asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 13 14 15 16

1. Метод рівномірного нарахування амортизації полягає у періодичному відніманні амортизації на постійну величину, застосовується тоді, коли використання активів здійснюється незмінно, від періоду до періоду. Так, щорічно амортизаційні відрахування розраховуються за таким співвідношенням:або

, (1) де - амортизаційні відрахування за -й період, S – початкова вартість майна, - ліквідна вартість майна, - кількість періодів.

Відмітемо, що реальне зношення обладнання звичайно відбувається швидше на початку строку служби, ніж в кінці строку служби. Також, в умовах інфляції, рівномірна амортизація приведе з часом до суттєвого зниження собівартості продукції (списується номінальна вартість обладнання без індексації), а це приведе у свою чергу до підвищення суми податку з підприємства, оскільки при зменшенні собівартості зростає прибуток, а з ним і податок на прибуток. Тому в умовах інфляції підприємству вигідна так звана прискорена амортизація.

Далі розглянемо деякі методи прискореної амортизації.

2.Правило суми років

Величина амортизаційних відрахувань в і-му періоді за правилом суми років обчислюється таким співвідношенням:

, (2)

де S - початкова вартість майна, - кількість періодів,



– сума номерів років:.

За правилом суми арифметичної прогресії

.

- номери періодів у зворотному порядку

за формулою (2) утворюють спадну арифметичну прогресію, тому даний метод ще називають методом спадної арифметичної прогресії.

3. Метод фіксованого відсотка полягає в тому, що в кінці кожного періоду вартість, яку майно мало на початку періоду зменшується на одне й те ж число відсотків від цієї вартості. За цим методом вартість майна в кінці -го періоду обчислюється за формулою:

, (3)

де S- початкова вартість, – фіксована ставка відсотка, на яку зменшується залишкова вартість майна кожний період (рік), наприклад:

. (4).

Тоді амортизаційні відрахування за і-й період обчислюються за формулою:

. (5)

Метод фіксованого відсотка, дозволяє ще більше прискорити амортизацію, ніж метод суми років.

4. Метод подвійного відсотка полягає в тому, що фіксований відсоток зменшення вартості майна приймається рівним подвоєному відсотку зменшення вартості при рівномірній амортизації:

.

Наприклад, при рівномірній амортизації майна за 8 років річна норма амортизації становитиме . Тоді .

Для знаходження амортизаційних відрахувань використовуються співвідношення (3) –(5), як і в попередньому методі.

Модифікацією метода подвійного відсотка є метод -кратного відсотка, який полягає в тому, що фіксований відсоток зменшення вартості майна приймається рівним відсотку зменшення вартості при рівномірній амортизації, збільшеному в разів:.

Метод подвійного врахування амортизації припускає прискорену амортизацію майна. При цьому амортизація максимальна в перший період, а в наступні знижується.

У програмному засобі Excel розглянуті методи амортизації реалізовані у вигляді відповідних фінансових функцій

Функція

Метод амортизації

АПЛ

Метод рівномірної амортизації

АСЧ

Правило суми років

ФУО

Метод фіксованого відсотка

ДДОБ

Метод подвійного (k-кратного) відсотка

Врахування впливу амортизації на оподаткування

Основним об’єктом фінансово-економічного аналізу серед тих, які визначають результативність фінансово-господарської діяльності підприємств, є прибуток (і рентабельність як похідний показник від прибутку). У даному разі йдеться про прибуток у класичному розумінні, який уявляє собою головним чином різницю між виручкою підприємства від реалізації (продажу) товарів, робіт, послуг і витратами на виробництво (обіг), тобто їх собівартістю. Тим часом законодавство України, яке регулює господарську діяльність суб’єктів підприємництва і порядок організації бухгалтерського обліку й звітності, з одного боку, і систему оподаткування прибутку підприємств, з другого, під терміном “прибуток” визначає два різних економічних явища, а саме: прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємств і прибуток як об’єкт оподаткування. Об’єктами фінансово-економічного аналізу виступають вони обидва (хоч і не в зіставному та різноаспектному розумінні).

