт (скошують траву, збирають сміття тощо) і на око визначають кордони майбутнього розкопу.

В основі розкопу (незалежно від його розміру) лежить прямокутник, спрямований за сторонами світу. Це робиться для полегшення фіксації при викреслюванні планів, веденні документації розкопу, з подальшою прив’язкою до географічних мап.

Отже, забивши перший кілок розкопу, треба обов’язково за допомогою компасу визначити і завізувати напрям (Пн. - Пд. і Зх. – Сх.). Згідно цього напрямку закладаються сторони (стіни) розкопу.

При розбивці майбутнього розкопу особливу увагу слід приділити кутам. Вони повинні бути строго прямими, тобто 900, а сторони, які прилягають до цих кутів, – строго перпендикулярними. Отримати прямий кут можливо за допомогою інструментів (компас, бусоль, теодоліт, жорсткий прямокутник тощо) або способом побудови так званого «єгипетського трикутника».



«Єгипетським трикутником» вважають такий трикутник, довжина сторін якого кратна 3, 4, 5, при цьому прямий кут автоматично утворюється у точці з’єднання катетів (3, 4).

Для цього способу перевірки прямого кута підійде рулетка або мотузка, розмічена на 12 однакових частин (3 + 4 + 5).

Визначена для розкопу площа (тобто сам розкоп) розбивається на квадрати 5 х 5, 4 х 4, 3 х 3, 2 х 2, а в місцях дуже насичених знахідками

1 х 1 метр. Традиційним вважається квадрат із сторонами довжиною 2 м.

При кресленні плану розкопу застосовується літеро-цифрова нумерація квадратів. Наприклад, сторона розкопу Пн. – Пд. позначається цифрами від 1 до 4, 5, 6… 10 і т.п., а сторона Зх. – Сх. – буквами. Окремий квадрат, таким чином, має позначення А - 1, А - 2, В - 6 і т.п.

Д




а

б

в

г

д

е

є

ж

1

























2

























3

























4

























5

























6

























7

























8



























ля кожного розкопу викреслюється окремий план із виявленими об’єктами та знахідками, а при необхідності іноді і кілька планів (наприклад, в залежності від появи нових артефактів із збільшенням глибини розкопу). Згідно з інструкцією для археологічних креслень розкопів, обов’язковим масштабом є 1 : 20, а для креслень поховань – 1 : 10.

Вид змагань «КРАЄЗНАВЧИЙ КВЕСТ»
Кожна команда повинна мати: планшет, ручку, компас
Квест проводиться у формі естафети.

В естафеті бере участь шість учасників від команди: по два на перших трьох етапах і вся команда на четвертому етапі. Ротація учасників команди відбувається за командою судді.

В квадраті старту перші два учасники від команди отримують завдання на етап № 1.
Завдання етапу № 1. Тестові завдання (з вибором однієї правильної відповіді) на перевірку теоретичних знань з географічного краєзнавства та основ пішохідного туризму.

Виконавши тестові завдання, учасники отримають маршрут першого етапу – рух по азимуту, в кінцевому пункті якого їх буде очікувати конверт із завданням на другий етап. Якщо команда допустила помилку (не вийшла до своєї заданої точки), вона виконує завдання доти, поки не знайде свій конверт. Після того, як перша пара команди дійшла до кінцевого пункту свого маршруту, за командою судді, відбувається ротація – у гру вступає наступна пара учасників команди, які виконують завдання з екологічного краєзнавства.
Завдання етапу № 2.

  • молодша вікова група

Команди отримують зображення представників тваринного світу Київщини.

  • середня вікова група

Отримують зображення представників тваринного світу України.

  • старша вікова група

Отримують картки з назвами представників тваринного світу України і повинні підібрати зображення до запропонованої назви тварини (за кожну помилкову спробу учасники отримують 10 секунд штрафного часу).

По периметру галявини розміщені зображення можливих типів помешкань тварин (наприклад, дупло, нора, гніздо, барліг тощо), потрібно «поселити» «свого» представника тваринного світу у відповідне помешкання. Якщо завдання виконано вірно, то біля таблички вони зможуть отримати завдання на третій етап. За кожну помилкову відповідь учасники отримують 10 секунд штрафного часу і продовжують пошук правильної відповіді доти, поки не знайдуть її.

Після того, як друга пара команди знайшла свою табличку із зображенням помешкання, за командою судді, відбувається ротація – у гру вступає третя пара учасників. Вони виконують завдання з геологічного краєзнавства.
Завдання етапу № 3.

  • молодша вікова група

Визначає назви запропонованих гірських порід і мінералів і розподіляє їх на групи за походженням: магматичні, метаморфічні, осадові (уламкові, органічні, хімічні)

  • середня вікова група

Описує властивості запропонованого мінералу

Фізичні властивості мінералів – найважливіші властивості, характерні кожному мінералу; головні з них: форма кристалів, колір, блиск, колір порошку (риска), злам, твердість, магнітність, смак, зональність мінералів тощо.

