asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3

Розділ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ УЯВЛЕНЬ УЧНІВ ЗНЗ ПРО МАЙБУТНЮ КАР’ЄРУ

2.1. Програма дослідно-експерементальної роботи

Побудова соціально-педагогічної технології побудови кар’єри учнів ЗНЗ вимагає проведення емпіричного дослідження для визначення наявних уявлень учнів про майбутню професію та кар’єру в ній. Отримані в процесі емпіричної роботи дані слугуватимуть базисом для проектування технології. Поставлене завдання вимагає розробки програми дослідження, що міститиме визначення таких детермінант наукової роботи: мети, гіпотези, методів, експериментальної бази та вибірки.

Мета емпіричного дослідження: вивчити кореляційні зв’язки між соціально-педагогічними чинниками та уявлення учнів про майбутню кар’єру.

Гіпотеза емпіричного дослідження: уявлення учнів про майбутню професію та кар’єру залежить від комплексу соціально-педагогічних чинників:

  • вік дитини;

  • соціальні характеристики професії;

  • стать дитини.

Врахування цих чинників є необхідним при побудові соціально-педагогічної технології побудови кар’єри.

Генеральна сукупність дослідження: учні загальноосвітніх навчальних закладів України.

Вибіркова сукупність дослідження: 46 респондентів, учнів Житомирської міської гуманітарної гімназії № 23. З них молодшої школи – 11 учнів, середньої – 21 учень та старшої школи – 14 учнів.

Спосіб формування вибірки: суцільна гніздова – участь в дослідженні взяли усі учні, що були присутні на момент опитування.

Для експериментального дослідження уявлення учнів про майбутню кар’єру був розроблений опитувальник «Планування кар’єри» (див. Додаток А) та визначено критерії оцінювання малюнків «Я − професіонал» (див. Додаток Б). Учням запропонований опитувальник, котрий містить 11 запитань, серед яких 2 потребують розгорнутих відповідей.

Метою опитування є виявлення кількісних і якісних показників уявлень учнів про кар’єру, її етапи, ціннісні орієнтації. Опитування включало в себе п’ять етапів: теоретичне обґрунтування, визначення й розробка інструментарію, проведення опитування, обробка результатів та написання висновків. Програма опитування включає в себе проведення опитування серед учнів Житомирської міської гуманітарної гімназії № 23 серед учнів 8, 9, 10 класів.

Проективний малюнок проводився після опитування і включав такі етапи: написання критеріїв для аналізу малюнку, інструктування учнів, аналіз малюнків відповідно до критеріїв, перевірка гіпотези дослідження.

Програма аналізу документів включає аналіз класних журналів тих класів, в яких проводилося опитування. Обґрунтування методів та методик, котрі були використанні у дослідженні продемонстровано в таблиці (див. Табл. 2.1.).

Таблиця 2.1.

Обґрунтування методів емпіричного дослідження



Назва методики

Цілі застосування

11.

Опитувальник «Планування кар’єри». Розроблений самостійно

Діагностика зміни уявлень про кар’єру та її планування зі зміною віку учнів. Перевірка гіпотези про залежність уявлень учнів про кар’єру від статі та віку.

22.

Проективний малюнок «Я – спеціаліст»

Діагностика уявлень учнів про майбутню професію, про особливості роботи в тій чи іншій сфері. Перевірка гіпотези про залежність уявлень учнів про кар’єру від соціальних характеристик професії.

33.

Аналіз документів (класних журналів)

Визначення соціальних передумов формування у дитини уявлень про кар’єру та її планування. Перевірка гіпотези про залежність уявлень учнів про кар’єру від типу сім’ї.

Для проведення дослідження важливо спроектувати критеріально-показникову систему визначення уявлень учнів про майбутню професію та кар’єру (Див. Рис. 2.1.).



Рис. 2.1. Критеріально-показникова система визначення уявлень учнів про майбутню професію та кар’єру

Гносеологічний критерій уявлень учнів про майбутню кар’єру та інструментарій її побудови визначає наявність і сформованість уявлень про поняття, основні складові та етапи майбутньої професійної кар’єри. Учень ознайомлений зі світом професій, рівнем заробітку, професійними обов’язками та особистісними вимогами. Також цей критерій включає знання про черговість етапів, які має пройти людина, щоб спланувати кар’єру та досягнути професійного успіху. Учні об’єктивно оцінюють себе (психологічні, фізичні, розумові якості) і співвідносять ці показники із вимогами професії.

Мотиваційний критерій характеризує сформованість бажання будувати кар’єру, адже від цього залежить чи буде здійснюватись подальша цілеспрямована діяльність в напрямі побудови кар’єри; наявність ідеалу, взірця для наслідування, який дає можливість порівнювати себе з особою, яка досягла успіхів; проектування себе в майбутньому – бачення себе професіоналом є важливим етапом в цілепокладанні та цілеспрямованості особистості на подальшу реалізацію професійного плану. Розуміння учнями того, що планування кар’єри починається не на завершальному етапі навчання в школі, а відбувається впродовж всього свідомого життя людини.

