asyan.org
добавить свой файл
1 2 3 4
Якісний рівень освіти забезпечується у світі за допомогою відповідних механізмів, що отримали назву моніторингу, котрий розуміється як система збирання, опрацювання та розповсюдження інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує безперервне відстеження її стану та прогноз розвитку. Отже, моніторинг доцільно розглядати як ефективний засіб отримання інформації про функціонування освітньої системи та її компоненти. В умовах кардинальної модернізації національної освіти це є надзвичайно важливим, оскільки надає змогу вчасно усунути можливі прорахунки та розробити стратегію подальшого розвитку освіти.

Отже, якісна освіта розглядається сьогодні як один з індикаторів високої якості життя, інструмент соціальної та культурної злагоди й економічного зростання.

У «Національній доктрині розвитку освіти України» зазначено, що Україна приділяє велику увагу проблемі якості, проголошуючи її «національним пріоритетом і передумовою національної безпеки держави, додержання міжнародних норм і вимог законодавства України щодо реалізації права громадян на освіту».

Інструментом визначення та оцінювання якості освіти виступає освітній моніторинг.

Monitoring (англ.) – “старанне спостереження, нагляд за процесом та змінами, що відбуваються”.

Monitor – той, хто попереджує, нагадує, радить (англ.).

Моніторинг - постійне спостереження за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату або первісним спостереженням (Словник сучасної української мови / Уклад. і головн. ред. В. Т. Бусел.- К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003).

Моніторинг якості загальної середньої освіти – спеціальна система збору, обробки, зберігання та розповсюдження інформації про стан ЗСО, інтерпретація зібраних фактів та прогнозування на їх підставі динаміки і основних тенденцій її розвитку та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування освітньої галузі.

Основу моніторингу якості освіти складають масові точні педагогічні вимірювання (відповідно до певної мети).

Завдання моніторингу в освіті :

  • Визначення якості навчальних досягнень учнів, рівня їх соціалізації;

  • Встановлення зв’язків між успішністю учнів і соціальними умовами їх життя, результатами роботи педагогів, рівнем їх соціального захисту, моральними установками, запитами , цінностями тощо;

  • Оцінка впливу на навчальний процес державних освітніх стандартів, навчальних програм, організації шкіл і класів, методичного та технічного обладнання та інших факторів;

  • Виявлення факторів, які впливають на хід та результати освітніх реформ з метою зменшення негативного їх пливу;

  • Порівняння результатів функціонування закладів освіти, систем освіти з метою визначення найбільш оптимальних шляхів їх розвитку;

  • Оцінка ефективності політики держави у галузі забезпечення гарантій доступності освіти та поліпшення її якості, залежність успішності учнів від їх соціального статусу.

Об’єкти моніторингу якості загальної середньої освіти:

  • Зміст освіти;

  • Рівень навчальних досягнень учнів;

  • Рівень соціалізації учнів;

  • Засоби, що використовуються для досягнення освітніх цілей;

  • Умови здійснення педагогічного процесу та їх вплив на результати.

Постійний об’єкт моніторингу якості загальної середньої освіти – рівень та якість підготовки випускника відповідно до певного нормативного рівня.

Принципи освітнього моніторингу:

  • Системності;

  • Об’єктивності;

  • Безперервності;

  • Перспективності;

  • Гуманістичної спрямованості;

  • Відкритості;

  • Оперативності.

Моніторинг освіти розглядається в теорії спеціального управління як одна із головних, відносно самостійних ланок управлінського циклу. В межах моніторингу проводиться виявлення та оцінювання проведених педагогічних дій. При цьому забезпечується зворотний зв’язок, який повідомляє про відповідність фактичних результатів діяльності педагогічного колективу кінцевій меті. Завдання моніторингу навчального процесу полягає в оцінці ступеня досягнення поставленої навчальним закладом мети, спрямованості дій та виявленні причини відхилень, що тісно пов’язано із функціями і стадіями управління навчальним закладом.

Функції освітнього моніторингу як інструменту державного управління освітою

  • Інформаційна;

  • Діагностична;

  • Корекційна;

  • Кваліметрична;

  • Аналітична;

  • Моделююча;

  • Прогностична;

  • Управлінська.

Рівні освітнього моніторингу:

  1. Міжнародний: (всебічна) оцінка ефективності функціонування національних систем освіти.

