asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3 4
^

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


У дисертаційній роботі викладено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми організації управлінського обліку на підприємствах готельного бізнесу України.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну цінність роботи.

У першому розділі “Теоретичні засади управлінського обліку на підприємствах готельного бізнесу” розкрито особливості готельного бізнесу як галузі економіки, а також його вплив на моделі управлінського та фінансового обліку; проведено дослідження еволюції управлінського обліку як науки, його сутність, а також спільні і особливі риси порівняно з фінансовим обліком; досліджено класифікацію витрат, пов’язаних з готельним бізнесом за різними класифікаційними ознаками.

У роботі отримало подальший розвиток дослідження концепцій управлінського обліку, розглянуто основні етапи його розвитку. Виникнення управлінського обліку пов’язане зі становленням правових і економічних відносин усередині підприємства. Вважаємо, що за точку відліку слід прийняти ХVII століття, оскільки саме тоді почали розглядати бухгалтерський облік як одну із функцій управління. Управлінський облік, як наука характеризує динаміку і розвиток господарської діяльності, генерує інформацію необхідну для менеджерів щодо ефективного використання ресурсів і здійснення господарських процесів підприємств.

Еволюція концепцій управлінського обліку у світовій економічній системі характеризується зміною кількох етапів, які тісно пов’язані з еволюцією теорії управління.

Пропозиції автора щодо ґрунтовного вивчення управлінського обліку зводяться до таких рекомендацій: дослідження з еволюції управлінського обліку проводити на основі системного підходу, тобто етапи його становлення слід розглядати у взаємозв’язку з генезисом управлінської теорії, змінами структури зовнішнього і внутрішнього середовища, в якому функціонує підприємство, а також технології обробки інформації. Такі підходи ставили перед вченими на різних стадіях розвитку управлінського обліку нові вимоги і завдання, сприяючи тим самим появі нових об’єктів обліку і нетрадиційні методи отримання інформації. Проведене дослідження дозволить не лише виявити основні тенденції в розвитку управлінського обліку в минулому, а й прогнозувати його модифікацію в майбутньому.

Сучасна концептуальна основа управлінського обліку включає чотири групи концепцій:

    • концепції, пов’язані з функцією;

    • концепції, пов’язані з використанням результатів;

    • концепції, пов’язані з процесом і технологією;

    • концепції, пов’язані з потенціалом функції.

Всі ці концепції взаємопов’язані й у сукупності становлять концептуальну основу управлінського обліку.

Запропоновану автором концептуальну основу можна буде використати для розробки та оцінювання системи управлінського обліку не лише в готелях, але і на будь-якому підприємстві.

Сутність управлінського обліку, як це випливає з дослідження, полягає у тому, щоб впровадити на підприємствах систему обліку витрат і доходів, їх нормування, планування, контроль і аналіз, формування інформації для прийняття оперативних управлінських рішень і досягнення стратегічних цілей підприємства у господарській та фінансовій діяльності.

Організація управління роботою готелю, як системи, базується на розумінні певних чинників: цілей управління, завдань, функцій системи управління, етапів прийняття та впровадження управлінських рішень та інформаційного забезпечення процесу виконання визначених завдань.

Однією з умов ефективного управління підприємством є наявність повної, достовірної й оперативної інформації про витрати, які формують собівартість продукції (робіт, послуг). Достовірно визначений показник собівартості забезпечує правильне формування основного фінансового результату діяльності підприємства – прибутку (збитку) від реалізації продукції (робіт, послуг).

Повна собівартість послуг виражає в грошовій формі всі витрати підприємства, пов’язані з наданням і реалізацією його послуг, тобто показує, скільки коштують для споживачів послуги, які надає готельне підприємство. Собівартість послуг проживання залежить від виду готелю та категорії номерів, у яких поселяють клієнтів.

Готелям властиві спільні характеристики, які розкривають природу індустрії і, відповідно, формують організаційну структуру підприємств, визначають політику управління ними. Основним з них, звичайно, є вид та якість “продукту”, що виробляється та реалізується підприємствами галузі.

Дослідження поняття ”готель” та „готельна діяльність” дозволяє виділити такі критерії, щодо ранжування їх на групи:

  1. характер основної діяльності;

  2. асортимент додаткових послуг;

  3. обмеженість терміну споживання послуг.

Таке групування є важливим, оскільки пов'язане із специфікою організації управлінського обліку, який враховує категорію готелю, та ефективність послуг, що вимагає даних щодо якості послуг та їх економічної оцінки.

