asyan.org
добавить свой файл
1
Круглий стіл на тему : “Зміни клімату”
Мета: повторити , узагальнити та закріпити вивчений матеріал; розвивати пізнавальний інтерес до предмета, вміння узагальнювати і систематизувати інформацію, логічно мислити; виховувати відповідальність; формувати вміння виступати перед аудиторією, захищати свою точку зору; формувати уявлення про професії , пов’язані з науками географічного циклу.
Сюжет круглого столу

Спеціалістами різних областей географічних знань поставлено завдання всебічно вивчити варіанти глобальних змін клімату, та з’ясувати характер впливу зміни клімату на природні умови, побут і господарську діяльність населення. Для підбиття підсумків експерти різних географічних видавництв запрошені до географічного кабінету на круглий стіл.


Земля – не рабиня наша, а мати ,

Сонце – не вітчим, а рідний батько,

Ліси – наші брати, річки – сестри,

Дощі , вітри , сніги – гості ,

А ми на своїй планеті не тимчасові мешканці,

а мудрі господарі.
Ведучий

Еліксиром життя називають повітря, яким ми дихаємо. Це – один з найважливіших і найнеобхідніших компонентів навколишнього середовища. Спробуємо довести це.

Якщо без їжі людина може прожити кілька тижнів, без води – п’ять діб, то без повітря вона не проживе й десяти хвилин. Людина пропускає через легені близько 12 кг повітря за добу.

Унікальність Землі полягає насамперед у тому, що на ній існує життя. Цій здатності ми завдячуємо повітряній оболонці, яка розсіює сонячні промені вдень, а вночі оберігає Землю від охолодження, тобто є своєрідним захисним панциром планети. Метеори, проходячи через атмосферу, згоряють від тертя об повітря. Вона захищає Землю від смертоносних космічних випромінювань як скафандр – космонавта.

Міністр навколишнього середовища

Атмосфера завжди містить певну кількість домішок, котрі зумовлюються природними та антропогенними джерелами.

Ще 50 років тому природа досить успішно ліквідувала різноманітні забруднення, оскільки атмосфера має могутні властивості самоочищення, але нині вона з цим завданням вже не справляється. Основними джерелами забруднення атмосфери є природні, промислові та побутові процеси. Їх об’єднують у такі групи:

  • забруднювачі, природного походження;

  • забруднювачі, які утворюються при згорянні палива;

  • забруднювачі, які утворюються під час промислових викидів;

  • забруднювачі, зумовлені згорянням побутових чи промислових відходів.

За рік в атмосферу викидається понад 22 млрд. тонн вуглекислого газу, 150 млн. тонн двоокису сірки, близько 300 млн. тонн оксиду вуглецю, 50 млн. тонн оксиду азоту, 200 – 700 тонн пилу і диму, та багато інших речовин, з якими надходять в атмосферу шкідливі, хвороботворні, в тому числі й канцерогенні та мутагенні речовини.

Найбільш поширеними токсичними речовинами, що забруднюють атмосферу, є:

  • оксид вуглецю;

  • діоксид сірки;

  • оксид азоту;

  • пил.


Зараз налічується більше як 500 шкідливих речовин, котрі забруднюють атмосферу і їх кількість зростає.

Метеоролог

Клімат Землі, що залежить в основному від стану її атмосфери, протягом геологічної історії періодично змінювався: чергувались епохи істотного похолодання, коли значні території суші вкривались льодовиками, й епохи потепління (до речі, ми живемо в епоху потепління, коли розтанули великі льодовикові щити в Євразії та Північні Америці). Та останнім часом учені – метеорологи б’ють на сполох: сьогодні атмосфера Землі нагрівається набагато швидше, ніж коли – небуть в минулому. І це зумовлено діяльністю людини: по – перше людина підігріває атмосферу, спалюючи велику кількість вугілля, нафти, газу, а також вводячи в дію атомні електростанції; по – друге, і це головне в результаті спалювання органічного палева, а також у наслідок знищення лісів у атмосфері накопичується вуглекислий газ. За останні 120 років СО2 в повітрі збільшився на 17%. У земній Атмосфері вуглекислий газ діє, як скло у теплиці чи парнику: він вільно пропускає сонячні промені до поверхні Землі, але втримує тепло. І це спричиняє розігрівання атмосфери, відоме як парниковий ефект. За розрахунками вчених, найблищими десятиліттями через парниковий ефект середньорічна температура на Землі може підвищитися на 1,5 – 2 С.