У законодавстві України, яке регулює оподаткування прибутку підприємств, прибутком вважається сума валових доходів (доходів від усіх видів діяльності), скоригована певним чином для цілей оподаткування і зменшена на суму валових витрат підприємства і на вартість зношення (амортизації) основних засобів та нематеріальних активів. Склад валових доходів та валових витрат свідчить про те, що прибуток як об’єкт оподаткування являє собою досить умовну величину, яка характеризує співвідношення між доходами та витратами підприємства за певний, законодавчо встановлений період оподаткування. Безпосередньо залежить від собівартості продукції та витрат на виробництво (обіг) цієї продукції. Прибуток як об’єкт оподаткування визначається за даними спеціального податкового обліку, який не збігається з бухгалтерським обліком прибутку.

Важливою особливістю показника прибутку як об’єкту оподаткування (і це аж ніяк не може не враховуватися при аналізі цього показника) є те, що, з одного боку, кожне підприємство водночас і зацікавлене у його збільшенні, бо саме валові доходи підприємств – єдині джерела їх реальних прибутків, і об’єктивно, з огляду на необхідність досягнення мінімуму сплати податку до бюджету, прагне у кожний звітний період до його мінімізації. Саме ця особливість даного показника викликає інтерес до нього як до об’єкта аналізу, а як якісний показник фінансово-господарської діяльності підприємств він не може конкурувати з показником прибутку в класичному розумінні цього слова.

Таким чином, збільшення амортизаційних відрахувань веде до зростання витрат на виробництво продукції, а отже, за фіксованого рівня цін зменшує прибуток. Однак розміри збільшення амортизаційних відрахувань і зменшення прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, не збігаються, бо кошти, які спрямовуються на амортизацію основних фондів, не оподатковуються, на відміну від прибутку, а навпаки, ще й зменшують останній до оподаткування. Тому для підприємств вигідніше збільшувати суму амортизаційних відрахувань в основне джерело фінансування технічного розвитку підприємств в умовах ринкової економіки, забезпечуючи їм пом’якшення податкового режиму.

Слід зазначити, що за умови оподаткування підприємства згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” існуючий порядок нарахування амортизаційних відрахувань порівняно з лінійним дає змогу знизити платежі з податку на прибуток на початку строку функціонування основного засобу. Сума коштів, заощаджена завдяки перенесенню сплати суми податку на прибуток на наступні податкові періоди, може бути інвестована і приносити дохід, який наростатиме в наступні роки. Повну економічну вигоду від застосування існуючого порядку нарахування амортизаційних відрахувань можна оцінити з використанням процедури підрахунку теперішньої вартості грошового потоку.

36. Автоматизація розвязування задач оптимального вибору в процесах управління

Основна задача лінійного програмування

Оптимізаційною наз-ся задача, в якій необхідно знайти найбільше або найменше значення деякої величини, яка задовольняє певні умови (с-ми обмежень).

Нехай потрібно знайти максимум або мінімум функції

n

Z=∑ci xi, де ci – числові коефіцієнти, xi –змінні.

i=1

При цьому отриманий максимум або мінімум має задовольняти певну систему умов:

{Ах>= (<=)b, х>=0

Така задача наз-ся задачею лінійного програмування, функція z наз-ся цільовою, а вищеназвана система – системою обмежень. Приклади задач лінійного програмування: транспортна задача, оптимізація управління обіговим капіталом, планування штатного розкладу. Розвязання ЗЛП дозволяє знайти оптимальний розвязок задачі, оптимальні значення результуючих змінних за умови виконання певних обмежень.

Оптимальне планування господарської діяльності торгівельних підприємств та її розв’язування в Excel.

Напр, ЗЛП стосовно діяльності торг. п-ва може звучати наступним чином:

Фірма виробляє декілька видів продукції, відомі норми витрат комплектуючих на в-цтво цієї продукції і запас комплектуючих на складі. Відома також ціна на кожен вид продукції. Скільки фірмі потрібно виробити кожного виду продукції, щоб ортимати максимальний прибуток?

В даному випадку цільова функція Z- максимальний прибуток, який може отримати фірма за заданих умов, а обмеження стосуються запасів комплектуючих на складі і норм витрат їх на виробництво. Х1,Х2…Хn- це оптимальна кількість виробництва кожного виду продукції, яку ми отримуємо в рез-ті розвязку задачі. В Excelі вона розв’язується за доп. пакету Аналізу, в якому міститься пункт «Поиск решения».

