asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3 4 ... 8 9

А – П = К, чи Активи – Зобов’язання = А (чисті активи)

Капітал чи чисті активи, отримані в результаті розрахунку, являють собою вартість поточного капіталу підприємства, оскільки майно підприємства, очищене від зобов'язань (чисте майно, чистий актив) і прирівнюване до власного капіталу, - фактично є поточним капіталом підприємства.

Таким чином, величину поточного капіталу можна виразити за допомогою рівняння поточного капіталу:

Кс = А - L,

де, А - активи;

L - зобов'язання.

У цьому плані дуже цікавий підхід Г.А.Бахчисарайцева, що ще на початку ХХ століття використовував термін "чистий підприємницький капітал", дорівнюючи його до власного капіталу підприємства [7, с. 8]. На жаль, даний показник він використовував з натхнення, не обґрунтувавши його сутність за допомогою балансових рівнянь.

На підставі викладеного вище є підстави стверджувати, що балансовий метод у обчисленні капіталу найбільше об'єктивно відбиває природу капіталу підприємства і величину показника поточного капіталу, створює методологічну основу для застосування фінансових і управлінських підходів при проведенні оцінки вартості й аналізу капіталу.

Загальну характеристику рахунків обліку власного капіталу можна подано на схемі 1.1 (див. Додатки)

Розглянемо більш детально облік кожної складової власного капіталу.

Облік статутного капіталу. Статутний капітал підприємства, відповідно до нового Плану рахунків, відображається на рахунку 40 "Статутний капітал". Цей рахунок призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства.

За кредитом рахунка 40 "Статутний капітал", згідно з Інструкцією №291, відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом - його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку має відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.

Рахунок 40 "Статутний капітал" кореспондує за дебетом з кредитом рахунків:

41 "Пайовий капітал";

45 "Вилучений капітал";

46 "Неоплачений капітал";

67 "Розрахунки з учасниками".

Рахунок 40 "Статутний капітал" кореспондує за кредитом з дебетом рахунків:

41 "Пайовий капітал";

42 "Додатковий капітал";

43 "Резервний капітал";

44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)";

46 "Неоплачений капітал";

67 "Розрахунки з учасниками".

Для оцінки фінансового стану підприємства статутний капітал особливої ролі не відіграє. Важливість статутного капіталу випливає з інших функцій.

1. Статутний капітал акціонерного товариства складається із внесків акціонерів. Він відображає власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства як юридичної особи. І водночас сума статутного капіталу відображає колективну власність акціонерів, де частка кожного визначається номінальною вартістю придбаних ним акцій.

2. Величина статутного капіталу надає користувачам фінансової звітності підприємства інформацію про мінімальну величину його власного капіталу. Наприклад, якщо у господарському товаристві інші складові власного капіталу можуть зменшуватися власниками за власним бажанням, то для того, щоб зменшити розмір статутного капіталу, необхідно здійснити ряд передбачених законодавством процедур і не мати ніяких претензій зі сторони кредиторів.

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дня реєстрації підприємства в державному реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності.
Облік додаткового капіталу. Додатковий капітал може бути вкладений. Це сума емісійного доходу, на яку вартість проданих випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Наприклад, номінал акції 100 грн., акція продана за 108 грн. (рис. 1.3)


Додатковий капітал може бути і не вкладений. Це сума вартості до оцінки (1000 грн.) необоротних активів або вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших фізичних або юридичних осіб, та різні види додаткового капіталу.

Наприклад:

  1. Вартість будинку офісу – 100 000 грн. До оцінено в сумі 8000 грн.

  2. Підприємство одержало санацію від муніципалітету в сумі 10 000 грн.

  3. Один із засновників підприємства безоплатно передав підприємству друкарську машинку вартістю 500 грн.

Балансова інтерпретація проведень унаочнена на рис. 1.4.



Облік резервного капіталу. Резервний капітал – це такий вид капіталу, який не зареєстрований. Цей капітал не може утворитися за рахунок результатів діяльності.

Основні джерела резервного капіталу такі:

  • додатковий капітал;

  • нерозподілений прибуток.

Основні операції з резервного фонду наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 1.1.

