asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3 ... 10 11

^ 3. Вимоги до проведення та запису у класному журналі навчальних екскурсій

Екскурсії з окремих предметів, які передбачені навчальними програмами, обліковуються на сторінках журналу, відведених на відповідний предмет, і можуть оцінюватися згідно з критеріями оцінювання.

^ Навчальні екскурсії, які проводяться наприкінці навчального року, проводяться для учнів 1-4 класів протягом 4 днів тривалістю не більше 3 академічних годин на день.

Проведені протягом року екскурсії, які не передбачені навчальними програмами з певних предметів, та ті, що проводяться наприкінці навчального року, записуються в журналі на сторінці «Облік проведення навчальних екскурсій» з фіксацією дати, теми екскурсії, кількості годин, навчального предмета.

Діяльність учнів під час цих екскурсій не оцінюється.

^ Зразок оформлення обліку навчальних екскурсій

у класному журналі

Записи на лівій сторінці журналу:



з/п


Число і місяць

Прізвище

та ім’я

26

26

26

27

27

27

28

28

28

29

29

29

05

05

05

05

05

05

05

05

05

05

05

05

1.








































2.


















































































Записи на правій сторінці журналу:

№ з/п

Дата

Зміст уроку

Завдання додому

1

27

05

Тема навчальної екскурсії

^ Ознайомлення з планом її проведення. Бесіда з попередження дитячого травматизму та правила поведінки під час екскурсії.

Українське читання

2

27

05

Тема навчальної екскурсії

Українське читання

3

27

05

Тема навчальної екскурсії

^ Підведення підсумку екскурсії.

Українське читання

4

28

05

Тема навчальної екскурсії

^ Ознайомлення з планом її проведення. Бесіда з попередження дитячого травматизму та правила поведінки під час екскурсії.

«Я і Україна»

^ Орієнтовна тематика навчальних екскурсій у початковій школі
Лист МОН України від 06.02.2008 №1/9-61

1 клас

Екскурсія до бібліотеки (шкільної, міської чи сільської).

Екскурсії: «Спостереження за явищами природи. Правила поведінки в природі»; «Ознайомлення з народними обрядами».

Екскурсія до фізкультурно-оздоровчого комплексу та практичне заняття «Знайомство зі спеціальним спортивним обладнанням та особливості його використання. Змагання, дитячі спортивні ігри».

Екскурсія: «Дорога до школи (до дитячої поліклініки, до бібліотеки, до театру тощо). Особливості пересування та дотримання техніки безпеки».

2 клас

Екскурсія до бібліотеки (шкільної, міської чи сільської). Зустріч з місцевим письменником. Популяризація дитячої книги.

Екскурсія до лісу, парку: «Природа навколо нас».

Екскурсія до театру (кінотеатру): перегляд вистави, кінофільму з наступним обговоренням.

Екскурсія до фізкультурно-оздоровчого комплексу (стадіону).

Екскурсія містом (селищем). Пішохідні переходи. Повторення правил дорожнього руху.

3 клас

Екскурсія: «Спостереження за природою і працею людей своєї місцевості». Відображення вражень у різних видах і формах мистецтва.

Практичні заняття та ігри з Правил дорожнього руху на спеціально розміченому майданчику або на вулиці.

Екскурсія: «Рельєфний дизайн місцевості рідного краю. Штучний та природний дизайни».

Робота на пришкільній ділянці. Догляд за кімнатними, городніми рослинами.

4 клас

Екскурсія: «Спостереження за рослинами, тваринами, погодними умовами свого краю».

Екскурсія до краєзнавчого музею, художньої виставки, творчої майстерні митця. Народні ремесла України.

Екскурсія до аптеки.

Робота на пришкільній ділянці. Догляд за кімнатними, городніми рослинами.

Заготовлення у лісі, парку, полі природних матеріалів для художніх виробів на уроках трудового навчання.

Ігри та заняття з повторення правил безпечної поведінки учнів на вулицях і дорогах.