  2. Національний: одержання узагальненої оцінки якості та ефективності вітчизняної системи ЗСО, порівняння її показників з аналогічними даними інших систем освіти та міжнародними освітніми індикаторами і системами.

  3. Регіональний: сприяння виконанню функцій регіонального державно-громадського управління якістю освіти та створення підґрунтя для прогнозування розвитку регіональної системи ЗСО.

  4. Внутрішкільний (внутрікласний): розробка шляхів удосконалення діяльності окремого навчального закладу, навчально-виховного процесу та діяльності окремого учня.

Моніторинг освіти розглядається в теорії спеціального управління як одна із головних, відносно самостійних ланок управлінського циклу. В межах моніторингу проводиться виявлення та оцінювання проведених педагогічних дій. При цьому забезпечується зворотний зв’язок, який повідомляє про відповідність фактичних результатів діяльності педагогічного колективу кінцевій меті. Завдання моніторингу навчального процесу полягає в оцінці ступеня досягнення поставленої навчальним закладом мети, спрямованості дій та виявленні причини відхилень, що тісно пов’язано із функціями і стадіями управління навчальним закладом.

За допомогою моніторингу є можливість дати відповідь на запитання про ефективність певної технології навчання, виділити фактори впливу на результати, довести залежність від кваліфікації педагога. Одна із головних вимог оцінювання навчального процесу — об’єктивність, яка визначається відповідністю фактичних успіхів науково-педагогічних працівників, студентів та оцінкою виявленого рівня знань (відповідно до державних стандартів), як кінцевого результату взаємодії на рівні вчитель-учень. Об’єктивність проведення моніторингу можлива за умови комплексної перевірки отриманих результатів на різних рівнях: учень-вчитель-адміністрація.

З 2002 року в нашій школі впроваджено систему моніторингу для вивчення результативності навчання учнів, а саме:

  • якість навчальних досягнень учнів;

  • середній бал навчальних досягнень учнів;

  • рейтинг вчителів;

  • рейтинг предметів у класі.

Саме тому однією з найпріорітетніших програм школи є програма «Моніторингові дослідження в навчально-виховному процесі». Метою моніторингу в школі є забезпечення ефективного відстеження якості освіти, аналітичне узагальнення результатів діяльності учасників навчально-виховного процесу, розробка прогнозу й забезпечення її розвитку.

Була створена і функціонує творча група «Моніторинг якості освіти», до складу якої увійшли адміністрація, вчителі, практичний психолог та медична сестра школи.

З метою запровадження моніторингу в навчально-виховний процес Харківської спеціалізованої школи №66 була розроблена модель моніторингових досліджень (додається), яка побудована за основними напрямками. А саме:

  • Педагогічний моніторинг (моніторинг якості освіти);

  • Кадровий моніторинг;

  • Програма «Обдарованість»;

  • Соціально-психологійний моніторинг;

  • Здоров´язберігаючий моніторинг;

  • Організація харчування;

  • Інформатизація закладу та рівень володіння ПК;

  • Результати участі випускників школи в ЗНО.

Моніторингові дослідження здійснюються в нашій школі за таким алгоритмом:

1. Формування мети і цілей моніторингу (навіщо потрібно його проведення, що дослідження може виявити для покращення освітньої діяльності). Даний етап передбачає визначення критеріїв, показників, індикаторів якості вимірювання.

2. Добір інструментарію для проведення моніторингу (цілеспрямований вибір анкет, тестів, методик, карт спостережень тощо).

3. Організація дослідження (складання плану, визначення терміна проведення і реалізація дослідження у спланованому режимі, визначення відповідальних осіб, використання інструментарію).

4. Збирання даних, тобто результатів заповнення анкет, виконання тестів, проведення спостережень за обраними методиками.

5. Оброблення та аналіз даних (може проводиться за допомогою математичної статистики, кореляційного або факторного аналізу, а також передбачає описове пояснення).

6. На основі інтерпретованих даних вироблення рекомендацій для вдосконалення досліджуваного явища.

7. Корекція - внесення певних змін під час навчального процесу на основі запропонованих рекомендацій. Контроль – фіксування правильного виконання вироблених рекомендацій.

8. За потреби результати моніторингу висвітлюються на семінарах, педагогічних радах або ж ураховуються у подальшому плануванні й програмуванні освітньої діяльності.

