asyan.org
добавить свой файл
1
ІЗ ДОСВІДУ РОБОТИ
Цветаєвої І.В.

вчительки початкових класів

спеціалізованої школи №211

міста Києва
МЕТОД ПРОЕКТІВ (слайд 1)

«Метод, що руйнує

шкільну рутину»

(слайд 2)

«Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість

інтелекту, особливий звязок між інтелектуальним

життям особистості і проявом її сил в активній

діяльності.»

В.Сухомлинський

(слайд 3)


Пізнання навколишнього світу дитиною починається ще до першої зустрічі з учителем та вихователями. З моменту свого народження, в родині малюк починає вчитися. Якщо для маленької особистості від самого початку створюються умови свободи вибору дій для знайомства із навколишнім світом, якщо ці відкриття будуть постійно підтримуватися, діти бажатимуть продовжувати вчитися, пізнавати, досліджувати, творити протягом усього життя.
c:\users\иии\desktop\документы к аттестации\foto_dui.jpg (слайд 4)

Американський філософ і педагог Джон Дьюї зазначав, що мотивація до діяльності робить пізнавальний процес природним і значущим для кожної дитини і це, в свою чергу, полегшує діяльність педагога. Разом з тим, якщо процес пізнавальної активності є природним для дитини, то чому педагоги усіх країн світу спостерігають педагогічний феномен: чим наполегливіше дорослі навчають дитину, тим менше вона цього хоче.

Наприкінці минулого століття в педагогічних системах багатьох країн був проведений критичний аналіз діючих на той час навчальних програм, якими були незадоволені і вчителі, і батьки, і учні. Хочу навести деякі причини такого ставлення:

(слайд 5)

- велика кількість навчальних знань, умінь та навичок з кожного предмета;

- механічні навички читання та письма ще з дитячого садка нівелювало мотивацію до навчання;

- стандартизоване тестування перед вступом до першого класу, яке орієнтувало вчителів і батьків на виявлення кінцевих результатів з даного предмету, а не на процес пізнання;

- предметний підхід до навчання мав фрагментарний характер і не давав цілісного уявлення про картину світу в усіх його взаємозв’язках і протиріччях;

- знання з окремих дисциплін не використовувалися в реальному житті.

Результатами таких досліджень стали розробки нових освітніх концепцій. Саме у цей час виникла ідея проектно-тематичного (інтегрованого) навчання для дітей раннього віку.

Особливе значення для формування системи проектно-тематичного навчання має положення Джона Дьюї безпосередньо на основу життєвого досвіду дитини. Саме тому початок будь-якої пізнавальної діяльності за принципом тематичного проекту починається з питання “Що ви знаєте про це?”.

Джон Дьюї стверджував, що при організації роботи на основі проектів і тем педагог повинен володіти як мінімум двома уміннями:

(слайд 6)

- складати особистий навчальний план (тобто програму навчання конкретно для своєї групи дітей);

- складати індивідуальні програми для конкретних дітей.

Отже, серед технологій що «повертаються» до нас останнім часом-і є започаткований понад 100 років тому метод проектів. Переживши закономірну абсолютизацію, він наразі поступово вбудовується у сучасне шкільне життя, стає одним з яскравих і доречних його надбань. Метод проектів є однією з педагогічних технологій, яка відображає реалізацію особистісно-зорієнтованого підходу в освіті і сприяє формуванню уміння адаптуватися до швидкозмінних умов життя людини постіндустріального суспільства.

Мета педагогічної технології “Метод проектів” полягає у стимулюванні інтересу учнів до визначеної проблеми, оволодіння необхідними знаннями і навичками, а також організації проектної діяльності щодо вирішення проблеми для практичного застосування отриманих результатів.

Успіх застосування методу проектів залежить від того, наскільки учні захочуть самостійно чи спільними зусиллями вирішувати проблему, застосовувати необхідні знання, отримувати реальний і відчутний результат.

Метод проектів дозволяє розвивати пізнавальні інтереси учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. Він завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) протягом визначеного часу.

