asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 4 5

ФОРМА ДОКУМЕНТУ РОЗРОБКИ ПРОЕКТУ (ДРП СВпр)

сторінка

ДОДАТОК 5



    Проект спільного ВПРОВАДЖення (СВпр)

    форма проектного документу1




зміст



A. Загальний опис проектної діяльності
B. Застосування базової методології
C. Тривалість проектної діяльності / Терміни кредиту
D. Застосування плану та методології моніторингу
E. Оцінка парникових викидів по джерелам
F. Вплив на екологію
G. Коментарі зацікавлених сторін

Доповнення



Доповнення 1: Контактна інформація участників проектної діяльності
Доповнення 2: Інформація про державне фінансування

Доповнення 3: Базова інформація
Доповнення 4: План моніторингу

РОЗДІЛ A. Загальний опис проектної діяльності

A.1 Призначення проектної діяльності:
УкрГідроЕнерго (УГЕ), Проект Реабілитації ГЕС, Україна (що далі називається "Проект" або "Проектна Діяльність")і

A.2. Опис проектной діяльності:
Проект включає реконструкцію 46 гідроагрегатів дев"яти станцій на річках Дніпро та Дністер. Сюди входить заміна гідросилового, електротехнічного та гідромеханічного обладнання, такого як затвори, турбіни, генератори, системи збудження та регулювання, системи управління, захисту та автоматизації, вимикачі та допоміжне обладнання.
Деякі з найстаріших гідроагрегатів (будуть реконструйовані в рамках Проекту) були введені в експлуатацію 70 років тому і, хоча вони давно застаріли, продовжують експлуаттуватися з рівнем ефективності, що постійно знижується. В Україні вироблення електроенергії ГЕС обмежується обсягами водосховищ. Тому бажано эксплуатувати турбіни з високою ефективністю для виробництва максимальної кількості електроенергії при тих джерелах води, що є в наявності.
В результаті Проекту підвищиться потужність та ефективність реабілітованих ГЕС. Додаткова електроенергія, що виробляється гідроагрегатами в години пікових навантажень, замінить електроенергію, що виробляється тепловими станціями. Очікується, що скорочення викидів завдяки заміні енергії ТЕС складе більше 1,5 млн. тCO2у в період з 2006 року і до кінця 2012 року.
Проект буде здійснюватися поетапно, і в міру реконструкції гідроагрегатів ГЕС, що включені в Проект, будуть виробляти більшу кількість електроенергії. Очікується, що до кінця 2012 року виробництво складе приблизно 470 ГВтг/рік.
Зараз в Україні АЕС покривають більшу частину базисного навантаження. Так як ГЕС під час пікових навантажень використовуються на повну потужність, ТЕС повинні покривати тільки перевищення попиту. Більшість ТЕС, що входять в енергосистему, були побудовані до 80-х років, а найстаріші станції були побудовані в 50-х роках. Зазвичай такі станції мають дуже низбку ефективність і потребують великих обсягів техобслуговування.

Проект принесе низку вигід як місцевого, так і всеукраїнського масштабу. З його допомогою збільшиться надійність енергопостачання шляхом збільшення спроможності реабілітованих ГЕС забеспечувати покриття в критичні моменти пікових навантажень та регулювання частоти. Він також включає додаткову технічну допомогу щодо покращення управління водними ресурсами та експлуатації станцій. Крім того, в рамках Проекту будуть встановлені системи моніторингу безпеки гребель, включаючи всі компоненти, що відносяться до них.
З точки зору екологічної вигоди впровадження Проекту призведе до зниження забруднення повітря такими викидами застарілих ТЕС, як SO2, NOX и CO2. Забруднення води також буде знижено в деяких водосховищах завдяки установці екологічно безпечних робочих коліс гідроагрегатів, що запобігають витоку масла.
A.3. Учасники проекту:
Учасники проекту:

  • УкрГідроЕнерго (УГЕ)2

  • Міжнародний Банк Реконструкції та розвитку (МБРР) як Довіритель Нідерландського Фонду по продажу/купівлі прав на викиди вуглецю в Європі


МБРР є контактною організацією для Проектної Діяльності.
Сторони, що приймають участь:

