asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3 4 5
^

2.1 Аналіз інструментів ринку цінних паперів



Відповідно до Закону України “Про цінні папери й фондову біржу” цінний папір визначається як грошовий документ, що засвідчує право володіння або відносини позики між особою, що його випустило (емітентом), і його власником (інвестором) і передбачає, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових й інших прав, які випливають із цього документа, іншим особам [Закон].

Різноманіття ринку цінних паперів визначає необхідність розгляду грошової форми інвестицій з погляду складу й структури цінних паперів, закономірностей їхнього обігу, оцінки інвестиційних якостей. При виборі “кращої” або “гіршої” цінної папери необхідно враховувати основні інтереси інвесторів: безпека вкладень, їхня прибутковість, ріст вкладеного капіталу, ліквідність. Безпека й мінімальний ризик вкладень означає найбільший ступінь схоронності інвестицій при можливих потрясіннях на фондовому ринку, а також стабільність одержання доходу. Прибутковість вкладень визначається величиною доходу на вкладений капітал. Із цього погляду, перевага буде віддано тим паперам, які приносять найбільший доход, а ріст вкладеного капіталу визначається темпами росту ринкового курсу.

Ліквідність цінної папери означає можливість продати її в будь-який момент й одержати готівку. Звідси витікає , що кращі папери - це найбільш надійні папери з найбільшою прибутковістю й ліквідністю. Основні інвестиційні цілі багато в чому протилежні. Висока надійність, припускаючи мінімізацію ризику вкладень, тим самим знижує стелю прибутковості. Орієнтація на високу прибутковість, як правило, зменшує надійність приміщення капіталу. Часто несумісні також високий темп росту ринкового курсу акцій і високий дивіденд. Однак це не означає антагонізму інвестиційних цілей, які можуть по-різному переломлюватися в кожному конкретному виборі інвестування, все залежить від досягненного кожен раз компромісу, що досягає, інтересів інвестора й емітента.

Банком проводяться спекулятивні операції з ліквідними цінними паперами як на організованому так і на не організованому ринку цінних паперів, проводилась робота по оцінці ринкової вартості цінних паперів клієнтів, в тому числі і при кредитуванні під заставу акції.

Цінні папери банку з метою їх оцінки класифікуються таким чином:

а) цінні папери, які обліковуються в торговому портфелі;

б) цінні папери в портфелі банку на продаж;

в) цінні папери в портфелі банку до погашення;

г) інвестиції в асоційовані та дочірні компанії.

Асоційована компанія (підприємство) - це компанія, у якій інвестор має суттєвий вплив і яка не є ні дочірньою компанією, ні спільним підприємством інвестора. Суттєвий вплив передбачає, що інвестор прямо або через дочірні компанії володіє 20 % або більше голосів об'єкта інвестування. Суттєвий вплив є, якщо інвестор (банк) прямо або через дочірні компанії володіє менше ніж 20 % голосів об'єкта інвестування, але виконуються щонайменше дві з таких умов:

- інвестор (банк) має представників у раді директорів або аналогічному керівному органі компанії;

- інвестор (банк) бере участь у визначенні стратегії та операцій компанії;

здійснюється обмін управлінським персоналом між інвестором (банком) та компанією;

- інвестор (банк) надає компанії суттєву технічну інформацію.

Цінні папери в торговому портфелі – це цінні папери, придбані банком для перепродажу та переважно з метою отримання прибутку від короткотермінових коливань їх ціни або дилерської маржі. До торгових цінних паперів можуть бути віднесені будь-які цінні папери, щодо яких банк під час первісного визнання прийняв рішення про їх облік за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки;

Ринкова вартість цінних паперів - сума коштів, яку можна отримати від продажу цінних паперів на активному ринку.

Розмаїтість інструментів, що звертаються на ринку цінних паперів у розвинених країнах, визначається насамперед їхнім цільовим призначенням, від якого залежать умови їхнього випуску, котирування, прибутковості. У загальному виді їх можна розділити на дві великі групи: властиво цінні папери (акції, облігації) і похідні фінансові інструменти (векселя, сертифікати, опціони, ф'ючерси, варанти й т.д.).

Відповідно до діючого законодавства в Україні здійснюється випуск акцій, облігацій, векселів, ощадних сертифікатів й інших видів цінних паперів (табл. 2.1.1).

Таблиця 2.1.1 Динаміка емісій основних видів цінних паперів в 2002-2005 р., (млн. грн.)

Вид цінних паперів

2002 р.

% до підсумку

2003 р.

% до підсумку

2004 р.

% до підсумку

2005 р.

%

Акції

57

19,91

776,4

45,26

3439,9

74,47

11921,5

88,3

Векселя

43

15,02

53,5

3,12

228,2

4,94

1518,5

10,8

Ощадні сертифікати

162

56,58

622,77

36,30

395,04

8,55

230,5

3,8

Інші (у т.ч. облігації)

24,3

8,49

262,8

15,32

555,75

12,03

116,4

2,3


По даним Міністерства статистики України з 2002 по 2005 рік випуск акцій зріс в 88,3 %, векселів - в 10,8 %, ощадних сертифікатів - в 2,8 %, інших видів цінних паперів - 2,3 % .

На 01.01.2003 році емітентами (Урядом, державними підприємствами, що перетворюються в акціонерні товариства, комерційними банками, що діють акціонерними товариствами, комерційними структурами, органами місцевого самоврядування) випущено в обіг цінних паперів на суму 13,5 млрд. грн.

