asyan.org
добавить свой файл
  1 2

1 клас



п/п

К-сть год.

Зміст навчального

матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвиткової роботи та очікувані результати







^ Властивості предметів. Геометричні фігури, величини.

Розрізнення основних кольорів. Уміння розрізняти їх.

Поняття про кількісну характеристику предметних множин: багато-мало, багато-один, більше-менше, однаково, стільки ж, порівну, кілька, скільки, ...більше ніж, ...менше ніж. Способи зрівнювання груп предметів шляхом збільшення кількості предметів в меншій групі чи зменшення їх кількості в більшій групі.

^ Поняття про величину: великий-маленький, високий-низький, широкий-вузький, товстий-тонкий, довгий-короткий, вищий-нижчий, ширший-вужчий, довший-коротший, товщий-тонший. Способи порівняння: накладання, прикладання; вимірювання на око.


^ Просторові поняття: верхній, нижній, правий, лівий, біля, у(в),за, поруч, посередині, попереду, позаду, далекі, ближче, поряд, після, перед, тут, там, вгорі, внизу, вище, нижче, праворуч, ліворуч. Розвиток умінь орієнтуватися в просторі відносно від себе, від об‘єктів, визначення положення предметів відносно один до одного. Визначення відстані (ближче, далі) на основі зорового сприймання.
^ Поняття маси: важкий, легкий; важче, легше, однакові за масою. Розташування трьох предметів, різних за вагою (легкий, важче, важкий).

Незалежність маси від об‘єму та розміру предметів.

^ Часові поняття: доба, вчора, сьогодні, завтра, потім, рано, пізно, давно, повільно, швидко.

Глибокий, мілкий.


Порівняння за віком: молодший-старший.

Геометричні фігури: круг, трикутник. Розрізнення геометричних фігур.
Числа 0,1,2,3,4,5.

Утворювання і запис чисел від 1 до 5. Порівнювання чисел. Знаки =, </ >. Склад числа. Лічба в межах 5. Називання чисел від 5 до 1. Число і цифра 0.

Порівняння предметних множин за чисельністю. Порівняння чисел за величиною та місцем у числовому ряді. Ознайомлення з порядковою лічбою.

Одиниця вартості: копійка. Монети: 1копійка, 2копійки, 5копійок. Додавання і віднімання в межах 5. Знаки +, -.

Складання та розв'язання прикладів в межах 5.

Підготовка до розв‘язування задач. Знак ?

^ Знайомство з лінійкою. Точка, пряма та криві лінії. Креслення прямих за допомогою лінійки.,

Ознайомлення з квадратом, трикутником, прямокутником (уміння вибирати). Обведення шаблонів, трафаретів. Складання за допомогою лічильних паличок. Зображення фігур (трикутників, прямокутників) на папері в клітинку.
Числа 6, 7, 8, 9.

Утворювання та запис чисел 6, 7, 8, 9, 10. Склад чисел.

Порівнювання чисел. Розв'язання прикладів на одну, дві дії. Практичне знайомство з переставним законом додавання. Назва компонентів додавання та віднімання в мові учителя.
Таблиця додавання та віднімання в межах 5.

Прості текстові задачі на знаходження суми, остачі. Структура задачі: умова, числові дані, питання.

Запис розв'язування. Розв'язування записується у вигляді арифметичного прикладу з найменуванням ( використовуються букви які вже вивчили).

Відрізок, вимірювання і побудова відрізків з точністю до 1 см.
Міри рідини: літр. Визначення кількості рідини склянкою.
Числа та величини.

Утворювання, склад та запис числа 10. 10 одиниць - один десяток. Таблиці додавання та віднімання в межах 10. Задачі на знаходження суми та остачі.
Монета 10 копійок.

Одиниця вимірювання маси - кг. Терези.
Повторення.



Вимоги до знань учнів.

Учень:

називає кольори спектру;

пояснює принцип класифікації кольорів;

наводить приклади предметів відповідного кольору:

визначає колір предметів;

Вимоги до умінь учнів.

