asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 3 4 5 6 7 8 9

Пам'ятки природи загальнодержавного значення

Ботанічні

105. Урочище "Корніїв". Насадження дуба різновічне — 40-120 років, насіннєвого походження, має добрі таксаційні показники. Росте на підвищеному плато Овруцько-Словечанського кряжу. Дуб скельний на Поліссі є реліктовим і має наукове значення.

106. Урочище "Модрина". Насадження модрини європейської на площі 12,0 га віком 130 і 170 років, лісові культури. Середній діаметр — 70-90 см. Запас на 1 га — 1200 м3. На площі 24 га в першому ярусі дубово-ясеневі насадження, в другому — граб, клен, вільха. Запас деревини на 1 га 120-370 м3. Багатий і різноманітний трав'яний покрив. Має наукове значення.
Пам'ятки природи місцевого значення

Ботанічні

107. Алея верб. Верби були висаджені у 1848 році задля розмежування володінь місцевих панів. В алеї є чотири верби, котрі на висоті 1.2 м від землі сягають 3.0-3.4 м в охопленні.

108. Віковий дуб. Велетенський екземпляр дуба черешчатого є одним з найбільших дерев району. Дерево збереглось оскільки слугувало орієнтиром на військових топографічних каргах.

109. Деревицькі модрини. Охороняються високобонітетні насадження модрини європейської віком 90 років, висотою 29 м, діаметром 36-38 см, повнотою 0.8-0.9.

110. Добринські дуби. Два велетенські екземпляри дуба черешчатого висотою понад 20 м та 4-5 м в охопленні, ростуть на старовинному козацькому цвинтарі.

111. Дуб "Велетень". Дуб віком близько 550 років, висоту 37 м, діаметром 210 см і широку здорову крону. Це пам'ятник правобережних лісостепових дібров.

112. Липка. Велетенська липа є залишком панського саду. Її вік становить приблизно 300 років, висота - 15 м, охоплення стовбура — 7.2 м. Дерево має велетенську крону, та про нього існує ряд народних переказів.

113. Окремі дерева липи дрібнолистої. Три дерева липи дрібнолистої віком 140 років, які мають добре розвинену крону, висотою 35 м, діаметром 95-100 см.

114. Романівські дуби. Охороняються високобонітні насадження дуба звичайного (черешчатого) віком 120 років, 25 м заввишки, діаметром 42-50 см, повнотою 0.8.

115. Сім лип. Урочище "Сім лип" є залишком колишнього панського двору Нікодима Бродовича. Охороняються сім екземплярів липи серцелистої віком 170 р. та один дуб черешчатий, молодший за віком. Висота лип близько 20 м, охоплення стовбура на висоті 1.3 м — 2-3 м. Місцеві селяни з цих дерев зрізають прути на вербну неділю.

116. Тополі Стебницького. Три велетенські дерева тополі білої віком 150-200 р. зростають на місці колишнього маєтку пана Стебницького. В охопленні стовбура на висоті 1.2 м від землі ці дерева сягають 3.95-4.45 м.

117. Урочище "Криниченька". Чотири дуби, віком близько 550 років, висотою 32-35 м, діаметром 210-215 см. В останні роки почали суховершити. В 15-20 м від них є джерело з надзвичайно смачною водою. Це пам'ятник колишніх правобережних поліських дібров.

118. Урочище "Тригір'я". Три дуби черешчаті, віком 500-550 років, висотою 37 м, діаметром 210-215 см, мають добре розвинену крону і здоровий стовбур. Залишки колишніх дібров на кордон Полісся і Лісостепу.

119. Урочище "Язвін-1" (одинокий дуб черешчатий 320 р.) Дуб віком 320 років, висотою 35 м та діаметром 170 см, насіннєвого походження, має добре розвинену крону, є залишком колишніх поліських дібров.

120. Урочище "Язвін-2" (одинокий дуб черешчатий 280 р.). Дуб віком 280 років, висотою 35 м, діаметром 170 см, насіннєвого походження, має добре розвинену крону, є залишком колишніх поліських дібров.

121. Урочище "Язвін-3" (одинокий дуб черешчатий 280р.). Дуб віком 280 років, висотою 20 м, діаметром 160 см, насіннєвого походження, з добре розвиненою кроною, є залишком колишніх поліських дібров.

