asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3

Відповідно до частин першої та другої ст. 74 ЦПК судові виклики і повідомлення провадяться відповідно повістками про виклик, а також судовими повістками-повідомленнями, що надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, перекладачам, спеціалістам,

особам, які надають правову допомогу, за адресою, вказаною стороною або іншими учасниками процесу.

Судовий виклик — це вимога суду, адресована особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, перекладачам, спеціалістам з'явитися до суду для участі в судовому засіданні. Разом із тим особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності (ч. 2 ст. 158 ЦПК), бо явка в суд осіб, які беруть участь у справі, визнана суб'єктивним правом, а не їх обов'язком. На відміну від осіб, які беруть участь у справі, явка в судове засідання

свідків, експертів, перекладачів є обов'язковою, тому вони викликаються в суд (ч. 2 ст. 50; ч. З ст. 53; ч. 3 ст. 54; ч. 5 ст. 55 ЦПК). За їх ухилення від явки до суду закон передбачає заходи процесуального примусу й адміністративну відповідальність (статті 94, 170 ЦПК, ст. 1853 КпАП). За деякими категоріями справ явка окремих осіб, які беруть участь у справі, є обов'язковою. Так, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування (ст. 19 СК). Справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності суд розглядає за участю заявника, одного або обох батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а також представників органів опіки і піклування. Участь представників органів опіки і піклування у розгляді цієї категорії справ є обов'язковою (ст. 244 ЦПК). Справа за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку або про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізації у примусовому порядку розглядається в присутності особи, щодо якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку з обов'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника особи, щодо якої розглядаються питання, пов'язані з наданням психіатричної допомоги (ст. 281 ЦПК).

Сторони зобов'язані з'явитися до суду на попереднє судове засідання. За заявою однієї чи обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути один раз відкладене, якщо причини неявки буде визнано судом поважними. У разі неявки у попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з'ясування обставин у справі буде проводитися на підставі доказів, про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів буде залежати від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно (частини 8, 9 ст. 130 ЦПК).

Як вже зазначалось, по закінченню провадження у справі до судового розгляду суддя повинен вжити заходів для забезпечення своєчасної явки в судове засідання всіх учасників процесу. В противному випадку рішення суду може бути скасовано. Наприклад, ухвалою судової

колегії у цивільних справах Верховного Суду України скасовано рішення Тисменицького районного суду від 20 грудня 1994 р., оскільки справу розглянуто за відсутності відповідача, хоча в її матеріалах немає документів, які свідчили б про те, що його повідомлено про час і місце розгляду справи. У зв'язку з цим не можна вважати, що справу розглянуто з додержанням вимог закону.

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 1 ст. 224 ЦПК). Уперше на законодавчому рівні законодавець вказує на відмінність повідомлення від виклику. На відміну від виклику, повідомлення — це процесуальна дія суду, що адресована особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Своєчасне повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового засідання або вчинення процесуальних дій забезпечує для них можливість особистої участі в судовому засіданні

або у проведенні процесуальної дії. Питання щодо явки до суду вирішується, як правило, самими особами, які беруть участь у справі. Інакше кажучи, повістка-повідомлення має інформативний характер, оскільки неявка оповіщених осіб не перешкоджає виконанню процесуальної дії, вказаної у повідомленні. Наприклад, судові повістки-повідомлення надсилаються особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення таких процесуальних дій: виконання судового доручення (ч. З ст. 132 ЦПК); розгляд заяви про забезпечення доказів (ч. 2 ст. 135 ЦПК); огляд доказів за місцем їх знаходження (ч. 2 ст. 140 ЦПК); розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову (ч. 5 ст. 154 ЦПК); виправлення описок і арифметичних помилок у рішенні (ст. 219 ЦПК); роз'яснення рішення (ч. 3 ст. 221 ЦПК); вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу (ч. 2 ст. 370 ЦПК); вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (ч. 2 ст. 371 ЦПК); вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (ч. 2 ст. 378 ЦПК) та ін. ЦПК передбачає строки вручення судових повісток. Вони повинні бути завчасно вручені особі, яка викликається, але в усякому разі не пізніше ніж за три дні до судового засідання (за ЦПК 1963 р. – не пізніше ніж за п'ять днів), крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Закон визначає мінімальний строк до початку судового засідання, у межах якого, але ніяк не пізніше, повинні бути вручені повістки особам, які викликаються. Повістка має бути вручена з таким розрахунком, щоб зворотну розписку адресата попередньо повернули до суду, а учасники процесу мали б достатньо часу для явки в суд і належної підготовки до розгляду справи.

Згідно з Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 27.06.2006 р., після закінчення підготовки справи до судового розгляду і призначення справи до розгляду особам, які беруть у ній участь, невідкладно надсилаються поштою рекомендованим листом з повідомленням судові повістки про виклик до суду з розпискою з копіями ухвал про відкриття провадження і призначення справи до попереднього розгляду. Відповідачеві надсилаються також копії позовної заяви та

доданих до неї документів, про що зазначається в судовій повістці; крім того, зазначається про право подати письмове заперечення проти позову (п. 11.1 Інструкції). Що стосується строку вручення повісток-повідомлень, закон указує, що вони повинні бути вручені завчасно, тобто з таким розрахунком, щоб учасники процесу мали реальну можливість з'явитися до суду.

