asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 5 6 7 8 9


  • Лопєнка - церква парафіяльна св. Параскевії, мурована (спочатку дерев'яна), побудована у 1757 р. з фундації Стрелецьких. Колись найбільш знане святилище Марійного культу у західних Бєщадах. До чудотворної ікони Лопєнської Божої Матері (Елеуси) приходили юрби вірних. 13 липня починався відпуст, що тривав кілька днів (ще у XIX ст. приходило там кільканадцять тисяч вірних).




  • Святилище Божої Матері Милосердної у Поляньчику – церква парафіяльна св. Параскевії.Спершу вона постала в дерев'яному виді, під кінець XVIII ст. з фундації цісарової Марії Тереси. Наступна - мурована. Побудована у 1909 р. Від 1948 р. тут парафіяльний римо-католицький костел. Перший латинський парох, св. Францішек Стопа, переніс тут із лопєнської церкви головний престол разом з чудотворною іконою Матері Божої, щоб вратувати її від загибелі. Дзвіниця мурована, ширмова, триаркадна, побудована правдоподібно у 1863 р. Дзвін із 1894 р. Цвинтар церковний майже цілковито зруйнуваний.




  • Гребля у Соліні – у 1961-68 рр. побудовано Електростанцію та Водну Греблю Соліну, перший цього типу об'єкт у Польщі. При побудові греблі користувались линовим підйомником, що був привезений з Великобританії. Гребля бетонна, важкого типу – 82 м висотою, шириною 664 м. Влітку корона греблі служить як місце прогулянки для десятків тисяч туристів.




  • Гребля у Мичковцях – у 1956-60 рр. побудовано водяну електростанцію у Мичковцях (будову греблі у Мичковцях розпочато ще в 20-тих роках ХХ ст). Греблі 23 м висоти та 430 м ширини. Нижче об'єкту знаходиться один із найцікавших пам'ятників бєщадської природи – вертикальна скельна стіна (69 м висоти, 600 м довжини, росте на ній низькоросла рослинність).



Пам'ятники природи
Чудотворне Джерельце у Звєжині

Звєжинь (Здвижень) був заснований в 1580 р. на території, яка належала до Кмітів. Згідно до місцевого ререказу назва села походить від хреста, який понад 150 років тому знайшла у джерелі одна жінка (від Здвиженє - Воздвиження Чесного Хреста). До ІІ Світової війни криниця була великим релігійним культом. Щороку прибували тут з процесією сотні вірних, а священик святив джерело. Знайдений хрест колись знаходився у місцевій церкві, а нині можна його побачити в Єпархіяльному Музеї у Перемишлі. Цікаво, що походить він із 1 пол. XIII ст. і був зроблений у французькому місті Limoges, понад 1500 км від Звєжиня.
Шмараґдове (Смарагдове) Озерці

Утворилось воно неподалік Терки у 1980 р., коли після великої зливи осунулася частина узбіччя Поломи і перегородила річище Ветлінки. Хоча само озерце трішки пересохло, але і надалі залишається цікавим фрагментом бєщадського краєвиду.

Галереї та майстерні артистичного рукоділля

  • Галелея та майстерня малярства Лєона Храпко (Творчий Дім "Лє Ґраж") – Бубрка, тел. (013) 469 18 88,

  • Майстерня скульптури – Генрик Ґонґоровскі, Бубрка,

  • Майстерня Анджея Куша - вироби з промокального паперу "Базиль", Бубрка, тел. (013) 469 18 92,

  • Майстерня ужиткового мистецтва – Стананіслава Подкаліцка, "БроСта", Бубрка, тел. (013)4691816,

  • "Галерея придорожних різьб" – найбільш репрезентативна у гміні Соліна,

  • Галерея "ЧАД" В. Макара й А. Попитак – випочинковий центр "Явор", Поляньчик, тел. (013) 469 20 31,

  • Майстерня скульптури – Станіслав Ґвузьдзь, Березка,

  • Ян Нєдзьвєдзь – Поляньчик, тел. (013) 469 22 20,

  • Яцек Йоняк (фотограф) – Поляньчик, тел. (013) 469 20 91,

  • Авторська галерея – Анна Лєвіньска, гора Явор, Соліна.

