asyan.org
добавить свой файл
1
Єпископам Католицької Церкви

Послух

Святий Василій виразно визначає межі послуху. Він каже, що віруючий не може керуватися тим, хто дає наказ – навіть якщо б це була людина, що займає найвищі позиції – але мусить керуватися тим, який наказ дає. Коли наказ є у згоді з Христовим Духом і з Божими заповідями, то має обов’язок послухати такий наказ. Однак, коли наказ порушує Божі заповіді і є проти Христового Духа, то не сміє його послухати. „Вівці не знають чужого голосу, але утікають від нього” (пор. Ів.10,5) (див. Короткі правила св. Василія Великого № 114).

Послухом людина відрікається самої себе, своєї власної волі і стає знаряддям чи навіть медіумом когось іншого. Цілковитого послуху сьогодні вимагає диявол через різні медитації і посвяти.

Однак цілковитого послуху по праву вимагає Ісус, коли говорить, що маємо втратити свою душу задля Нього і Євангелія, і що маємо любити Бога цілою душею, цілим серцем і усією силою. Любити Бога означає слухати Його. Але існує і т.зв. антипослух, що є найбільшим зловжиттям людської свободи і волі. Цей антипослух базується на обмані. Справжній послух Богу базується на правді і поєднаний з чистою любов’ю.

І людські системи вимагають послуху. Воїн зрікається власної волі і є тільки інструментом даних йому наказів. Цього також вимагає міліція і урядовці в апаратах державної влади, насамперед тоталітарної (нацизм, комунізм). Але завжди християнина стосуються слова: „Бога треба слухатись більше, ніж людей” (Ді.4,19). Це стосується і т.зв. Лісабонської угоди, яка цими днями починає активно впроваджуватися в Європі. Проштовхування гомосексуалізму, евтаназії і абортів заперечує Божий Закон і Декалог і є спрямоване на переслідування тих, які хочуть зберігати Божі Закони і Заповіді. Бездухий послух закону, який по суті є поганим, є зрадою Христа і Його Євангелія. Перші християни були охочі порушувати тодішні державні закони і за ціну того, що жертвували своїм життям, як мученики. Останнім часом найсильнішим рушієм і зброєю для самодеструкції Церкви є зловживання послухом всередині Церкви. Християн було навчено поважати авторитет, слухати його і вважати Божим. Це їх зобов’язувало у сумлінні. Ця чеснота послуху у стосунку до Бога і до віри, сьогодні зловживається проти Бога, Церкви і папства.

Питання: Як дійшло до зловжиття послухом в Церкві?

Відповідь: Ті, які виступають в Божому авторитеті, самі не слухають Бога, перекручують Його закони, подають блуди та єресі і приховують їх за неясними, двозначними формуляціями. Вони вигнали Божого Духа, мають духа світу й духа єресі та узурпували ключові місця в Церкві. Св.Пій Х про них каже, що чим вищу посаду мають, тим глибших ран завдають Церкві. Говорить про єретиків, а його слова повністю стосуються і нашої доби! Ці фальшиві пастирі виступають так, наче б були Божими устами, але насправді є устами диявола. Виступають замасковано і приховано, наче б були Божими слугами, але є слугами диявола, і навіть ховаються за авторитет папи. Вони постійно вимагають: „Слухайте нас!” і з цієї позиції зобов’язують до послуху у сумлінні, хоча самі є зрадниками. Вони не є апостолами, але так, як каже Св.Письмо, є ошуканцями (Об.2,2). Постійно захищаються офіційністю і послухом. Прикладом є екс-кард. Л.Гузар, який відкрито проповідує інше євангеліє, іншого духа, схвалює гомосексуалізм, віщує маятником, ставить під сумнів вічність пекла. Ці свої теорії подає як зобов’язуючі у сумлінні через своїх агентів. Ці його знаряддя, тобто священики-зрадники, чітко знають, якого духа мають вносити і як скрито вбивати життя віри. Усе це прикрите високими побожними фразами про любов, толерантність, діалог, єдність...

Послух апостатичній ієрархії сьогодні є прямою дорогою до пекла. Тому наш Синод закликав усіх єпископів визнати свою віру і зректися єресей. Божий люд мусить знати, хто є справжнім пастирем з Духом Христовим, а хто є фальшивим пастирем з духом антихриста.

Папа сьогодні є наче голова паралізованого тіла, тому наш правовірний Синод виступив на захист папства і захист Божих законів та на захист Божого Духа в Церкві. Без таких основ Церква вже не є Церквою.

