asyan.org
добавить свой файл
1
«ПРОФІЛАКТИКА МОВЛЕННЄВИХ ПОРУШЕНЬ

У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ»

теоретико-практичний семінар

для педагогів дошкільних навчальних закладів загального типу
Незважаючи на інтенсивне становлення системи спеціальних установ і груп для дітей з порушеннями мовлення, питання організації профілактичної та корекційно-мовленнєвої роботи в дошкільних навчальних закладах загального типу, не втрачають своєї актуальності. Збільшення кількості вихованців з порушеннями мовленнєвого розвитку у дошкільних навчальних закладах міста, спонукали нас до подальшого пошуку заходів, які дозволяли б надавати допомогу дітям вчасно і результативно.

У тих випадках, коли дошкільний навчальний заклад загального типу не має можливості працювати в безпосередньому контакті з фахівцем-логопедом, мовленнєві порушення у дітей мають бути об'єктом особливої уваги і адекватного впливу з боку педагогів у рамках окремого напрямку дошкільного освітнього процесу.

Так виникла ідея проведення виїзного постійно діючого семінару для вихователів дошкільних закладів нашого міста.
Тетяна МАШКОВСЬКА,

завідуюча дошкільним навчальним закладом

комбінованого типу «Центр розвитку дитини», м. Славутич,

Тетяна КУЗЬМІНА, вихователь-методист

дошкільного навчального закладу

«Центр розвитку дитини», м. Славутич,

Тетяна ШИКУН, вчитель-логопед

дошкільного навчального закладу

«Центр розвитку дитини»,

керівник міського методичного об’єднання

«ДЕФЕКТОЛОГ.INFO» м. Славутич.
Для надання консультативної допомоги педагогам з питань профілактики мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку ми провели діагностичне анкетування (додаток 1) в усіх дошкільних закладах міста. Відповіді вихователів допомогли нам підготувати конкретні й корисні рекомендації з даної проблеми, а також розробити теоретико-практичний семінар для педагогів дошкільних навчальних закладів.

Свою роботу в кожному дошкільному закладі ми побудувати так: в першу половину дня відбувалося обстеження мовлення всіх вихованців ДНЗ, яке проводили вчителі-логопеди нашого закладу, у другій половині, о 13 годині, проходив теоретико-практичний семінар.

Обстеження дітей проводила група логопедів (2-3 фахівці) за віковими групами, що є більш швидкою та результативною формою роботи. Під час такого обстеження відбувається розподіл дій між логопедами (один заповнює протокол, другий проводить обстеження, третій запрошує та супроводжує дитину), а також є можливість прийняття спільного рішення, обговорення деталей обстеження. Одним з позитивних моментів даної форми роботи є те, що один вчитель-логопед може замінити іншого в разі стомлення або голосового напруження. А також це є одним із ефективних засобів обміну досвідом, підвищення кваліфікації вчителів-логопедів.

Семінар супроводжувався мультимедійною презентацією для кращого сприймання поданого матеріалу учасниками, а також спільною діяльністю вчителів-логопедів з педагогами закладу під час ділових ігор та завдань.
ХІД СЕМІНАРУ:

  1. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ СЕМІНАРУ.

Мета теоретико-практичного семінару:

  • надання вихователям дошкільних навчальних закладів міста консультативної допомоги з проблем профілактики мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку;

  • поширення інформаційного простору з проблемних питань мовленнєвого розвитку серед педагогів дошкільних навчальних закладів;

  • розробка рекомендацій щодо профілактики мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку.

Проблема профілактики мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку зараз досить актуальна. Офіційна статистика на Україні констатує збільшення кількості дітей, які мають недоліки мовлення. Що ж мається на увазі під визначенням «недоліки мовлення»? Можна виділити три групи найбільш поширених мовленнєвих порушень в розвитку дошкільників:

І група -

вікові недоліки мовлення – це ті недоліки, які мають практично всі діти на певному етапі мовленнєвого розвитку;

ІІ група -

мовленнєві порушення, обумовлені соціальними факторами (неправильне виховання (сюсюкання), неправильне мовлення оточуючих, наслідування, обмеженість контактів дитини, педагогічна занедбаність, двомовність, тощо);

ІІІ група -

специфічні затримки та порушення мовлення, які традиційно прийнято розглядати з позиції логопедичної теорії та практики.