Культура

При Гмінному Осередку Культури, Спорту та Туризму в Соліні (GOKSiT), з осідком у Поляньчику в межах його діяльності функціонує фольклористичний гурт "Сіви Ян", котрий виконує твори з словацького, угорського, українського та польського прикордоня. Капела ця виступає та концертує на різних фестивалях, заходах, які організує між іншими GOKSiT. Вона є лауреатом фолькльорних фестивалів, співпрацює з ансамблем народних співаків "Маціежанка" з Волковиї. Крім того GOKSiT весь час співпрацює з громадськими організаціями, що функціонують на тереторії гміни, м.ін. з так званими Колами Сільських Господинь, які беруть активну участь у культурно-суспільному житті гміни.

Щороку, влітку, господарі гміни, з думкою про гостей, готують чимало культурно-розважальних імпрез.
До найцікавших належать:

  • Солінське літо – цикл артистичних та фолькльористичних імпрез у Соліні та Поляньчику;

  • "Дні гміни Соліна" - на початку травня у Поляньчику;

  • "За кубок Президента РП" – WZW Jawor в Соліні;

  • "За кубок Командора SŻ BRYZA Ярослав";

  • "Телеліто" – ОВ Заява в Поляньчику;

  • "Жеґлярскіе Шенти" – моряцькі пісні, BWOPR Поляньчик (мис);

  • Регата "За блакитний острів Сяну" – регата на Соліньському Озері;

  • "За кубок війта Соліни" – екологічна імпреза;

  • "Дві стихії, дві пасії" – спільна імпреза моряків і льотчиків;

  • "Турнір сіл Гміни Соліна" імпреза спортивно-культурна;

  • "Регіональна Бесіда" – імпреза присвячена регіональним традиціям.



Туризм

Первинна природа, велике залісення, брак промислових об'єктів поблизу, сонячна погода майже в усі пори року, а також багата історія цих, рідко залюднених тепер земель, притягають від давна любителів відпочинку, фотографів, художників, мисливців, рибаків, усіх, які шукає тишу та спокій, обсерваторів природи, а також аматорів активного відпочинку. Кожен може знайти тут щось цікавого для себе. Любителів водного спорту притягають акваторії бєщадських озер, планерного спорту – новий планеродром на схилі гори Явор (742 м) в Соліні та два славні бєщадські гірські планеродроми поблизу Веремєні і Безмєховій у Солонних Горах, а бажаючим перепочити, пропонуємо відпочинкові осередки у Поляньчику, Соліні, Мичковцях, Буковці, Волквиї, Безмєховій та інших місцевостях. В будь-якій порі року тут можна цікаво проводити час. Весна вітає усіх зеленню і барвистим килимом квітів, співом птахів та щораз довшим днем. Спекотним літом – гірські річки, струмки, затишні ліси та акваторії, охороняють вас від сонця. Восени різнобарвні ліси чарують туристів своєю гарячою червоністю та золотом. Зимою гори окриті білим хутром, та чарують морозоковими прикрасами. Сніг лежить тут майже 120 днів у році.Тут увесь час працюють гірськолижні підйомники у Військовому Відпочинковому Комплексі "Явор" у Соліні, в Поляньчику, поблизу Веремєня. На відстані тільки 20 км – в Устриках Долішніх – знаходиться кілька гірськоклижних підйомників на добре утриманих схилах, де проводяться професіональні школи для новачків лижного спорту.
Велосипедні шляхи:

  • Поляньчик – Березка – Березьніца Вижна – Ґужанка – Волковия – Поляньчик; час переїзду: 2,5 години (25 км),

  • Поляньчик – Гочев – Баліґруд – Стенжніца – Ґужанка – Волковия – Поляньчик; час переїзду 5 годин (41 км),

  • Варіант А: Поляньчик – Березка – Березьніца Вижна – Воля Ґужаньска – Тискова – перевал Гирча – Лопєнка (церква) – Полянкі – Терка – Буковєц – Волковия – Поляньчик; час переїзду: 6,5 години (52 км),

  • Варіант Б: Поляньчик – Березка – Березьніца Вижна – Стенжніца – Тискова – перевал Гирча – Лопєнка (церква) – Полянкі – Терка – Буковєц – Волковия – Поляньчик; час переїзду 6 годин (54 км),

  • Соліна (через греблю) – Лобозев – Бубрка – Мичковце – Звєжинь – Угерце – Орелєц – Бубрка – Соліна; час переїзду 2,5 години (24 км).

Увага: Березьніца Вижна – малий пам'ятник присвячений Зиґмунду Качковському

Прогулянкові стежки Гміни Соліна

  • "Зелені горби над Соліною" – кольор знаків: червоний; час переходу: біля 5 годин,

  • "Синя сльоза" – кольор знаків: синій; час переходу: біля 5 годин,

  • "Мис Поляньчик" – кольор знаків: зелений; час переходу: біля 2 години,

  • "Зв'язківець" – кольор знаків: синій; час переходу: 30 хвилин.