Використовуючи метод проектів у своїй роботі з учнями, я впевнилася в тому, що він містить у собі сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних, творчих за самою своєю сутністю підходів, сприяє творчому розвитку учнів, використанню ними певних навчально-пізнавальних прийомів, які в результаті самостійних дій дозволяють вирішувати ту чи іншу проблему. Крім того, метод проектів передбачає обов’язкову презентацію результатів.

Основні вимоги до структурування проекту:(слайд 7)

- починати завжди необхідно з вибору теми проекту, його типу, а також кількості учасників;

- учителю необхідно продумати можливі варіанти проблем, доцільні для дослідження у межах визначеної тематики;

- проблеми висуваються учнями за участю вчителя (запитання, ситуації, що сприяють визначенню проблеми);

- важливим моментом є розподіл задач по групах, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих рішень;

- здійснюється самостійна робота учасників проекту щодо вирішення індивідуальних чи групових дослідницьких, творчих задач (на уроках, заняттях, наукових товариствах);

- необхідним етапом виконання проектів є їхній захист;

- завершується робота колективним обговоренням, експертизою, оголошенням результатів зовнішньої оцінки, формулюванням висновків.

Планування змісту та ходу своїх навчальних проектів я здійснюю за такими етапами: (слайд 8)

І. Організація проекту.

  1. Формування основної проблеми та дидактичної мети.

  2. Вибір теми і виду проекту залежно від проблеми уроку.

ІІ. Планування проектної діяльності.

  1. Вибір учнями теми групових (індивідуальних, парних) проектів.

  2. Обдумування шляхів розвязання проблеми.

  3. Формування груп для підготовки складання проекту.

  4. Визначення форми презентації результатів проектної діяльності.

ІІІ. Реалізація проекту.

  1. Складання групою, парою (індивідуально) плану роботи над проектом.

  2. Визначення джерел інформації, способів її збирання та аналізу.

  3. Розподіл обовязків щодо пошукової діяльності між учасниками проекту.

  4. Самостійна робота над виконанням плану проекту. Оформлення проекту.

  5. Аналіз виконаної роботи.

ІV. Підсумок проектної діяльності.

  1. Підготовка та захист проекту.

  2. Оцінювання проектної діяльності за визначеними критеріями. Аналіз успіхів і невдач. Висновки.

Дитина вчиться не для вчителів, а для себе. В умовах прискорення отримання інформації і розширення її джерел уміння обробляти інформацію є найважливішим для кожної дитини. Що ж сприяє виникненню в учнів мотивації до навчання? Створення розвивального середовища навчання різними засобами. Одним з таких засобів є застосування методу проектів. Але у декого може виникнути запитання: чи можна застосовувати цей метод у початкових класах? Відповідь однозначна – треба! Розроблений для навчання підлітків, метод активно впроваджується і в початковій ланці. Потреба в ньому викликана, насамперед, особливим поглядом на навчання найменших учнів – доцільністю інтеграції змісту окремих навчальних предметів.

Проектування в початковій школі має свою специфіку: слід враховувати вікові та психологічні особливості учнів бо зрозуміло, що бачити, як роблять інші і робити самому – речі абсолютно різні.

Всі етапи проектної діяльності учнів початкових класів ретельно контролюються вчителями, бо і теоретичних, і практичних знань та вмінь у молодших школярів ще мало. Проекти для початкової школи у більшості випадків мають бути короткотривалі. Але все ж таки ми, вчителі, маємо чудову можливість залучити до пошукової, творчої діяльності практично всіх учнів і в першу чергу – дітей з підвищеною навчальною мотивацією.

Участь у роботі над колективними або індивідуальними проектами сприяє формуванню у молодших школярів вміння відбирати і аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, довідниками, спеціальною літературою, присвяченою різним формам життя і діяльності людини, галузям техніки, науковим відкриттям, використовувати можливості інформаційних технологій.

Учні молодшої школи вчаться проводити спостереження, брати інтерв’ю , систематизувати і узагальнювати отриману інформацію, висувати гіпотези, робити аргументовані висновки.