Поставмо ессенціальні питання: Існує Бог чи ні? Чи помер Христос за наші гріхи і чи дійсно, історично та реально воскрес з мертвих? Чи по смерті існує вічне життя в небі або вічна погибель у пеклі? Чи Бог у Старому Завіті говорив через неофіційну структуру правовірних пророків? Чи може Бог і сьогодні говорити через своїх відважних і послушних інструментів, пророків, або чи є обмежений і залежний тільки від офіційної церковної ієрархії і її єретичних теологів?

Відповідь: Усі, хто розпинали Христа, були членами офіційної Церковної ієрархії (первосвященики) і офіційними теологами. Всі вони посилалися на Бога, стверджували, що Його репрезентують. Однак насправді були вбивцями втіленого Бога, Ісуса Христа. Він зірвав маску їхньої офіційності і назвав їх справжнім іменем, кажучи: „Ваш батько – диявол” (Ів.8,44). Ці Ісусові слова стосуються більшості офіційної церковної ієрархії і сучасних теологів. Швидше навернуться наркомани і розпусниці, ніж один внутрішньо відпалий єпископ чи гордий теолог з духом ІКТ, який назовні виступає як святець.

Запитуємо: Яким способом Бог має говорити до цієї відпалої Церкви (ієрархів і теологів), якщо офіційно говорити не може? З уст офіційних представників (апостатів) можемо чути тільки побожні фрази, за якими є дух брехні, смерті і антихриста. Невже Бог мусить говорити через катастрофи? Плодом цієї офіційної апостазії, цієї антимісії й антиєвангелізації, побудованих на основі ІКТ і пошані до поганства, є тотальний внутрішній відпад, невіра в натхнення Св.Письма, невіра в Христове Божество.

Запитуємо: Чи може сьогодні Бог говорити? Церква побудована на апостолах і пророках (пор.Еф.2,7). Якщо Бог не може офіційно говорити до Церкви, то з любові до нас говорить неофіційно. Якщо папа має зв’язані руки і затулені уста, Бог говорить до Церкви через пророцьке слово тих, які охочі задля Христа і Його Євангелія жертвувати своє життя так, як його жертвували всі апостоли, мученики і пророки, на фундаменті яких стоїть правовірна Церква.

Питання: Чи може Бог через правовірних єпископів напоумляти відпалих єпископів і кардиналів, щоб визнали свою віру в Христа і зреклися єресей?

Відповідь: Право на цей мінімум має і кожна віруюча жінка (див. зречення віри апостолом Петром перед служницею, яка не була офіційним авторитетом в Церкві).

Питання: Чи може правовірний Синод, що захищає суть Христового вчення, зобов’язувати відпалих єпископів перед Богом і в Боже ім’я, щоб оприлюднили перед Церквою, ким вони власне є?

Відповідь: Так! Єпископи св.Василій і св.Атанасій в добі великої кризи Церкви напоумляли єпископів, виключали їх з Церкви. Таке право маємо і ми.

Питання: Чи буде Бог з цього слова і з цього заклику судити тих, які відкрито зреклися Христа, або чи під час останнього суду Бог скаже зрадникам: „Це нічого, вони були некомпетентні ставити вам цей заклик”?

Відповідаємо: Так, Бог буде судити з цього заклику усіх тих, які відкрито зреклися Христа.

Питання: Чи Бог згідний з цим нашим закликом?

Відповідь: Так, безперечно.
Висновок

Бог існує, Ісус помер за наші гріхи і воскрес. Нагорода чи кара очікує кожного з нас і відпалих єпископів й теологів. Св.Письмо є натхнене і тлумачене Божим Духом. Святий Дух діє і сьогодні через пророків, а дух антихриста через антипророків, а ними є відпалі ієрархи і теологи. Знову нагадуємо, що заклик до всіх решта єпископів відкрито визнати свою віру перед своїми вірними є для них зобов’язуючий. Також зобов’язуючим є зречення єресей і співпраці з масонською організацією, або єдності духа з нею. Останній термін даний до Різдва, тобто до 25.12.2009р. Кожен єпископ є зобов’язаний у сумлінні. Мовчання розцінюється як зрада Христа і з’єднання з єресями. Карою є екскомуніка! Цим визнанням чи зреченням кожен вирішить сам за себе. Тоді виявиться, кому власне служить: Христу чи антихристу.

З цим закликом настав суд, що розпочинається від Божого дому (пор.1Пт.4,17), і який багатьом дає шанс до спасіння.

В Христі, єпископи Синоду Української Правовірної Греко-Католицької Церкви

+ Самуїл, ЧСВВ

+ Маркіян, ЧСВВ

+ Методій, ЧСВВ

+ Ілля, ЧСВВ

Львів, 17.11.2009

Копії:

- Святішому Отцю Бенедикту XVI

- Єпископам Православних Церков

Адреса: Синод єпископів УПГКЦ, вул. Соснова, 3, Львів-Брюховичі, 79491, Україна

www.community.org.ua, pidhirci.community@gmail.com