Якщо людство не зменшить обсягу забруднень атмосфери то глобальна температура зростатиме і далі, як це відбувається протягом останніх 20 років, то дуже швидко клімат на Землі стане теплішим, ніж будь – коли впродовж 100 тис. років. Це прискорить глобальну екологічну кризу.

У чому ж полягає небезпека парникового ефекту? Розрахунки й моделювання на ЕОМ свідчить: підвищення середньої температури спричинить зміни таких найважливіших кліматичних параметрів, як кількість опадів, хмарний покрив, океанічні течії. Розміри полярних крижаних шапок.

Глобальне потепління призведе до танення льодовиків Гренландії, Антарктиди й гір, рівень Світового океану підвищиться на 6 – 10 м, при цьому буде затоплено близько 20% площі суходолу, де сьогодні живуть сотні мільйонів людей, розташовані міста, ферми, сади й поля.
Баланс тепла а атмосфері (цифрами позначено кількість СО2 мілярд тонн):

А) природна теплиця – сонячна радіація, що досягає Землі, частково відбувається назад у Космос або поглинається атмосферою та хмарами й парниковими газами, такими як СО2 , СН4 (до загального балансу тепла додається близько 4% внутрішнього тепла Землі);

Б) кругообіг вуглецю – (кількість СО2 в атмосфері регулюється процесами, що відбуваються в повітрі, океанах, гірських породах і біосфері, частина вуглецю осаджується у вугіллі, нафті, вапняках тощо);

В) вплив антропогенного фактора (людина порушує кругообіг вуглецю й тепла, спалюючи мінеральне паливо, знищуючи ліси, забруднюючи океани, «збагачуючи» атмосферу парниковими газами й аерозолями.
Учені не дійшли єдиної думки про те, за якого підвищення середньорічної температури можуть відбуватися ці негативні для людства явища: одні метеорологи вважають критичним значення 2,5 С – 5 С.

Останнім часом тривога вчених із приводу парникового ефекту ще посилилась. Виявилось, що, крім вуглекислого газу, парниковий ефект спричиняють також деякі інші гази, що водять до групи малих домішок – метан, оксиди азоту, фреони – вміст яких в атмосфері через антропогенний фактор стрімко зростає.

Моделю парникового ефекту в масштабах планети може слугувати клімат на Венері. ЇЇ щільна (більш як 9 тис. кПа біля поверхні) атмосфера, що на 98% складається з вуглекислого газу, за рахунок цього явища розжарена до температури 500С (за такої температури залізо починає світитись червоним кольором).

Україна є одним з найменш водо забезпечених регіонів Європи. Водночас величезні об’єми забрудненої води скидаються у поверхневі водоймища.

За останні роки намітилась тенденція зменшення об’єму викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, проте їхні обсяги досить великі в ряді міст і промислових агломерацій, особливо в Донецько – Придніпровському регіоні. Головні забруднювачі повітря – підприємства металургії, у загальному об’ємі викидів їх частка складає 33%; підприємств енергетики - 30%; вугільної – 10%; хімічної та нафтохімічної промисловості – 7%.

Лісові насадження зазнають інтенсивного антропогенного впливу. В промислово розвинених регіонах відбувається пошкодження і навіть загибель лісів від шкідливих викидів і скидів. Внаслідок нераціонального використання та інтенсивного рекреаційного навантаження виснажуються природні запаси деяких видів рослинності, а окремо з них уже занесено до списків зникаючих.

Сприятливі природні умови існування диких тварин значно погіршуються зростаючим антропогенним впливом. Забруднення природного середовища промисловими, сільськогосподарськими підприємствами поряд з іншими негативними факторами призводять до різкого скорочення чисельності багатьох видів тварин. Тільки останні 5-ь років кількість видів, що знаходяться під загрозою зникнення, занесених в Червону книгу України, зросла з 85 до 381.