Учень:

Розпізнає кольори;

Вибирає за зразком і за назвою;

Знаходить зайвий предмет за кольором;

Вимоги до знань учнів

Учень:

Розуміє кількісні уявлення;

Визначає задану кількість предметів;

Наводить приклади більшої чи меншої кількості;

визначає множини в яких однакова кількість предметів;

Розуміє принцип збереження множини; незмінність кількості від просторового розташування предметів , їх форми і розміру.
Вимоги до умінь учнів.

Учень:

Знаходить запропоновану кількість предметів;

Складає множини предметів однакових за кількістю (1-3), які розрізняються одним або двома параметрами;

Порівнює множини методом взаємо однозначного співвідношення.


Зрівнює групи предметів шляхом збільшення кількості предметів в меншій групі чи зменшення їх кількості в більшій групі.

Вимоги до знань учнів

Учень:

Називає розмір предметів;

Наводить приклади предметів означеного розміру;

Розуміє спосіб порівняння предметів за розміром;

Вимоги до умінь учнів.

Учень:

Розпізнає розмір предметів;

Знаходить предмети означеного розміру;

Вибирає за зразком та за словесною інструкцією;

Порівнює два предмети, які відрізняються одним параметром;

Використовував терміни для позначення розмірів предметів при їх порівнянні.

Встановлює відношення між предметами шляхом порівняння.

Порівнює два, три предмети, які відрізняються одним або кількома параметрами різними способами.

Вимоги до знань учнів

Учень:

Розуміє і називає основні напрямки: вгорі - внизу; зліва –справа, тощо;

Визначає розташування предметів в просторі „від себе” ;

Визначає особисте розташування в просторі відносно інших об‘єктів (точка відрахунку може локалізуватися на іншій людині чи на будь-якому предметі;

Визначення положення предметів відносно один до одного та по відношенню до плоскості на якій вони знаходяться; орієнтується на сторінках підручника, зошита.

Визначає відстань предметів відносно себе, відносно інших предметів;

Використовує терміни які позначають просторові відношення між предметами;

Вимоги до знань учнів

Учень:

Розуміє поняття важкий, легкий предмет;

Порівнює масу двох предметів шляхом зважування їх на долонях;

Порівнює три предмети за масою, один із яких є еталоном;

Визначає результати співставлення предметів за масою словами важче, легше;

Класифікує предмети за масою;

Розташовує три предмети за їх масою від легкого до важкого і навпаки( тобто побудова серіаційного ряду);

Порівнює предмети однакового об‘єму, але різної маси;


Вимоги до знань учнів

Учень:

Розуміє, що доба складається з чотирьох частин – ранок, день, вечір , ніч;

Називає частини доби;

Розуміє ознаки частин доби;

Наводить приклади діяльності яка відбувається в різні частини доби;

Визначає частини доби на основі явищ, які характерні для кожної частини доби;

Пояснює значення слів вчора, сьогодні, завтра;

Наводить приклади подій, які відбувалися вчора, сьогодні та

будуть завтра;

розуміє і використовує в мовлені прийменники потім, рано, пізно, давно, повільно, швидко.

Розуміє поняття глибокий, мілкий;

Визначає глибокі і мілкі предмети;

Порівнює два предмети за глибиною;

Вимоги до умінь учнів.

Учень:

Визначає вік людини – молодший, старший;

Наводить приклади молодшого чи старшого віку;

порівнює людей, членів сім‘ї за віком;

називає членів сім‘ї від молодшого віку до старшого і навпаки.