Порушення правила про строки вручення повісток повинно розцінюватися вищестоящими судами як істотне порушення норм процесуального права і може бути підставою для скасування рішення. Так, у листопаді 1991 р. А. Б. пред'явила позов до Б-ів про зміну умов договору

найму жилого приміщення. Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпропетровська позов задоволено. Відповідачі у скарзі посилалис на те, що судові повістки їм не вручались і про час розгляду справи вони не були повідомлені. Вищестоящий суд скасував рішення місцевого суду, вказав на те, що відповідно до статей 91,94 ЦПК (1963 р.) повістка про виклик до суду повинна бути вчасно вручена особі, яка викликається, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання під розписку. Відомості про вручення відповідачам судових повісток у справі відсутні. Згідно з п. 1 ст. 172 ЦПК суд у таких випадках повинен відкласти розгляд справи. Проте суд усупереч вимогам зазначеної норми закону розглянув справу за відсутності відповідачів.

ЦПК передбачає способи надсилання і доставки повісток, а також способи повідомлення учасників процесу про час судового засідання: 1) поштою рекомендованим листом із повідомленням; 2) через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі; 3) за згодою сторони чи її представника судові повістки можуть бути видані їм для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Цей спосіб може бути використаний лише при добровільній згоді конкретної особи надати таку допомогу суду. Примусове вручення повістки, наприклад, позивачу для доставки відповідачу буде суперечити як процесуальному закону, так і нормам судової етики. Такий спосіб вручення повісток слід визнати не дуже вдалим, оскільки судова практика свідчить про непоодинокі зловживання недобросовісної сторони цим правом2; 4) судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку; 5) особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Зокрема, учасники процесу можуть бути викликані в суд за допомогою електронного документа. Відповідно до Закону України ≪Про електронні документи та електронний документообіг≫ від 22 травня 2003 р. електронним є документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа (ст. 5 Закону). Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону). Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора (ст. 11 Закону).

Останній засіб є винятковим засобом оповіщення учасників процесу про майбутнє судове засідання або процесуальну дію. Судові викликі чи повідомлення, здійснені телеграмою, факсом або електронною поштою, телефоном, повинні містити відомості, зазначені у ст. 75 ЦПК. Слід зазначити, що телефонограма про повідомлення особи про судове засідання, текст якої складено невідомою особою, не може вважатися належним повідомленням такої особи про виклик до суду,

оскільки такий спосіб зв'язку не забезпечує фіксацію виклику. Так, у вересні 2008 р. В. А. звернувся до суду з позовом до співвідповідачів про продовження строку для прийняття спадщини за заповітом, визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом і договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності на спадкове майно.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 11 червня 2009 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 20 липня 2009 р., у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з такого. Відповідно до ч. 1 ст. 305 ЦПК апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. За положеннями ст. 74 ЦПК судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або

через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Згідно зі ст. 76 цього Кодексу судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі у судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання. Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Із матеріалів справи вбачається, що позивач отримав судову повістку про виклик у судове засідання апеляційної інстанції 24 липня 2009 р., у той час як розгляд справи апеляційним судом було призначено на 20 липня 2009 р. Телефонограма від 17 липня 2009 р. про повідомлення апеляційним судом сусіда та дружини позивача про судове засідання 20 липня 2009 р., текст якої складено невідомою особою, не може вважатися належним повідомленням позивача про виклик до суду, оскільки такий спосіб зв'язку не забезпечує фіксацію виклику.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 338 ЦПК судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання. За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд. Усі повернені до суду повістки, а також розписки мають додаватися

до справи.

У будь-якому випадку в матеріалах справи повинні бути відповідні докази належного сповіщення учасників процесу про день та час розгляду справи, бо в разі неявки в судове засідання однієї зі сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, стосовно яких немає відомостей про вручення їм повісток, суд не може розпочати розгляд справи, а повинен його відкласти. Якщо ж справа була розглянута за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання, як зазначалося раніше, рішення може бути скасоване. Так, В. Г. пред'явила позов до Ю. П., А. Н., С. Н., Д. Б. про виселення. Позивачка посилалася на те, що їй видано ордер на зайняття кімнат у квартирі, але у спірних кімнатах без правових підстав проживають відповідачі, тому вона просила виселити із зазначених кімнат відповідачів з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення. Відповідачі Ю. П. і А. Н. звернулись із зустрічним позовом до В. Г. про визнання ордера недійсним, оскільки останній виданий на зайняте приміщення. Рішенням районного суду від 21.09.2005 р. позов В. Г. задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідачі, посилаючись на постановления судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просили його скасувати та постановити нове, яким задовольнити їх позов, а у задоволенні позову В. Г. відмовити. В ухвалі апеляційного суду м. Києва від 17.02.2006 р. зазначалось, що при розгляді справи місцевій суд виходив із того, що відповідачі А. Н., С. Н. та Д. Б. у судове засідання не з'явились повторно, хоча про час, місце слухання справи були повідомлені належним чином. Тому суд вирішив за можливе слухати справу за відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погодилась. Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених ЦПК, разом із копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням

або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання сторону або її представника може бути повідомлено під розписку.



<< предыдущая страница   следующая страница >>