Будуючи свою державу, мусимо викорінити байдужість у ставленні до багатств рідного краю. Відповідальна і діюча політика стосовно навколишнього середовища буде можлива лише втому випадку, якщо ми нагромадимо надійні дані про сучасний стан середовища, обґрунтовані знання про взаємодію важливих екологічних факторів, якщо розробимо нові методи зменшення і запобігання шкоди, нанесеної природі людиною.

Забруднення атмосфери мають як природний, так і антропогенний характер. Впливати на природні забруднення атмосфери людина не може, але регулювати характер забруднень в результаті власної діяльності людство не тільки може, але і повинно. Необхідно пам’ятати, що в атмосферу попадають як матеріальні забруднювачі (гази, рідини, тверді речовини), так і енертичні (шум, вібрації, електромагнітне, радіоактивне випромінювання).

Джерелом забруднень атмосфери є практично всі види людської діяльності – від побутової до виробничої. Встановлено, що найбільший внесок у забруднення атмосфери робить автотранспорт і енергетика, особливо паливна. Розрізняють два види забруднень атмосфери: загазованість і запиленість.

Загазованість зв’язана з попаданням в атмосферу газів – забруднювачів, серед яких найбільше значення мають чадний газ, вуглекислий газ, оксид сірки (ІV), оксиди азоту, сірководень, аміак, метан, фреони.

1. SO2 (сірчаний газ) – один з найшкідливіших забруднювачів. Негативно впливає на все живе навіть у концентраціях 1-2 ррm (ррm – проміле – частинка на тисячу), а людина відчуває запах тільки при 3-5 ррm. У повітрі окислюється до SO3 і з водою утворює сірчану кислоту, яка є причиною кислотних дощів, що надзвичайно згубно діють на наші ліси, особливо хвойні.

2. Оксид азоту – насамперед NО і NО2, - утворюються при згорянні палива при високих температурах. Для людини поріг шкідливості – 10 ррm NО2 і 50ррm NО. При попаданні на ґрунт утворюють нітроза міни, які є сильними рако творчими сполуками (канцерогенами). В повітрі беруть участь в утворенні кислотних дощів.

3. Вуглеводні появляються при переробці та транспортуванні нафти, вугілля. Найменш токсичні аліфатичні вуглеводі, значно шкідливіші – ароматичні та їх похідні. Велику загрозу для здоров’я становить бензапірен, який, між іншим, утворюється при палінні.

4. СО (чадний газ) – смертельна отрута для тварин і людей, бо, сполучаючись з гемоглобіном крові, блокує транспорт кисню. Утворюється при неповному спалюванні. Наприклад, якщо перекрити димохід печі, в якій є розжарене вугілля, то може утворитись чадний газ. Небезпечний в закритих приміщеннях. На відкритому повітрі швидко окислюється і перетворюється в СО2.

Загазованість викликають дрібнодисперсні частинки рідких і твердих речовин, що попали в атмосферу, які утворились у результаті як природних процесів (виверження вулканів, пилові бурі), так і промислових (виробництво цементу, муки, кормових дріжджів, неповне згорання палива). Запиленість є причиною появи різних видів смогу, полових і димних туманів. Смоги бувають кількох типів. Найбільш вивчений вологий смог. Він властивий для країн з морським кліматом, де дуже часті тумани і висока вологість повітря. За 4 дні від лондонського смогу в 1952 році загинуло понад 4 тис. чоловік. Сухий або лос – анджелеського типу смог відрізняється від вологого смогу своїми властивостями. Клімат в Лос – Анджелесі (США) сухий, тому смог тут утворюється не туман, а синювату димку.

Третій вид смогу – льодяний смог, або смог аляскінського типу. Він виникає в Арктиці і Субарктиці за низьких температур в антициклоні. Смоги характерні для таких міст, які розміщені в гірських котловинах, де застоюється повітря, наприклад в Лос –Анджелесі, Нью – Йорку, Чікаго, Токіо, Мілані, Американець Луїс Батон у книзі «Чисте небо» писав: «Одне з двох, або люди зроблять так, що в повітрі буде менше диму, або дим зробить так, що на Землі стане менше людей». Смоги викликають ядуху, приступи бронхіальної астми, алергічні захворювання; руйнують споруди і скульптури. Усе вищезгадане засвідчує, наскільки актуальними є питання охорони атмосфери від забруднень.
Озонові діри

Життя на Землі залежить від Енергії Сонця. Надходить ця енергія на Землю у вигляді світла видимого випромінювання, а також інфрачервоного, або темного, й ультрафіолетового (УФ) випромінювання. УФ – випромінювання несе найбільшу енергію і є фізіологічно активним, тобто інтенсивно діє на живу речовину.