  • Україна, приймаюча Сторона

  • Нідерланди


A.4. Технічний опис проектної діяльності:
A.4.1. Місцеположення проектної діяльності:
A.4.1.1. Приймаюча(і) Сторона(и):
Україна
A.4.1.2. Регіон/Штат/Провінція и т.ін.:
Сім майданчиків та дев’ять станцій на річках Дніпро та Дністер
A.4.1.3. Детальний опис фізични місць положення, включаючи інформацію, що дозволяє точно ідентифікувати дану проектну діяльність (максимум одна сторінка):
Проект буде здійснюватись на дев’яти станціях вздовж рік Дніпро та Дністер (район Новодністровську). Дніпро протікає через центральну частину України, а Дністер - в західній частині України. Майданчики на річці Дніпро (та назви станцій) наступні:
Київ (Київська гідроакумулююча електростанція та Київськая гідроелектростанція)

Канів (Канівська гідроелектростанція)

Світловодськ (Кременчукська гідроелектростанція)

Дніпродзержинск (Дніпродзержинська гідроелектростанція)

Запоріжжя (ДніпроГЕС-1 та ДніпроГЕС-2)

Нова Каховка (Каховськая гідроелектростанція)
A.4.2. Категорія(ії) проектної діяльності:
До проекту застосовується категорія "виробництво електроенергії в енергосистемі із поновлюємих джерел"
A.4.3. Технологія, що використовується в рамках проектної діяльності:
Проект включає реабілітацію всього 46 гідроагрегатів. Сюди входить заміна гідросилового, електротехнічного та гідромеханічного обладнання, такого як затвори, турбіни, генератори, системи збудження та регулювання, системи управління, захисту та автоматизації, вимикачі та допоміжне обладнання.
Більша частина механічного обладнання буде вироблятися в країні, а системи управління та регулювання, вимикачі та інше електричне обладнання буде імпортуватися з-за кордону.
Проект також включає будівельні роботи на гідротехнічних спорудах та встановлення автоматизованих систем моніторингу безпеки гребель.
A.4.4. Коротке пояснення причин зниження антропогенних викидів антропогенних парникових газів (ПГ) по джерелам в результаті запропонованого проекту СВпр, включаючи причини відсутності зниження викидів у випадку невиконання запропонованої проектної діяльності, приймаючи до уваги національні та/або локальні стратегії та обставини:
У зв’язку з тим, що в результаті Проекту не збільшиться площа водосховищ, додаткова енергія буде вироблятися реабілітованими ГЕС без викидів ПГ. Завдяки цьому знизяться антропогенні викиди ПГ щляхом заміщення електроенергії, що виробляється електростанціями, які працюють на викопному паливі. В період з 2006 року до кінця 2012 року, впровадження Проекту повинно призвести до загального сокрочення викидів в 1,567,949 тCO2у.
Проект не є BAU, як показано в аналізі інвестування (див.. розділ B.2. – Крок 2). Крім того, аргументи, що підтверджують принцип додатковості, далі доводять, що Проект є додатковим внаслідок того, що він стикається зі значними перешкодами.
A.4.4.1. Прогнозований обсяг скорочень викидів протягом обраного періоду кредитування:
Планується, що Проект загалом виробить 1,567,949 тCO2e протягом 2006- 2012 рр. В період дії кредиту з 2008 р. по 2012 р. планується, що Проект загалом виробить 1,496,553 тCO2e.
A.4.5. Державне фінансування проектної діяльності:
Світовий Банк може надати Проекту позику в 127 млн доларів США як частину Кредиту по гнучкій схемі Світового Банку по програмі розвитку та реформи енергетичного сектору. Однак, на момент складання ДРП позика ще тільки мала бути оформлена
Ця позика не стосується надання офіційної допомоги на розвиток (OДР) якоїсь конкретної країни.
SECTION B. Застосування базової методології для проекту
B.1. Базова методологія, що застосовується до проектної діяльності:
Цей ДРП притримується ACM0002 у своїй основній структурі із змінами, щоб зробити його більш відповідним умовам, створеним в Україні. Цей напрямок також враховує критерії базових положень, що включені в Додаток В Рекомендацій щодо виконання статті 6 Кіотського протоколу.
B.1.1. Обгрунтування вибору методології та причинчому вона є прийнятною для проектної діяльності:
Проект є пов’язаною з енергосистемою діяльністю по виробництву поновлюємих видів енергії, що має нульові викиди тa наступні характеристики, які відносяться до визначення базових викидів:


  • Проект забезпечує додання виробництва електроенергії від реконструкції гідроенергетичного джерела, а об’єм існуючих водосховищ не збільшується;

  • Проект не являє собою діяльність, що включає перехід від викопних видів палива до поновлюємих видів енергії на проектному майданчику;

  • Електроенергетична система чітко визначена (як енергосистема України) і інформація щодо характеристик енергосистеми доступна;



B.2. Опис того, як методологія застосовується в контексті проектної діяльності:
Вважають, що обсяг експлуатаційних викидів (OЕВ) найкраще показує, що трапилося б при відсутності Проекту. Проект не вплине на встановлений обсяг викідів завдяки встановленій потужності енергосистеми України, що перевищує норму. Поточне перевищення потужності сягає більше 43%; піковий попит становить приблизно 28 ГВт в порівнянні з загальною встановленою потужністю в 55 ГВт (Державний комітет статистики України). Очікуєме виробництво електроенергії по проекту (470 ГВтч в год) складає лище 0.26% від усієї едектрогенеруючої системи України (182,200 ГВтч за 2004 р.). Тому, не можна уявити, що Проект матиме якийсь вплив на тенденції розвитку енергетичного сектору України. Додання потужності були нечисленними в минулому і, маючи велике перевищення потужності в системі, невеликі додання плануються на майбутнє. В 2005 р. Україна завершила та ввела в експлуатацію два атомних реактори (1ГВт кожний). Їх будівництво почалось 20 років тому в колишньому Радянському Союзі. Ці два атомні агрегати складають єдине значне додання потужності до енергосистеми з 1980 рр.
Базовий варіант – це кількість та тип електроенергії, яка вироблялася б за інших обставин шляхом експлуатації станцій, пов’язаних з енергосистемою. Проект замінить електроенергію, що виробляють теплові станції в пікові періоди. Скорочення викидів будуть заявлятися на основі загальних викидів CO2 зменшених внаслідок Проекту.
Станції в межах ОЕВ аналізуються для визначення коефіцієнту викидів CO2 (КВС) енергосистеми України3. Дешеві/постійні джерела, які виключені з розрахунку КВС для ОЕВ, це – атомні та гідростанції4. Атомні агрегати в Україні експлуатуються, як must-run агрегати базового навантаження, а їх профіль виробництва не підпадає під вплив Проекту. Діючі гідроустановки також виробляють при повній потужності та в постійному режимі, а Проект не впливає на виробництво електроенергії діючими гідроагрегатами.


До того ж, за прогнозами попит на електроенергію в Україні зросте в майбутньому. Цей підвищений попит буде в основному задовольнятися тепловими електростанціями5, що призведе до того, що частка дешевих/постійних джерел в українській енергосистемі постійно знижуватиметься6. Існують великі виробничі можливості по надлишковому виробництву від теплових станцій (вугілля) в Україні і жодна з них не може вважатися постійним джерелом енергії, бо вони управлятися з диспетчерського пульту по черзі, тобто нема необхідності управляти якоюсь конкретною, індивідуальною тепловою станцією з метою регулювання чи забезпечення потреб постачання.

Зробили висновок, що Проект не замінить дешеві/постійні джерела (в будь-який момент часу) зараз чи в передбачуваному майбутньому. Розрахунки ОЕВ КВС, як середній показник решти генеруючи джерел є консервативними, бо середній КВС усієї решти станцій нижчий ніж остання станція в порядку розоділу експлуатаційних характеристик: агрегати з найнижчою ефективністю та найвищою вартістю за МВтг типово розподіляються останніми в будь-якій енергетичній системі.
Зібрані разом дані по виробництву та споживанню палива,отримані від Державного комітету статистики України використовуються для обчислення ОЕВ7. Для показників найнижчої теплотворності та коефіцієнтів викидів вуглецю для викопного палива використовують значення IPCC при відсутності офіційних показників по країні.
ОЕВ для Проекту – це середньозважений показник виробництва усіх виробляючих джерел, за виключенням найдешевших/ постійних джерел8, що визначається ex post.9 Виробництво по Проекту заявлено для частки підвищеного виробництва електроенергії, що подається в систему внаслідок реконструкції (підвищена ефективність) гідроагрегатів (визначено в межах Проекту)10. Базові викиди визначаються множенням простого коефіцієнта ОЕВ на об’єм виробництва за Проектом. Оцінені скорочення викидів для кожного року Проекту до 2012 року представлені в розділі E.6. Проект є додатковим з точки зору зниження викидів і тест на додатковість виконаний в розділі нижче, щоб продемонструвати, що Проект не є BAU через низку перешкод.
B.3. Опис того, якантропогенні викиди ПГ джерелами скорочуються нижче рівня тих, які зявлялися б при відсутності зареєстрованої діяльності по проекту СВпр:
Наступні кроки використовуються, щоб довести додатковість Проекту:
КРОК 1 – Визначення альтернатив проектній діяльності, узгоджених з діючими законами та положеннями