Колір мінералу міг би розглядатися як одна з основних діагностичних ознак. Проте лише невелика частина мінералів має більш-менш стабільне забарвлення, наприклад, кіновар (криваво-червоне), магнетит (чорне), сірка (жовто-зеленувате) та деякі інші. Більшості мінералів властива зміна кольору в залежності від випадкових домішок тих чи інших хімічних елементів, що часто ускладнює процес візуального розпізнавання мінералу.

Колір мінералу у порошку (риска). В окремих мінералів колір їх пороху відрізняється від кольору цілого мінералу. Наприклад, рогова обманка, що має чорний колір, у порошку змінює його на темно-зелений, пірит має солом’яно-жовте забарвлення, а його порох – зеленувато-жовтого кольору, гіпс, крім білого, може бути червоного, жовтого, бурого і сірого кольору, але риска у нього завжди буде біла. Для одержання порошку досліджуваним мінералом проводять по твердій шорсткій поверхні неглазурованої порцелянової платівки (так званого “бісквіту”). При цьому на бісквіті залишається риска певного кольору.

Блиск - фізична властивість мінералів, одна з їх головних діагностичних ознак, зумовлений відбиттям світлового променю від поверхні мінералу.

Розрізнюють блиски:

  • алмазний – максимальний блиск, «гра» світла;

  • скляний;

  • металічний - схожий на блиск відполірованого металу, він характерний для мінералів, які є рудами для одержання різних металів;

  • напівметалічний - металічний блиск потускнів (схожий на поверхню зламаного металу);

  • масний або смолянистий (масний і смолянистий блиск відносять до одного типу; термін "масний" застосовують до світло забарвлених мінералів, "смолянистий" до темнозабарвлених) - поверхня мінералу ніби змазана жиром;

  • восковий - блиск, що характеризує агрегати мінералів при грубій нерівності поверхні;

  • матовий - блиск, що характеризує агрегати мінералів при тонкій нерівності поверхні.

Спайність – це здатність мінералу розколюватись або розщеплюватись у певних напрямках, утворюючи при цьому поверхні, які називаються площинами спайності.

Розрізняють п'ять видів спайності:

1) Дуже досконала спайність, коли мінерал легко розщеплюється на окремі листочки або пластинки, утворюючи дзеркально-блискучі площини спайності (слюда, тальк).

2) Досконала спайність – коли мінерал легко розколюється навіть від слабкого удару по ньому на окремі уламки, які мають чітко виражені площини (кам'яна сіль, кальцит).

3) Середня спайність – це характерне поєднання чітко виражених площин спайності з повною їх відсутністю (польові шпати, рогова обманка).

4) Недосконала спайність – це коли на окремих уламках мінералу видно одну або дві слабо виражені площини (апатит, олівін).

5) Дуже недосконала спайність – площини практично зовсім відсутні (кварц, пірит).

Злам – це вид поверхні мінералу. Злам може бути раковистим, що нагадує ввігнутий відбиток стулки черепашки (кварц, опал); скалкуватий, який має орієнтовані в одному напрямі скалки (азбест, гіпс); землистий, що характеризується шершавою поверхнею – у м'яких і пористих мінералів (лімоніт, каолін); зернистий – спостерігається у мінералів, які мають зернисту будову (магнетит, апатит); ступінчастий (ортоклаз, галеніт).

Твердість — властивість матеріалу опиратися проникненню до нього іншого, більш твердого тіла.

Визначення відносної твердості методом надряпування. Якщо на зразку залишає подряпину ніготь, то твердість мінералу менше 1. Якщо, навпаки, грань каменю дряпає ніготь, то більше одиниці. Твердість скла дорівнює 5. Отже, якщо скло дряпає мінерал, то твердість мінералу менше 5, а якщо навпаки, мінерал дряпає скло, то його твердість більша п’яти. Твердість мінералів можна визначити також іншими предметами, у яких вона відома: бронзова монета – 3,5-4, стальний ніж – 6, напилок – 7.

Магнітність – це властивість мінералів притягуватись магнітом або відхиляти магнітну стрілку.

Зональність мінералів – властивість мінералів, яка полягає в тому, що мінерал складений з окремих оболонок, зон, які відрізняються одна від одної хімічним складом або фізичними властивостями.

  • старша вікова група

Визначити відносну твердість запропонованих гірських порід і мінералів і розташувати їх у порядку зростання твердості

Визначення відносної твердості методом надряпування.

Виконавши завдання, учасники третього етапу приєднуються до команди на четвертому етапі, попередньо віддаючи карточку із відповідями судді. Етап оцінюється суддею і за кожну неправильну відповідь команда отримує один штрафний бал (10 секунд).

Завдання етапу № 4. Командна смуга перешкод.
Результат команди визначається за сумою основного та штрафного часу. Перемагає команда, яка має найкращий результат.

ОГЛЯД-КОНКУРС «ОБРЯДОВЕ ДІЙСТВО»
Час виступу – 7 хв.
Представлення повинно містити наступну інформацію:

    1. Назва обряду

    2. Приналежність до групи: родинні (хрестини, весілля тощо), календарно-побутові (зимового, весняного, літнього чи осіннього циклів)

    3. Регіон побутування даного обряду

Бажано використання костюмів та реквізиту відповідно до обряду та регіону.

Виконання обрядових пісень допускається тільки під акомпанемент або мінусову фонограму.