Проведення екскурсій може здійснюватися як професійним екскурсоводом, так і безпосередньо вчителем. Обов’язковою умовою проведення екскурсії є цільовий інструктаж учнів із техніки безпеки, правил поведінки під час переходу чи проїзду до місця екскурсії та її проведення. Запис про проведення такої бесіди повинен бути зроблений на сторінці поточних бесід із попередження дитячого травматизму.

Вимоги до оформлення зошитів

^ Усі класні і домашні роботи в робочих зошитах і зошитах з друкованою основою (які мають гриф МОНМСУ) учитель перевіряє й оцінює після кожного уроку.

При перевiрцi письмових робіт з мов, математики, ознайомлення з навколишнiм свiтом та iнших предметiв у 1, 2 (І семестр) класах використання умовних символiв-штампiв як замiнникiв бальної шкали не допускається.

При перевiрцi поточної письмової роботи у 2-4-х класах з будь-якого предмета слiд звертати увагу на культуру записiв, оформлення роботи, технiку письма. Для цього в зошитi робляться певнi виправлення, даються рекомендацiї. Бали за графiчнi навички, технiку письма та культуру оформлення письмових робiт виставляються на основi проведення спецiального виду перевiрки за критерiями, зазначеними у «Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів» Наказ МОН України від 20.08.2008№755 .

Учень розпочинає працювати у новому зошиті тоді, коли попередній дописано до останньої сторінки.

Бал за ведення зошита з мови і математики вчитель виставляє наприкінці кожного місяця. Колонку «Зошит» учитель записує без дати. Оцінюючи ведення зошита, необхідно враховувати як правильність виконання завдань, так і якість каліграфічного письма, охайність оформлення роботи і грамотність.

Письмові контрольні роботи учні виконують у зошитах для контрольних робіт, які вчитель зберігає до кінця навчального року.

Зошит з розвитку мовлення зберігається в класі для забезпечення своєчасного користування ним та здійснення моніторингу діяльності учнів.

^ Зразки підпису зошитів:


Зошит

для робіт з української мови

учня 4-А класу

Люботинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 3

Іванова Сергія


Зошит

для контрольних робіт

з математики

учениці 2-Б класу

Харківської гімназії №1

Суховієнко Оксани

Зошит

для розвитку мовлення

з української мови

учениці 3-В класу

Балаклійської ЗОШ І-ІІІ ст. № 5

Матвієнко Олени

Вимоги до здійснення підсумкового оцінювання

До підсумкового оцінювання в початковій школі відноситься семестрове та річне оцінювання.

^ Семестрове оцінювання (І семестр, ІІ семестр) проводиться на основі результатів усіх видів оцінювання за цей період.

Окрема підсумкова робота (семестрова) не проводиться.

Семестровий бал виставляється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня.

^ На відміну від основної і старшої школи коригування семестрового бала в початковій школі жодним нормативним документом не передбачено.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових балів. Перевага надається результатам другого семестру.

Річне оцінювання здійснюється не пізніше ніж за 5 днів до закінчення навчального року.

Річний бал є одночасно підсумковим. У 4 класі з навчальних предметів, які підлягають державній підсумковій атестації, при виставленні річної оцінки враховуються також результати підсумкових контрольних робіт.

^ Загальні вимоги щодо оцінювання учнів початкових класів

Зміст початкової освіти на сучасному етапі визначив удосконалення результативного компонента – посилення практичної спрямованості навчання, залучення особистого досвіду школярів, оволодіння уміннями застосовувати знання в нових ситуаціях тощо. Тому оцінювання учнів повинно відбуватися на засадах компетентнісного підходу, який передбачає особистісно-діяльнісний вимір результатів навчання кожного учня, що підвищує його зацікавленість і відповідальність.

Оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм. Оцінювання є особливою складовою контролю, а педагогічна оцінка – його результатом. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її якісними (словесними) показниками, або в балах, тобто кількісними показниками. Оцінні судження мають супроводжувати і виставлення балів.

Учитель початкових класів має враховувати, що оцінка впливає на емоційний стан дитини, викликаючи як позитивні, так і негативні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт. Негативні емоції, як правило, зумовлені неаргументованою оцінкою.

