asyan.org
добавить свой файл
1




Виховний захід на тему:

«Як усе--усе на світі переплутав хлопчик Вітя.»

( З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ)

Ведуча 1: Наша казка не про ріпку,


Ведуча 2: Не про яйце золоте,

Ведуча 1: Не про змія, а про те,

Ведуча 2 і Ведуча 1: Як усе-усе на світі

Переплутав хлопчик Вітя.
(Виходить “крутий” хлопчик Вітя і розказує віршик в стилі репу)
Вітя: Сучасні учені рахують до 10,

А якщо роззуються, то й до 20.

А в первісних людей комп’ютер класний був,

А я йшов в школу й зарубки забув.

Треба в магазині арифмометра купить,

Бо його в портфелі зручно в школу носить.

Космічні обрахунки абаком рахують,

А програмісти вузликами програмують.

Сучасний бухгалтер рахівничку узяв,

А калькулятор бабуїну віддав.

Ведуча 1 : Ну й наплів ти чепухи,

Хоч плач, хоч дивися,


Як комп’ютер, у якому

Вірус поселився.
Вітя: Що ж такого я сказав!?
Я ж нічого не збрехав!

Я ж не знав, хто чим рахує,

А казав лиш те , що думав.

Ведуча 2: Треба всі твої думки


Відформатувати,

Тобто стерти з голови

й нове записати.

Ведуча 1: Хочеш, щоб завжди ти знав,


Хто ,коли, як рахував?

То сідай в машину часу

І тоді все сам побачиш.
( Звучить приспів пісні “ Вдруг как в сказке скрипнула дверь…” Ведучі беруть Вітю під руки і несуть до машини часу. Вітя вирушає в подорож.)

Ведуча 2: Мотор в машині закрутився,
Вітя в подорож пустився.

Й опинився хлопчик цей,

Аж у первісних людей.
(На сцені діти , переодягнені в одяг первісних людей,

сидять біля зробленої печери. Вітя сходить з машини часу і підходить до них)


Вітя : Всим привіт! Оце так вид!
Ну і класний ваш прикид!
Було б кльово щоб сказали,

Як раніше рахували.
Первісні люди: ( Пісня на мотив “ Вдруг как в сказке скрипнула дверь )
Подивіться на нас – ми люди з печери.

На сніданок в нас слон,

Мамонт на вечерю.

Щоб вечеря була- требе полювати,

Щоб її розділить- треба рахувати.

Приспів:

Якщо п’ять нас – кажем рука,

А п’ятнадцять – руки й нога,

Ну а двадцять – людина вся.

Нам це треба знати.

Як багато требе додать,

Вся родина сяде підряд,

Руки й ноги виставить в ряд

Й будем рахувати.

Вітя : От тепер я здогадався

В чім раніше помилявся.

Тусуватись з вами класно,

Та ,нажаль, немає часу.

Треба в подорож рушати,

Ще багато мандрувати.
( Звучить приспів пісні “ Вдруг как в сказке скрипнула дверь…” Вітя вирушає в подорож.)
Ведуча 1 : Вітю мчить машина часу

До індійців й попуасів.

( Вітя потрапив на молитву індійців)

  • Вождь : О пілі тікі томба!

  • Індійці : О пілі тікі томба!

  • Вождь : О муса муса муса!

  • Індійці : О муса муса муса!

  • Вождь : Парамарейро !

  • Індійці : Хей!

  • Вождь : Парамарейро !

  • Індійці : Хей!

  • Вождь : Парамарейро !

  • Індійці : Хей! Хей! Хей!


Вітя : Всим привіт!Оце так вид!

класний маєте прикид!

Було б кльово щоб сказали,

Як раніше рахували.

Вождь : Звідки ти взявся, блідолиций!
Ти перебив нам давній звичай!

Чим визвав на нас гнів богів.

Чи з миром ти сюди забрів?
Вітя : Чи не міг би вождь сказати,

Як банани рахувати.?

Ось - висить їх ціла в’язка.

Скільки тут, скажи, будь-ласка?
Вождь : Почекай но трохи, сину,
Відповідь дам за хвилину.

(Вождь витягує з кармана мотузку з вузликами ,підходить до

пальми з бананами і звіряє кількість бананів з кількістю вузликів на нитці. Бачить, що одного вузлика на вистачає і дов’язує його.)
Вождь : Скільки на нитці є вузлів,

Стільки у в’язці цій плодів!
Вітя : А скільки пір’я в твоїй шапці?

( Вождь витягує палку із зарубками)
Вождь : Як зарубок на цій палці!
Вітя : От тепер я здогадався

В чім раніше помилявся.

Тусуватись з вами класно,

Та ,нажаль, немає часу.

( Звучить приспів пісні “ Вдруг как в сказке скрипнула дверь…” Вітя вирушає в подорож.)

Ведуча 2 : Вітя мчить в краї далекі ,

Відвідать стародавніх греків.