КРОК 2 – Аналіз капіталовкладень

КРОК 4 – Аналіз загальної практики

КРОК 5 – Вплив прибутку СВпр

КРОК 1 – Визначення варіантів для проектної діяльності узгоджених з діючими законами та нормативними документами
Підкрок 1a. Визначити варіанти для проектної діяльності:
Застосовуються наступні варіанти:


  1. Додаткова електроенергія постачається новою тепловою станцією/новими тепловими станціями або в результаті розширення існуючих станцій




  1. Учасник Проекту вирішує, що проект виробництва електроенергії не виправданий. Продовження існуючого положення означає те, що діючі теплові станції продовжують постачати електроенергію в енергосистему України в пікові години.




  1. Запропонована діяльність по Проекту впроваджена і реабілітовані гідроагрегати виробляють підвищений об’єм електроенергії на продаж до енергосистеми України в години пікового навантаження.


Варіант 1 був би не правдоподібним варіантом для учасника Проекту тому, що, як зазначено вище, вже в наявності великий обсяг надлишкової теплової потужності. Більш того, висока вартість спорудження теплових станцій в секторі, дуже обтяженому боргом, робить цю альтернативу неможливою.
Зважаючи на те, що варіант 3 є сценарієм Проекту, варіант 2 є єдиним можливим базовим сценарієм. При відсутності Проекту, викиди CO2 будуть неослабно відбуватися з застарілих теплових електростанцій. Гідроелектроенергія, що розподіляється до теплових станцій в пікові періоди, є поновлюємим енергоджерелом. Електроенергія, вільна від викидів, що виробляється Проектом, замінить електроенергію з інтенсивними викидами CO2, виробляється тепловими станціями.
Проекту необхідна фінансова допомога, щоб сприяти послабленню перешкод Проекту (див. Кроки 2 та 3 нижче). Це підштовхнуло УГЕ до пошуку альтернативних шляхів, включаючи СВпр, з метою підвищення віддачі по Проекту та скорочення можливості ризику, пов’язаного з його впровадженням.
Підкрок 1b. Застосування відповідних законів та нормативних документів:
Усі варіанти відповідають законам та нормативним документам, що застосовуються.
КРОК 2 – Аналіз капіталовкладень
Підкрок 2a – Визначити відповідний метод аналізу
Для того, щоб визначити, чи запропонований Проект є фінансово привабливим способом дії, його ВНР порівнюється з релевантним еталонним показником для подібних проектів в Україні. Аналіз був закінчений нижче.

Підкрок 2b – Опція III – Застосувати еталонного аналізу
ВНР вважається найбільш придатним фінансовим показником для Проекту. Еталонний показник виводять з комерційних процентів позик України, які останнім часом були на рівні 17.8% за рік 11

Премія за ризик для енергетичних проектів повинна додаватися до комерційного проценту позики, щоб досягти відповідного показника для Проекту. Точки зору експертів відрізняються в межах 5-10% щодо цієї премії за ризик. Заради принципу консервативності аналізу додатковості, обирають нижчі відмітки цього діапазону, що дає 22.8%, як еталонне значення, що підходить до цього Проекту.
Підкрок 2c – Обчислення та порівняння фінансових показників
Нижчеподана таблиця представляє основні дані, що використовуються для обчислення ВНР для Проекту.