Основні операції з резервного капіталу.

Зміст операції

Дебет рахунка

Кредит рахунка

Рішення засновників: направлено до резервного фонду частину нерозподіленого прибутку


НП


РК

Рішенням зборів акціонерів частина резервного капіталу направлена на покриття збитків минулого року.


РК


НЗ


Примітка: НП – нерозподілений прибуток,

РК – резервний капітал,

НЗ – непокриті збитки.
Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Нерозподілений прибуток, або непокритий збиток, є складовою власного капіталу і формується за рахунок прибутку, який не був розподілений (тобто спожитий).

Для обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) планом рахунків призначений рахунок такої самої назви; шифр його - №43.

Нерозподілений прибуток може перебувати у двох формах:

  • власне нерозподіленого прибутку;

  • створених спеціальних фондів (преміювання, надання допомоги, розвитку соціальної сфери тощо).

Господарські операції, які характеризують облік нерозподіленого прибутку наведені в таблиці 2.2.
Таблиця 1.2

Облік нерозподіленого прибутку.

Зміст операції

Дебет рахунка

Кредит рахунка

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів залишена сума нерозподіленого прибутку


ФР


НП (НЗ)

Нарахована премія за окремі досягнення апарату товариства за ІІ кв.

НП (НЗ)


РП

Проведені відповідні відрахування по нарахованій премії

НП (НЗ)

РС

Видана із каси одноразова допомога працівникові.

НП (НЗ)

РК

Передана сума нерозподіленого прибутку іншому підприємству в порядку підтримки.

НП (НЗ)

Рб

У разі ліквідації підприємства залишок нерозподіленого прибутку приєднано до статутного капіталу.

НП (НЗ)

СК


Примітка: НП (НЗ) – нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

ФР – фінансові результати

РП – розрахунки з працюючими

РК – рахунок „Каса”

Рб – рахунок у банку

СК – статутний капітал

РС – розрахунки по страхуванню.
Облік неоплаченого капіталу. Неоплачений капітал – це сума зобов’язань засновників за внесками до статутного капіталу.

У момент реєстрації статутного капіталу зареєстрована сума відображається записом:

Дебет рахунка „Неоплачений капітал”

Кредит рахунка „Статутний капітал”

Усі наступні внески засновників до статутного капіталу відображаються записом за кредитом рахунка „Неоплачений капітал” та дебетом різних рахунків, у залежності від форми та змісту внесків (чи викупу акцій – в акціонерних товариствах)
Облік вилученого капіталу. Вилучений капітал – це фактична собівартість акцій власної емісії (або її часток), які викуплені акціонерним товариством у його акціонерів.

Процес вилучення акцій власної емісії відображається у бухгалтерському обліку записом:

Дебет рахунка „Вилучені акції”

Кредит рахунка „Каса” (або „Рахунок у банку”)

Вилучені акції можуть бути продані або анульовані.

При продажу робиться запис:

Дебет рахунка „Собівартість проданих акцій”

Кредит рахунка „Вилучені акції”

При анулюванні вилучених акцій попередньо потрібно перереєструвати статутний капітал, а потім зробити запис:

Дебет рахунка „Статутний капітал”

Кредит рахунка „Вилучений капітал”

На суму номінальної вартості акцій.

Якщо в момент продажу є різниця між номінальною та балансовою вартістю акцій, що анулюються, то така різниця буде відображена або на дебеті рахунка „Нерозподілений прибуток”, або на кредиті рахунка „Додатковий капітал”.

2. Методика аналізу власного капіталу підприємства.

2.1 Загальна інформація про підприємство та економічний аналіз діяльності підприємства

ВАТ „Івано-Франківськцемент” створено у 1991 році шляхом акціонування державного підприємства „Івано-Франківськцемент”.

Юридична адреса: м.Івано-Франківськ, вул. Дорошенка 15.

Керівництво ВАТ "Івано-Франківськцемент" здійснюють:

  1. Загальні збори акціонерів

  2. Спостережна рада

  3. Правління акціонерного товариства

  4. Контрольно - ревізійна комісія.

Оперативне керівництво здійснюється відповідальними посадовими особами, включаючи Голову Правління та інших членів Правління, а також службовців, яких призначило на ці посади Правління.