Що ж захищає нас і всю біосферу від згубної дії ультрафіолету? Озоновий щит Землі. На висотах 20 -30 км. Повітря містить підвищену кількість озону. Озон утворюється у стратосфері за рахунок звичайного двохатомного кисню (О2).

Озоновий шар в атмосфері Землі з’явився на світанку її геологічної історії, коли в повітрі став надходити кисень, що вироблявся в процесі фотосинтезу мікроскопічними морськими водоростями. За розрахунками вчених, коли вміст кисню в атмосфері досяг приблизно 10% сучасного, сформувався озоновий шар, і життя змогло вийти на суходіл (до цього поверхня була випалена, стерізована ультрафіолетом).

Останнім часом учені надзвичайно занепокоєні зниженням вмісту озону в озоновому шарі.

Над Антарктидою в цьому шарі виявлено «діру», в якій уміст озону менший від звичайного на 40-50%. Площа «діри» з року в рік збільшується і сьогодні вже перевищує площу материка Антарктиди. У результаті підвищення УФ – фон у країнах, розташованих у південній півкулі, ближче до Антарктиди, передусім у Новій Зеландії. Медики цієї країни охоплені тривогою, констатуючи значне зростання захворювань, пов’язаних із підвищенням УФ – фону (рак шкіри й катаракта). Жителі Веллінгтона, столиці Нової Зеландії, які раніше намагались використати кожний погожий день (їх там буває не так й багато) для відпочинку на повітрі, сьогодні побоюються з’явитися на пляж.

Тривожні повідомлення надходять також і з північної півкулі: і тут виявлено озонову «діру» (над Шпіцбергом), щоправда, не таку велику, як антарктична.

Зменшення вмісту озону в атмосфері загрожує зниженням урожаїв сільськогосподарських культур, захворюваннями тварин і людей, збільшенням кількості шкідливих мутацій і т.п. Якщо озоновий шар зникне зовсім, то це призведе до загибелі принаймі земної біоти.
Міністр екології

Внаслідок озеленення в повітрі збільшується кількість кисню, створюються здорові умови життя в індустріальних районах, а міста стають красивішими. Кілька переконливих фактів.

Один гектар міських зелених насаджень поглинає за 1 рік 8 кг вуглекислого газу, тобто стільки, стільки його виділяє за той самий час 200 людей. За існуючими підрахунками, 1 га двадцятирічних соснових насаджень поглинає за рік 9,35 т СО2 (вуглекислого газу) і виділяє 7,25 т кисню. Ще ефективніші дубові насадження: у них за рік на 1 га поглинається 18 т вуглекислого газу і виділяється 13,98 т кисню.

На деревах і чагарниках осідає понад 70% завислих у повітрі часточок пилу, листя поглинає деякі гази. З цієї причини в садах і парках пилу в десятки разів менше. Щоб позбавитися пилу, найкраще садити дерева й чагарники з опущеним листям, як наприклад, у в’яза. Такі рослини затримують у 6 разів більше пилу, ніж звичайні.

Якщо повітря забруднене випарами бензину, гасу та інших речовин, що легко займаються, краще садити березу карельську, вербу плакучу, клен чорнолистий, дуб зимовий – вони зменшують окислюваність повітря. Айва корисна в районах із задимленим повітрям. Там, де підприємства випускають у повітрі багато диму, насаджують білу акацію, тополю канадську, шовковицю білу.