122. Чорна береза. Один екземпляр берези темної висотою 12 м, що занесена до Червоної книги України.
Гідрологічні

123. Життєдайне джерело Богородиці. Криниця споруджена на природному джерелі чистої води, якість якої повністю відповідає параметрам ДГСТУ 2874-82 "Вода питна". Над криницею вбудований дерев'яний зруб з коловоротом та дашком, на нижній поверхні якого намальований образ Богородиці з немовлям. Криниця має велике релігійне та виховне значення, біля неї постійно здійснюються християнські обряди.

124. Радонові джерела. Унікальні підземні води з вмістом радону 120-180 еманів (14-18 помокюрі). В даний час працює три артезіанські свердловини глибиною 49,60 і 100 м,з дебетом води 9,12 і 16 м3 на годину. Має високі лікувальні властивості.

125. Суворівська криничка. Криничка обладнана на потужному джерелі чистої води, без домішок, вода виливається самотоком з-під бетонного ковпака. Цікавим є факт, що біля джерела тривалий час відпочивало військо Суворова.
Геологічні

126. Баранячі лоби. Скелі, мають мальовничий архітектурний вигляд. За своєю скульптурою це скелі-моноліти з червоного крупнозернистого граніту Коростенського порфировидного родовища. Разом з річкою Уж доповнюють ландшафт парку.

127. Велетенські котли. Скелі мають мальовничий архітектурний вигляд "котлів". За своєю структурою це скельний моноліт з червоного крупнозернистого граніту Коростенського порфіровидного родовища. Разом з р. Уж доповнюють ландшафт парку.

128. Виходи гранітів лизниківського типу. Охороняється унікальний тип граніту високої декоративної якості. Він має нерівномірне насичено-червоне або жовто-гарячо-рожеве забарвлення з чорними вкрапленими зернами біотиту.

129. Відслонення білокоровицьких кварцитів. Охороняється відслонення унікальних середньо- і дрібнозернистих кварцитів світлого рожевувато-сірого кольору.

130. Відслонення головинського габро. Охороняється північно-західна стінка кар'єру в родовищі унікального сірого середньозернистого габро.

131. Відслонення іризуючого лабрадориту. Охороняється західна стінка кар'єру в родовищі темного, зеленувато-сірого лабрадориту з крупними кристалами плагіоклазу, які відзначаються яскравою райдужною іридизацією.

132. Відслонення нижньопротерозойських конгломератів. Охороняється відслонення докембрійських конгломератів віком понад 1900 млн. р. які представляють великий науковий інтерес.

133. Відслонення пегматиту. Охороняються виходи крупної жили червоного і рожевого пегматиту з небаченими агрегатними скупченнями мусковіту.

134. Мальовничі скелі. Монолітні гранітні скелі-каньйони по обох берегах р. Тетерів, зарослі травою, чагарниками та поодинокими деревами.

135. Ольжині купальні. Історична назва "Ольжині купальні" пішли після того, як київська княгиня Ольга спалила м. Іскоростень (нині м. Коростень). Скелі мають мальовничий архітектурний вигляд. За своєю структурою — це скельний моноліт із червоного крупнозернистого граніту Коростенського порфіровидного родовища.

136. Скеля "Голова Чацького". Скеля являє собою моноліт сірого граніту на лівому березі р. Тетерів, шириною 120 м і висотою ЗО м над рівнем поверхні Житомирського водосховища. На самій вершині скелі виступу вигляді голови людини.

137. Скеля "Кам'яний гриб". Скеля являє моноліт із сірого граніту у вигляді гриба. Пам'ятка історичного минулого земної кори. Має наукове значення.

138. Скеля "Чотири брати". Скеля на правому березі р. Тетерів, шириною 150 м і висотою 20 м над рівнем річки. На скелі чотири вертикальні виступи у вигляді людських фігур.

139. Скеля Крашевського. Скеля-моноліт із сірого граніту у вигляді 40-45-метрової піраміди. Шари гранітних плит створюють неглибокі печери і ніші, які на загальному фоні скелі разом з навколишнім ландшафтом мають надзвичайно красивий вигляд. В ущелинах росте релікт флори третинного періоду — вудсія ельбська, занесена до Червоної книги України.

140. Флороносні пісковики. Флороносні пісковики з чіткими відбитками рослин третинного періоду. Мають науково-історичне значення.
Ботанічні сади

141. Ботанічний сад Державної агроекологічної академії України, м. Житомир. Заснований в 1933 році. Сад нараховує більше 300 видів деревних і чагарникових порід та понад 750 видів і форм трав'яних рослин. База наукових досліджень і практики студентів

академії.