У змісті управлінського обліку витрати відіграють провідну роль, оскільки вони концентрують увагу менеджменту на пошуку шляхів їх зниження. Особливо важливого значення набуває економічно виважена з управлінської точки зору класифікація витрат у процесі калькулювання собівартості продукції. Управління витратами в сучасних умовах вимагає нових підходів до вибору ознак класифікації витрат, які дозволяють організувати систему контролю за ними. Автором проаналізовані критерії класифікації витрат діяльності і рекомендовані для системи їх обліку та калькулювання собівартості продукції в готельному бізнесі до яких відносять:

  • вид господарської діяльності підприємства;

  • організаційна структура управління;

  • галузь або підгалузь, кожна з яких має бути відокремленою в системі обліку на підприємстві;

  • види послуг, що надаються підприємством;

  • методи оцінки об’єктів обліку та визначення трансфертних цін;

  • система організації внутрішньогосподарських відносин;

  • методи формування собівартості послуг.

У другому розділі "Модель управлінського обліку на підприємствах готельного бізнесу" розроблено і запропоновано модель управлінського обліку на підприємствах готельного бізнесу, а також досліджено питання бюджетування витрат, доходів і результатів діяльності готелів.

До числа актуальних, але недостатньо розроблених питань застосування моделей у бухгалтерському обліку, відносять: класифікацію моделей, що застосовують в обліку; сферу застосування окремих видів моделей; зміст окремих видів моделей і принципи їх побудови і застосування. Під моделюванням, на нашу думку, слід розуміти метод відтворення реальних явищ, процесів, відношень реальної дійсності, що дає загальне уявлення про майбутній стан облікового процесу та динаміку розвитку у формі логічних узагальнень або математичних рівнянь і графіків. На основі вивченого зарубіжного та вітчизняного досвіду формування моделей управлінського обліку на підприємствах різних галузей економіки, пропонуємо таку модель обліку витрат готельного підприємства (рис. 1).

Наведена модель вимагає конкретизації пріоритетів у функціонуванні управлінського обліку в готельному бізнесі . На нашу думку слід сконцентруватись на таких напрямах:

  • розподіл повноважень і визначення основних сфер відповідальності;

  • визначення сфери відповідальності, на яку покладено ведення управлінського обліку витрат;

  • визначення основних шляхів взаємодії фінансового та управлінського обліку;

  • виділення центру відповідальності: центр розробки, оформлення й обробки управлінської та фінансової документації у системі внутрішньо-організаційного документообороту;

  • виділення основних методів обліку витрат і калькулювання собівартості готельних послуг

  • визначення стратегії і тактики розвитку готелю.

Реалізація зазначених напрямів повинна включати такі етапи формування методики управлінського обліку:

  1. створення облікової політики підприємства в частині управлінського обліку;

  2. визначення сфер відповідальності;

  3. розробка первинної документації та внутрішньої звітності;

  4. розробка методичних рекомендацій щодо групування витрат за статтями й економічними елементами.

  5. розробка кошторисів (бюджетів);

  6. вибір методу обліку витрат і калькулювання собівартості за основними видами наданих готельних послуг;




Рис. 1. Модель управлінського обліку на підприємствах готельного бізнесу

При визначенні сфер відповідальності пропонуємо виділяти такі напрями, в розрізі яких складають бюджети:

  1. формування готельних послуг;

  2. просування та реалізація готельних послуг;

  3. обслуговування клієнтів і номерного фонду.

  4. адміністративно-управлінський персонал;

Метою управлінського обліку є не стільки визначення фактичних (минулих) витрат, скільки прогнозування діяльності підприємства і його підрозділів на бюджетний період. Тому планування, як процес складання кошторисів і бюджетів та контроль за витратами, є невід’ємною частиною управлінського обліку. Процес підготовки кошторисів (бюджетів) називається бюджетуванням.

Бюджетування є системою, яка є складовою управлінського обліку і пов’язана з підготовкою (розробкою) програм діяльності підприємства на перспективу, що передбачає складання довгострокових планів і короткострокових бюджетів.

Процес бюджетування повинен виділяти управлінський та обліковий аспект. При цьому завданням управлінського аспекту є концентрація уваги на процесах планування для досягнення цілей на основі розробки перспективних прогнозів. Обліковий аспект бюджетування являє собою інструмент доведення до виконавців мети управління та відображати кількісний план дій у грошовій оцінці.