Результати пошуків широко використовуються у процесі навчальної та позаурочної діяльності, що приносить ще більше задоволення молодшим школярам.

Теми учнівських проектів дуже різноманітні і у початкових класах їх не слід регламентувати, визначати та виділяти більше значимі.

Результатом пошукової роботи може бути: (показати примірники)

- випуск збірок, задачників, буклетів тощо;

- наукова доповідь;

- альманах;

- макет;

- відкриття експозицій та інше.

Метод проектів дозволяє працювати з учнями молодшої школи з різним рівнем підготовленості. Обдаровані учні, які випереджають у своєму розвитку однолітків, можуть з успіхом розробляти довготривалі проекти. Захист проекту – кульмінація всієї дослідницької роботи. У ході захисту проектів учні вчаться чітко і переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, ставити питання, слухати один одного. Багатьом дітям такі виступи допомагають повірити у свої сили, у себе.

Суть поняття «проект» - це спрямованість на практичний результат, який можна одержати, розв’язуючи проблему. Цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності.

Беручи участь у проекті, діти не тільки здобувають і застосовують знання, а й розвивають комунікативні навички, навички самоконтролю, самооцінки, творчі здібності.

Декілька слів хочу сказати про проблеми, які я виявила, використовуючи в своїй практиці метод проектів. На початковому етапі, спостерігаючи за дітьми, я помітила, що процес усвідомлення проблеми не відбувається. Дослідницька діяльність використовує елементарний досвід фрагментарно. У дітей формується загальне уявлення про деякі явища й ефекти, але немає системного розуміння їх суті, що засновується на здатності встановлювати причино - наслідкові зв’язки і за ними робити висновки.

Отже, для роботи з молодшими школярами неможливо механічно перенести теорію методики проектної діяльності та проведення досліджень. В учнів початкової школи немає умінь самостійної роботи з літературою, не до кінця сформована здатність здійснювати зв’язок процесу діяльності з її результатом, особливо віддаленим за часом. Недостатня сформованість критичного мислення і невміння мислити абстрактно ускладнюють розвиток здатності виводити закономірності в явищах, що спостерігаються.

В основі розвитку цих навичок повинні бути знання. Це те ядро, на якому плануються спостереження та пошуково-дослідницька діяльність. У процесі роботи над різними проектами я переконалася, що дослідницька діяльність дає принципово інший результат, ніж звичайний пошук інформації.

На основі аналізу досвіду проведення проектів можна побудувати їх типологію:

1) За домінантою в проекті діяльності:

- дослідницькі;

- інформаційні;

- творчі;

- ігрові;

- практичні;

- ознайомчо-орієнтовані;

2) за предметно-змістовими напрямами:

– монопроекти (в рамках однієї предметної галузі);

–міжпредметні;

 3) за кількістю учасників і характером контактів у проекті:

– індивідуальні;

– групові;

– колективні;

– шкільні;

– українські;

– міжнародні.

4) за терміном виконання проекту:

- короткостроковими (для вирішення невеликої проблеми або частини більш складної проблеми), які можуть бути розроблені на декількох уроках за програмою одного предмета чи як міждисциплінарні;

- середньої тривалості (від тижня до місяця);

- довгостроковими (від місяця до декількох місяців).

Незважаючи на різну тематику проектів, можна виділити такі основні етапи і зміст проектної роботи:

 1. Пошуковий: визначення теми проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, постановка цілі, обговорення методів дослідження.

 2. Аналітичний: аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення цілі проекту, побудова алгоритму діяльності, покрокове планування роботи.

 3. Практичний: виконання запланованих кроків.

 4. Презентаційний: оформлення кінцевих результатів, підготовка та проведення презентації, “захист” проекту.

 5. Контрольний: аналіз результатів, коригування, оцінка якості проекту.

 Найбільш характерні для навчальних проектів організаційні форми робіт:

- групове обговорення, “мозкова атака”, “круглий стіл”;

- самостійна робота учнів;

- консультації з керівником проекту;

- консультації з експертами;

- екскурсії;

- лабораторна робота;

- творчий звіт, «захист» проекту.