Пріоритет у випуску цінних паперів належить акціям. Якщо в 2003 р. було зареєсровано випусків акцій на суму 776,4 млн. грн., то в 2004 р. - 3439,9 млн.грн., а в 2005 р. - 11921,5 млн. грн.

В 1995 році жодне із приватизованих підприємств не випускало облігації, а за 1996 рік їх було випущено на суму 770 тис. грн. Обсяг зареєстрованих емісій облігацій за 2005 р. склав 116,4 млн. грн., що в 151,2 рази більше, ніж у попередньому. На частку інших цінних паперів (векселів й ощадних сертифікатів) доводиться 10,8% всієї зареєстрованої в 2005 році емісії, що на 3,2% менше, ніж в 2004 р. Емісія векселів стримується відсутністю чітко позначеного механізму їхнього обігу.

Така велика питома вага акцій у загальному обсязі випуску цінних паперів свідчить про стійкий ріст темпів приватизації, громадяни України стали власниками акцій на загальну суму 2 235 946 тис. грн. . [Річний звіт ГКЦБФР, стор. 6], або 65% від загальної емісії акцій.

  Протягом 2005 року банком ,як професійним торговцем цінних паперів, який здійснює свою діяльність на підставі ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку АА № 558198 від 10.12.2002 р., було укладено та виконанено 25 комерційних та комісійних угод на загальну суму 5,3 млн.грн. З них здійснено 18 комісійних угод на суму 4,7 млн.грн. та 7 комерційних на суму 0,3 млн.грн.

Аналіз зміни обсягів випуску акцій по галузях народного господарства за 2001 -2005 р. свідчить про щорічне зменшення обсягів емісій банківських установ і відповідному збільшенні обсягів емісій промислових підприємств.
Така тенденція є показником того, що ринок цінних паперів України перебуває в динамічному розвитку, стаючи механізмом мобілізації й розширення фінансових ресурсів, необхідних для функціонування економіки, а також сприяє акумуляції інвестиційних капіталів у виробничу й соціальну сферу.

АТ "Кредит Банк (Україна)" як професійний учасник ринку цінних паперів, член Першої фондової торговельної системи (ПФТС), Київської міжнародної фондової біржі (КМФБ), Кримської міжбанківської валютної біржі (КМВБ) закріпив позиції найпотужнішої фінансової установи цього сегмента фінансового ринку у Західному регіоні України та активного загальноукраїнського фондового оператора.

Для узагальнення основних особливостей існуючих фінансових інструментів, розглянемо їхні види й особливості функціонування. Акції служать трьом основним цілям. По-перше, вони випускаються при організації акціонерного товариства, щоб забезпечити йому певний “стартовий” капітал (перша емісія), або для залучення додаткових ресурсів у ході функціонування (друга й наступна емісії), по-друге, для обміну з метою злиття з іншою компанією.

У той же час випуск облігацій необхідний винятково з метою мобілізації грошових ресурсів, коли в підприємстві недостатньо власних фінансових джерел (прибутку, амортизації) для розширення бізнесу. Статистика свідчить, що в 80-х роках, коли промислово розвинені країни Заходу переходили у своєму розвитку від кризи до підйому, спостерігалася тенденція до пріоритетного випуску облігацій у порівнянні з акціями: у Німеччині в цей період було випущено в 20 разів більше облігацій, у США - в 5 разів, в Італії в 3 рази, в Англії й Франції - в 2 рази (табл. 2.1.2)
Таблиця 2.1.2 Емісія цінних паперів у промислово розвинених країнах в 80-і роки (у відсотках до загальної кількості цінних паперів)

Країна

Облігації

Акції

США

83,8

16,2

Франція

68,6

31,4

Англія

67,3

32,7

Німеччина

95,4

4,6

Італія

75,6

24,4


Облігації, що випускають компаніями диференціюються по строках: від одного року й більше, від яких, в остаточному підсумку, залежить їхня прибутковість (щорічний відсоток).

Крім того, існують облігації, що випускають центральним урядом і місцевими органами влади, як правило, для покриття бюджетного дефіциту. Державні позики або випуск облігацій різними рівнями виконавчої влади на різні строки (від декількох тижнів до декількох років) служать важливим додатковим елементом покриття витрат. В умовах сприятливого розвитку економіки рівень дивіденду й відсоток приватних облігацій істотно перевищують прибутковість (відсоток) приватних паперів. При наявності описаної класичної схеми кожна країна має свою певну специфіку структури емісії цінних паперів.

У Німеччині, крім промислових облігацій приватних компаній, звертаються заставні й комунальні облігації, які звичайно випускаються тільки іпотечними банками й реалізуються поза фондовою біржею. Комунальні облігації випускаються місцевими органами влади й на відміну від заставних забезпечуються не іпотекою, а гарантіями й зобов'язаннями. Так, в Україні до початку 1998 року вже випущені облігації муніципальних позик Києва, Харкова, Донецька й Одеси. Крім того, у Західній Європі і Японії існує державний сектор і змішані компанії, а в Україні й Росії - великі акціонерні товариства із часток державної власності. Тому розмаїтість акцій, що випускають цими структурами, і облігацій ширше, ніж у США, де держсектор не грає такої ролі. Однак широка хвиля приватизації в Західній Європі в 80-х рр. понизила роль цінних паперів, що випускають цими підприємствами. У практиці Українського фондового ринку існує особливий вид цінного папера, або як її іноді називають напівкоштовною, використовуваної для купонної приватизації державного майна на першому етапі в країнах з перехідною економікою - ваучер (приватизаційний іменний сертифікат). Вони засвідчують право власника на безкоштовне одержання частки державного майна під час приватизації.



<< предыдущая страница   следующая страница >>