Для усунення виявлених проблем у навчально-виховному процесі, творчою групою розроблені рекомендації щодо організації вирішення проблеми (за М.Вороновим), а саме:

1.Усвідомлення проблеми (наявність її).

2. Визначення проблеми (у чому її сутність; прогноз бажаного результату та терміна вирішення).

3. Очікувані результати (позитив, негатив, супутні перешкоди).

4. Обмеження можливостей (брак часу, ресурсів, можливостей).

5. Збирання інформації про можливі варіанти вирішення проблем.

6. Вибір найоптимальнішого варіанту вирішення проблеми.

7. Упровадження рішення.

8. Оцінка результату.

9. Нова проблема.

Моніторинг будується на чітких підставах для вимірювання та порівняння. Підставою для цього є відповідність певному еталону: стандартові, нормі, вимозі тощо. У нашому навчальному закладі впроваджуються такі види моніторингу:

  • Інформаційний моніторинг;

  • Базовий моніторинг;

  • Проблемний моніторинг;

  • Управлінський моніторинг.

Розробляючи шкільну програму моніторингу якості освіти, враховувався вплив на якість освіти цілої низки факторів процесу аналізу зібраної моніторингової інформації, які ділимо на п'ять груп.



Фактори

процесу аналізу зібраної моніторингової інформації





Фактори, які школа може змінювати (організація й умови праці, відносини в колективі, забезпечення навчальними матеріалами, дотримання санітарних норм, кадрове забезпечення, розмаїтість освітніх програм тощо)





Фактори, які школа може змінювати за певних умов (організація вільного часу, зацікавленість батьків, організація навчальної праці тощо)






Фактори, на які школа може вплинути (особисті якості, фізична підготовленість, стан здоров'я, життєві плани учнів)





Фактори, на які школа може вплинути за певних умов (здатності, відносини в родині тощо)



Фактори, на які школа не може вплинути (біогенетичні здібності, рівень доходу родини, соціально-демографічні характеристики родин, статевий склад тощо)



Моніторинг формується як багаторівнева система повторюваних діагностичних процедур, проведених з використанням кількісних методик, що максимально об'єктивно відслідковує якісні показники навчальних досягнень учнів.

Освітній моніторинг можна віднести як до педагогічної, так і до управлінської категорії. Адміністрація школи виокремлює такі якісні показники управлінської інформації, що можуть бути отримані в ході моніторингу.




Моніторинг став інформаційною основою для прийняття рішень у рамках внутрішкільного контролю. При цьому моніторинг припускає не одиничний збір інформації, а постійний, за тими самими показниками з метою виявлення динаміки змін.
Наприклад, моніторинг пропусків уроків та його зв’язок із показником якості знань.
У школі протягом кількох років діє єдина загальношкільна система обліку відвідування учнями занять.

З боку адміністрації школи ведеться контроль за відвідуванням учнями навчання. В навчальному закладі заведено загальношкільні журнали обліку відвідування, створено систему звірки даних у журналі обліку та класних журналах. Підсумки відвідування аналізуються заступником директора з ВР, класними керівниками, за необхідністю розглядаються на нарадах при директорі, педрадах, радах профілактики, вживаються необхідні заходи щодо залучення дітей до навчання. В школі 1 раз на місяць проводяться засідання ради профілактики.
За результатами навчального року причини пропусків занять:

через хворобу: 26957 годин– 82 %

з поважних причин: 8277 годин – 18%

без поважних причин: немає.

Клас

Всього пропущено уроків

За хворобою


%

З поважних причин


%

Без поважних причин

1-А

1249

1103

88

146

12

-

1-Б

949

768

81

181

19

-

2-А

1650

1650

100

0

0

-

2-Б

1560

1560

100

0

0

-

3-А

1403

1112

79

291

21

-

3-Б

1226

987

81

239

19




4-А

1375

1021

74

354

26

-

5-А

3203

2533

79

670

21

-

6-А

3638

1952

54

1686

46

-

7-А

4147

2139

52

2008

48

-

8-А

3467

2153

62

1314

38

-

8-Б

2902

1701

59

1201

41

-

9-А

2459

1832

75

627

25

-

9-Б

2114

2044

97

70

3

-

10-А

3735

2663

72

1072

28

-

10-Б

2619

1739

64

880

36

-

Всього

35234

26957

77

8277

23

-



следующая страница >>