Прогулянкові стежки:

  • "Зелені височини над Соліною" : червоний шлях – 5 год.

  • "Синя Сльоза" – синій шлях – 5 год.

  • "Мис Поляньчик" – зелений шлях 2 год.

  • "Перлина Поляньчик" – жовтий шлях – 2 год.

  • "Лончнік" – синій шлях30 мін.


Пункти прокату гірських велосипедів:

  • W. Orenczak (В. Оренчак) – Поляньчик, тел. (013) 469 23 17

  • Готель „На ґурце” – Поляньчик, тел. (013) 469 23 09

  • J. Siercha (Сєрга) – Поляньчик, тел. (013) 469 27 32


Курорт Поляньчик

Поляньчик - це курортна місцевість в центрі Бєщадів, на півострові Солінської Бухти. розташування місцевості робить її атракційною завдяки краєвидам та клімату. Води озера сприяють гострому гірському повітрю, створюючи специфічний мікроклімат. Кліматичні обставини та чистота повітря - це головні атути цієї території. Курортне лікування було засноване на початку 70-тих років, але статус курорту Поляньчик здобув у 1999 р. Тут використують лікувальні води багаті в гідрокарбонат натрію, йодні мінерали, бор.
Санаторна база:

Вся санаторно-відпочинкова база знаходиться на чудовому, прекрасному півострові, що входить далеко в солінські води. У санаторних об'єктах "Солінка", "Пльон", "Еля", "Дедаль" може оздоровлятись одночасно 700 осіб. Осередки мають свої лікувальні кабінети та володіють умовами для інвалідів. У санаторії "Солінка" знаходиться природно-лікувальний заклад. На тереторії курорту діють також відпочинкові осередки: "Явор", "Шимон" та "Релявія".
Профілі лікування:

  • захворювання органів руху,

  • захворювання дихальних шляхів,

  • хвороби гормональної системи та порушення обміну речовин


Лікувальні заходи:

  • грязьові ванни,

  • кінезитерапія,

  • гідротерапія,

  • інгаляція,

  • підводний масаж,

  • мінеральна ванна,

  • шотландський душ.

У Поляньчику також діють зони відпочинку: "З’ява", "Унітра", Відпочинковий Осередок PBGiTR Жешув, багато пансіонатів, готелів, агротуристичних господарств, приватних квартир та кемпінгів.


ПОВІТ КРОСНО
Кроснянський повіт розташований у південно-східній Польщі, в Підкарпатському воєводстві. До повіту належить 9 гмін: Хоркувка, Дукля, Івоніч Здруй, Єдліче, Корчина, Кросьцєнко Вижне, Мєйсце Пястове, Риманув, Вояшувка. Південна частина кроснянського повіту розташована у горах і долинах Низького Бескиду. Південний кордон повіту, а заразом і держави, проходить через пагорби головних карпатських вершин. Гміни Єдліче, Хоркувка, Мєйсце Пястове і Кросьцєнко Вижне розташовані в т. зв. Ясєльсько-Саноцьких Долах (ямах), що тягнуться від Горлиць на заході, до Санока на сході (біля 100 км довжини, 18 км ширини). Місцевості, що належать до гмін Вояшувка та Корчина (північ повіту) – розташовані на території Стжижовсько-Диновського Погір'я. У його ландшафті домінують невеликі пагорби – найбільше Суха Ґура (591 м н.р.м.) над с. Чарножекі.
Історія

Історія Кросна сягає XI ст., коли на розташованій над р. Віслок оборонній височині заснували рільниче селище. В 1282 р. краковський князь, Лешек Чорний, надав любуському єпископові імунітет, у якому посеред маєтків єпископства, згадане також і Кросно (тоді ще селище). В половині XIVст. Кросно перейшло в руки Куявскіх, родини, з якої виводився Казимир Великий. Багато благ зазнало Кросно від короля Владислава Ягайла. В 1399 і 1415 рр. отримало від нього привілеї сприятливі для розвитку торгівлі і ремесла. В той період виникли перші школи, яких абсольвенти стали пізніше професорами в Краківській Академії. XVIст. - це період інтенсивного розвитку Кросна. Знаходилося воно при головних торгових шляхах, що проводили над Чорне море, на Угорщину, Червону Русь та Сілезію. Розвивалося ремесло і торгівля. Нажаль у 1638 р. виникла пожежа, яка знищила більшу частину міської забудови. Погану економічну ситуацію погіршив у 1655 р., наїзд шведів, а 2 роки пізніше - атака відділів князя Семигороду Юрія ІІ Ракочі. Відкриття в околиці Кросна покладів ропи, причинилося до економічного оживлення району. Треба згадати про Ігнатія Лукасевича – винахідника газової лампи (1853 р.). Друга пол. ХІХ ст. – це також імпонуючий тозвиток кроснянського ткацтва. Вироби з льону потрапляли до Італії, Босні, Герцеґовини і Угорщини.
Варто побачити