Узагальнюючи теоретичні дослідження, пов’язані з визначенням кількості та змісту етапів розробки бюджету, вважаємо за доцільне виділити такі принципові елементи:

1) аналіз ситуації, що передує плановому періоду; уточнення політики складання кошторису на перспективу;

2) первісна підготовка бюджету;

3) обговорення варіанту бюджету з керівником;

4) координація бюджету з іншими бюджетами;

5) коригування й остаточне прийняття бюджету;

6) визначення термінів внесення змін до бюджетів у зв’язку зі зміною норм та відхилень від норм (зворотній зв’язок).

Взаємозв’язок операційних і фінансового бюджетів проявляється в структурі генерального бюджету (загального кошторису) Ця схема демонструє послідовність розробки кошторису, зокрема, фінансовий бюджет створюється лише після проведення функціонального бюджетування. Схема відображає, неможливість складення прогнозованого Звіту про прибутки і збитки та прогнозованого балансу, на які можна орієнтувати управлінську діяльність, якщо буде відсутній хоча б один із функціональних бюджетів (рис. 3).

Калькулювання собівартості послуг є складовою системи управління витратами готельного підприємства і основою для визначення цін реалізації послуг та оцінки ефективності виробництва, роботи структурних підрозділів та апарату управління підприємством.


^ Рис. 3. Схема взаємозв’язку операційного і фінансового бюджетів підприємств готельного бізнесу
Дослідження автора дозволяють зробити висновок про те, що в готелях доцільним є такий перелік витрат, які включають до собівартості послуг розміщення (таблиця 1).

Отримання повної суми витрат за період не є самоціллю. Важливо представити здійснені витрати у розгорнутому (структурованому) вигляді, що дозволяє визначити коливання певних видів витрат, їх вплив на собівартість готельної послуги та результати діяльності підприємства.


^ Таблиця 1

Перелік витрат, що включаються до собівартості послуг проживання у готелі

п/п

Назва статті витрат

1.

Прямі експлуатаційні витрати:



заробітна плата обслуговуючого персоналу;



відрахування на соціальні заходи (із прямої заробітної плати)



амортизація номерного фонду



Поточний ремонт номерного фонду



Витрати на утримання приміщень номерного фонду, в т.ч.:




  • опалення приміщень номерного фонду




  • витрати на водопостачання і каналізацію




  • витрати на електроенергію




  • витрати на прання і прасування білизни



Інші матеріальні витрати (в т.ч. на придбання предметів індивідуального користування клієнтів)



Витрати на утримання телефонів, радіо, годинників, телевізорів, Інтернет

2.

Загальні експлуатаційні витрати, в т.ч.:




Витрати на утримання загальних приміщень готелю та прилеглої території




Амортизаційні відрахування




Витрати на протипожежні заходи




Знос малоцінного інвентарю




Витрати на охорону праці та техніку безпеки




Витрати на підвищення професійної кваліфікації кадрів готелю




Інші загальні експлуатаційні витрати

3.

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші загальногосподарські витрати:




Витрати на оплату праці працівників апарату управління




Відрахування на соціальні заходи




Витрати на маркетинг, в т.ч. на рекламу




Представницькі витрати по збуту послуг




Витрати на відрядження




Витрати на утримання адміністративних приміщень




Витрати на підготовку управлінських кадрів тощо

4.

Усього витрат (повна собівартість)


У третьому розділі “Використання інформації управлінського обліку в аналізі витрат на підприємствах готельного бізнесу” запропоновано методику маржинального аналізу для готелів з використанням взаємозв’язку „витрати - обсяг продажу - прибуток”, адаптовану до умов діяльності підприємств готельного бізнесу.

Успішна діяльність підприємств характеризується результатами його фінансово-господарської діяльності, а саме – прибутком, який є функцією трьох основних факторів – витрат виробництва, доходів та обсягу виробництва. У ринкових умовах основну увагу при аналізі концентрують на витратах виробництва, які безпосередньо залежать від менеджменту підприємства.

Маржинальний аналіз складається з таких основних етапів:

1. Збирання та обробка інформації, потрібної для проведення аналізу.

2. Визначення величини змінної та постійної складової витрат на виробництво.

3. Розрахунок величини економічних показників.

4. Порівняння рівня обчислених показників при різних варіантах рішень.

Завдання маржинального аналізу можна об'єднати у дві групи, які складатимуть два напрями аналізу:

1. Аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу продажу і прибутку від готельних послуг.

2. Аналіз варіантів короткострокових управлінських рішень.