Діяльнісний критерій вказує на готовність школярів діяти, працювати над собою, планувати кар’єру. Показники того, чи готова особа діяти задля досягнення бажаного результату; сформованість умінь і навичок, необхідних для успіху в обраній професії.

Високий рівень уявлень – учні прагнуть побудувати кар’єру, визначили для себе складові успішної кар’єри і можуть їх ранжувати, а також мають уявлення про етапи побудови своєї кар’єри. Оцінюють свої психологічні, фізичні, розумові якості й співвідносять ці показники із вимогами професії. Мають план побудови кар’єри та систематично працюють над досягненням тих чи інших показників (читання, тренування, факультативне вивчення та інше).

Середній рівень уявлень − учні погано розуміють значення поняття кар’єра, хоча, частіше за все, мріють досягнути успіхів професійній сфері. Уявлення про етапи та складові кар’єри сформовані нечітко. Бачення себе в майбутньому абстрактне («щаслива людина», «багата та успішна людина»). Відсутня мотивація до вибору майбутньої професії та досягнення успіху. Немає виражених інтересів до розвитку особистості.

Низький рівень уявлень – учні не мають уявлень про кар’єру, не планують її будувати, бачення себе в майбутньому не сформовано.

Отже, нами висвітлена логіка й діагностичний інструментарій емпіричного дослідження уявлень учнів ЗНЗ про майбутню професію та кар’єру в ній. Спроектована програма була реалізована; отримані кількісні та якісні результати представлено у додатку (Додаток В) до наукової роботи; їх аналіз висвітлено у пункту 2.2.
2.2.Аналіз результатів дослідження

Дослідження, проведене нами серед учнів, дає можливість проаналізувати визначені у програмі соціально-педагогічні характеристики:

- динаміку формування уявлень про кар’єру за віком;

- формування уявлень учнів про кар’єру залежно від професії батьків;

- залежність формування уявлень за ґендерною ознакою.

Уявлення учнів про кар’єру з віком видозмінюються і це вдалося прослідкувати під час дослідження (Див. Табл. 2.1). Учням 4-го класу було важко дати визначення поняттю «кар’єра», найчастіше зустрічалося визначення «робота». В той же час учні молодшої ланки школи на питання «Ким себе бачите через 10 років» вказували частіше за все конкретні професії. Малюнки дають зрозуміти, що уявлення у дітей про професії дуже загальні і включають в себе візуальні прояви професії, деякі малюнки важко ідентифікувати з будь-якою професією (принцеса, дівчинка з квітами).

Табл. 2.2.

Порівняльний аналіз рівня уявлень про планування кар’єри та професій батьків учнів 4 класу



Ім`я

опитувальник

малюнок

Професії батьків

1.

Б. Єгор

С

Н

Інженер-механік, менеджер

2.

Б. Олександр

Н

В

Інженер, медсестра

3.

Б. Олег

С

Н

Міліціонер, вихователь

4.

З. Констянтин

С

С

Агент з нерухомості

5.

І. Мирослава

Н

В

Менеджер, не працює

6.

К. Антон

Н

В

Адміністратор, керівник відділу

7.

К. Данило

Н

В

Менеджер, кухар

8.

К. Софія

В

В

Начальник відділу, викладач

9.

М. Єгор

Н

Н

Військовий, адміністратор

10

С. Влада

В

Н

Фінансист, домогосподарка

11

Ш. Емілія

Н

С

Електрик, домогосподарка


Учням середньої ланки (8 клас) значно легше давалось визначення «кар’єри», у визначенні з’явилися дієслова (просуватися, рухатися, досягати), що вказують на новий етап розвитку уявлень про планування кар’єри. Учні вважають, що досягнути успіху в професії може той, хто гарно навчається, здобуває оцінки. Цікавою особливістю є те, що найбільше кореляційний зв’язок між професіями і фінансовим забезпеченням спостерігається у відповідях на опитувальник та у малюнках підлітків (Див. Табл. 2.3). Це може свідчити про зростання у старших підлітків інтересу до матеріального забезпечення і абстрактному уявленні про доходи, заробітну плату представників різних професій (протиріччя виникають при аналізі малюнків, на яких зображені матеріальні блага та професіями, які вказують учні).

Табл. 2.3.

Порівняльний аналіз рівня уявлень про планування кар’єри та професій батьків учнів 8 класу



Ім’я

опитувальник

малюнок

Професії батьків

1.

Б. Антон

С

Н

Військовий інженер, військова медсестра

2.