Він на гору ОЛІМП злетів,

Де йшло зібрання всих богів.
( Дівчата, переодягнені в грецький одяг, виконують грецький танок “СЕРТАКІ”. На сцені бог ГЕРМЕС і богиня АФІНА )

Вітя : Всим привіт! Оце так вид!

Ну і класний ваш прикид!

Було б кльово щоб сказали

Як раніше рахували.
Муза : Дасть відповідь тобі ГЕРМЕС ,

Бо зна багато він чудес.
Вітя : Цей ГЕРМЕС мені знайомий!

Бог ошуканства він відомий.

Бізнесменів покрива!

Він мене не ошука ?
Гермес : Все то ти про мене знаєш!

В школі добре ти встигаєш.!

А якщо мені не віриш

То звернися до АФІНИ.

Богиня мудрості вона

Дасть відповідь тобі сповна.
(Дві музи підносять Афіні різні абаки і вона розповідає: )
Афіна: Отвори в дошці вирізай

і камінці туди вкладай.

Так дуже просто рахувати:

До двох тири камінці додати.
Або піску на дошку сип

І паличкою пишеш.

Тоді рукою проведи,

І знову стане чисто.
Затямив рахувати як,

А зветься прилад цей – АБАК.


Вітя : От тепер я здогадався

В чім раніше помилявся.

Тусуватись з вами класно,

Та ,нажаль, немає часу.

( Звучить приспів пісні “ Вдруг как в сказке скрипнула дверь…” Вітя вирушає в подорож.)

Ведуча 2 : Машина часу підлітає

До Стародавнього Китаю.
( Показовий виступ китайської боротьби)
Вітя : Всим привіт! Оце так вид!

Ну і класний в вас прикид!

Невже я в храмі Шао-лінь?!

Вам тренуватися не лінь?

Китаєць : Нам це за радість ,друже милий,

Бо головне-це розум й сила!
Вітя : Було б кльово ,щоб сказали,

Як раніше рахували.?




Китаєць : Чотири тисячі років тому

Пращури трудилися без втоми.

І щоб не рахувать на пальцях,

Прилад винайшли китайці:

Плодові кісточки на стержні нанизали

І витвір СУАН-ПАН назвали,

Що означає РАХІВНИЦЯ,

Невтомна наша помічниця.

Вітя : От тепер я здогадався

В чім раніше помилявся.

Тусуватись з вами класно,

Та ,нажаль, немає часу.
( Звучить приспів пісні “ Вдруг как в сказке скрипнула дверь…” Вітя вирушає в подорож.)

Ведуча 1 : Чимало часу проминуло

І люди винайшли машини,

Такі , що рахувать уміли

І додавали і ділили.
( Двоє учених, ПАСКАЛЬ І ЛЕЙБНІЦ, працюють з арифмометром)

Вітя : Бонжур, месьє! Що це за штука?

Якось дивно вона стука.

Вам що, немає що робити,

Як ото ручкою крутити?
Вчений 1: Мон птіт гарсон, ми не пустуєм.

Ми на штуці цій рахуєм.

Я – Блез Паскаль, французький вчений

Створив машину цю силенну.

Спочатку вміла вона мало.

Лиш додавала й віднімала.
Вчений 2: А я її удосконалив:

І множить і ділить заставив.

Мене запам’ятаєш, братик,

Я – німець Лейбніц, математик.

Коли про неї люди взнали,

То АРИФМОМЕТРОМ назвали.
Вітя : Бачив я таких доволі

Недалеко, в нашій школі.

Якщо дуже зручно вам ними рахувати

Можем ми вам геть усі іх подарувати.


Вітя : От тепер я здогадався

В чім раніше помилявся.

Тусуватись з вами класно,

Та ,нажаль, немає часу.

( Звучить приспів пісні “ Вдруг как в сказке скрипнула дверь…” Вітя вирушає в подорож.)

(На сцені стоїть дівчина, яка символізує статую Свободи. Вітя сходить з машини часу і підходить до статуї)
Вітя : Ой! Невже це я у штатах!

В кого ж мені запитати ?

Ось і тітонька стоїть,

Тільки щось вона мовчить.
Американець : Хелло, бой! Що, довподоби,

Наша статуя Свободи.

Кожен, хто її впізнав,

Зна- в Америку попав.

В цій країні преславутій

Перший створено комп’ютер.
Перший комп’ютер був на лампах.

Як в телевізорах старих.

Вони містилися у шафах,

Об’ємних дуже і тяжких.

Для них відведений був зал,

Великий, як шкільний спортзал.
Електростанція потрібна

була, щоб він почав робити

І вентилятори потужні,

Аби його охолодити.
ЕНІАК його назвали,

Щоб усі запам’тали.

Легким був проти нього слон,

Бо важив він десятки тон.!

Вітя : От тепер я здогадався

В чім раніше помилявся.