У межах кожного з напрямів маржинального аналізу необхідно визначити об’єкти та показники аналізу. В аналізі взаємозв’язку витрат, обсягу продажу і прибутку об’єктами (показниками) аналізу виділяють:

  • точку беззбитковості;

  • величину прибутку при різних значеннях обсягу продажу, рівня витрат, ціни продажу;

  • критичний рівень постійних витрат при заданому рівні маржинального доходу;

  • критичну ціну реалізації при заданому обсязі продажу, рівні змінних та постійних витрат.

В аналізі варіантів короткострокових управлінських рішень основним об’єктом (показником) аналізу є величина маржинального доходу (або прибутку) при різних варіантах рішень.

Автором на прикладі готелю ВАТ „Готельний комплекс „Братислава” проведено аналіз наступних варіантів управлінських рішень:

  • рішення щодо прийняття додаткового замовлення;

  • рішення щодо розширення або скорочення сегмента діяльності (збиткових видів номерів);

  • рішення про власне виробництво або закупівлю.

Аналіз прибутковості сегмента ґрунтується на обчисленні змінних витрат по сегменту, визначенні прямих та загальних постійних витрат сегмента, співставленні маржинального доходу по сегменту до та після його реорганізації.

Якщо припустити, що асортимент послуг готелю ВАТ „Готельний комплекс „Братислава” включає реалізацію послуг з проживання у таких номерах: двомісний покращений, напівлюкс та номери люкс. Дані по цих номерах наведено в табл. 2.
^ Таблиця 2

Виробничий звіт підприємства

Показник

двомісний покращений

одномісний напівлюкс

номери люкс

Всього

Обсяг реалізації, ліжко-діб

18 040

22 300

10 210

50 550

Ціна ліжко-доби, грн.

580

1200

1420

-

Виручка, грн.

10 463 200

26 760 000

14 498 200

55 329 400

Змінні витрати, грн.:













- на ліжко-добу

461,77

433,07

535,51

-

- на обсяг

8 330 330

9 657 461

5 467 557

23 455 348

Загальні постійні витрати










1 392 000


Загальні постійні витрати розподілятимуться пропорційно змінним витратам. Аналіз прибутковості на основі калькулювання повної собівартості приведено в таблиці 3.

^ Таблиця 3

Аналіз прибутковості номерів на основі повної собівартості

Показник

двомісний покращений

Одномісний напівлюкс

номери-люкс

Всього

Обсяг реалізації, ліжко-діб

18 040

22 300

10 210

50 550

Виручка, грн.

10 463 200

26 760 000

14 498 200

51 721 400

Змінні витрати на обсяг, грн.

10 134 872

11 888 130

6 488 455

28 511 457

Загальні постійні витрати, грн.

494 810

580 408

316 782

1 392 000

Прибуток, грн.

-166 482

14 291 462

7 692 963

21 817 943

Маржинальний дохід, грн.

328 328

14 871 870

8 009 745

23 209 943


Розрахунок прибутку по виробах на основі калькулювання повної собівартості показав збитковість двомісних покращених номерів. Якщо їх реорганізувати, то слід очікувати зменшення прибутку на 166 482 грн.

З розрахунку маржинального доходу видно, що при знятті з реалізації двомісних покращених номерів загальний прибуток зменшиться на 328 328 грн., за рахунок втрати маржинального доходу, який забезпечують двомісні покращені номери (табл. 4).

^ Таблиця 4

Зміна загального прибутку

Показник

До зняття двомісних покращених номерів

Після знаття двомісних покращених номерів

Загальний маржинальний дохід, грн.

23 209 943

23 209 943 – 328 328 =

22 881 615

Загальні постійні витрати, грн.

1 392 000

1 392 000

Прибуток, грн.

21 817 943

21 489 615

Таким чином, реалізація двомісних покращених номерів створює маржинальний дохід в розмірі 328 328 грн. і такою ж мірою – загальний прибуток підприємства. При знятті з реалізації послуг з позитивним маржинальним доходом, сумарний фінансовий результат підприємства має погіршитися. Отже, при прийнятті рішення про скорочення (розширення) сегмента необхідно спиратися на дані обліку змінних і постійних витрат виробництва, бо система обліку повної собівартості надає хибну інформацію.

Аналіз “витрати – обсяг – прибуток" – це системне дослідження взаємозв`язку витрат, обсягу діяльності та прибутку, що ґрунтується на поділі витрат на змінні та постійні, метою якого є визначення точки беззбитковості та величини прибутку при різних значеннях обсягу продажу, рівня витрат, ціни продажу. Елементами аналізу “витрати-обсяг-прибуток” є рівень беззбитковості та аналіз чутливості прибутку до зміни витрат, ціни та (або) обсягу реалізації.





<< предыдущая страница   следующая страница >>