Джерела забруднення атмосфери




ПРИРОДНІ

  • пилові або чорні бурі

  • лісові та торфові пожежі

  • вулканічні виверження

  • космічний пил




ШТУЧНІ

  • промислові підприємства (металургійні, хімічні, цементні заводи)

  • газосховища

  • трубопроводи

  • транспорт

  • сільське господарство



Шляхи боротьби із забрудненням




  • Закон про охорону атмосферного повітря

  • Конституція України, ст. 16, с.66

  • Мінекобезпеки України

  • Загальнодержавна служба спостережень і контролю стану повітряного середовища ( автолабораторії )


Зелені насадження




Новітні системи очисних фільтрів (газопиловловлювачі)





Способи підтримання чистоти




Нові види палива для автомобілів, електромобілі




Безвідходні технології на виробництві


Представник

міністерства навколишнього середовища

В Україні було оброблено метеорологічні дані за 95-річний період (1901 - 1995рр.). Результати аналізу показали, що середня температура повітря зросла у східній частині України на 2,7 – 2,8 ˚С, у північно – західній – на 1,1 – 1,7 ˚С. З підвищенням температури повітря кількість морозних днів зменшилась приблизно на 5 – 10%. Помітно збільшилась і вологість повітря – на 10 – 25%. У Криму тенденція зміни температури й вологості були такими ж самими, як і для материкових регіонів, але абсолютна величина їх виявилася меншою, що, мабуть, пов’язано з впливом Чорного моря.

У звіті робочої групи експертів Міжурядової комісії зі зміни клімату, який ґрунтується на всебічному аналізі наявної інформації, зроблено висновок, що на 90% (з ризиком помилки не більше як 10%) зміни глобальних кліматичних характеристик останнього століття викликані саме зростаючим впливом людської діяльності на природні системи Землі. А сучасні моделі, що описують атмосферну циркуляцію, океан, суходіл, лід і наземну біоту, дають змогу одержати варіанти можливих змін клімату у ХХІ ст. Усі вони прогнозують подальше підвищення глобальної температури повітря на 2,5 – 4,5 ˚С, зростання кількості опадів та інтенсифікацію волого обігу на Землі.

Сумарне підвищення рівня Світового океану на кінець майбутнього століття може становити 0,5 м. Однак у разі глобально потепління на 3 - 4˚ рівень Світового океану може підвищитись до 1 м. Можливі наслідки підвищення рівня можуть бути досить значними. По – перше, відбудеться «просте» затоплення прибережного суходолу, що призведе до затоплення низовинних ділянок узбережжя, як наприклад, Кубанські плавні в південно-східній частині Азовського моря, де берег може зміститися в бік суші на кілька сотень метрів. Затоплено буде Перекопський перешийок.

По – друге, за умов підйому рівня моря на 1 м у продовж ста років постраждають такі міста як Санк-Петербург, Архангельськ та інші. Інтенсивно будуть руйнуватись піщані пересипи, що відокремлюють лимани в північно-західному Причорномор’ї і на Азовському морі, а також північноазовські коси, Арабатська Стрілка. У районі Одеси, Маріуполя тощо, крім розмиву уступів, підсиляться зсувні та обвальні процеси і руйнування берегів може досягти катастрофічних масштабів.

Ще одна проблема зумовлена підвищенням рівня Світового океану пов’язана із збільшенням притоку середземноморських вод у Чорне море через Босфор. А це може спричинити підвищення рівня сірководню.

Міністр охорони здоров’я України

За останнє десятиліття кількість автотранспортних засобів на вулицях столиці України помітно зросла . При цьому серед них використовує значна кількість зношених вітчизняних і зарубіжних автомобілів . Ця обставина , а також зменшення коштів на санітарно-гігієнічні заходи під час реформування економіки України 90-ті роки , спричинили сумні наслідки . Аналіз динаміки забруднення атмосферного повітря центрального району Києва показав , що незважаючи на спад виробництва та відсутність шкідливих промислових підприємств у центрі міста , має місце значне забруднення приземного шару повітря хімічними речовинами техногенного походження .

Саме автомобілі є основними джерелами забруднення атмосферного повітря . Адже по території центрального району Києва пролягає ряд магістралей , інтенсивність руху автомобільного транспорту по яких сягає від 2000 до 3000 одиниць на годину.

