asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3

МЕТОДОМ



^ 6.1 Суть профільного методу

Суть профільного методу полягає у визначенні параметрів шорсткості шля­хом обробки профілограм - графічних зображень профілю поверхні покриття (3.4) у збільшеному вигляді.


^ 6.2 Засоби вимірювання і допоміжні пристрої

Засобами вимірювань при використанні профільного методу є дорожні пор­тативні профілографи типу ДПП, які як засоби вимірювальної техніки відносяться до вимірювальних перетворювачів і реєструвальних пристроїв. Дорожні профіло­графи записують профіль поверхні покриття на папір у вигляді профілограми.

При обробці профілограм як допоміжними пристроями користуються лі­нійками вимірювальними, що відповідають вимогам ГОСТ 427, або лінійками креслярськими, то відповідають вимогам ГОСТ 17435.


^ 6.3 Порядок проведення вимірювань

Порядок проведення вимірювань шорсткості визначається конструкцією про­філографа та супровідною експлуатаційною документацією.


^ 6.4 Порядок оброблення профілограм

6.4.1 Через вершини двох найвищих виступів профілю на профілограмі про­водять лінію виступів (3.9). У випадку, коли один з виступів має значну висоту в


порівнянні з іншими виступами профілю і лінія виступів не рівновіддалена від поверхні, ним можна знехтувати, а лінію проводити через інші виступи профілю.

6.4.2 Паралельно лінії виступів через найнижчу точку профілю на профілограмі проводять лінію заглиблень (3.10).

6.4.3 Вимірювальною лінійкою з похибкою ±5 мм на профілограмі вимірюють відстань між лініями виступів та заглиблень, яку позначають як найбільшу висоту нерівностей профілю [hmax] (3.11).

Дійсне значення hmax визначають за формулою


, (7)

де - збільшення дорожнього профілографа.

6.4.4 Вимірювальною лінійкою з похибкою ±5 мм на профілограмі вимірюють базову довжину, яку позначають, як [lb].

Дійсне значення lb, визначають за формулою


. (8)

6.4.5 Підрахунком визначають кількість п виступів шорсткості в межах базо­вої довжини. За формулою (2) визначають середню щільність виступів шорст­кості in (3.14).

6.4.6 Вимірювальною лінійкою з похибкою 5 мм на профілограмі в межах базової довжини визначають величину і-х виступів [hpi] і j-х заглиблень профілю [ hvj] (рис.11).





Дійсне значення середньої величини заглиблень шорсткості hcер визначають за формулою


, (9)


де п - кількість виступів шорсткості;

m - кількість заглиблень шорсткості;

- збільшення дорожнього профілографа.


6.4.7 З допомогою прозорого шаблона (додаток А), на якому нанесено кола різного радіуса, з похибкою ±1 мм на профілограмі в межах базової довжини шляхом підбору визначають радіуси і-х кіл [Ri], які вписані у вершини виступів нерівностей профілю (3.15).

Дійсне значення середнього радіуса виступів шорсткості Rсер (3.16) визначають. за формулою

(10)

6.4.8 На рівні р перетину профілю, значення якого в частках від [hmax] виби­рають з ряду, наведеного в 4.2, проводять січну пряму (3.17). З допомогою вимі­рювальної лінійки з похибкою ±0,5 мм на профілограмі визначають [bi].

Дійсне значення опорної довжини профілю p (3.19) визначають за формулою

, (11)

6.4.9 Відносну опорну довжину профілю tp (3.19) для даного р визначають за формулою (5).

6.4.10 Згідно з 6.4.8 і 6.4.9 значення tp, визначають так само й для інших значень р з ряду, наведеного в 4.2. За отриманими даними будують відносну опорну криву профілю шорсткості (3.21).

6.4.11 Операції 6.4.1-6.4.10 (одна або декілька) можуть бути виконані з до­помогою спеціальних програм, розроблених для ПЕОМ.

^ 6.5 Вимоги до точності методу

Результат вимірювання hmax наводять в міліметрах з точністю 0,5 мм (один знак після коми).

Результати обчислень hсер , Rсер наводять в міліметрах з точністю 0,01 мм (два знаки після коми).

Результат обчислення in наводять в 1/м з точністю 0,1.

Результат обчислення tp наводять з точністю 0,01 або 1 %.