Називає геометричні фігури;

Розрізняє геометричні фігури різного розміру і кольору;

Визначає форму предметів на дотик, при зоровому сприйманні;

вибирає предмети за формою;

визначає зайвий предмет за формою;

Вимоги до знань учнів

Учень:

Називає числа від 1 до 5;

Знає місце числа і цифри в числовому ряду;

Розуміє , що кожне нове число (більше) утворюється шляхом додавання одиниці;

Відповідає на запитання ”скільки?” перераховуючи запропоновану кількість предметів;

Записує числа від 1 до 5;

Відраховує означену кількість за запропонованим зразком (набір предметів, картка з цифрою, кількість предметів);

Диференціює поняття перерахувати і відрахувати;

Визначає кількість предметів незалежно від їх просторового розташування, форми і кольору;

Порівнює дві чи три множини шляхом поелементного співвідношення;

Порівнює числа за величиною ;

Знає склад числа 5;

Визначає місця предмета серед інших при умові розташування їх в один ряд (порядкова лічба); відповідає на запитання „котрий?”, „який за рахунком?”

Розпізнає монети вартістю 1копійка, 2копійки, 5копійок;

Розуміє сутність арифметичних дій ( при додаванні - кількість збільшується; при відніманні – кількість зменшується);

Списує приклади ;

Складає приклади за зразком в межах 5;

Креслить пряму із заданої точки за допомогою лінійки;

розрізняє прямі і криві лінії;

Називає геометричні фігури;

Розпізнає геометричні фігури;

Знаходить зазначену фігури за зразком і самостійно;

Обводить шаблони та трафарети геометричних фігур;

Складає геометричні фігури з лічильних паличок за зразком;

Визначає форму предметів, форму деталей предметів(будинок, машина тощо);

Зображує геометричні фігури на папері в клітинку (по точках, за зразком, самостійно);

Вимоги до знань учнів

Учень:

Називає цифри від 1 до 10

Розуміє, що останній числівник відноситься до всієї групи перерахованих предметів (сукупності,

множинності) і загальна кількість предметів в групі не залежить від розміру, форми, кольору, відстані між предметами.

Розуміє послідовність чисел в числовому ряду;

Записує цифри на слух;

Лічить предмети в різному напрямку і просторовому розташуванні.

Співвідносить кількість, число і цифру.

Знає таблицю додавання і віднімання в межах 5.

Розв‘язує задачі за допомогою наочності, за малюнками.

Розуміє сутність запитань: „Скільки стало?”, „Скільки залишилось?”.
Виділяє структурні компоненти задачі;

Здійснює аналіз умови;

Встановлює відношення між даними задачі;формулює запитання;
Записує розв‘язання задачі у вигляді арифметичного прикладу;


Розрізняє відрізок і пряму лінію; Вимірює довжину відрізка за допомогою лінійки;

креслить відрізки означеної довжини;

порівнює довжину відрізків.

Розуміє, що кількість рідини можна виміряти за допомогою умовної мірки - літра;

Визначає ємність різних посудів за допомогою мірною кружки чи літровою склянки.

Називає числа від 1 до 10;

Визначає місце числа і цифри в числовому ряду;

Відтворює ряд чисел, починаючи з будь-якого числа.

Знає склад чисел в межах 10;

Ілюструє різні випадки числа на наочних посібниках;

Знає таблиці додавання та віднімання в межах 10.

Розв‘язує приклади на додавання і віднімання в межах 10;

Записує приклади на слух;

Вибирає монету вартістю 10 копійок;

Диференціює монети 1к., 2к., 5., 10к. за розміром, кольором і вартістю;

Здійснює розмін монет.

Розуміє поняття важкий, легкий;

Знає одиницю вимірювання ваги –кг;

Вміє користуватися терезами;

Зважує 1кг цукру, крупи тощо на терезах;


Формування сприймання кольорів. Знаходження кольору за еталоном, засвоєння назв кольорів. Розвиток аналітико-синтетичного сприймання: виділення кольору за назвою, виділення предмета означеного кольору. Класифікація предметів за кольором, виділення зайвого предмета.

Формування в учнів навчальної діяльності: розвиток умінь слухати, діяти за інструкцією вчителя щодо вибору означеного кольору і його порівняння з еталоном, використання дидактичного матеріалу тощо. Уточнення назв кольорів, збагачення словникового запасу.

Розвиток образної пам‘яті. Наведення прикладів предметів означеного кольору.

Формування сприймання множин предметів які різняться великою кількістю предметів: багато-один, багато – мало (спочатку на однорідних предметах). Оволодіння граматичними формами однини і множини.