  • Фарний костел Св. Трійці – готичні мури з бароковим прикрашенням та барокова дзвіниця. Дзвін Урван є одним із найбільших у Польщі. Костел має кілька гарних каплиць: свв. Петра і Півла, Шкаплєжної Божої Матері, св. Яна Непомуцена, св. Войцєха, св. Анни. В головному вівтарі знаходиться картина венецького художника Томи Долабелла. Поліхромію на стінах пресвітерії виконав у 1899 р. Францішек Дінішевскі. В храмі знаходиться також готична картина на дошці, з 2-ї пол. XV ст. (Якуба Трвалого з Кракова), що представляє Коронацію Божої Матері Святою Трійцею, а також картина, тоді учня гімназії, художника Станіслава Вітовского-Ікжиняка – Св. Тереса (1926 р). З нагоди беатифікації і канонізації черниці Фаустини Ковалєвської у костелі примістили картину "Христе, я на Тобі довіряюся". В 2004 археолог Ян Ґанцарскі, вів розкопки у крипті храму і знайшов незнані до цієї пори саркофаги єпископів.

  • Костел і Монастир оо. Францішканів – має кілька гарних каплиць, посеред них Каплиця Осьвєнцімів, Пресвятої Богородиці і Св. Станіслава із Щепанова.

  • Костел і Монастир оо. Капуцинів.

  • Філіальний костел Св. Войцєха – пол. XV. Наприкінці XVІІІ ст. був покинений. В пол. ХІХ ст. його відновили, а в 1856 р. посвятили. Храм був цілковито перебудований (збереглися пропорції попереднього) в 1903 р., за проектом архітектора Тадеуша Стриєньського.

  • Каплиця Емаус – вул. Kletówka (Клєтувка)

  • Єпископський Палац – у ньому тепер Підкарпатський Музей.

  • Старовинні кам'яниці на Ринку.

  • Єврейський цвинтар (кіркут) – заснований у ХІХ ст.

  • Підкарпатський Музей – міститься на території старого міста, в старому Біскупському Палаці. Початки цього об'єкту сягають кінця XIVст. Дерев'яний двір у Кросні купив тоді Ерик з Вінсен, перший перемиський єпископ. Набрав вигляду палацу після розбудови і перебудови в 1-ій пол. XVI ст. До 1626 р. був майном перемиських біскупів. У музеї знаходяться відділи: археологічний, історії освітлення, історії скла і скляної промисловості, освітно-промоційний, адміністративно-господарчий, фінансово-книжний, бібліотека.

  • Музей ремесла в Кросні – музей збирає, забезпечує і робить приступними культурні блага зі сфери: історії ремесла і промисловості та художніх ремесел південно-східньої Польщі. За 10 років діяльності Музей Ремесла зібрав 2 тис. експонатів, що преставляють народне ремесло Галичини, а особливо Кросна і околиць.

  • Музей Марії Конопніцької у Жарновці біля Кросна – старовинний Двір з XVIII ст. (перебудований наприкінці ХІХ ст.) та старовинний парк (3 га), які Марія Конопінцька одержала в 1903 р., як народний дар з нагоди ювілею 25-річчя письменницької роботи. В 1991 р. віддали для вжитку будинок Ламуса (давніше амбар), у якому знаходиться частина експозиції.

  • Скансен (Музей біля неба) Нафтової Промисловості в Бубрці. В 1854 у Бубрці перша у світі нафтова шахта, створена Ігнацим Лукасєвічом. Тепер тут знаходиться Музей Нафтової Промисловості ім. І.Лукасєвіча, в якому можна побачити свердловини і бурильні знаряддя з ХІХ ст. Музей розташований у гарному лісі, в місці недіючої шахти Бубрка. Це нійбільший і один із небагатьох об'єктів цього типу. У музеї знаходяться експозиції нафтового гірництва, газівництва, рафінерної промисловості, діють дві свердловини, збереглися також оригінальні документи засновання шахти.





<< предыдущая страница   следующая страница >>