В системі дошкільної освіти логопедична корекційна допомога надається здебільшого дітям, які мають мовленнєві порушення ІІІ групи. Відповідно діти, які мають вікові недоліки та затримки соціального ґенезу переважно відвідують дошкільні навчальні заклади загального типу. А отже з ними працюють вихователі. З досвіду роботи педагогам відомо, що розвитку мовлення таких дітей необхідно приділяти особливу увагу. Бо без цього навіть вікові недоліки мовлення можуть мати досить серйозні наслідки, а надія, що «з віком все саме пройде» досить часто не виправдовується. Що ж чекає далі на особистість з порушенням мовленнєвого розвитку? Логічним продовженням нашої розмови буде наступне питання.


  1. МОВЛЕННЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ВСЕБІЧНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ.

Робота у малих групах. (Як показує практика, така форма ефективніша, оскільки дозволяє розглянути більшу кількість питань і активізує діяльність педагогів; об'єднує вихователів з врахуванням рівня їх педагогічної компетентності, стажу роботи, віку вихованців; допомагає обмінюватися досвідом, висловлювати свою думку, не боячись її помилковості, і прийти до правильного розуміння і вирішення проблеми.)

Як відомо, рівень розвитку мовленнєвої діяльності дитини впливає на її подальший розвиток як особистості, який можна умовно поділити на три складові: фізичний, психічний та соціальний розвиток. Пропонуємо дати відповідь на запитання: «Яким чином рівень розвитку мовленнєвої діяльності впливає на подальший розвиток особистості, а саме на фізичний розвиток, психічний розвиток та соціальний розвиток. Відповідно до цього створимо три робочі групи за допомогою кольорових квадратів. (Педагоги витягують з «чарівної» торбинки квадратики і розподіляються на три групи. Потім займають місця за столами відповідно кольорів квадратиків. На столах лежать аркуші, на яких учасники мають записати свої варіанти відповідей. Через дві хвилини педагоги міняються столами (робота у формі «каруселі») і доповнюють відповідь попередніх колег. Таким чином кожен з педагогів має можливість висловити свою думку щодо кожної лінії розвитку. По закінченню роботи кожна група вибирає представника, який озвучить відповідь команд.)

Можливі варіанти відповідей.

Фізичний

розвиток

  • виникнення шкідливих звичок (гризти нігті, смоктати палець…);

  • виникнення зайвих супутніх рухів (почісування, крутіння волосся, гримаси тощо);

  • поява підвищеної спітнілості;

  • почервоніння ділянок тіла;

  • енурез;

  • прискорене серцебиття; підвищення тиску;

  • порушення дихання.

Психічний розвиток

  • низька пізнавальна активність;

  • недостатня орієнтація у явищах оточуючої дійсності;

  • порушення психічних процесів (уваги, пам'яті, мислення, слухового сприйняття, самоконтролю);

  • затримка психічного розвитку;

  • логофобії - джерело постійної травматизації;

  • виникнення заїкання;

  • нервові порушення;

  • негативне ставлення до навчання;

  • страх перед навчанням;

  • дислексія;

  • дизграфія;

  • неуспішність у математиці;

  • порушення поведінки;

  • виникнення комплексів;

  • замкнутість, невпевненість.

Соціальний розвиток

  • примітивний зміст комунікативної, ігрової, художньо-творчої діяльності;

  • інфантилізм;

  • передражнювання, висміювання іншими;

  • зайва увага оточуючих;

  • знижена самооцінка;

  • усвідомлена (неусвідомлена) негативна реакція співбесідників;

  • труднощі у спілкування;

  • труднощі ділового спілкування;

  • страх публічного мовлення;

  • соціальна дезадаптація;

  • неможливість оволодіння певними видами професійної діяльності, для яких правильна вимова є обов'язковою.