^ 7 ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ВЕЛИЧИНИ ЗАГЛИБЛЕНЬ ШОРСТКОСТІ

МЕТОДОМ ПІЩАНОЇ ПЛЯМИ


7.1 Суть методу піщаної плями

Суть методу піщаної плями полягає у визначенні середньої глибини заг­либлень шорсткості за розмірами піщаної плями, яка утворюється на поверхні покриття після розрівнювання на ній певного об'єму піску.


^ 7.2 Галузі, використання

Метод піщаної плями може використовуватись для визначення тільки пара­метра hсер крупношорстких та середньошорстких поверхонь у випадках немож­ливості застосування профільного методу. При цьому поверхня покриття повинна бути сухою.

^ 7.3 Засоби вимірювання і допоміжні пристрої

При використанні методу піщаної плями застосовують:

- мірний циліндр або спеціально виготовлені мірні ємності, які відповідають вимогам ГОСТ 1770, об'ємом не менше 100 см3 і ціною поділки шкали вимі­рювання об'єму не більше 1см3;

- пісок фракції 0,14-0,071 мм;

- лінійки вимірювальні, що відповідають вимогам ГОСТ 427, або лінійки креслярські, що відповідають вимогам ГОСТ 17435.

Як допоміжній пристрій для розрівнювання піску може використовуватись плоский диск діаметром 15±1 см з рукояткою, нижня поверхня якого покрита гумою.

^ 7.4 Порядок проведення вимірювань


7.4.1 У мірний циліндр набирають пісок, об'єм якого при вимірюваннях на крупношорстких поверхнях повинен бути не менше 90 см3, на середньошорстких поверхнях - 50 см3. Об'єм піску V визначають за шкалою вимірювання об'єму з точністю 1 см3 і записують.

7.4.2 Пісок висипають на поверхню і розподіляють лінійкою чи диском в рівень з вершинами виступів таким чином, щоб утворилася пляма за формою, близькою до круга. Якщо діаметр круга виявляється більшим 30 см, об'єм піску за 7.4.1 дозволяється зменшити.

7.4.3 Вимірювальною чи креслярською лінійкою (7.3) вимірюють не менше як чотири значення діаметра плями з похибкою ±5 мм, кожне з яких записують. Обчислюють середнє арифметичне значення діаметра D і визначають площу піщаної плями за формулою


, (12)


7.4.4 Значення параметра hсер визначають за формулою


(13)


^ 7.5 Вимоги до точності методу

Похибка визначення об'єму піску не повинна перевищувати ±1 см3.

Похибка вимірювання діаметра плями не повинна перевищувати ±0,5 см.

Результат обчислення hcер наводять в міліметрах з точністю 0,1 мм.


^ 8 ВИМІРЮВАННЯ КОЕФІЦІЄНТА ЗЧЕПЛЕННЯ


8.1 Засоби вимірювання і допоміжні пристрої


8.1.1 Для вимірювання коефіцієнта зчеплення слід використовувати авто­мобільну установку типу ПКРС-2 за ДСТУ Б.В.2.3-2 (ГОСТ 30413) та "Універ­сальне дорожнє вимірювальне обладнання" (УДВО) за цим ДСТУ.


8.1.2 УДВО є двоколісним причепом зі встановленим на ньому вузлом ви­мірювання поздовжньої реакції покриття. Одне колесо причепа, праве по ходу - вимірювальне, друге, ліве по ходу - опорне. Автомобіль-тягач має бути облад­наний системою подачі води для зволоження покриття.

8.1.3 Основні параметри обладнання:

- розміри шини -15.00-10; 6.00-13, 6.15-13; 6.40-13; 6.45-13 дюймів;

- глибина канавок протектора шини колеса - не менше 1,0 мм;

- тиск повітря в шині - 170±2 кПа;

- навантаження на вимірювальне колесо - не менше 2400 Н;

- максимальне радіальне биття обода і шини колеса - 2,0±0,2 мм;

- максимальний статичний дисбаланс колеса - 50±5 г/см;

- норма зволоження покриття - 1±0,2 л/м2;

- загальна похибка вимірювань - ±4 %;

- діапазон вимірювання коефіцієнта зчеплення - 0,1-1,0;

- ширина смуги зволоження повинна бути не менше ширини профілю ви­мірювального колеса.


^ 8.2 Підготовка до вимірювань


8.2.1 Вузол вимірювання коефіцієнта зчеплення повинен пройти метроло­гічну атестацію згідно з ДСТУ 3215 і щорічну повірку (калібрування) згідно з ДСТУ 2708.