Назва

значення
Фінансові подробиці




Курс обміну валюти

5.28 укр грн / 1 долар США

Початкова вартість Проекту (до податків та мита)

296,000,000 доларів США

Тариф на електроенергію

0.0114 дол США/кВтг (в 2012)

Продаж електроенергії (470,000,000 kWh)

5,340,909 доларів США(в 2012)

Тривалість Проекту

35 років
Витрати




Затрати на експл та обслугов (заощадження) /рік

- 3,774,671 доларів США12 (в 2012)

ВНП Проекту

4.1%


Допущення даних


  • Кошти на обладнання гідроагрегатів і т. ін. надавалися розробником проекту на основі квот, консультації з експертами по поновлюємим видам енергії та промисловим стандартам.

  • Розрахункові майбутні тарифні ставки для електроенергії, що виробляє гідроенергетика, були подані компанією УГЕ. Прогнози розкладаються на множники при необхідності значно підвищити тарифну ставку для того, щоб спробувати компенсувати проектний капітал, що інвестувався.

  • Продаж електроенергії досягне пікового значення в 2012 після реконструкції всіх гідроагрегатів по Проекту.

  • Збереження коштів на експлуатацію та обслуговування були оцінені розробником Проекту на базі затрат на експлуатацію Проектних гідроагрегатів до реконструкції в порівнянні з прогнозованими витратами на експлуатацію тих самих агрегатів після реконструкції.


Ряд економічних показників перешкоджають тому, щоб Проект був впроваджений на основі BAU. Проект вимагає високого початкового капіталовкладення в розмірі приблизно 296 млн доларів. Однак, внаслідок низьких тарифних ставок в Україні, прибуткова база занадто мала, щоб ефективно покрити кошти початкових інвестицій. Високі початкові кошти разом з малою прибутковою базою в результаті дають низьку ВНР.
ВНР Проекту оцінюється в 4.1%, яка набагато нижча еталонного показника в 22.8%/рік. Додатковий потік прибутку шляхом продажу ОСВ міг би сприяти підвищенню рентабельності Проекту і ослабленню інших перешкод.
Підкрок 2d –Аналіз чутливості


        Наступні припущення аналізуються, щоб показати, що висновок щодо фінансової привабливості Проекту непохитний при різних сприятливих сценаріях:




  1. Тариф на електроенергію буде на 10% за рік вищим ніж очікується. (ВНР Проекту = 7.5%)

  2. Початкові витрати на обладнання, і т.ін. будуть на 15% нижчі ніж очікуються. (ВНР Проекту = 5.0%)

  3. Економія коштів на експлуатацію та техобслуговування буде на 15% вище ніж очікується. (ВНР Проекту =4.6%)




        Хоча пункти 1), 2), та 3) були обчислені дуже консервативним способом, все ж очікують, що ВНР Проекту буде набагато нижчою значення еталонного показника, що становить 22.8%.