Загальні збори акціонерів збираються не менше одного разу на рік. Спостережна рада призначена здійснювати контроль за діяльністю ВАТ і Правління Товариства. Виконавчим органом ВАТ, призначеним здійснювати управління поточною діяльністю ВАТ, є Правління Товариства. Роботою правління керує Голова Правління, який також займає посаду Директора ВАТ. Ревізійною комісією проводиться перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства. Організаційна схема товариства наведена на схемі 2 (див. Додатки).

Таблиця 2.1

Керівники підприємства.



П.І.Б

Рік народження

Посада

Освіта

Досвід роботи на посаді

Загальний стаж роботи

Круць Микола Федорович

1952

Директор

Вища

11

27

Гельо Ігор Степанович

1951

Начальник комерційного управління

Вища

10

25

Заяць Богдан Йосипович

1950

Начальник технічного управління

Вища

10

25

Салига Іван Васильович

1936

Голова Спостережної Ради

Вища

10

20

Лютий Василь Іванович

1955

Начальник фінансового управління

Вища

12

16

Кулик Оксана Миколаївна

1956

Заступник начальника фінансового управління

Вища

10

20


Персонал підприємства. Товариство формує персонал шляхом укладання безстрокових та строкових трудових договорів, контрактів (з веденням трудової книжки), а також трудових угод на період виконання конкретного виду робіт. Загальна кількість працюючих на підприємстві у 2001 році складала 2430 чоловік з урахуванням чисельності співробітників агроцеху та допоміжних служб.
Економічний аналіз діяльності підприємства.

Аналіз рентабельності. Рентабельність як показник дає уявлення про достатність (недостатність) прибутку порівняно з іншими окремими величинами, які впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльність підприємства. При визначенні показника рентабельності прибуток (у чисельнику) співвідноситься з чинниками, які мають найзначніший вплив на його отримання. Безумовно, одним з таких чинників є витрати. Адже від того, що і скільки ми вкладаємо, залежить величина прибутку, який нам надходить у ціні реалізації разом з компенсацією понесених витрат. Однак, необхідно знати, що витрачатися на виробництво (торгівлю чи інший вид статутної діяльності) можна лише за наявності коштів для здійснення цих витрат. Ці кошти, вкладені в бізнес називаються інвестиціями.

Зрозуміло, що кожному з інвесторів набагато цікавіше знати прибутковість (рентабельність) його власних інвестицій, ніж рентабельність понесених підприємством витрат.

Слід зазначити, що слова "інвестиція" і "вкладення" - синоніми. Тому собівартість виготовленої продукції - це не що інше, як вкладення (інвестиції) підприємства у вже виготовлену ним продукцію. А власний капітал підприємства - це вкладення (інвестиції) в діяльність підприємства в цілому.

Засновники (акціонери) інвестують свої кошти в підприємство, а підприємство, в свою чергу, як самостійний суб’єкт інвестує як ці, так і інші фінансові ресурси у продукт своєї діяльності.

Якщо до цього часу серед показників рентабельності найбільш відомим був згаданий вище показник прибутковості інвестицій підприємства у вже виготовлений, а іноді навіть реалізований кінцевий продукт, то сьогодні дедалі більшого значення набуває показник прибутковості коштів, інвестованих засновниками (акціонерами) в діяльність підприємства взагалі.

Річ у тому, що перший з цих показників, як би він не задовольняв керівника, не може дати уявлення про ефективність використання капіталу. Адже значна його частина залишилася за межами витрат на реалізовану продукцію: в товарах, запасах, коштах і дебіторах. Мати великі залишки по цих статтях невигідно. Розмір оборотного (робочого) капіталу не повинен бути ні великим ні малим. Він повинен бути оптимальним. Можна досягти великої рентабельності витрат на готову (або реалізовану) продукцію і при цьому мати вельми низьку рентабельність власного капіталу, через те, що значна його частина не працює, а здебільшого пролежує на складах або (чого доброго) надто довго кредитує покупців. У зв`язку з такою постановкою питання наведемо декілька окремих показників рентабельності.

Таблиця 2.2



<< предыдущая страница   следующая страница >>