8.2.2 Нова шина вимірювального колеса повинна пройти обкатку не менше 300 км при швидкості 60 км/год, після чого колесо шини має бути збалансованим. Підготовлене колесо не повинне використовуватись під час переїздів автомо­більної установки на далекі відстані (більше 50 км). При спрацюванні протектора до глибини рисунка менше 1,0 мм подальше використання шини для вимірювання повинне бути припинене.

8.2.3 Перед початком вимірювань причіп повинен проїхати не менше 5 км із швидкістю 60 км/год.

8.2.4 Під час проведення випробувань слід вимірювати температуру повітря.

^ 8.3 Проведения вимірювань


8.3.1 На дорогах і вулицях, що знаходяться в експлуатації, вимірювання слід проводити під час руху вимірювального колеса по траєкторії, яка знаходиться посередині смуги кочення правих коліс транспортних засобів кожної смуги руху проїзної частини. На дорогах і вулицях із новим покриттям вимірювання слід проводити під час руху вимірювального колеса по траєкторії, яка знаходиться посередині смуги руху.

8.3.2 Вимірювання слід проводити при температурі повітря не нижче 0оС.

8.3.3 Кількість вимірювань на ділянці, яка контролюється, повинна визна­чатися за умови: чотири вимірювання на 1 км.

8.3.4 Тривалість кожного випробування повинна складати 3-4 с.


8.3.5 Під час проведения вимірювань зволоження поверхні дороги слід почи­нати не пізніше ніж за 0,5 с до початку гальмування колеса і закінчувати одночасно із закінченням гальмування.

8.3.6 Швидкість руху автомобіля-тягача під час вимірювання коефіцієнта зчеплення - 60 км/год.

8.3.7 У першу чергу експлуатаційний контроль параметрів зчіпних якостей поверхні дорожніх покриттів слід виконувати в місцях, вказаних у 5.1.3.

8.3.8 При експертизі ДТП, пов'язаних із гальмуванням чи заносом транс­портних засобів, з метою отримання даних для розрахунків початкової швидкості транспортних засобів вимірювання потрібно проводити при послідовних проїздах ділянки скоєння ДТП зі швидкістю 80 км/год, 50 км/год, 20 км/год.

Траєкторію руху колеса суміщають із слідами гальмування чи заносу транс­портних засобів, які були учасниками ДТП. За відсутності слідів гальмування чи заносу місця вимірювання вибирають в межах вірогідної траєкторії руху вказаних транспортних засобів.

8.3.9 Під час проведення вимірювань швидкість поступального руху автомобіля-тягача не повинна відхилятися від заданої величини більше ніж на плюс-мінус 5 км/год.


^ 8.4 Обробка даних вимірювань


8.4.1 Величину коефіцієнта зчеплення покриттів слід визначати відповідно до експлуатаційної документації УДВО.

8.4.2 Одержані величини коефіцієнта зчеплення слід відкоригувати з ура­хуванням температурної поправки згідно з даними таблиці 1.


Таблиця 1 - Температурна поправка


Температура повітря, оС

0

+5

+10

+15

+20

+25

+35 і вище
^

Величина поправки


-0,06

-0,04

-0,03

-0,02

0,00

+0,01

+0,02



^ 8.5 Оформлення результатів вимірювань


Результати вимірювань оформляють у вигляді протоколу. В протоколі ви­мірювань вказують такі дані:

- посилання на цей стандарт;

- дані про використане при вимірюваннях обладнання;

- дату і час вимірювання, погодні умови та температуру повітря;

- відомості про ділянку вимірювань: назву і категорію дороги, вулиці; поча­ток і кінець ділянки; радіус кривизни ділянки в плані (у випадку, коли радіус кривизни менший 1000 м); поздовжній уклон (у випадку, коли поздовжній уклон більший 30 %о); рівень завантаження дороги рухом; відповідність відстані види­мості для зупинки автомобіля вимогам табл. 2.2 ДБН В.2.3-4;

- середнє значення коефіцієнта зчеплення для кожної ділянки вимірювань;

- значення швидкості, за якої виконувалось вимірювання.


Додаток А

(обов'язковий)


Шаблон для визначення радіуса виступів шорсткості






Ключові слова: автомобільна дорога; дорожнє покриття; шорсткість поверхні; коефіцієнт зчеплення.