В. Владислав

Н

Н

П.п., методист

3.

В. Анастасія

Н

В

Водій, адміністратор

4.

Г. Анастасія

Н

Н

П.п., домогосподарка

5.

Г. Владислав

С

н

Заступник начальника відділу

6.

К. Євгеній

С

В

Бухгалтер

7.

К. Олександра

В

В

Начальник відділу, інженер

8.

К. Софія

С

Н

П.п., вихователь

9.

К. Володимир

С

В

Механік, робітниця

10.

К. Ольга

Н

В

Бухгалтер

11.

Л. Любов

В

В

Начальник відділу, інженер

12.

М. Євгеній

С

С

П.п., адміністратор

13.

Н. Богдан

Н

В

П.п., старший викладач

14.

Н. Богдан

С

С

П.п., головний технолог

15.

Н. Аліна

Н

Н

П.п., П.п.

16.

П. Світлана

Н

В

Слюсар, лікар-інфекціоніст

17.

П. Єлізавета

Н

В

П.п., продавець

18.

П. Олександра

С

В

Тренер, бухгалтер

19.

Р. Наталія

В

Н

Мед реєстратор

20

С. Валентин

н

Н

Продавець

21.

Ф. Надія

Н

С

Прокурор, аспірант


Зведені результати рівнів уявлень учнів про кар’єру представлені на Рис. 2.2.



Рис.2.2. Динаміка уявлень учнів ЗНЗ про майбутню професію за віком
Учні старшої школи дають поширене визначення поняття «кар’єра», часто зустрічається ознака «успішна», що вказує на бажання досягти певного рівня розвитку в своїй діяльності. Учні вказують, що для кар’єри потрібна вища освіта. Прослідковується кореляційний зв’язок між професіями і фінансовим забезпеченням. На питання про уявлення себе в майбутньому, учні вказують абстрактні відповіді (успішною, забезпеченою, щасливою людиною, яка задоволена своєю роботою). Це може свідчити про те, що до вирішального моменту вибору навчального закладу, подальшого планування кар’єри учні підходять з несформованими цілями, уявленнями про свою подальшу діяльність (Див. Табл. 2.4).

Табл. 2.4.

Порівняльний аналіз рівня уявлень про планування кар’єри та професій батьків учнів 11 класу



Ім’я

опитувальник

малюнок

Професії батьків

1.

Б. Олексій

В

С

Лікар, медсестра

2.

В. Катерина

С

В

П.п., лікар стоматолог

3.

Г. Дарія

С

С

Викладач, викладач

4.

Г. Марина

Н

С

П.п., домогосподарка

5.

Д. Сергій

С

Н

П.п., П.п.

6.

Д. Ольга

Н

Н

Пожежний, вчитель

7.

Д. Єлізавета

С

С

Логопед

8.

К. Наталія

С

В

П.п., вихователь

9.

К. Сергій

Н

С

П.п., домогосподарка

10.

К. Андрій

Н

С

Не працює, інспектор ДПІ

11.

Л. Артем

С

С

Лікар нарколог, лікар гінеколог

12.

М. Вікторія

С

Н

Пенсіонер, лікар

13.

М. Констянтин

Н

Н

Пенсіонер

14.

С. Нікіта

Н

С

Домогосподарка


Дослідження зв’язку сформованості уявлень учнів про побудову кар’єри від специфіки роботи батьків дає можливість прослідкувати такі основні закономірності:

  • учні обирають професії подібні до професій батьків (лікар, міліціонер, приватний підприємець, вчитель);

  • обернена динаміка – чим вищий соціальний щабель займають батьки, тим менше сформовані уявлення учнів про професію та подальше планування кар’єри;

  • невлаштованість професійної сфери батьків (або одного з них) часто тягне за собою середній або низький рівень уявлень про планування кар’єри дитиною. Показники рівня сформованості уявлень учнів та професії батьків представленні в таблиці (Див. Додаток В).

Залежність уявлень від ґендерних ознак спостерігається на всіх вікових етапах розвитку, які ми аналізували. Хлопчики конкретно висловлюють свої думки про планування кар’єри, вказують більш конкретні професії, малюнки ж їх мають ознаки, які достовірно вказують на професію (уніформа, зброя, інструменти, автомобіль). Дівчатка використовують абстрактні визначення «професія, яка б мені подобалася; те, чим мені б хотілося займатися» це може свідчити про випадковість вибору професій. В малюнках дівчата зосереджують увагу на передачі зовнішніх ознак (волосся, макіяж, підбори, прикраси), а вияви професії простежуються менше. Це може бути викликаним багатьма чинниками: ґендерними стереотипами в мові та ЗМІ, навчальними програмами, які стереотипізують уявлення про розподіл ролей, радянськими підходами до профорієнтації та традиційним типом розподілу обов’язків в родинах учнів.