Інші обмеження, які можуть враховуватися в ЗЛП:

  1. Обмеження за трудовими ресурсами

  2. Обмеження за корисною площею

  3. Обмеження за зар. платою

  4. Планові обмеження (прибуток від реалізації)

  5. Фізичні обмеження

Постановка та розв’язування транспортної ЗЛП.

У сучасній економіці торгівлі велике значення мають задачі, пов’язані з транспортуванням вантажів. Транспортування товарів від пунктів виробництва до пунктів їх споживання вимагає великих витрат. Вони залежать від:відстані; схем перевезень; видів транспорту тощо.

Транспортна задача – це задача вибору оптимального варіанта доставки товару від пунктів виробництва до пунктів споживання з урахуванням усіх реальних можливостей.

Серед багатьох прикладів застосування транспортної задачі в торгівлі зазначимо такі:

  • Оптимальний розподіл торгівельної площі магазинів різних районів під групи різних товарів;

  • Оптимальний розподіл баз і торгівельних точок у населених пунктах тощо.

Використання розрахунків транспортної задачі, як правило, знижує транспортні видатки на 10-30%.

Транспортні задачі за своєю постановкою поділяються на кілька груп:

  • Задачі на мінімізацію вартості перевезень товару від пунктів виробництва до пунктів споживання;

  • Задачі на мінімізацію довжини маршруту при перевезенні вантажу від одного постачальника до кількох споживачів;

  • Задачі на мінімізацію строків перевезення товару від пунктів виробництва до пунктів споживання тощо.

Приклад транспортної задачі

Деяка фірма будує дорогу. Їй необхідні постачання: піску, гравію, бетону, асфальту та ін. По мірі будівництва фірма віддаляється від старих постачальників (кар’єрів, бетонних заводів, залізниці та ін.), транспортні витрати зростають. Фірма шукає нових постачальників, менеджери перераховують транспортну задачу, оцінюють витрати на перевезення матеріалів, хочуть їх мінімізувати.

В загальному випадку транспортна задача полягає в тому, що необхідно доставити необхідну кількість ресурсів від розподілених в просторі постачальників до розподілених в просторі споживачів.

При цьому товари можуть доставлятися з будь якого «заводу» на будь який «склад», але витрати на перевезення будуть різними.

Мета розв’язання транспортної задачі : Cкласти найкращий оптимальний план перевезень від постачальників до споживачів з урахуванням обмежених ресурсів постачальників і відомими потребами споживачів. Мінімізувати витрати на перевезення.

Нехай відомі:

1) Перелік споживачів j=1,m і об’єми їх потреб - ;

2) Перелік постачальників і=1,п і їх потужності - ;

3) Витрати на поставку одиниці вантажу від кожного постачальника до кожного споживача - cij; і=1,п; j=1,m.

Позначимо через xij - невідомі планові кількості перевезень від i–го постачальника до j –го споживача. Тоді математична модель транспортної задачі буде такою:

, (1)

(2)

(3)

де - невід’ємні об’єми перевезень, z - функція мети: мінімізація загальних витрат при перевезені товару від всіх постачальників до всіх споживачів, - план поставок від i –го постачальника по всім споживачам, - план поставок j–му споживачеві від всіх постачальників. В Excelі вона розв’язується за доп. пакету Аналізу, в якому міститься пункт «Поиск решения».
Постановка задачі про призначення на роботу
i(i=1,n) робітників можуть виконувати j(j=1,m) видів робіт. Вартості cij виконання і – м робітником j – ї роботи відомі. Необхідно скласти план виконання робіт так, щоб всі роботи були виконані, кожний робітник був зайнятий тільки на 1 роботі, а сумарна вартість виконання всіх робіт була мінімальною.

Відмітимо, що коли число робіт співпадає з числом робітників, то задача є збалансованою.

Якщо задача не збалансована, то перед початком її розв’язання необхідно її збалансувати, ввівши відповідне число фіктивних рядків або стовпчиків з достатньо великими штрафними вартостями робіт.

Побудуємо математичну модель збалансованої задачі про призначення на роботу.

Нехай змінна

Тоді модель має такий вигляд.

Функція мети

, (1)

при обмеженнях:

,

, (2)

. (3)
Обмеження (2) означають, що кожна робота має бути виконаною і кожний робітник виконує лише одну роботу. В Excelі вона розв’язується за доп. пакету Аналізу, в якому міститься пункт «Поиск решения».


<< предыдущая страница