Аналіз чутливості підтверджує той факт, що Проект навряд чи буде фінансово привабливим і не є BAU.
Аргумент, що підтверджує додатковість
Проект натрапляє на низку перешкод, які заважають його впровадженню на основі BAU. Зараз економічне та політичне становище в Україні не є такими, що ведуть до додання нових ГЕС або реконструкції старих ГЕС. Як вказано вище, енергосистема України має надлишкову потужність, тому нема нагальної потреби впроваджувати нові енергогенеруючі проекти. Енергетичний сектор має великий борг в результаті низького рівня грошових зборів в минулому та низьких тарифних ставок, які нижчі собівартості енергетичної продукції.13 Агенції кредитних рейтингів також оцінюють Україну, як країну високого ризику.14
Хоча Проект отримає пільгові умови позики для приблизно 43% початкової суми інвестиції, ризик полягає в тому, що Проект натрапляє на значні перешкоди. Це можна підтвердити тим фактом, що, хоча УГЕ намагалася реконструювати 10 гідроагрегатів, використовуючи кошти компанії, проект не могли закінчити через брак доступних коштів. Наступний детальний аналіз основної економічної здійснимості реконструкції гідроагрегатів в Україні привів до висновку, що впровадження проекту неможливе позики на пільгових умовах. На додачу, допомога СВпр забезпечує спосіб виплати процентів по позиці. В очікуванні того, що новий закон буде прийнято цього року, щоб примусити енергетичний сектор сплатити більше 7.7 млрд доларів США15 боргу в найближчому майбутньому, сприяння СВпр допоможе забезпечити успішне впровадження Проекту в умовах високого ризику боргу.
КРОК 4 – Аналіз загальної практики
Підкрок 4a – Проаналізувати інші види діяльності, схожі на запропонований проект
У 2002 році УГЕ закінчила реконструкцію 16 гідроагрегатів, що фінансувалася позикою Світового банку на пільгових умовах. Скоро після цього УГЕ розпочала проект реабілітації наступних 10 агрегатів, за рахунок власних коштів. Крім цих заходів та двох нещодавно закінчених атомних станцій, за останні 25 років в енергосистемі України не було іншого нового збільшення потужності.
Підкрок 4b –Обговорити будь-яку подібну опцію, що з’являється
16 гідроагрегатів, які УГЕ закінчила в рамках 1 етапу частково фінансувалися з пільгової позики від Світового Банку в той час, коли проблема боргу по сектору не стала центром уваги національної політики. З 2002 року, борг галузі продовжував постійно зростати і це підштовхнуло складання нового законопроекту, який буде прийнято цього року, щоб примусити енергетичну галузь розрахуватись з боргом, що складає більше 7.7 міліардів доларів США. Маючи намір стабілізувати енергетичну галузь і скоротити борг, енергогенеруючі компанії будуть змушені підвищити рентабельність.
Нестача капіталу внаслідок низьких тарифів вказувалась як основна причина, чому проект реабілітації УГЕ розпочався в 2002 році (реконструювати 10 гідроагрегатів) не був завершений16. Це підтверджує вищевказаний аргумент та відображає високий рівень ризику в енергетичному секторі України сьогодні.
КРОК 5 – Влив Прибутку СВпр
Очікуємий прибуток від СВпр враховувався при плануванні проектних коштів і допоможе збільшити рентабельність проекту. Додаткове джерело надходжень також сприятиме пом’якшенню інших перешкод.
B.4. Опис того, як визначення межі проекту залежно від обраної базової методології застосовується в діяльності по проекту:
Для того, щоб утримувати консервативний метод, єдиним газом, що включений в розрахунок базових викидів є CO2.
Просторова протяжність межі Проекту включає будмайданчики Проекту (перелік яких подано в розділі A.4.1.3.) та всі ГЕС, фізично зв’язані з енергосистемою України.
B.5. Детальна інформація по базовому варіанту, включаючи дату закінчення базового дослідження та ім’я особи (іб)/назва організації (ій), що визначають базовий варіант:
Базове дослідження було закінчено в травні 2005 року компанією:
Комітет по фінансуванню екологічно чистих видів енергії

Mitsubishi Securities Company Ltd.

Токіо, Японія

Teл: (81-3) 6213-6860

E-mail: hatano-junji@mitsubishi-sec.co.jp
Комітет по фінансуванню екологічно чистих видів енергії, Mitsubishi Securities Co. Ltd. розробив базовий варіант Проекту під керівництвом CFB.

SECTION C. Тривалість проектної діяльності / Пeріод кредитування
C.1 Тривалість проектної діяльності:
C.1.1. Дата початку проектної діяльності:
01/01/2006
C.1.2. Очікуємий експлуатаційний ресурс проектної діяльності:
35 років
C.2 Вибір періоду кредитування та відповідна інформація:
C.2.1. Поновлюємий період кредитування
C.2.1.1. Дата початку першого періоду кредитування:
01/01/2008
C.2.1.2. Тривалість першого періоду кредитування:
Не застосовується
C.2.2. Фіксований період кредитування:
C.2.2.1. Дата початку:

>>
C.2.2.2. Тривалість:

>>
РОЗДІЛ D. План моніторингу
D.1. Позиції, що підлягають контролю:
Наступні моменти повинні контролюватися, щоб визначити базові викиди консервативним та прозорим способом17:


  • Назви станцій та номери для тих гідроагрегатів, які поновили роботу після проведення реконструкції як частини Проекту18.

  • Обсяг чистого виробітку (MВтг/рік), що подається в енергосистему кожною ГЕС, задіяною в проекті.