Отож, проведене нами дослідження дає можливість стверджувати, що уявлення школярів різних вікових груп змінюється, гіпотеза, яку ми ставили на початку дослідження підтвердилася, а саме: уявлення учнів про майбутню кар’єру залежить від віку дитини, соціальних характеристик професій батьків та статі дитини. Тому цілеспрямована діяльність соціального педагога може вплинути на ці зміни.
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Аналіз психолого-педагогічної літератури та законодавчих актів дав можливість розкрити місце соціального педагога в системі профорієнтації. Завдання соціального педагога − познайомити учнів з освітніми, професійними установами, переліком пропонованих професій; вивчити потреби ринку праці з обраної професії, допомогти учневі визначити свої індивідуальні схильності, здібності, траєкторію подальшого освітнього шляху. Новим і актуальним поняттям в сучасній системі профорієнтації є поняття «кар’єра». Кар’єра – це індивідуально-усвідомлена послідовність відносин і поведінки, пов’язаних із просуванням у професійній сфері.

  2. Критеріально-показникова система, що побудована нами задля оцінки уявлень про планування кар’єри включає 3 критерії: гносеологічний критерій вказує на рівень знань учнів про світ професій, ринок праці, кар’єру та етапи її планування; мотиваційний критерій демонструє цінності та чинники, котрі виступають вирішальними в трудовій сфері; діяльнісний критерій вказує чи готова особа діяти задля бажаного рівня успіхів в кар’єрі. І залежно від сукупності цих критеріїв можна вважати рівень уявлень високим, середнім або низьким.

  3. Проведене нами емпіричне дослідження готовності до планування кар’єри учнями ЗНЗ дає можливість прослідкувати такі залежності:

  • динаміку формування уявлень про кар’єру за віком – зі збільшенням віку опитуваних уявлення ставали на вищий рівень порівняно з попереднім, хоча в учнів 11 класів спостерігалася певна абстрактність цілей порівняно з учнями 8 класу;

  • формування уявлень учнів про кар’єру залежно від професії батьків. За цією ознакою вдалося простежити три основні закономірності: учні обирають схожі професії з професіями батьків, чим вищий щабель займають в професійній сфері батьки, тим менш сформовані уявлення у дітей, невлаштованість професійного життя батьків може стати причиною не сформованості уявлень учнів про професію та планування кар’єри;

  • залежність формування уявлень за ґендерною ознакою − вдалося простежити, що дівчатам важче ідентифікувати себе з представниками професій і рівень уявлень про планування кар’єри нижчий ніж у хлопців.

Отож, можна сказати, що уявлення учнів, незалежно від віку, є посередніми і вимагають цілеспрямованої кваліфікованої допомоги соціального педагога як фахівця, котрий виконує профорієнтаційну роботу в умовах ЗНЗ.

Використовуючи результати проведеного нами дослідження, були розроблені методичні рекомендації соціальному педагогові при організації профорієнтаційної роботи:

  • впроваджувати заняття по плануванню кар’єри починаючи з молодшої ланки школи, де буде проводитись діяльність спрямована на виховання особистісних якостей, які допоможуть учням спланувати та побудувати кар’єру (асертивність, цілеспрямованість, відповідальність, комунікабельність та ін.). Наприклад: бесіди про працю, професії, ділові ігри, театр професій, свята професій, діагностики;

  • в підлітковому віці направляти профорієнтаційну діяльність на актуалізацію позитивних мотивів вибору професії та планування кар’єри (адже дослідження показало в підлітків переважання матеріальних мотивів). В підлітковому віці дієвими є тренінгові заняття «Цілепокладання», «Сам планую, сам будую», геокешинг «Відшукати своє», «Станції кар’єри»;

  • якщо ж діяльність соціального педагога в молодшій школі та в підлітковому віці мала успішні результати, то в старшому шкільному віці школярі просто коректують власні кар’єрні плани відносно вимог сучасного ринку праці, а соціальний педагог надає в цьому допомогу;

  • соціальний педагог проектує профорієнтаційну роботу не тільки з учнями, а й залучає батьків, котрі безпосередньо впливають на вибір дитини (консультування батьків про те, як їхні успіхи/невдачі в професійній сфері впливають на майбутню кар’єру дітей, надання допомоги по працевлаштуванню);

  • використання в роботі сучасний досвід впровадження ґендерночутливих занять, профорієнтаційних тижнів, вправ для активізації активності в учениць в процесі планування кар’єри (наприклад «Жінки-професіонали», «Та, що створила історію», «Зйомки майбутнього» та ін.)

Використання запропонованих рекомендацій соціальним педагогом ЗНЗ дасть можливість підвищити рівень уявлень учнів про професії та процес планування кар’єри.



<< предыдущая страница   следующая страница >>