ДСТУ Б В.2.3-8-2003

^

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ




Сооружения транспорту


ДОРОЖНЫЕ ПОКРЫТИЯ

МЕТОДЫ ИЗМЕРЕНИЯ СЦЕПНЫХ КАЧЕСТВ


Издание официальное


Госстрой Украины

Киев 2003


Предисловие


1 РАЗРАБОТАН:


Национальным транспортным университетом (НТУ), Транспортной академией Украины (ТАУ)


РАЗРАБОТЧИКИ:


^ Д. Павлюк, д-р техн. наук (руководитель разработки); С. Кизима, канд. техн. наук;

Е. Иваница, канд. техн. наук; А. Булах, канд. техн. наук; В. Павлюк (НТУ); Л. Рыбицкий,

А. Лебедев, В. Ильченко, Е. Краюшкина (ТАУ)


ВНЕСЕН:


Государственной службой автомобильных дорог Украины, Управлением научно-технической политики и информационных технологий в строительстве Госстроя Украины


^ 2 УТВЕРЖДЕН И ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ:


Приказом Госстроя Украины от 13.10.2003 г. № 171


3 ВВЕДЕН ВПЕРВЫЕ


Право собственности на этот документ принадлежит государству. Воспроизводить, тиражировать и распространять этот документ полностью или частично на раз­личных носителях информации без официального разрешения Государственного комитета Украины по строительству и архитектуре запрещено. Относительно уре­гулирования прав собственности обращаться в Государственный комитет Украины по строительству и архитектуре.


Содержание

1 Область использования. ......................... 1


2 Нормативные ссылки .......................... 1

3 Термины, определения и обозначения ................. 2
^
4 Параметры сцепных качеств поверхности дорожного покрытия ... 6

5 Порядок проведения измерений параметров шероховатости ..... 7

5.1 Выбор участков, мест и точек измерения. ............. 7

5.2 Объем измерений .......................... 8

5.3 Подготовка к измерениям ...................... 8

5.4 Оформление результатов измерений ................ 8

6 Определение параметров шероховатости профильным методом . 8

6.1 Сущность профильного метода ................... 8

6.2 Средства измерения и вспомогательные устройства ...... . 8

6.3 Порядок проведения измерений .................. 9

6.4 Порядок обработки профилограмм ................. 9

6.5 Требования к точности метода .................. 10

7 Определение средней глубины впадин шероховатости методом песчаного

пятна. ..................... 11

7.1 Сущность метода песчаного пятна. ........ .11

7.2 Область использования ................ 11

7.3 Средства измерения и вспомогательные устройства 11

7.4 Порядок проведения измерений ........... 11

7.5 Требования к точности метода . .................. 12

8. Измерение коэффициента сцепления ................. 12

8.1 Средства измерения и вспомогательные устройства ....... 12

8.2 Подготовка к измерениям ..................... 12

8.3 Проведение измерений ....................... 13

8.4 Обработка данных измерений ................... 13

8.5 Оформление результатов измерений ............... 14

Приложение А (обязательное)

Шаблон для определения радиуса выступов шероховатости .... 15




^ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ

==========================================================================================


Сооружения транспорта


Дорожные покрытия.

^ Методы измерения сцепных качеств


Споруди транспорту


Дорожні покриття.

Методи вимірювання зчіпних якостей


Transport Constructions


Road Pavements.

Methods of Measurement of Friction Qualities

____________________________________________________________________

Дата введения 2004-01-04


^ 1. ОБЛАСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ


Этот стандарт устанавливает методы измерения сцепных качеств поверх­ности дорожного покрытия автомобильных дорог общего пользования, улиц и дорог населенных пунктов, внутрихозяйственных дорог, подъездных и внутренних дорог промышленных предприятии и других opганизаций независимо oт их ведомственной принадлежности и применяется:

- при операционном контроле для корректирования технологических про­цессов устройства дорожных покрытий:

- при приемочном контроле для оценки качества работ по уст­ройству дорожных покрытий;

- при эксплуатационном контроле для выявления участков дорожных покрытий с

недостаточными сцепными качествами.


^ 2 НОРМАТИВНЫЕ ССЫЛКИ


В этом стандарте приведены ссылки на такие нормативные документы:


ДСТУ 2409-94

Вимірювання параметрів шорсткості. Терміни і визначення

ДСТУ 2708-99

Метрологія. Повірка засобів вимірювань. Організація і порядок

проведення



________________________________________________________________________________

Издание официальное



ДСТУ 3215-95

Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення.

