asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3 4 ... 7 8
Стаття 9. Порядок обчислення і сплати єдиного внеску

1. Єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті,
у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній
формі.

Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній
валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у
національну валюту України за офіційним курсом національної валюти
до іноземної валюти, установленим Національним банком України на
день обчислення єдиного внеску.

2. Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі
бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться
нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування
(обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону
нараховується єдиний внесок.

3. Обчислення єдиного внеску територіальними органами
Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом,
здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування
та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до
територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших
документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких
(якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

4. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється
виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування
(обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку
відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

5. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній
валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки
територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах
Державного казначейства України для його зарахування.

6. Для зарахування єдиного внеску в органах Державного
казначейства України відкриваються в установленому порядку
небюджетні рахунки відповідному територіальному органу Пенсійного
фонду. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування
коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з
положенням про рух коштів, що затверджується Державним
казначейством України та Пенсійним фондом за погодженням з фондами
загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Розрахункове обслуговування територіального органу Пенсійного
фонду здійснюється відповідно до умов договорів між органами
Державного казначейства України і власниками рахунків.

7. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником
безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1
частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського
рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через
банки чи відділення зв'язку.

8. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний
внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не
пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої
статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати
(доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого)
нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум
зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у
розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже
сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або
за результатами звірення платника з територіальним органом
Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску,
сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює
їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням)
коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у
тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому
фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці
(виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання
відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача,
перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання
товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у
рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат
відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами
чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для
платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1
частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

9. Обчислення і сплата єдиного внеску за платників,
зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої
статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у
пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на
які внесок нарахований.

10. Днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника
на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або
Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника
незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до
виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи
документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій
формі.

11. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати
єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції,
передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні
законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть
дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну
відповідальність згідно із законом.

12. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового
стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із
зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати
податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або
зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати
єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед
усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної
плати (доходу).

13. Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в
рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються
платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за
погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального
страхування та Державним казначейством України.

14. Єдиний внесок, що відповідно до цього Закону підлягає
сплаті із сум виплат за період з дня виникнення у платника
відповідного зобов'язання до дня включення територіальним органом
Пенсійного фонду даних про такого платника до Державного реєстру
загальнообов'язкового державного соціального страхування,
сплачується (стягується) на загальних підставах відповідно до
цього Закону за зазначений період.

Стаття 10. Добровільна сплата єдиного внеску

1. Платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного
внеску, є:

особи, зазначені у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4
цього Закону, - на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та
витратами, зумовленими похованням, та/або від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності;

члени фермерського господарства, особистого селянського
господарства - на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування;

громадяни України, які працюють за межами України, - на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та
витратами, зумовленими похованням, та пенсійне страхування.

2. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть
добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного
соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі
про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного
соціального страхування, але не менше одного року.

3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до
територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання
відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими Пенсійним
фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного
соціального страхування.

Територіальний орган Пенсійного фонду, що отримав заяву про
добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного
соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві
відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що
підтверджують зазначені відомості.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі
загальнообов'язкового державного соціального страхування,
територіальним органом Пенсійного фонду в строк не пізніше ніж 30
календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про
добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного
соціального страхування (далі - договір про добровільну участь)
відповідно до типового договору, що затверджується Пенсійним
фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного
соціального страхування.

4. У договорі про добровільну участь зазначаються:

назва документа;

відомості про особу, які вносяться до системи
персоніфікованого обліку (частина третя статті 20 цього Закону);

вид (види) загальнообов'язкового державного соціального
страхування, в якому особа братиме участь;

строк дії договору;

порядок сплати єдиного внеску та рахунки, на які він має
сплачуватися;

умови набуття застрахованою особою права на виплати за
загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно
до закону;

умови розірвання договору;

права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за
невиконання або неналежне виконання умов договору;

інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором
про добровільну участь, що не суперечать законодавству про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його
підписання.

5. Єдиний внесок для осіб, зазначених у пунктах 4 та 5
частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі,
визначеному частиною одинадцятою статті 8, та розподіляється
відповідно до частини двадцять четвертої статті 8 цього Закону.

Для осіб, зазначених в абзацах третьому та четвертому частини
першої цієї статті, які виявили бажання брати участь в одному з
видів загальнообов'язкового державного соціального страхування,
розмір єдиного внеску визначається у таких відсотках до бази
нарахування єдиного внеску, передбаченої пунктом 3 частини першої
статті 7 цього Закону:

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування -
33,2 відсотка, на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття - 1,5 відсотка, на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
похованням, - 1,9 відсотка, на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, -
1,51 відсотка.

Єдиний внесок для осіб, зазначених в абзацах третьому та
четвертому частини першої цієї статті, які виявили бажання брати
участь у декількох видах загальнообов'язкового державного
соціального страхування, встановлюється у розмірі, визначеному
частиною одинадцятою статті 8, та розподіляється відповідно до
частини двадцять четвертої статті 8 цього Закону.

6. Територіальний орган Пенсійного фонду відмовляє в
укладенні договору про добровільну участь у разі, якщо особа:

підлягає загальнообов'язковому державному соціальному
страхуванню;

не відповідає іншим вимогам, визначеним частиною першою цієї
статті;

подала неповні або недостовірні відомості;

раніше уклала договір про добровільну участь, дія якого не
припинена або за яким не виконано передбачені договором умови;

бажає укласти договір на строк менше одного року.

В інших випадках відмова в укладенні договору про добровільну
участь не допускається.

7. Договір про добровільну участь може бути достроково
розірваний:

1) застрахованою особою:

за її бажанням, якщо договір діяв не менше одного року;

у разі систематичного порушення умов договору територіальним
органом Пенсійного фонду;

2) територіальним органом Пенсійного фонду у разі:

набуття застрахованою особою відповідно до цього Закону
зобов'язань щодо участі в системі загальнообов'язкового державного
соціального страхування;

виникнення обставин, що не відповідають визначеним цим
Законом вимогам до осіб, які мають право брати добровільну участь
у системі загальнообов'язкового державного соціального
страхування;

систематичного порушення застрахованою особою умов договору;

смерті застрахованої особи;

3) за згодою сторін, якщо договір діяв не менше одного року.

В інших випадках дострокове розірвання договору про
добровільну участь не допускається.

Стаття 11. Порядок розподілу страхових коштів за видами
загальнообов'язкового державного соціального
страхування

1. Страхові кошти, акумульовані на централізованих рахунках
Пенсійного фонду, автоматично перераховуються не пізніше
наступного операційного дня після їх зарахування на централізовані
рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального
страхування відповідно до визначених законом пропорцій.

Обмін інформацією щодо перерахованих на рахунки фондів
загальнообов'язкового державного соціального страхування страхових
коштів здійснюється у порядку, встановленому Пенсійним фондом за
погодженням із зазначеними фондами та Державним казначейством
України.

2. Із страховими коштами, акумульованими на рахунках
Пенсійного фонду, здійснюються такі операції:

1) перерахування на рахунки фондів загальнообов'язкового
державного соціального страхування відповідно до встановлених
законом пропорцій розподілу за видами загальнообов'язкового
державного соціального страхування;

2) повернення платникам єдиного внеску надміру або помилково
сплачених сум;

3) повернення безпідставно стягнених сум єдиного внеску
(абзац другий частини третьої статті 26 цього Закону).

3. Кошти фондів загальнообов'язкового державного соціального
страхування обслуговуються органами Державного казначейства
України на безоплатній основі.




<< предыдущая страница   следующая страница >>