Дендрологічні парки

142. Гладковицький. Дендропарк заснований в 1957 році. В ньому ростуть 73 види деревно-чагарникових порід, в тому числі 40 видів з інших ботаніко-географічних зон. За складом деревно-чагарникових порід дендропарк не має собі рівних на території Житомирської області. Має науково-пізнавальне значення.

143. Еліта. Дендропарк закладений в 1984 році за проектом Центрального республіканського ботанічного саду Академії наук України. Нині на території дендропарку і розсадника вирощується близько 300 видів і форм деревних та чагарникових порід, 250 з яких в умовах Правобережного Полісся в природному стані не ростуть. На території дендропарку збереглася алея із 26 лип 150-річного віку. Мета дендропарку — створення зони відпочинку, формування найбільш характерних ландшафтів Українського Полісся з введенням декоративних форм і видів, інтродукованих і випробуваних в ботанічних садах і дендропарках північної частини України.

144. Крошнянський дендропарк. Тут росте 28 видів деревних і 22 види чагарникових порід. Вік дерев різний — від 25 до 125 років. В дендропарку ростуть клени платановидний і прирічковий, кедр, туї та інші. Створено ялинові і тополеві алеї. Парк має значення як учбова база і місце відпочинку учнів сільськогосподарського технікуму.

145. Пілява. Дендропарк закладений в другій половині XIX ст. Росте 75 видів деревних і чагарникових порід, серед яких переважають бук, різні види клена і дуба, ялина, сосна, із чагарникових — спірея, айва японська, жасмин садовий та інші. Ділянка модрини європейської на площі 0,5 га, віком 100 років, доповнює дендропарк і складає єдиний комплекс. Має науково-пізнавальне значення.
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення

146. Верхівнянський парк. Парк засіюваний на східній околиці с. Верхівня в 1780-1790 роках. В даний час складається з 100-180-річних насаджень місцевих порід. Зберігся палац, який разом з парком являє природно-історичну цінність. Тут у 1848-1850 роках жив і творив Оноре де Бальзак.

147. Городницький парк. Парк заснований в 1880-1890 роках одночасно з будівництвом Городницького фарфорового заводу. Парк перетинає р. Случ, на правому березі площа парку 9,8 га, на лівому — 11,2 га. В парку ростуть 42 деревних і 20 чагарникових порід, переважно місцевої флори.

148. Івницький парк. Парк заснований у другій половині XVIII ст. В 1923 році переданий в держлісфонд. Тут росте 615 дерев 160-180-річного віку, переважно місцевих порід.

149. Новочорторийський парк. Парк заснований в 1815-1818 роках. В 1920 році організовано зооветеринарний технікум. В парку ростуть 170-190-річні дерева, переважно місцевих порід.

150. Трощанський парк. Парк заснований у 1810-1820 роках. Після 1917 року парк увійшов до земфонду с. Трощі. За зовнішнім виглядом парк являє собою взірець садово-паркової архітектури з 180-200-річними деревами дуба, ясена, клена. Збереглася 200-річна ялинова алея.
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення

151. Андрушівський парк. Заснований у першій половині XIX ст. Насадження верхнього ярусу 170-180-річного, а другого — 100-130-річного віку. Дендрологічний склад дерева місцевих порід. Використовується як місце відпочинку населення.

152. Бондарецький парк. Це колишня ділянка дубового лісу. Складається з 90-150-річних дубів, липи, клена, акації білої, ялини, тополі, каштанів та інших порід. Тут розташований табір відпочинку учнів.

153. Високівський парк. Парк закладений 25 жовтня 1963 року за ініціативою і проектом члена УТОП С.К. Букати та колишнього голови колгоспу В. М. Хапчука на відзнаку 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. В парку висаджено 106 видів деревно-чагарникових порід, встановлено обеліск із прізвищами односельчан, які загинули під час Великої Вітчизняної війни.

154. Вільхівський парк. Заснований в середині XIX ст. в центрі с. Вільха на березі р. Случ і добре зберігся тільки в центральній частині на площі 5 га. Це високопродуктивні 120-160-річні насадження дуба черешчатого, клена гостролистого, липи, ясена, модрини європейської та інших. Решта площі засаджена сосною та білою акацією.