  • Загальний витік води (м3/рік) для кожної ГЕС, задіяної в проекті

  • Простий коефіцієнт ОЕВ (тCO2/MВтг), обчислений ex post.

  • Зібрані дані по споживанню палива (кт/рік) для всіх тепловиробляючих джерел, прикріплених до енергосистеми України

  • Коефіцієнт викидів CO2 кожного типу палива.

  • Зібрані дані по виробництву електроенергії (MВтг/рік) для всіх джерел, що виробляють енергію в складі енергосистеми України


Показники базової продуктивності для станцій були визначені ex ante на основі фактичних даних з 2002р. по 2004 р.

D.2. 1. Опція 1: Моніторинг викидів по проектному сценарію та базовому сценарію


D.2.1.1. Дані, що необхідно збирати, щоб проводити моніторинг викидів внаслідок діяльності по проекту, та спосіб збереження цих даних:


Ідентифік. номер
(Прохання ко ристуватися нумерацією для полегшен перехресного посилання на табл. D.3)

Змінні дані

Джерело даних

Одиниця даних

Вимірюється (в), обчислюється (обч) або очікується

(оч)

Частота реєстрації

Частка даних, що підлягають моніторингу

Як будуть зберігати дані? (електронний вигляд/ твердий варіант)

Примітки


























































D.2.1.2. Опис формул, що використовуються для оцінки проектних викидів (по кожному виду газу, джерела, формули/алгоритму, одиниць викидів екв. CO2)


Проектні викиди відсутні.



D.2.1.3. Релевантні дані, необхідні для визначення базової лінії антропогенних викидів джерелами ПГ в межах проекту, та спосіб збору та збереження таких даних:


Ідентифік. номер
(Прохання ко ристуватися нумерацією для полегшен перехресного посилання на табл. D.3)

Змінні дані

Джерело даних

Одиниця даних

Вимірюється (в), обчислюється (обч) або очікується

(оч)

Частота реєстрації

Частка даних, що підлягають моніторингу

Як будуть зберігати дані?18 (електронний вигляд/ твердий варіант)

Примітки

1

Назва реконструйованої стан

ції та номер гідроагрегату




текст

в

щоденно

100%

електронний

Проектні ГЕС будуть включені в розрахунки скорочень викидів, починаючи роком, в якому буде реконструйовано перший гідроагрегат.

2

Чистий виробіток кожним реконструцованим гідроагр-ом





MВтг/рік


в


постійно


100%


електронний

Реєструється електролічильником і дані агрегуються щорічно для кожного гідроагрегату. Загальний показник для кожної ГЕС повторно перевіряється по надходженнях від продажу.

3

Загальна витрата води для кожної ГЕС (м3/рік)





м3/рік


в, обч


щоденно


100%


електронний

Використовують, щоб визначити базове виробництво гідростанціями (що включені до проекту) до реконструкції

4

Коефіцієнт викидів CO2 енергосистеми




тCO2/MВтг

обч

щорічно

100%

електронний

Визначається ex post в кінці кожного року.

5

Обсяг кожного викопного палива, спожитого кожним джерелом живлення




різні

в

щорічно

100%

електронний

Отримують з Державного комітету статистики України.

6

Коефіцієнт викидів CO2 кожного типу палива




тCO2/TДж

в

щорічно

100%

електронний

За умовчанням використовують показники IPCC, якщо відсутні офіційні показники по країні.

7

Вироб-во електроен. кожного джерела живлення




MВтг/рік

в

щорічно

100%

електронний

Отримують з Державного комітету статистики України (останні локальні статистичні дані).




D.2.1.4. Опис формул, що використовуються для оцінки базових викидів (по кожному виду газу, джерела, формули/алгоритму, одиниць викидів екв. CO2)


Див. обчислення базових викидів в Розділі E.4.


D. 2.2. Option 2: Прямий моніторинг скорочень викидів внаслідок діяльності по проекту (показники не повинні суперечити показникам розділу E).