Тусуватись з вами класно,

Та ,нажаль, немає часу.
( Звучить приспів пісні “ Вдруг как в сказке скрипнула дверь…” Вітя вирушає в подорож.)
Ведуча 2 : Добре було гостювати

Й мандрувати все по світі,

Та додому час рушати,

Зачекались дома Вітю.

Машина часу за хвилину

Приземлилась в Ураїні.

Вітя : От нарешті я і вдома!

Тепер все мені відомо!

Ведуча 1 : Справді , друзі, наший Вітя

Знає тепер все на світі!

Ведуча 2 Комп’ютери з часом

Ставали зручніші.

Слава про них

Лунала гучніше

Марки свої

мали різні країни.

А в середині-

різне начиння.
Ведуча 1 : : Вітя бачив всі машини:

« Еліот», «Ельбрус», «Наїрі»,

« Роздан-2», «Урал» і «Марк»,

БЕСМ і МЕСМ і ЮНІВАК.
Ведуча 2: І захотілося

Віті збагнути,

Як же працює

отой ком’ютер?
(.Діти в чорному одязі та з наклейками 0 і 1

Виконують швидкий рухливий танець бітів і байтів, а потім вистроюються в ряд)

Вітя : Це ще що за чортівня!

Налетіла комашня!
Біти: Ми не комашня- ми біти,

А вісім зразу – буде байт.

І кожній букві на клавіатурі

Відповідає такий ряд.

Як на букву Р нажмеш,

Комп’ютер такий ряд сприйме.

( біти міняються місцями )

якщо на букву И нажати,

то це він буде так сприймати.

( біти знову міняються місцями )
( Пісня про біти і байти, на мотив “Учат в школе..)

Щоб комп’ютер зрозумів,

Що від нього ти хотів,

Треба йому символи закодувати.

А для цього є такі одиниці і нулі:

Біти й байти( 3 рази )
Ти на клавішу нажмеш,

Інформацію введеш,

А комп’ютерові треба розпізнати.

А для цього є такі одиниці і нулі:

Біти й байти( 3 рази )
Якщо треба прочитать,

Або може записать

На ком’ютер інформації багато.

Біти й байти вже малі

Одиниці і нулі

Виростають в мегабайти й кілобайти,
( На сцені з’являється ком’ютерний вірус)
Пісня комп’ютерного віруса

( На мотив ”А ми у двох, а ми у двох у дівчину закохані…( Леонтьєв і Гордон))
Я вірус страшний,

Але не людський,

Небійтесь -я комп’ютерний.

І ампіцилін- не ліки мені,

Бо хитрий я й заплутаний.

Приспів

А я давно, а я давно

В комп’ютери закоханий.

Я шкоджу їм ,

Програми їм,

Як яблучко черв’як.
В комп ’ютер мене дискета несе ,

Від одного до іншого.

І я на шляху стираю усе

Й включати буде нічого.
Приспів

А я давно, а я давно

В комп’ютери закоханий.

Я шкоджу їм ,

Програми їм,

Як яблучко черв’як.
Біти і байти

( Продовжують пісню на цей самий мотив.)
Та є просто клас

Вакцина у нас,

Тобі щоб не піддатися

Від вірусів цих,

Набридливих, злих,

Ми вмієм захищатися.
Приспів

А у нас є, а у нас є

Програма антивірусна.

ми вірусів- вампірусів

Ніяк не боімось.
( Наступають усі на віруса і оточують його)
Вірус : Годі вам уже сваритись.

Давайте краще вже миритись.

Розкажу вам ,по секрету,

Анекдот із інтернету.
АНЕКДОТ
В магазин копп’ютерів проситься бабуся:

  • Поведи мене, внучок, я хоч подивлюся,

Що сучасні українці там завжди шукають?

Прийшла бабця в магазин й підписи читає:

  • Монітор, системний блок, диски і дискети,

Модем, для підключення всих до Інтернету.

А це принтер, а це сканер, це- коврик для мишки.

Бабця внука прихилила і говорить тишком:

  • Ну ці нові українці! Чим вже не здивують!

Уже для своїх мишей коврики купують.!

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:
( Біти і байти розказують вірші)
За комп'ютер нас пустили

Й рахувати з ним навчили.

Річ чудова, що й казати,

І собі б такий же мати.
Бази даних-просто клас!

Зацікавили ,хоч раз!

Імена і факти й дати,

Важко навіть проглядати
Та не завжди ж працювати.

Можна трошки й погуляти.

Ігри вирівнялись строєм,

Як солдати перед боєм.

Скільки їх- не полічити.

Хоч мізки б не розгубити.
Грізно потяги гудуть,

Пароплави все пливуть,

Їздимо ми по планеті

Шляхом, морем на ракеті.
Ось нас раллі далі мчить:

В ньому майже кожна мить

Відкриває шлях в світи

Не були де я і ти.

В майбуття комп’ютери ведуть-

Скромні та невтомні ці машини.

До хвилин складний процес зведуть.

Стільки справ пороблять для людини!

Ведуча 1 : От і казочці –кінець!

А хто слухав-молодець!