 Уже існує успішний досвід проведення навчальних проектів найрізноманітнішої тематичної спрямованості. Домінуючими в проекті можуть бути, наприклад, такі змістові аспекти:

- літературна творчість;

- природничо-наукові дослідження;

- екологічні;

- мовні (лінгвістичні);

- культурологічні (країнознавство);

- рольово-ігрові;

- спортивні;

- географічні;

- історичні;

- музичні.

На прикладі проектної роботи, яку я проводила в своєму класі, хочу показати вам, як відбувається презентація проекту, з чого починається робота над проектом, які основні етапи виконання роботи (слайд 9-22)
Актуальність проекту

Важливо пояснити учням для чого ми вивчаємо культурну спадщину своєї країни, наскільки важливо набувати тих чи інших знань про державу, в якій ми живемо в сучасному світі.
План здійснення проекту:

  1. Організаційно-підготовчий етап

  • Вибір теми і виду проекту

  • Формування основних проблемних питань

  • Розподіл на групи

  • Розподіл обо’язків між учасниками груп

2. Планування проектної діяльності

  • Складання групою плану роботи над проектом

  • Обдумування шляхів розв’язання проблеми

  • Визначення форми презентації результатів проектної діяльності

3. Творчий етап. Реалізація проекту (позаурочний час)

  • Визначення джерел інформації, способів її збирання та аналізу

  • Розподіл обов’язків щодо пошукової діяльності між учасниками проекту

  • Самостійна робота над виконанням плану проекту

  • Колективне створювання класного куточку української культури

  • Оформлення проекту

4. Підсумковий етап. Підсумок проектної діяльності

  • Захист проектів групами

  • Демонстрація індивідуальних презентацій (виступ екскурсовода)

  • Оцінювання проектної діяльності

  • Аналіз успіхів і невдач. Висновки


Проблемні питання проекту:

  • «Що таке культурна спадщина?»

  • «Що належить до культурних скарбів України?»

  • «Де зберігається культурна спадщина України?»

  • «Що ми можемо розповісти про архітектурні об’єкти культури, музеї?»

  • « Як зберегти почуття причетності до культурної спадщини багатьох поколінь?»


Дуже коротко хочу ознайомити вас з проектною діяльністю в моєму класі, яка була проведена за останні 2 роки та її результатами (слайд 23-32)
А також у нас є проекти, які заплановані на поточний навальний рік (слайд 33)
Головний довгостроковий проект, над яким працює мій клас – це «Сайт 4-Б класу» , який діти створили самостійно і виділили сторінку для класного керівника.

Отже, проектний підхід можна застосувати у початкових класах для вивчення будь - якої складної дисципліни. Він дозволяє наблизити навчальний процес до життя, до потреб дітей, навчальний матеріал адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а головне – робить навчання молодших школярів цікавим і змістовним, а процес набуття  знань простим і доступним. Отже початкова освіта дає не тільки знання, що знадобляться в майбутньому дорослому житті, а й знання, уміння й навички, що допомагають вже сьогодні дитині розв’язати її нагальні життєві проблеми. А початкова школа – це не місце підготовки майбутніх дорослих, а місце, де дитина живе і вчиться жити в складному навколишньому світі, працювати і спілкуватися з іншими людьми, і в тому числі, здобувати необхідні знання. Вчителі і учні йдуть цим шляхом разом, від проекту до проекту.

Свій виступ я б хотіла закінчити словами В.Сухомлинського. Вслухайтесь в них і задумайтесь. Ці слова дуже важливі і актуальні в сучасній педагогіці: (слайд 34)

«Навчити дитину вчитися, дати їй уміння, за допомогою яких вона буде самостійно здійматися зі сходинки на сходинку довгого шляху пізнання, - це одне з найскладніших завдань вчителя. Саме у його здійсненні – ключ до тієї педагогічної мудрості, опанування якої робить нашу працю творчою.»
В.О. Сухомлинський

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ (слайд 35)