ДСТУ Б.В.2.3-2-97 (ГОСТ 30413-96)

Дороги автомобільні. Метод визначення коефіцієнта зчеплення колеса автомобіля з дорожнім покриттям

ГОСТ 427-75

Линейки измерительные металлические. Технические условия

ГОСТ 1770-74


Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры, мензурки, колбы, пробирки. Общие технические условия

ГОСТ 2789-73


Шероховатость поверхности. Параметры, характеристики, обозначения

ГОСТ 17435-72

Линейки чертежные. Технические условия

ГОСТ 25142-82

Шероховатость поверхности. Терміни и определения

ДБН В.2.3-4-2000

Сооружения транспорта. Автомобильные дороги






^ 3 ТЕРМИНЫ, ОПРЕДЕЛЕНИЯ И ОБОЗНАЧЕНИЯ


В этом стандарте приняты следующие термины с соответствующими опре­делениями и обозначения:


3.1 Сцепные качества поверхности дорожного покрытия - совокупность свойств, которые предопределяют способность дорожного покрытия обеспечи­вать устойчивое движение транспортного средства без заноса и скольжения колес, а в случае возникновения последнего способность оказывать сопротивление скольжению.

Среди параметров сцепных качеств дорожного покрытия выделяют мате­риально-структурные и функциональный.

Материально-структурные параметры характеризуют поверхность дорожно­го покрытия с геометрической точки зрения и определяются параметрами ее шероховатости.

Функционалый параметр характеризует взаимодействие колес транспорт­ных средств с поверхностью покрытия и определяется отношением величины касательной реакции к величине нормальной реакции покрытия.


3.2 Реальная поверхность покрытия - поверхность, которая отделяет пок­рытие автомобильных дорог от окружающей среды.


3.3 Шероховатость поверхности покрытия совокупность неровностей реальной поверхности покрытия, расстояние между вершинами которых не пре­вышает 40 мм.


3.4 Профиль поверхности покрытия - линия пересечения реальной по­верхности покрытия с вертикальной поверхностью.


3.5 Базовая линия поверхности покрытия - линия заданной геометрической формы, определенным образом проведенная относительно профиля, которая слу­жит для оценки параметров шероховатости покрытия.


3.6 Базовая длина поверхности покрытия lb - длина базовой линии, которая используется для выделения неровностей, характеризующих шероховатость покрытия,


3.7 Выступ шероховатости поверхности покрытия - участок профиля, который находится между двумя локальными соседними минимумами профиля (рис. 1).





3.8 Впадина шероховатости поверхности покрытия - участок профиля, который находится между двумя локальными соседними максимумами профиля (рис. 2).





3.9 Линия выступов профиля поверхности покрытия прямая, которая проходит через две самые высокие вершины выступов профиля (рис. 3).





3.10 Линия впадин профиля поверхности покрытия прямая, которая проходит через самую низкую точку профиля параллельно линии выступов (рис. 4).





3.11 Наибольшая высота неровностей профиля поверхности покрытия hmax - параметр шероховатости, который определяется как расстояние между линией выступов и линией впадин профиля в границах базовой длины lb (ГОСТ 25142) (рис. 5).





3.12 Глубина і-й точки профиля поверхности покрытия hi расстояние от линии выступов к i-й точке профиля (рис. 6).





3.13 Средняя глубина впадин шероховатости поверхности покрытия hср - параметр шероховатости поверхности, который определяется, как среднее арифметическое значение глубин точек профиля

(1)

3.14 Средняя плотность выступов шероховатости поверхности покры­тия in - параметр шероховатости поверхности, который определяется отношением количества п выступов шероховатости в границах базовой линии к ее длине lb

, (2)

3
.15 Радиус выступа шероховатости поверхности покрытия Ri - радиус окружности, вписанный в выступ шероховатости поверхности покрытия (рис. 7)


3.16. Средний радиус выступов шероховатости поверхности покрытия Rср - параметр шероховатости поверхности, который определяется, как среднее арифметическое значение радиусов Ri, отдельных выступов

, (3)

3
.17 Секущая прямая - прямая, которая пересекает профиль поверхности покрытия параллельно линии выступов (рис. 8).

3.18 Уровень пересечения профиля р - расстояние между линией выступов профиля поверхности покрытия и секущей прямой (рис. 8).