155. Грабчаковий ліс. Являє собою масив нехарактерних для Полісся грабових насаджень з цікавою орнітофауною, виходами корінних покладів лабрадорита, а також напівзруйнованим давньоруським поселенням, що мають певний інтерес для науки.

156. Дворищанський парк. Стародавній панський парк, закладений поміщиком В. Л. Троцьким в середині XIX ст. У парку зберігається унікальний масив вікових ліп з охопленням стовбура 2-3 м.

157. Демчинський. Парк це ділянка 170-річного дубового насадження повнотою 0,4-0,5. Насадження високопродуктивне, біологічно здорове. Використовується як місце відпочинку населення.

158. ім. Кутузова. Заснований в другій половині XVIII ст., у вигляді фортеці з ровами. Розташований над р. Ірша. Збереглися 200-річні дуби, в'язи, тополі.

159. ім. Міклухо-Маклая. До 1917 року парк належав поміщику Міклухо-Маклаю, брату відомого вченого дослідника-етнографа М. М. Міклухо-Маклая. Дендрологічний склад насаджень переважно із місцевих порід, 27 видів деревних і 17 чагарникових віком від 35 до 200 років. В парку висаджена алея знатними людьми міста і збудовано меморіальний комплекс загиблим воїнам і партизанам.

160. ім. Ю. Гагаріна. В парку росте 78 видів деревно-чагарникових порід, в тому числі близько тисячі дерев 100-120-річного та 6 тис. 50-55-річного віку. В парку ростуть гінкго, 6ук червоний, каркас, модрини, дуби японський та вузьколистий, туї та інші. Парк використовується як місце відпочинку.

161. Кмитівський парк. Заснований в другій половині XVIII ст. Складається з місцевих деревних порід віком 150-200 років. В парку розміщена спецшкола-інтернат.

162. Коростишівський парк. Парк культури та відпочинку розташований на східній околиці міста, на лівому березі р. Тетерів. Заснований в 1860 році, насадження переважно з місцевих порід. В 1986-1987 роках проведена реконструкція парку — збудована алея бойової рудової слави. Використовується як місце відпочинку населення.

163. Овруцький парк. Парк знаходиться в центрі м. Овруча. Насадження місцеві деревні та чагарникові породи віком 120-130 років. З західної частини обсаджений тополями віком 190 років, використовується як місце відпочинку.

164. Парк шкіроб'єднання ім. Ілліча. Парк заснований в другій половині XVII ст., реконструкції якого проводились в XVIII, XIX ст. і в 1946 році. Сучасний парк — це насадження 200-350-річних дубів і 100-річних липових алей. Біогрупами ростуть клени, тополі.

165. Райгородоцький парк. Парк був закладений на початку XIX ст. і декілька разів проводились доповнення його, а тому насадження різнобічне. Тут росте 40 деревних і чагарникових, переважно місцевих, порід. Прикрасою парку є дворядна ялинова алея 200-річного віку. Має естетичне значення, місце відпочинку населення.

166. Турчинівський парк. Заснований у першій половині XIX ст. Дендрологічний склад з місцевих деревних порід віком 160-180 років. На території парку розміщено СПТУ-30.

167. Тютюнниківський. Парк заснований у першій половині XIX ст. Сучасний стан його — це залишки старого парку 110-140-річного віку. Декілька порід дерев у вигляді алей ясена, білої акації, горіха грецького і сірого та окремих біогруп липи, клена гостролистого. В даний час поступово відновлюється учнями середньої школи с. Тютюнники.

168. Ушомирський парк. Парк заснований у першій половині XIX ст. на базі 150-річного дубового насадження. В минулому це красивий архітектурно оформлений парк із системою дев'яти ставків. Дендрологічний склад — 22 види деревних й 12 видів чагарникових порід віком 150-180 років. Використовується як місце відпочинку і розваг учнів школи-інтернату.

169. Червонський парк. Парк заснований у другій половині XIX ст. Насадження складається з 20 видів деревних, 4 видів чагарникових порід, здебільшого місцевих. Вік насаджень 120-220 років. Парк приваблює своїми сторічними алеями лип, каштанів, білої акації. Має естетичне значення, місце відпочинку населення.

170. Юлино. Парк заснований у другій половині XIX ст. і добре зберігся, в ньому росте 32 види деревно-чагарникових порід місцевої флори. Окрасою парку є 130-150-річні алеї, висаджені липою, грабом та березою.
Додаток 1



<< предыдущая страница   следующая страница >>