Отже, підсумовуючи питання впливу мовленнєвої діяльності на всебічний розвиток особистості, можна зробити висновок, що мовлення людини – її візитна картка, від того як людина висловлює свої думки залежить її успішність у житті.


  1. НОРМАТИВНІ ПОКАЗНИКИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ.

Для того, щоб організувати роботу з профілактики мовленнєвих порушень, щоб відрізнити вікові недоліки мовлення від специфічних, необхідно мати чітке уявлення про нормативні показники мовленнєвого розвитку дитини. Зараз ми ще раз пригадаємо вікові періоди мовленнєвого розвитку дошкільників (з 2 до 3 років; з 3 до 4 років; з 4 до 5 років; з 5 до 6 років). Для цього нам необхідно розділитися на 4 групи. (Педагоги витягують з «чарівної» торбинки кольорові кружечки та і розподіляються на чотири групи. Потім займають місця за столами відповідно кольорів кружечків. На столах є детальна інформація щодо розвитку мовлення дітей дошкільного віку різних вікових періодів. Учасникам кожної робочої групи необхідно ознайомитися зі змістом і вибрати головні тези за такою схемою:

  • характер мовлення;

  • словник;

  • звуковимова;

  • граматична будова;

  • зв'язне мовлення.

Потім один представник від групи виступає з коротким повідомлення про розвиток мовлення дитини того чи іншого вікового розвитку.)

Матеріал для опрацювання педагогами. ЕТАПИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ (додаток 2)


  1. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ОБСТЕЖЕННЯ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ. (Кількісні та якісні показники розвитку мовлення дітей закладу за результатами обстеження мовлення вчителями-логопедами у першу половину дня.)




  1. АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА – ПЕРШИЙ ЕТАП У ФОРМУВАННІ ПРАВИЛЬНОЇ ЗВУКОВИМОВИ У ДІТЕЙ.

Чиста мова дошкільнят – бажання для багатьох батьків. Це і вірно, адже ті дефекти вимови звуків, які у дитини 2-3 років природні і милі, після 4-5 років вже стають логопедичною проблемою. В період розвитку мовлення вимова малюка завжди недосконала. Це зумовлено, по-перше, недостатньою розвиненістю м'язів та рухливості мовних органів (язика, нижньої щелепи, губ, м'якого піднебіння), і, по-друге, фонематичним слухом, що знаходиться на стадії формування (фонематичний слух - це здатність сприймати і диференціювати всі звуки мови). До 4-5 років в нормі всі ці недосконалості проходять самі собою, дитина освоює вимову всіх звуків і правильне використання. Але нерідко буває й так, що дефекти вимови не виправляються природно до цього віку і приймають форму стійкого порушення. У цьому випадку важливо вчасно розпочати систематичні заняття з логопедом, оскільки з кожним роком корекція дається все складніше, для неї потрібно все більше часу і все більше зусиль дитини.

Мовлення — це один із найвагоміших критеріїв оцінювання розвитку дитини, її розумової діяльності. Добре розвинуте мовлення — це запорука майбутньої успішності навчання в школі. Одним із перших етапів корекції фонетичних порушень у дітей є підготовка артикуляційного апарату до постановки звуків та розвиток артикуляційної моторики. Метою підготовчого етапу є вироблення повноцінних рухів органів артикуляції, які необхідні для правильної вимови звуків. Тому, формуючи правильну звуковимову, необхідно постійно вправляти окремі органи мовлення, особливо м'язи губ, щік, язика; розвивати рухливість щелепи. Педагогічні прийоми повинні допомогти дитині швидше опанувати координацію артикуляційних рухів. Від точності й сили цих рухів залежатиме чистота, чіткість вимови звуків і слів.