3.19 Опорная длина профиля ηp - сумма длин bі, отрезков, в границах кото­рых секущая прямая проходит через материал профиля (рис. 8)

(4)

3.20 Относительная опорная длина профиля tp - отношение опорной длины

профиля ηp к базовой длине lb (ГОСТ 25142)

tp = , (5)

3
.21 Относительная опорная кривая профиля - графическое изображение зависимости относительной опорной длины профиля tp от уровня пересечения профиля p (ГОСТ 25142) (рис. 9).



3.22 Коэффициент сцепления  - отношение средней за время торможения касательной реакции покрытия Тср (рис.10) к его нормальной реакции N:

, (6)

где

,


Н
а рис. 10 показана зависимость касательной реакции покрытия T = T(t) от времени t при торможении колеса.


^ 4 ПАРАМЕТРЫ СЦЕПНЫХ КАЧЕСТВ ПОВЕРХНОСТИ ДОРОЖНОГО

ПОКРЫТИЯ


4.1 Материально-структурные параметры (параметры шероховатости) сцеп­ных качеств поверхности дорожного покрытия (один или несколько) выбирают из приведенной номенклатуры:

hmax - наибольшая высота неровностей профиля;

hcp - средняя глубина впадин шероховатости;

in - средняя плотность выступов шероховатости;

Rcp - средний радиус выступов шероховатости;

tp - относительная опорная длина профиля при заданном уровне пересечения профиля р.

4.2 Числовые значения уровня пересечения профиля р выбирают из ряда 5;

10; 15; 20; 25; 30; 40; 50; 60; 70; 80; 90 % от hmax (ГОСТ 2789).

4.3 В качестве параметров шероховатости могут быть использованы также комплексные характеристики, которые являются функциями приведенных пара­метров, а также параметры функции, которая описывает относительную опорную кривую профиля.

4.4 В качестве функционального параметра сцепных качеств дорожного пок­рытия используют коэффициент сцепления, который определяют по формуле (6).

^ 5 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕНИЯ ИЗМЕРЕНИЙ ПАРАМЕТРОВ

ШЕРОХОВАТОСТИ


5.1 Выбор участков, мест и точек измерения


Под участком измерений понимают участок дороги, который характеризуется однородностью параметров шероховатости поверхности покрытия.

Под местом измерения понимают часть площади покрытия, на котором проводится оценка шероховатости поверхности во время одной остановки ав­томобиля - ходовой лаборатории.

Под точкой измерения понимают положение измерительного средства в границах одного и того же места измерения.

Выбор участков, мест и точек измерений зависит от цели их проведения.

5.1.1 При устройстве новых покрытий, когда измерения проводятся как сос­тавляющие операционного контроля с целью внесения коррективов в техноло­гический процесс, места измерения шероховатости выбирают на пробных участ­ках, размеры которых имеют минимально возможное значение с технологической точки зрения. При этом выбирают не меньше трех мест измерений, равномерно распределенных по площади пробного участка.

5.1.2 После устройства новых покрытий, когда измерения проводятся как составляющие приемочного контроля, выбирают не меньше трех мест измерений на участке длиной 1000 погонных метров покрытия, которые должны быть рав­номерно распределены в границах указанной длины.

5.1.3 На стадии эксплуатационного контроля покрытий визуально выделяют участки, которые отличаются по внешнему виду, материалу или способу уст­ройства, как в продольном направлении, так и в поперечном профиле. На каждом из таких участков выбирают не меньше трех мест измерений, которые должны быть равномерно распределены в границах указанных участков.

В первую очередь эксплуатационный контроль параметров шероховатости поверхности дорожных покрытий следует выполнять, в таких местах:

- на горизонтальных кривых малого радиуса и на подходах к ним;

- в границах перекрестков и примыканий дорог в одном уровне и на подходах к ним;

- на переходно-скоростных полосах;

- на участках с ограниченной видимостью;

- в местах контрольно-диспетчерских и контрольно-пропускных пунктов;

- в местах, где возможно вынесение грязи на покрытие;

- в местах частого образования гололеда и возникновения тумана.

Очередность выполнения эксплуатационного контроля в других случаях оп­ределяется размещением участков концентрации ДТП, где коэффициент относительной аварийности больше 0,725ДТП /млн.авт.км



<< предыдущая страница   следующая страница >>