Не застосовується


D.2.2.1. Дані, збір яких проводиться для контролю за викидами внаслідок діяльності по проекту, та спосіб їх збереження:


Ідентифік. номер
(Прохання ко ристуватися нумерацією для полегшен перехресного посилання на табл. D.3)

Змінні дані

Джерело даних

Одиниця даних

Вимірюється (в), обчислюється (обч) або очікується (оч)

Частота реєстрації

Частка даних, що підлягають моніторингу

Як будуть зберігати дані? (електронний вигляд/ твердий варіант)

Примітки


























































D.2.2.2. Опис формул, що застосовують для обчислення проектних викидів (по кожному виду газу, джерела, формули/алгоритму, одиниць викидів екв. CO2):

>>

D.2.3. Розгляд витоку в плані моніторингу
D.2.3.1. У випадку застосування дайте опис даних та інформації, збір яких буде проводитись для моніторингу наслідків витоку в результаті діяльності по проекту

Ідентифік. номер
(Прохання користуватися нуме

рацією для полегшен. перехресного посилання на табл. D.3)

Змінні дані


Джерело даних

Одиниця даних

Вимірюється (в), обчислюється (обч) або очікується (оч)

Частота реєстрації

Частка даних, що підлягають моніторингу

Як будуть зберігати дані? (електронний вигляд/ твердий варіант)

Примітки


























































D.2.3.2. Опис формул, що застосовують для оцінки витоку (по кожному виду газу, джерела, формули/алгоритму, одиниць викидів екв. CO2)





D.2.4. Опис формул, що використовуються для оцінки скорочень викидів внаслідок діяльності по проекту (по кожному виду газу, джерела, формули/алгоритму, одиниць викидів екв. CO2)




D.3. Процедури контролю якості (КЯ) та гарантії якості (ГЯ), що застосовані до даних, які контролюються


Дата
(Вкажіть таблицю та ідентифікаційний номер, напр. 3.-1.; 3.2.)

Рівень неточності даних (Високий/Середній/Низький)

Поясніть процедури ГЯ/КЯ, заплановані для цих даних, або чому ці процедури не є необхідними.

1.

Низький

Ці дані будуть безпосередньо використані для обчислення скорочень викидів. Облік продажу в енергосистему та інші обліки використовуються для забезпечення узгодженості.

Інші

Низький

Дані за умовчанням (для показників викидів) та статистика МЕА (для енергетичних даних) використовуються для перевірки місцевих даних.




D.4 Будь ласка, дайте опис операційної структури та структури управління, які оператор по проекту буде здійснювати, щоб проводити моніторинг скорочення викидів та наслідків будь-яких витоків, що виникають внаслідок діяльності, пов’язаної з проектом.


Все контрольне обладнання буде встановлено експертами та регулярно калібруватися до найвищих стандартів персоналом Проекту. Персонал навчать працювати з усім контрольним обладнанням і всі зняття показань буде проводитись під наглядом керівництва. УГЕ призначить керівника, який буде відповідати за моніторинг / збір та реєстрацію всіх даних в цілях СВПР.


D.5 Особа/організація, що визначає методологію моніторингу:


Базове дослідження було закінчено в травні 2005 року компанією:
Комітет по фінансуванню екологічно чистих видів енергії

Mitsubishi Securities Company Ltd.

Токіо, Японія

Tel: (81-3) 6213-6860

E-mail: hatano-junji@mitsubishi-sec.co.jp
Комітет по фінансуванню екологічно чистих видів енергії, Mitsubishi Securities Co. Ltd. розробив методологію моніторингу Проекту під керівництвом CFB.

РОЗДІЛ E. Оцінка викидів ПГ джерелами
E.1. Оцінка викидів ПГ джерелами:
В результаті Проекту викиди ПГ будуть дорівнювати нулю. ГЕС, які не потребують спорудження нової греблі або в результаті збільшать площу існуючого водосховища, класифікуються як проекти з нульовими викидами.
E.2. Підрахований витік:
Проект не спричинює ніяких витоків.
E.3. E.1 та E.2 в сукупності показують викиди, пов’язані з проектною діяльністю:
Проект не відповідає за будь-які викиди, пов’язані з проектною діяльністю. Викиди, пов’язані з проектною діяльністю, дорівнюють нулю (0) завдяки тому факту, що відсутні будь-які антропогенні викиди чи витоки.
E.4. Підраховані антропогенні викиди джерелами парникових газів по базовому варіанту:
Скорочення базових викидів повинні визначатися для наступного:


  • Скорочення базових викидів в результаті збільшення виробництва реконструйованими гідроагрегатами






следующая страница >>