Звертає на себе увагу те, що вміст багатьох шкідливих домішок у повітрі значно перевищує гранично допустиму концентрацію і не має тенденції до зниження . Це створює несприятливу еколого-гігієнічну ситуацію і може зумовити появу негативних змін у здоров’ї населення . Існує прямий зв’язок між забрудненням атмосферного повітря і захворюваністю верхніх дихальних шляхів, алергіями , захворюваністю кровотворних органів, серцево - судинної системи та зниженням адаптаційних можливостей організму.
Експерт компанії “Південь – континент”

Прес-служба компанії “Південь – континент”

Надала дані дослідження: картинка вийшла вражаюча , хоч місцями і передбачувана :

  • у найближчому майбутньому Карпати , де іноді не буває снігу , перестануть бути гірськолижним курортом ;

  • клімат Криму стане справді тропічним .

Отже , в найближчі 10 років нас чекає зростання температури і вологості . Це благотворно вплине на розповсюдження видів флори , невластивої сьогодні українським широтам , але негативних наслідків обіцяють значно більше .

У 2006 – 2007 роках середні температурні показники з грудня до лютого перевищували норму на 0,7 ºС . Ця тенденція зберігатиметься , також слід чекати відмітки 1,1º. Протягом наступних 10 середня температура в Україні виросте на 0, 2º С .

Донбас опиниться в зоні високого тиску , тому в даній місцевості слід чекати рекордно високих температур як влітку , так і взимку . У південних областях холодніше не стане . Крим знаходитиметься у зоні тропічного клімату з властивими йому високою вологістю і температурою. Збільшиться сила штормових вітрів .

Розвиток промисловості негативно впливає на нашу природу. Але що нам – то жити залишилося , правда ? А нащадки абияк проіснують.

Зміни кліматичних умов впливатимуть на розповсюдження рідкісних хвороб. Холера й чума можуть стати такими ж звичними хворобами , як і грип. У фауні відбудуться свої зміни – енцефалітні кліщі , яких ми так побоюємося в Криму , можуть опинитися аж на широті Києва .

Підвищення температури на 0,2º С – це критично , хоча люди і не відчують особливої різниці в температурі. Дотепер прогнози будували на статистиці минулих років. Але з різким збільшенням впливу людини на природу всякий прогноз втрачає свою актуальність. Передбачити екстремальні погодні умови , урагани , бурі і смерчі , які почастішали, надалі стає практично неможливо.
Ведучий

Глобальна кліматична катастрофа – міф?

Глобальне потепління – це встановлений науковий факт . Абсолютно очевидно , що клімат теплішає і у 1990-і роки є , мабуть , одні з найтепліших за останні тисячоліття . З іншого боку кліматичні зміни , що спостерігаються,

Відбуваються не так , як це бачило чимало авторитетних фахівців.

За деякими прогнозами середньорічна температура до кінця ХХ століття мала б підвищитися порівняно з початком століття на 1-2º С. Але фактичне глобальне потепління виявилося у 1,5 – 3 рази нижче за прогнозні оцінки . Середня температура 90-х років ХХ століття у цілому перевищує кліматичну норму на 0, 65 ºС . Це хоча й досить велика , але не катастрофічна величина . Для порівняння : різниця температур між теплими періодами голоцену - сучасного геологічного періоду – і найбільш холодними епізодами льодовикового періоду становить 5-6º С , тобто на порядок вище зафіксованого за останніх 100 років потепління .

Катастрофічного глобального підвищення температури не відбудеться і в подальших століттях . Найбільш інтенсивне потепління матиме місце впродовж найближчих 50 років , коли середня температура підвищиться приблизно на 0,7 º С , тобто так само , як протягом усього ХХ століття. Пік глобального потепління буде зафіксований на рівні близько 1,5 º С вище від сучасного майже на 200 років . А темпи зростання температури (приблизно 0,1º С у десятиліття) будуть перебувати , найімовірніше , в межах адаптаційних можливостей біосфери.

Важливо також підкреслити , що потепління надзвичайно не рівномірно розподілене як у просторі , так і за сезонами . Помітне підвищення температур повітря фактично зафіксоване на території лише п’яти держав : Канади , Росії , Казахстану , Монголії і Китаю . Щодо часових змін упродовж року , то здебільшого потепління простежується в холодну пору року – узимку і ранньої весни . Істотної зміни літніх температур у більшості областей світу за останні 100 років не відбулося. Навпаки , є багато місць на земній кулі , де спостерігалося помітне літнє похолодання .