Порівняння множин шляхом накладання однієї сукупності на іншу.

Формування уявлень про тотожність множин на основі їх поелементного співвідношення (предмети можуть бути розташовані хаотично). Пояснення способу виконання практичних дій щодо порівняння множин. Засвоєння і використання в мовленні слів, які відображають кількісні відношення: багато-один, багато-мало, більше-менше, однакова кількість кілька, скільки, ...більше ніж, ...менше ніж, пара.

Розвиток мисленнєвих операцій аналізу та сін теза в процесі практичних дій з множинами: порівняння кількості, вилучення запропонованої кількості предметів із множини, збільшування чи зменшування кількості на один.

Розвиток супроводжуючого мовлення в процесі виконання практичних дій із множинами, збагачення словника словами, які відображають кількісні відношення.

Формування сприймання розміру предметів: обстеження величини предметів шляхом накладання і прикладання (спочатку пропонуються два предмети контрастного і однакового розміру); порівняння розміру трьох і більшої кількості предметів з еталоном;

Розвиток абстрактно-логічного мислення на основі складання серіаційного ряду за розміром предметів (від меншого до більшого, від більшого до меншого) тощо.

Розвиток зорового сприймання величини предметів.

Розвиток образної пам‘яті .

Розвиток аналізу і синтезу шляхом виділення ознак обстежуваних предметів та відокремлення одних ознак та властивостей від інших.

Засвоєння прикметників за допомогою яких відображаються в мовленні результати порівняння (високий, вище, нижче тощо) .

Формування поняття простору на основі орієнтації в частинах свого тіла.

Розвиток пам‘яті. Формування навчальної діяльності : орієнтується на робочому місці, на сторінках підручника, зошита.
Формування зорового сприймання просторового розташування предметів відносно один до одного.

Розвиток зорової, рухової пам‘яті просторового розташування предметів. Збагачення словника прислівниками які відображають просторові відношення між предметами.

Формування сприймання маси на основі зорового, тактильного, рухового обстеження.

Розвиток загальної моторики шляхом зважування предметів на долонях.

Розвиток аналітико-синтетичного сприймання здійснюється шляхом вибору серед предметів самого важкого та самого легкого.

Розвиток наочно-образного мислення шляхом побудови серіаційного ряду за вагою предметів.

Розвиток абстрактно-логічного мислення на основі визначення ваги предмета, класифікація за вагою, визначення однакових за масою предметів.

Розвиток пам‘яті. Запам‘ятовування слів які визначають масу предметів.

Розвиток супроводжуючого мовлення під час предметних дій по визначенню маси.
Формування сприймання часу на основі: практичної діяльності учнів (ранок - встаємо, робимо зарядку, снідаємо , ідемо до школи тощо); на основі об‘єктивних природних ознак.

Розвиток наочно-образного мислення: спостереження за об’єктивними природними ознаками, визначення частин доби за малюнками із зображенням кольору неба та положенням сонця тощо. Послідовність частин доби. Формування цілісного сприймання доби.

Формування абстрактно-логічного мислення здійснюється при використанні різнокольорових карток для визначення частин доби (ранок - голубий колір, день – жовтий, вечір – синій, ніч – чорний).

Розвиток пам‘яті на основі відтворення подій та природних ознак, які відбуваються в означений час.

Формування аналізу і синтезу на основі визначення „сусідів” ранку, ночі тощо.

Збагачення словника, розвиток зв‘язного мовлення – складання речень за сюжетними малюнками.


Формування сприймання віку людини на основі порівняння членів сім‘ї за віком.

Розвиток абстрактно-логічного мислення шляхом визначення віку людини, порівняння за віком, класифікація. Створення логічного ряду –називання людей від молодшого до старшого.

Формування сприймання геометричних фігур на основі зорового, тактильного обстеження. Розвиток аналітико-синтетичного сприймання на основі аналізу і порівняння геометричних фігур

Розвиток наочно-дійового мислення шляхом порівняння геометричних фігур, визначення форми предметів, класифікація предметів за формою. Визначення форми предметів і окремих його частин сприяє розвитку аналізу та синтезу.