У процесі навчання, зокрема під час оцінювання, учителю необхідно виявляти доброзичливість, терпіння, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, а нормативний спосіб оцінювання – з особистісним, порівнюючи виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, але і з її попередніми успіхами.

Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учнів, а не ступеня їх невдач.

Об’єктивність і точність оцінок забезпечуються критеріями оцінювання. Критерії – це реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками досягнень учнів відповідно до певних об’єктів оцінювання.

Аналіз об’єктів контролю в початкових класах дав змогу визначити такі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів:

  • якість знань (предметних, про способи діяльності): міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість

  • сформованість предметних умінь і навичок, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, у нових ситуаціях)

  • володіння досвідом елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні)

  • володіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.

На основі зазначених критеріїв виділяються чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів початкових класів: початковий, середній, достатній, високий. Їх загальнодидактичні характеристики такі:

У випадку невідповідності рівня навчальних досягнень учня (учениці) цим Критеріям позначається "не атестований".

^ Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4-х класів здійснюється відповідно до «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи».

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-х класів здійснюється вербально, у 2-4-х класах – за 12-бальною шкалою. Звертаємо увагу на те, що внесені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.11 року №329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зміни до оцінювання учнів початкових класів, а саме – бальне оцінювання, вводяться з другого класу. Однак, за рішенням педагогічної ради навчального закладу, може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів другого класу. Тому пропонуємо залишити практику минулого року: у І семестрі другого класу здійснювати вербальне оцінювання (з метою адаптації дітей до введення бальної системи), а бальне оцінювання проводити безпосередньо з ІІ семестру.

У такому разі оцінювання навчальних досягнень 2-го класу в балах учитель розпочинає застосовувати поступово. У першому семестрі важливо надавати перевагу балам достатнього і високого рівнів, ураховуючи індивідуальні особливості учнів та різні можливості досягнення ними певного рівня знань.

Навчальні досягнення учнів з обраних курсів за вибором варіативної складової типових навчальних планів оцінюються вербально (оцінними судженнями) Лист МОН України від 11.09.2007 №1/9-532.

Вибір будь-якого курсу має бути обговорено на батьківських зборах та засіданнях педагогічної ради навчального закладу.

Визначені курси варіативної складової зазначаються в розкладі уроків після предметів інваріантної частини навчального плану Лист МОН України від 12.06.2009 №1/9-396.

У першому класі важливим завданням виховання є цілеспрямоване формування самооцінки. За сприятливих умов навчання і виховання у дітей починає формуватися правильна самооцінка, яка стосується особистісних якостей, досягнень і можливостей. Створюючи такі умови, слід ураховувати індивідуальні особливості кожного учня, і, перш за все, виділяти ознаки, які свідчать про тенденції формування у них самооцінки. Рекомендується використовувати для розвитку самооцінної діяльності портфоліо учнівських досягнень, у якому накопичуються протягом певного часу результати виконання різних завдань, що переконливо ілюструють індивідуальний рух розвитку дитини. Це дозволяє учням аналізувати і порівнювати результати своєї праці, ставити особистісно значущі завдання, що зміцнює інтерес до навчання, виховує волю і старанність (накази МОНМС України від 20.08.2008 № 755 (додаток 1) та від 13.04.2011 №329).

Крім того, при оцінюванні недоцільним є використання будь-яких позначень для оцінювання навчальних досягнень учнів 1 класу оскільки вони з часом асоціюються у дитини з відповідним балом за встановленими критеріями оцінювання. Не оцінюються темп роботи учня, його особистісні якості та індивідуальні психічні процеси, зокрема пам’ять, увага, сприймання тощо.

Після закінчення учнями 1 класу, учителем складається письмовий висновок, який заноситься до особової справи учня. У ньому зазначаються рівень розвитку учня та результати оволодіння ним усіма компонентами навчальної діяльності, ступінь його прогресу в навчанні.



<< предыдущая страница   следующая страница >>