Спеціальні рухові вправи для м'язів мовного апарату необхідні так само, як загальна гімнастика необхідна для нормального розвитку організму. Артикуляційна гімнастика не має залишатися надбанням тільки вчителів вузької спеціалізації – логопедів. Вона повинна бути в арсеналі кожного вихователя, батьків, важливою складовою цілого комплексу заходів, спрямованих на подолання мовленнєвих вад і виховання правильної вимови звуків.

Артикуляційні вправи необхідні для розвитку органів мовлення:

  • для нормалізації швидкості та відпрацювання точності, ритмічності рухів мовленнєвих органів і переключення з однієї артикуляційної пози на іншу;

  • для зміцнення певних груп м’язів артикуляційного апарату;

  • для формування певних поз язика.

Отже, застосовуючи ту чи іншу артикуляційну вправу (Додаток 3), ми маємо чітко розуміти специфіку та мету її виконання залежно від особливостей будови функціонування мовленнєвого апарату дитини, а також правильної артикуляції звуків, до якої ми прагнемо.

(До уваги педагогів пропонується відеопоказ основних артикуляційних вправ з детальним поясненням їх призначення та проведення.)


  1. КОРЕКЦІЙНО-МОВЛЕННЄВА СПРЯМОВАНІСТЬ РОБОТИ ВИХОВАТЕЛЯ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОГО ТИПУ.

Це питання було розкрито учасникам семінару у вигляді рекомендації міського методичного об'єднання «Дефектолог. INFO». (Додаток 4).
Наприкінці семінару проведено вправу «Вихідний квиток», де педагоги коротко відповіли на питання:

  • Що корисного Ви дізналися?

  • Ваші враження від семінару?

  • Що потребує змін?


Використана література:


    1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / М-во освіти і науки України, Акад. Пед. Наук України; наук. Ред. та упоряд. О.Л. Кононко. – К.: Світич, 2008. – 430 с.

    2. Базова програма «Я у Світі»: методичні рекомендації для вихователів ДНЗ/ упоряд.О.Б.Полєвікова.-2-гевид.-Х.:Вид група «Основа», 2010.- 335с.-(Серія»Дошкільний навчальний заклад. Вихователю»)

    3. Богуш А.М. Мова дітей. - К.:Кобза, 2003. – 144с.

    4. Гавриш Наталя. Розвиток зв’язного мовлення дошкільнят: Навч.-метод. Посіб. – К.: Вид. Дім «Шкіл. Світ»: Вид. Л.Галіцина, 2006. – 119 с. - (Б-ка «Шкіл. Світу»). – Бібліогр.: с. 116-119.

    5. Гончаренко А.М. Розвиток мовленнєвої компетентності старших дошкільників: Навч.-метод. посіб. до Базової прогр. розв. дитини дошк. віку «Я у Світі».-К.:Світич, 2009.-160с.

    6. Дьоміна І.Й. Розвиток мовлення дитини. Стратегії педагогічної допомоги. – К.: Главник, 2004. – 95с.

    7. Крутій К.Л. Мовленнєве заняття: досвід, проблеми, пропозиції. – Запоріжжя; ТОВ «ЛІПС.Лтд» 1998. – 160 с.

    8. К.Л. Крутій. Розвиваємо у дітей мовлення, інтелект і здібність. -Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС Лтд», 1999-60с.

    9. Мовленнєве виховання дошкільників // Вихователь-методист дошкільного закладу.- №3.- 2010.- с.7-58

    10. Методы обследования речи детей: Пособие по диагностике речевых нарушений / Под общей редакцией профессора Г.В.Чиркиной.-4-е изд.,доп-М.:АРКТИ, 2005-240с.

    11. Сагірова О. Розвиток мовлення через гру та рухи //Психолог.- № 39-40.- 2004.-С.2-57.

    12. Харченко А.А. Плануємо за новою програмою. – Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2008. – 304 с.

    13. Филичева Б. Т.В.Туманова Формирование звукопроизношения у дошкольников. Учебно-методическое пособие для логопедов и воспитателей детских садов М.:1993г.