Формування аналітико-синтетичного сприймання форми предметів на основі тактильного і зорового обстеження. Порівняння форми предметів з геометричними фігурами як еталоном предметної форми.

Розвиток наочно-образного мислення: вибір предметів означеної форми за малюнками, називання предметів круглої, квадратної, трикутної форми. Розвиток образної пам‘яті.

Формування мисленнєвих операцій: аналіз форми запропонованих предметів, класифікація за формою, вибір зайвого за формою предмета.

Збагачення словникового запасу, розвиток супроводжуючого мовлення (пояснення практичних дій).


Розвиток пам‘яті на основі відтворення числового ряду і порядку розташування чисел в числовому ряду. Відтворення просторових понять "перед", "після", "між" і на цій основі визначення сусідів числа.

Формування цілісного сприймання множини.

Визначення кількості предметів які розташовані на одній площині і відрізняються однією ознакою. Розвиток аналітико-синтетичного сприймання. Вилучення 1 -3 предметів за будь-якою ознакою.

Розвиток наочно-дійового мислення здійснюється на базі засвоєння послідовності практичній дій з предметами. Ускладнення способів дій сприяє розвитку наочно-образного мислення.

Формування аналітико-синтетичного сприймання – співвідношення кожного числа з одним із предметів. Усвідомлення, що останнє число є показником кількості предметів в множині. Формування зорового, слухового, тактильного сприймання кількості.

Розвиток слухової, рухової пам‘яті.

Розвиток цілісного сприймання множини предметів - абстрагування від просторового розташування предметів, її форми та розміру.

Розвиток наочно-дійового мислення на основі співвідношення числа, цифри, кількості.

Розвиток абстрактно-логічного мислення на основі аналізу умови задачі, формування уявлень про відношення між відомим і невідомим.

Формування зорового, слухового, тактильного сприймання кількості. Розвиток пам‘яті – відтворення числового ряду, визначення місця в числовому ряду, відтворення складу числа в межах 10.

Розвиток мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, порівняння. Аналіз множини щодо її кількісної характеристики, співвідношення цієї кількості з відповідним числом і цифрою, порівняння множин шляхом поелементного співвідношення.
Розвиток дрібної моторики.

Розвиток зорової, рухової пам‘яті шляхом виконання вимірювальних дій з лінійкою.

Розвиток наочно-образного мислення на основі визначення прямих і лівих ліній на малюках, знаходження предметів схожих на криві лінії тощо.

Розвиток просторового сприймання на основі складання геометричних фігур з паличок.

Розвиток наочно-образного мислення шляхом визначення форми деталей предметів.

Формування цілісного сприймання множини.

Розвиток наочно-образного мислення на основі аналізу змісту задачі (умови), розуміння її різниці від оповідання, складання задач за малюнками.

Розвиток мисленнєвих операцій аналізу і синтезу на основі усвідомлення структурних компонентів задачі, аналізу умови і з‘ясування відношень між числами.

Цілісному сприйманню задачі сприяє вибір необхідної арифметичної дії необхідної для відповіді на запитання задачі.

Розвиток супроводжуючого мовлення при аналізі задачі, її структурних компонентів. Розвиток зв‘язного мовлення на основі складання задач за малюнками, за числовими даними.

Розвиток просторової орієнтації під час написання прикладів і задач.

Розвиток наочно-образного мислення на основі складання прикладів і задач за малюнками, предметних дій над множинами.

Розвиток пам‘яті на основі відтворення числового ряду, складу числа в межах 10.

Розвиток абстрактно-логічного мислення здійснюється на основі розв‘язування арифметичних задач.

Розвиток емоційної сфери під час роботи над задачею.

Розвиток вольтових якостей.

Програму підготувала к. п. н. ,

ст.н.с. Інституту спеціальної педагогіки АПН України

Ардобацька К.В.





<< предыдущая страница